Амортизація довгострокових активів. Амортизація ─ систематичний розподіл суми активу, що амортизується, протягом строку його корисної експлуатації.
Амортизація ─ систематичний розподіл суми активу, що амортизується, протягом строку його корисної експлуатації.
Зауважмо, що в американській економічній літературі термін «амортизація» має три відповідники, зокрема:
1) амортизація (amortization) ─ вживається лише стосовно нематеріальних активів;
2) знецінення (depreciation) ─ стосується будинків, обладнання, транспортних засобів;
3) виснаження (depletion) ─ щодо природних ресурсів.
Згідно з МСБО 16 «Основні засоби», амортизаційні відрахування потрібно визнавати як витрати і відображати у звіті про фінансові результати, якщо їх не внесено до балансової вартості іншого активу.
У США підходи до відображення в обліку амортизації залежать від наміру використання необоротного активу. Для активів, що використовуються у виробництві продукції, амортизація включається у собівартість запасів. За активами, які не використовуються у виробництві, зокрема будівлі, обладнання, деякі нематеріальні активи, що використовуються в адміністративній чи збутовій діяльності компанії, періодична амортизація визнається витратами і відображається у звіті про фінансові результати.
Нарахування амортизації необоротних активів передбачає визначення:
1) строку корисного використання (експлуатації);
2) вартості, що амортизується;
3) методу амортизації.
Строк корисного використання ─ очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).
Вартість, яка амортизується ─ первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їхньої ліквідаційної вартості. Під останньою розуміють суму коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних із продажем (ліквідацією).
Метод амортизації ─ це модель, за якою корисність необоротного активу, як очікується, буде спожита.
У вітчизняній та закордонній практиці використовуються такі методи нарахування амортизації довгострокових активів (рис. 1).
| Методи нарахування амортизації довгострокових активів | ||
| 1. Прямолінійний метод (stright-line method) | 2. Виробничий метод (activity-based method) | 3. Прискорені методи (accelerated methods) |
| 3.1 Комулятивний метод (sum-of-the-years’-digits method) | ||
| 3.2 Метод прискореного зменшення залишкової вартості (double-declining-balance (DDB) method) |
Рис. 1. Методи нарахування амортизації довгострокових активів
Прямолінійний метод (stright-line method) ─метод нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів. В основі прямолінійного методу лежить припущення, що вигоди, отримані від необоротного активу впродовж терміну його експлуатації, є однаковими в кожному році.
Прискорені методи (accelerated methods)доцільно застосовувати у випадках, коли економічні вигоди від необоротних активів у перші роки їх експлуатації є більшими, ніж в останні роки. Це дозволяє краще зіставити амортизаційні витрати з отриманими доходами (принцип відповідності доходів і витрат). Окрім цього, прискорені методи амортизації є доцільними тоді, коли економічні вигоди від необоротних активів є приблизно однаковими упродовж терміну експлуатації, але витрати, що здійснюються для підтримання їх у робочому стані, зростають в останні роки. У такому разі в перші роки експлуатації необоротних активів будуть мати місце більші амортизаційні витрати та невеликі витрати на ремонт, а в останні роки ─ менші амортизаційні витрати та більші витрати на підтримання об’єктів основних засобів у робочому стані. До найбільш розповсюджених у закордонній практиці прискорених методів відносять метод прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивний метод.
Метод прискореного зменшення залишкової вартості (double-declining-balance (DDB) method)передбачає розрахунок річної суми амортизації як добутку залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об’єкта і подвоюється.
Кумулятивний метод (sum-of-the-years’-digits method)метод нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму кількості років його корисного використання.
Виробничий метод (activity-based method)передбачає визначення суми амортизації як добутку фактичного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), що його підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.
Застосування різних методів нарахування амортизації розгляньмо на прикладі 1.
Приклад 1
Закордонна компанія придбала обладнання, первісна вартість якого 300 000 доларів. Строк корисного використання обладнання ─ 5 років, впродовж яких, очікується, на обладнанні буде вироблено 170 000 одиниць продукції. За підрахунками компанії, по закінченні строку корисного використання вартість обладнання становитиме 50 000 доларів. Фактична кількість виготовленої продукції склала: 1-й рік ─ 28 000; 2-й рік ─ 32 000; 3-й рік ─ 40 000; 4-й рік ─ 30 000; 5-й рік ─ 25 000.
1. Нарахування амортизації прямолінійним методом:
Річна сума амортизації = ($300 000 ─ $50 000) / 5 років = 50 000 доларів на рік.
