Формування етапів і процедури проведення логістичного дослідження
Анотація. У процесі формування системи логістичного менеджменту виникають альтернативні варіанти побудови логістичної системи, які необхідно оцінювати з позицій економічної ефективності за цілим рядом показників.
Одночасно вже сформовані логістичні системи у багатьох випадках підлягають відповідному коригуванню. У такому випадку для прийняття оптимального варіанту рішення необхідно проведення конкретного дослідження існуючих логістичних систем.
Етапи методологічного характеру, що охоплюють комплекс процедур дослідження у логістиці, зводиться у основному до таких типових процедур (рис. П-1).
Рис. П-1. Процедури логістичного дослідження та їх послідовність
Виявлення проблеми. Обґрунтування необхідності проведення дослідження логістичної системи у реальному масштабі часу, зокрема, показників її працездатності у організаційному і економічному плані за певний плановий період часу. До таких показників відносять:
стан величини прибутку суб’єкту виробничо-господарської діяльності;
динаміка зміни логістичних витрат по функціональним підсистемам логістики;
стратегія, яка обрана на певних ринках реалізації продукції;
стан витрат виробництва, що залежать від використовуваної номенклатури ма-теріальних ресурсів;
змінювана величина продаж виробленої підприємством продукції;
наявність "портфеля" замовлень на промислових підприємствах чи у торгово-по-середницьких організаціях.
Обґрунтування необхідності проведення дослідження виконується у загальному виді. Тому найбільш важливим є точне формулювання проблеми, яку належить дослідити.
Як правило, проблема формулюється достатньо стисло, але об’ємно. При цьому розуміється достатньо широке коло питань з даної проблеми, які потребують свого вирішення. Такі питання у тій чи іншій мірі торкаються практично всіх напрямків логістичної діяльності у сфері матеріально-технічного постачання, транспортного і складського господарства, управління запасами матеріальних ресурсів, збутової діяльності.
Постановка проблеми. Під проблемою у логістичних дослідженнях приймають невідповідність між бажаними і фактичними результатами організації і функціонування логістичної системи, і у першу чергу, за термінами поставки (руху) матеріальних ресурсів і товарів по ланкам системи.
Проблемна ситуація виникає, як правило, у наслідок виниклих протиріч між намаганням суб’єктів господарювання до досягнення поставленої мети та можливістю її здійснення. Логістична ситуація складає інформаційно упорядковану сукупність поєднання умов та обставин, яка встановлює фактичну невідповідність у часових і просторових параметрах реальної логістичної системи її моделі, за якою вона реалізується. Виникнення логістичної ситуації є вихідною умовою формування логістичного завдання, як певної інформаційної структури, що включає відповідну логістичну ситуацію та сукупність невизначених елементів логістичної системи. Результатом вирішення логістичного завдання (чи сукупності задач) є отримання моделі логістичної системи.
Тому процес дослідження має починатися не з формулювання проблеми, а усвідомлення проблемної ситуації. При цьому тільки при допомозі аналізу і синтезу даних, що відносяться до проблеми, можна її зрозуміти та дати формалізований опис. Після того, як сформульована і деталізована проблема, необхідно уточними і чітко визначити цілі, запропонувати формалізоване вираження критеріїв оптимальності як засобу досягнення цілі.
Постановка проблеми включає у себе виділення контуру досліджуваної логістич-ної системи. Дослідження може виконуватися у межах однієї функціональної ланки чи декількох підсистем, охоплювати всю логістичну систему на макрорівні, здійснюватися за окремими ланками макрологістичної системи при її взаємодії з мікрологістичною системою і т. ін.
Формування цілей дослідження. Вибір цілей і формування системи критеріїв, які дозволяють порівняти витрати на проведення дослідження з планованими результатами, є визначальним компонентом всього процесу дослідження. При цьому організаційний бік функціонування логістичної системи забезпечує задоволення потреб споживачів у матеріальних ресурсах і товарах за встановленим рівнем якості їх обслуговування. Окрім основної мети логістичної системи, вона має ряд внутрішніх цілей, що визначають характер товароруху у функціональних ланках логістичної системи. До них відносять зниження логістичних витрат; отримання прибутку; скорочення кількості ланок у системі.
Аналіз проблеми. Така процедура включає повне якісне формулювання проблеми, оцінку можливості отримання необхідних статистичних даних чи напрямків їх прогнозування. Аналіз проблеми слугує двом цілям: перша – реєстрація та пояснення результатів функціонування логістичної системи у попередні планові періоди; друга – забезпечення об’єктивною інформацією, яка необхідна для раціонального управління логістичної системою у майбутні планові періоди. Для аналізу логістичної системи достатньо ефективним є використання методів кореляційного та регресійного аналізу. У тому випадку, коли досліджуваний показник функціонування логістичної системи залежить від суттєво взаємопов’язаних первинних факторів, то його рівень визначається впливом не первинних, а деяких узагальнених факторів.
