Зміст та послідовність виконання роботи. 1. Використовуючи навчальну та методичну літературу, методичні рекомендації до виконання роботи, ознайомитися з основними методами визначення драпірувальності

1. Використовуючи навчальну та методичну літературу, методичні рекомендації до виконання роботи, ознайомитися з основними методами визначення драпірувальності тканини різної за волокнистим складом та будовою.

2. Ознайомитись з основними методиками визначення драпірувальності тканини.

3. Визначити драпірувальність зразків тканин різних за властивостями.

4. Оформити звіт.

Матеріальне забезпечення

1. Методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи.

2. Навчальні посібники

3. Зразки тканин різних за волокнистим складом та будовою.

4. Шаблони для виконання експериментальної роботи.

5. Прилад для вимірювання драпірувальності.

Зміст звіту

1. Найменування і мета роботи.

2. Основні визначення теми.

3. Вивчити методи визначення драпірувальності тканини.

4. Викроїти три зразки тканин різних за волокнистим складом та будовою.

5. Обчислити драпірувальності тканини по кожному зразку.

6. Зробити висновки по роботі.

Контрольні запитання

1. Чим характеризується драпірувальність?

2. Від чого вона залежить?

3. Дайте визначення жорсткості.

4. Які тканини драпіруються добре і чому?

5. Які тканини драпіруються погано і чому?

6. Від чого залежить форма виробу?

7. Як визначається драпірувальність?

Рекомендована література

1. Бузов Б.А. Лабораторный практикум по материаловедению швейного производства. – М.: Легпромиздат. – 1991.

2. Гущина К.С. Эксплуатационные свойства материалов для одежды и методы оценки их качества. – М.: Легкая и пищевая промышленность. – 1998.

3. Мальцева Е.П. Материаловедение текстильных и кожевенно-меховых материалов. – М.: Легпромиздат. – 1989.

4. Мальцева Е.П. Лабораторный практикум по материаловедению текстильных и кожевенно-меховых материалов. – М.: Легпромиздат. – 1989.

Лабораторна робота ТМ-15

Класифікація трикотажних матеріалів

Мета роботи. Ознайомитись з основними видами трикотажних матеріалів, їх класифікацією та способами виробництва.

Теоретичні відомості

Трикотаж – гнучке, міцне в’язане полотно або виріб, який складається з петель, що переплітаються в повздовжньому і поперечному напрямках. Основний елемент будови трикотажу – петля, яка складається із остова 1-2-3-4 і протяжки 4-5. Остов складається з петельних паличок 1-2, 3-4 та голкової дуги 2-3 (рис. 15.1).

Рис. 15.1. Будова трикотажної петлі.

Порядок розташування петель в трикотажі називається трикотажним переплетенням. Частина, яка повторюється в трикотажному переплетенні називається рапортом.

Трикотажні переплетення діляться на три класи: головні переплетення які мають просту структуру (гладь, ластик, виворіт, ланцюжок, трико, атлас); похідні – їх отримують комбінуванням двох, трьох і більше головних переплетень (похідна гладь, сукно, шарме, інтерлок, трико-трико, трико-сукно, тощо); рисунчасті – їх отримують складанням головних та похідних переплетень (плюшове, футероване, жакардове, філейне, тощо).

Кожен клас переплетень поділяється на поперечно-в’язані і основов’язані, на одинарні та подвійні.

В горизонтальному ряді петель трикотажного переплетення називають петельним рядом, вертикальні – петельним стовпцем. В поперечно-в’язаному (кулірному) трикотажі петельний ряд створений однією ниткою, тому поперечно-в’язаний трикотаж легко розпускається в напрямку петельного ряду. В основов’язаному трикотажі кожна петля петельного ряду створена зі своєї окремої нитки, тому основов’язаний трикотаж не розпускається в напрямку петельного ряду. В процесі створення основов’язаного трикотажу нитки зигзагоподібно переходять в петельні стовпці, тому петлі в основов’язаному трикотажі мають деякий нахил. По формі нахил петлі, а також по тому як вона розпускається можна відрізняти поперечно-в’язаний і основов’язаний трикотаж.

Поперечно-в’язаний трикотаж буває ручного та машинного в’язання, основов’язаний – тільки машинного.