2. Нарахування амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості:
Річна норма амортизації = 2 х (100% / 5 років) = 40%. Розрахунок річної суми амортизації наведено у таб.1.
Таблиця 1
Розрахунок річної суми амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості
| Рік | Балансова вартість основних засобів на початок року | Річна норма амортизації | Річна сума амортизації | Балансова вартість основних засобів на кінець року |
| 300 000 | 40% | 120 000 | ||
| 180 000 | 40% | |||
| 40% | 43 200 | |||
| 64 800 | - | 14800* | ||
| 50 000 | - | |||
| Усього нараховано амортизації за 5 років | 250 000 |
* Сума, необхідна, щоби зменшити балансову вартість до ліквідаційноївартості.
3. Нарахування амортизації кумулятивним методом:
Кумулятивний коефіцієнт = Кількість років, що залишились / (n(n + 1)/2) ,
де n - кількість років корисного використання об’єкта амортизації. Розрахунок річної суми амортизації наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Розрахунок річної суми амортизації кумулятивним методом
| Рік | Вартість, що амортизується | Кумулятивний коефіцієнт | Річна сума амортизації | Балансова вартість основних засобів на кінець року |
| 250 000 | 5/15 | 216667* | ||
| 250 000 | 4/15 | 150 000 | ||
| 250 000 | 3/15 | 50 000 | ||
| 250 000 | 2/15 | 33 333 | ||
| 250 000 | 1/15 | 50 000 | ||
| Усього | - | 15/15 | 250 000 |
* 216 667 = 300 000 ─ 83 333.
4. Нарахування амортизації виробничим методом(табл. 3):
Таблиця 3
Розрахунок річної суми амортизації виробничим методом
| Рік | Фактичний обсяг одиниць продукції | Виробнича станка амортизації | Річна сума амортизації | Балансова вартість основних засобів на кінець року |
| 38 000 | 1,47 | 55 860 | 241 140 | |
| 2. | 35 000 | 1,47 | 51 450 | |
| 40 000 | 1,47 | |||
| 1,47 | 44 100 | 89 790 | ||
| 1,47 | 39 790* | |||
| Усього | 250 000 |
*Сума, необхідна, щоб зменшити балансову вартість до ліквідаційної вартості.
Виробнича ставка амортизації: ($300 000 - $50 000)/170 000 од. продукції = 1,47 дол./од.
У табл. 4 наведено результати розрахунку річної суми амортизації різними методами, що дає можливість провести їх порівняльний аналіз.
Таблиця 4
Результати розрахунку річної суми амортизації різними методами
| Рік | Прямолінійний метод | Кумулятивний метод | Метод прискореного зменшення залишкової вартості | Виробничий метод |
| 120 000 | ||||
| 50 000 | ||||
| Усього | 250 000 | 250 000 | 250 000 | 250 000 |
Серед розглянутих методів нарахування амортизації виробничий метод найкраще забезпечує дотримання принципу відповідності доходів і витрат. Водночас, досить часто застосування виробничого методу є надто дорогим або неможливим (наприклад, у випадку нарахування амортизації будівлі чи комп’ютерів).
У закордонній практиці найбільш розповсюдженим є прямолінійний метод. Це пояснюється простотою його застосування, а також його позитивним впливом на чистий прибуток підприємства: у перші роки використання основних засобів, амортизація, розрахована прямолінійним методом, є менша, ніж при застосуванні прискорених методів.
У США підприємствам дозволено використовувати різні методи нарахування амортизації довгострокових активів для фінансового та податкового обліку. Як наслідок, більшість американських компаній використовують прямолінійний метод для складання фінансової звітності, а прискорені методи ─ у податковому обліку.
Згідно з МСБО 16 «Основні засоби», використовуваний метод амортизації повинен відображати спосіб, за яким економічні вигоди від активу споживаються підприємством. Метод амортизації активів має переглядатися, принаймі раз на рік, та, якщо сталися зміни у способі отримання економічних вигод від активів, повинен бути зміненим. Зміна методу амортизації основних засобів відображається в бухгалтерському обліку як зміна в обліковій оцінці відповідно до вимог МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки».
Залишкова вартість і строк корисного використання активів теж має переглядатися принаймі в кінці кожного фінансового року, а якщо очікування відрізняються від попередніх оцінок, то будь-які зміни відображаються в обліку відповідно до вимог МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки».