Необхідність вивчення системи внутрішнього контролю

Вступ

Суттєвим поштовхом до ефективного розвитку будь-якого підприємства, незалежно від форми власності є функціонування системи внутрішнього контролю.

«Контролем є всяка дія , зроблена органом управління для підвищення вірогідності того, що встановленні цілі будуть досягнуті» , таке визначення дає Інститут Внутрішніх аудиторів (США) . Як ризик , так і контроль визначаються через цілі організації. Таким чином , якщо ризик представляє загрозу цим цілям то контроль призначений її пом’якшити.

Отже, визначаємо контроль як всяку дію , що дозволяє нам не обмежувати розгляд традиційними методами контролю.

Елементи контролю: дотримання законодавства; ефективна діяльність;фінансова звітність ; контрольне середовище; оцінка ризиків ;

процедури контролю ; інформаційний обмін ; моніторинг.

Оскільки, контроль встановлюється для пом’якшення ризику , ефективна система контролю вимагає знання поточної «карти ризиків» . Оцінка ризику в різних областях проводиться з різною мірою формальності.

Дії (процедури) контролю: відповідальність ясно визначена і зрозуміла;

доступ (фізичний і системний) контролюється ; адекватний нагляд;

транзакції авторизуються (зміна права розпорядження матер. благами);

транзакції записуються ;політики,процедури,обов’язки документуються;

адекватне навчання; адекватний розподіл обов’язків; враховані активи порівнюються з тими , що маються в наявності.

Отже , документування ( створення документу в якому містяться різні методи

і способи ) оцінювання системи внутрішнього контролю - це процес, який визначається і на який впливають особи, наділені повноваженнями управління та найвищого управління, а також інший персонал.

РОЗДІЛ 1: ДОКУМЕНТУВАННЯ ПРОЦЕСУ ОЦІНЮВАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ

Необхідність вивчення системи внутрішнього контролю

СВК направлена на забезпечення процесу формування достовірної фінансової звітності. Тільки ґрунтуючись на якісній та своєчасно отриманій інформації про наслідки виконання управлінських рішень, користувачі (як внутрішні - менеджмент, так і зовнішні) можуть мати можливість зробити правильні висновки й прийняти відповідне рішення.

Система внутрішнього контролю повинна забезпечувати ефективність діяльності підприємства.

Внутрішній контроль на підприємстві повинен забезпечувати дотримання застосовуваних законів та нормативних актів.

Отже, аудитор на підставі вивчення особливостей бізнесу підприємства, досліджує, наскільки внутрішній контроль забезпечує виконання вимог чинного законодавства, яке стосується господарської діяльності підприємства.

Методи, які використовуються системою внутрішнього контролю, спрямовані на реалізацію поставлених цілей та завдань, і включають:

1) бухгалтерські методи (застосування плану рахунків і подвійний запис, проведення інвентаризації і документування господарських операцій, балансове узагальнення);

2) управлінські методи (визначення центрів відповідальності та центрів виникнення витрат, нормування витрат);

3) контрольно-ревізійні методи (перевірка документів, арифметичної точності розрахунків; вивчення дотримання правил обліку окремих господарських операцій, інвентаризація, усне опитування, запит і підтвердження тощо).

До функцій внутрішнього контролю можна віднести:

а) контроль повноважень;

б) контроль облікових процедур;

в) контроль господарських засобів.

Контроль повноважень - це функція, яка спрямована на запобігання зловживанням посадових осіб та працівників суб'єкта господарювання, обмеження неефективних операцій; обмеження можливостей проведення змін в облікових записах без належного санкціонування.

Особа, яка обіймає певну посаду в управлінській структурі підприємства, повинна чітко знати коло своїх обов'язків і мати обмежені повноваження, які, у свою чергу, є достатніми для виконання посадових обов'язків. Важливим моментом у цьому питанні є визначення й рівня відповідальності. Забезпечення цієї функції досягається шляхом розробки посадових інструкцій, внутрішніх положень по підприємству про роботу окремих підрозділів, затвердження переліку осіб, яким дозволяється здійснювати підпис документів й санкціонування господарських операцій, впровадження системи паролів обмеження доступу у комп'ютерні програми, які використовуються для обробки інформації про господарські операції.

Контроль облікових процедур — це функція, яка спрямована на створення умов для правильного та своєчасного оформлення санкціонованих (дозволених і передбачених обліковою політикою та іншими внутрішніми документами) облікових записів (за датою, сумами, реквізитами).

Кожна узгоджена та санкціонована господарська операція повинна бути правильно та своєчасно зафіксована та систематизована в системі Обліку. Причому необхідно забезпечити правильний вимір та оцінку такої операції.

Контроль господарських засобів - ця функція системи внутрішнього контролю сприяє збереженню майна підприємства, обмежує шахрайство та інші види зловживань щодо матеріальних цінностей. Однак слід зауважити, що вищенаведені функції не є панацеєю, оскільки «відсутність належного розподілу повноважень.

З метою вивчення системи внутрішнього контролю в процесі аудиту, МСА 315, визначає такі її складники:

а) середовище контролю;

б) процес оцінювання ризиків суб'єкта господарювання;

в) інформаційні системи, в тому числі пов'язані з ними відповідні бізнес-процеси, що стосуються фінансової звітності, та обмін інформацією;

г) процедури контролю;

д) моніторинг заходів контролю.

Такий розподіл СВК за елементами не обов'язково відображає, яким чином підприємство визначає і реалізує внутрішній контроль.

Аудитору слід визначити, яким чином конкретний засіб контролю запобігає, виявляє і виправляє суттєві викривлення спочатку в процесі систематизації інформації на рахунках бухгалтерського обліку, в потім, як наслідок, в показниках фінансової звітності.