Трикотажні переплетення.

Гладь (панчішна в’язка)– головне одинарне поперечно-в’язане переплетення (рис. 15, а), петлі якого повздовж петельних рядів створені послідовно однією ниткою. На лицьовій стороні гладі більше петельних паличок, а на звороті – протяжки та голкові дуги. Це найбільше неврівноважене по структурі переплетення, яке має велику розтяжимість. Закрученість в напрямку петельних рядів і петельних стовпців, розпускається в напрямку в’язання і в напрямку, зворотному з в’язанням.

Ластик (резинка)– головне подвійне поперечно-в’язане переплетення, в якому обидві сторони складаються із різносполучених лицьових і зворотних петельних стовпців. Мають урівноважену структуру, не розкручується, розпускається в напрямку, зворотному в’язанню, має більшу розтяжність і гнучкість в поперечному напрямку. Гнучкість ластика збільшується зі збільшенням щільності в’язання та гнучкості нитки.

Зворотне (платочна в’язка)– головне подвійне поперечно-в’язане переплетення з повністю однаковою лицевою та зворотною стороною, яка створюється чергуванням протяжок голкових дуг. Має розтяжність в усіх напрямках, не скручується, розпускається в напрямках в’язання і в напрямку зворотному в’язанню.

Ланцюжок– головне одинарне основов’язане переплетення (рис. 15, б), що являє собою петельний стовпець, що створений з однієї нитки. Використовується тільки з іншими переплетеннями.

Трико– головне одинарне основов’язане переплетення (рис. 15, в), петлі якого створені однією ниткою, зигзагоподібно почергово розташовується в двох суміжних петельних стовпцях. Обидві сторони полотна, створені переплетенням трико, мають однаковий вид: петлі кожного ряда нахилені в різні сторони і остови їх повернуті навкруги своєї основи і розташовані в площині, яка перпендикулярна полотну . Трико легко розпускається вздовж петельного стовпця і значно деформується по довжині і ширині, тому використовується звичайно разом з іншими переплетеннями.

Атлас – головне одинарне основов’язане переплетення (рис.15, г), петлі якого створені однією ниткою, зигзагоподібно почергово розташовується в декількох сусідніх петельних стовпцях. Погано тримає форму, закручується по краях на лицьову сторону в напрямку петельного ряду і на виворотню сторону в напрямку петельних стовпців, розпускається в напрямку,зворотньому в’язанню, використовується для деяких білизняних виробів і разом з іншими переплетеннями.

Похідна гладь – одинарне переплетення, яке отримують комбінуванням двох гладей, що вв’язуються одна в одну так, що між петельними стовпцями однієї гладі розташовуються петельні стовпці іншої. Має більш стійку структуру, ніж гладь: менше тягнеться в довжину і ширину; використовується для виготовлення тонкого трикотажа з рівною застилістою поверхнею і обмеженою розтяжимістю.

Інтерлок – подвійний ластик, створений поєднанням двох ластиків, що з’єднуються між собою так, що в проміжках між кожними двома стовпцями одного ластика розміщується петельний стовпчик другого.Має меншу розтяжимість і велику щільність, а ніж ластик, не зкручується, розпускається в напрямку петельного стовпця. Придає полотнам і виробам гарну формостійкість, еластичність, високі теплозахисні властивості. Застосовується при виготовленні високоякісних білизняних і спортивних виробів, купальних костюмів, плавок, полотен для верхнього асортименту.

Сукно – одинарне похідне основов’язане переплетення з подовженими протяжками, так як кожна нитка створює петлі в петельних стовпцях, які розташовані через один.

Шарме – похідне основов’язане переплетення з великою довжиною протяжок, ніж в сукні, так як подовжені протяжки перетинають два сусідніх петельних стовпця. Має меншу розтяжимість, ніж сукно.

Трико-трико – переплетення, в якому два трико накладені друг на друга таким чином, що їх протяжки направленні в різні сторони. Володіє легкістю, застиглістю, малою скручуємістю і розтяжимістю. Використовується для легкого верхнього одягу.

Трико-сукно – одинарне переплетення, в якому трико знаходиться між остовами петель і протяжками сукна. Має рухому структуру, закручується з країв, добре драпірується. Застосовується для білизняного та верхнього асортименту.