Найбільш ефективними методами, що дозволяють виявити орієнтовно перелік первинних факторів і оцінити наявність узагальнених факторів, є методи факторного аналізу. Для формування узагальнених факторів, незалежних між собою, кількість яких менше кількості вихідних факторів, використовується метод головних компонент. Окремі аспекти процесу товароруху можуть характеризуватися значною кількістю показників – на базі досліджуваної системи обліку можна розрахувати цілий спектр факторів і показників, що характеризують різні боки функціонування логістичної системи. Тут виникає завдання визначення мінімальної кількості факторів і показників, що достатньо повно відображають результати функціонування логістичної системи, вирішити яку можна методами канонічного аналізу.
Визначення завдань дослідження. На підставі встановленої мети та сформульованої проблеми визначається перелік завдань дослідницького характеру, які є складовою частиною проблеми. Завдання, у свою чергу, підрозділяються залежно від рівня логістичної системи (глобальні завдання на рівні функціонування макрологістичної системи, під завдання – на рівні мікрологістичної системи чи її функціональної ланки). Одночасно встановлюється послідовність вирішення завдань, а ітерації будуються відповідно з логікою та вихідними даними, що використовуються. Перелік завдань і послідовність їх вирішення, як правило, зо ображаються графічно (можливо у виді сітьового графіку). На рис. П-2 у загальному виді представлена схема встановлення взаємозв’язку проблеми, цілей та завдань логістичного дослідження.
Побудова економіко-математичних моделей. Вся множина економіко-матема-тичних моделей, що використовуються у логістичному менеджменті, з певним ступенем умовності, розділяється на такі групи:
інформаційні моделі, що призначені для формування, опрацювання і аналізу да-них про стан логістичної системи різних рівнів управління потоковими процесами, про причини відхилень від запланованого функціонування системи та порушень господарських зв’язків;
балансові моделі, які відображають узгодженість величини матеріальних ресурсів і потреб та призначені для забезпечення найбільш повного задоволення потреб у продукції виробничо-технічного і споживчого призначення з врахуванням наявних мА-теріальних ресурсів;
оптимізаційні моделі, які носять екстремальний характер та забезпечують найбільш ефективний розподіл, реалізацію та використання матеріальних ресурсів з використанням певних, конкретних критеріїв оптимізації.
Рис. П-2. Схема взаємозв’язку проблеми, цілей та завдань логістичного
Дослідження
Побудова економіко-математичної моделі починається на стадії аналізу проблеми. У такому випадку розглядається модель, яка встановлює зв'язок між вхідними і вихідними змінними, на базі якої може бути відпрацьовано управління потоковим процесом, що задовольняє визначеному варіанту обмежень і забезпечує досягнення встановленої мети функціонування логістичної системи (екстремального значення обраного функціоналу мети).
Одночасно ставиться завдання ідентифікації об’єкту дослідження – процес встановлення правила (відповідності, перетворення), що переводить вхідні впливи у вихідні. Завдання ідентифікації зводиться до визначення правила, за яким "Входи" перетворюються у "Виходи", реєструючи результати вхідних і вихідних змінних. При ідентифікації об’єкта дослідження необхідно враховувати існування великої сукупності типів зв’язків, що виникають у логістичному процесі (рис. П-3).
| |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
 |
Рис. П-3. Типи та види зв’язків у логістичному процесі
При побудові економіко-математичної моделі враховуються тільки основні, визначальні фактори, а відтак, математичний опис об’єкту має відбивати тільки закономірності, що необхідні для вирішення конкретного завдання. Одночасно для одного об’єкта можуть бути побудовані різні математичні описи моделі. Важливою проблемою процедури побудови економіко-математичної моделі є її адекватність реальному об’єкту. У такому ступінь ідентичності моделі і об’єкту оцінюється методами ідентифікації. У першу чергу, кількісна міра ступеня ідентичності приймає значення від нуля до одиниці. Рівність міри ступеня ідентичності нулю означає повну невідповідність моделі реальному об’єкту, а рівність міри ідентичності одиниці означає повну відповідність моделі реальному об’єкту – між вхідними і вихідними впливами існує функціональний зв'язок.
6. Встановлення переліку даних. Визначення необхідного і достатнього переліку інформації з всього різноманіття існуючих і досяжних даних, які призначені для рішення конкретного завдання, є досить вадливим у виконуваних дослідженнях. Для того, щоб уникнути наявності надлишкової інформації та повторюваності опрацювання іден-тичних даних при дослідженні різних напрямків поставленої мети, необхідно обрати оптимальний перелік та кількість інформації. За кожною класифікаційною групою інформаційного потоку визначають вихідні дані, які необхідні і достатні для обслуговування всього процесу дослідження. При цьому деякі складові інформації (наприклад, недостовірні, суб’єктивні, неофіційні, додаткові і ін.) можуть не використовуватися у логістичних дослідженнях.
Завдання.
1. Освоїти основні положень проведення логістичного дослідження.
2. Розглянути приклад проектування логістичної системи підприємства.
СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ 2