Трико-шарме – одинарне переплетення, в якому на лицьовій стороні переплетення трико, на зворотній – шарме. Подовжені протяжки шарме на зворотній стороні полотна легко піддаються ворсуванню, тому полотна застосовуються для виготовлення виробів з начосом. Структура переплетення більш рухома, ніж в трико-сукні.

Шарме-ланцюжок – одинарне переплетення, отримане настилом ланцюжка на лицьову сторону переплетення шарме. Майже не закручується з країв, використовується при виробці полотна для чоловічих сорочок.

Ластичний ланцюжок, ластичне трико, ластичний атлас – подвійні похідні переплетення, пружні, застосовуються для виробів верхнього асортименту.

Платироване (покровне) – малюнчате переплетення, всі або деякі петлі якого створені із одночасно пров’язуваних двох ниток, що відрізняються по кольору або волокнистому складу. Платировані переплетення бувають поперечно-в’язаними і основов’язаними, одинарними та подвійними, гладкими (всі петлі складаються з двох ниток) і малюнчастими. Часто застосовуються для білизняного асортименту: на лицьову сторону виводиться віскозна нитка, на зворотну – бавовняна пряжа.

Плюшеве – переплетення з ворсом зі збільшенням протяжок петель. Плюшевий трикотаж буває з разрізними і неразрізнимипетлями, гладкий та малюнчастий.

Футероване – переплетення, в якому на базі ґрунтового переплетення прокладені фужерні (підкладочні) нитки, що служать для начосу.

Пресове – одинарне або подвійне переплетення з рельєфними або ажурними узорами, що створюється з петлями з набросками (незамкненими петлями). Розпускаються менше, ніж переплетення, на базі якого воно створене, застосовується для широкого асортименту верхніх і білизняних виробів, ажурних панчіх.

Жакардове – одинарне або подвійне, основов’язане або поперечно-в’язане переплетення з кольоровими, ажурними або рельєфними великими візерунками. Застосовується безпосередньо для верхнього трикотажа і для купонів.

Філейне - основов’язане переплетення з отворами, що виникають з-за відсутності зв’язку між деякими сусідніми петельними стовпцями в одному або деяких рядах підряд.

Ажурне – поперечно-в’язане переплетення з ажурними малюнками, отримані переносом окремих петель з одних петельних стовпців в інші.

Філейне та ажурне переплетення застосовуються при виготовленні полотен для святкової білизни і легкого верхнього трикотажа.

Трикотажні вироби діляться по різним ознакам: по призначенню, по способу виготовлення, виду сировини, що застосовується, по способу оздоблення, по структурі переплетення.

За призначенням трикотажні вироби поділяються на класи, групи, підгрупи, види, типи. Класів п’ять: білизняні вироби, верхні, панчошно-шкарпеточні, рукавичні, головні убори і плат очно-шарфові. В межах кожного класу виробу по статево віковій ознаці поділяються на групи (чоловічі, жіночі, дитячі). Деякі групи виробів по сезонним діляться на підгрупи: літні, зимові, демісезонні. В межах кожної групи або підгрупи вироби поділяються по видам, тобто по назвам.

По способу виготовлення трикотажні вироби поділяються на кроєні, регулярні, напіврегулярні, комбіновані.

Кроєниминазиваються вироби, виготовленні з метражного трикотажного полотна. Зрізи в кроєних виробах обметані.

Регулярними називаються вироби, зв’язані суцільно або пошиті з деталей, яким в процесі в’язання придається закінчена форма.

Напіврегулярними називаються вироби, виготовлені з купонів, в процесі в’язання яких застосовуються різні переплетення для низу вироба, стану, низу рукавів, пояса і манжет. Купони найчастіше мають багатокольорові візерунки. Деталі зшиваються в виріб з незначним під кроєм горловини, пройми, оката рукавів. Вироби не мають підгину низу, зрізи обметані.

Комбінованими називаються вироби, в яких поєднуються деталі кроєні, в’язані регулярним способом або виготовлені з купонів. Рукава виготовлені регулярним способом, стан – кроєний.

По виду сировини, що застосовуєтьсятрикотажні вироби діляться на 8 груп: з бавовняної пряжі, з чистововняної пряжі, з штучних ниток і пряжі, з синтетичної пряжі і ниток, з напіввовняної пряжі або поєднання чисто вовняної або напіввовняної з натуральними, штучними і синтетичними нитками, з бавовняного волокна (пряжі) в суміші з натуральними, штучними, синтетичними нитками, з поєднанням штучних ниток з натуральними, синтетичними нитками, з поєднання синтетичних ниток (пряжі) з натуральними, штучними і синтетичними волокнами, нитками, пряжею ( до 50%).

По способу оздоблення трикотажні вироби діляться на сурові, вибілені, гладкокрашені, строкатов’язані, з друкованим малюнком, начесані, підвалені, тиснені, з оздобленням під замшу і зі спеціальними обробками.

Білизняні трикотажні вироби і полотна виробляються головними, похідними і малюнчастими переплетеннями з різноманітної сировини: бавовнополінозної, бавовнолавсанової, бавовносиблонової, вовняної і змішано-вовняної пряжі, штучних і синтетичних ниток і їх поєднання одна з одною, текстурірованих і еластомірних ниток і їх поєднання з штучними і синтетичними комплексними нитками.

Верхні трикотажні вироби і полотна надзвичайно різноманітні по призначенню, волокнистій сировині, виду переплетення, щільності, оздоблення та по художньо колористичному оформленні.

Найбільш масивні полотна для пальто та костюмів виробляють подвійними формостійкими переплетеннями. Полотна для блуз, верхніх сорочок, суконь, асортименту дитячих виробів виробляють одинарними і подвійними переплетеннями всіх класів.

Тканеподібні малорастяжимі полотназ нитками утоку виробляють на колов’язальному обладнанні неповними комбінованими переплетеннями з різноманітної сировини.

Вельветоподібні полотна з поліефірних текстурірованих ниток і їх поєднання з бавовняною пряжею, нитками еластик і комплексними капроновими нитками виробляють на колов’язальному обладнанні.

Плюшові полотна гладких і малюнчастих переплетень виробляють з бавовняної пряжі середньої товщини в поєднанні з віскозними комплексними нитками різноманітної товщини і окрасу. Ці полотна м’які, формостійкі, приємні на дотик, мають гарну драпірувальність і високі показники механічних, гігієнічних, експлуатаційних властивостей.

Крепові полотна виробляють з поліефірних текстурірованих ниток комелан або їх поєднання з ПАН пряжею на колов’язальних машинах одинарним та жакардовим переплетеннями. Мають гарний зовнішніц вигляд, високі теплозахисні властивості, володіє м’якістю, еластичністю, драпірувальністю.

Полотна з ефектом вишивки та стьобання виробляють по регулярним способом на основов’язальній машині, що вив’язує в полотно резинові жилки або нитки спандекс, що стягують полотно на надають йому об’ємно-просторову форму по типу буфів.

Полегшені формостійкі малозминаємі полотна виробляють на колов’язаному або основов’язаному обладнанні з поліефірних текстурованих ниток або кручених текстурованих ниток в поєднанні з тонкою капроновою монониткою.

Це різноманітні ажурні і філейні блузочні полотна, одинарні жакардові полотна з великораппортним малюнком для суконь та костюмів, джинсоподібні полотна, полегшені полотна для фарбування і нанесення друкованих малюнків.

Полотна застосовують для виготовлення блуз, суконь, костюмів. Переплетення – трико-сукно. Полотна м’які, гарно драпіруються, формостійкі, мають невелику поверхову щільність.

Полотна букльованої структури виробляють переплетенням гладь, ластик, пресове, неповне комбіноване на базі неповного ластика з різноманітної фасонної пряжі і її поєднання з напіввовняною рівницею. Полотна мають рельєфну поверхню, формостійкі, ткане подібні, малоусадочні. Застосовують для різноманітного асортименту верхніх трикотажних виробів поліпшеного художньо-колористичного оформлення.

Начесані акрилові полотна виробляють кулірним футерованим переплетенням і в процесі кінцевої обробки піддають ворсуванню. В якості ґрунтової системи використовують тонкий еластик або бавовняну пряжу.