Види логістичних посередників

Сутність логістики посередництва та її види

Сьогодні підприємства або самі виконують функції посередників, або користуються їх послугами, зокрема і логістичними.

Згідно з твердженням А.Г. Кальченко*110 комерційне посередництво є процесом надання товаровиробникам і споживачам послуг з організації товарного обміну на еквівалентній основі. Ґрунтуючись на вищезгаданому твердженні дамо визначення логістики посередництва.

Логістика посередництва – це функціональна сфера логістики, пов'язана з оптимізацією процесу надання виробникам і споживачам послуг із фізичного переміщення товарів та товарообміну.

Посередницька логістика вирішує такі завдання:

1) планування та організація закупівель товарів у товаровиробників (продавців);

2) планування та організація доставки закуплених товарів на бази і склади комерційних посередників;

3) організація приймання, розміщення, зберігання товарів на базах та складах комерційних посередників;

4) управління товарними запасами у сфері торгівлі;

5) планування і організація продажу товарів покупцям;

6) організація передпродажного та післяпродажного обслуговування споживачів.

Закордонні вчені вважають, що логістичні посередники є ефективним інструментом економії фінансових і матеріальних ресурсів, що необхідні для організації товароруху. В Україні логістика посередництва не отримала належного розвитку, за винятком торговельної логістики.

В Україні залежно від рівня попиту на нові послуги можна передбачити такі напрями розвитку логістичних посередників:

1) виникнення спеціалізованих логістичних посередників;

2) переорієнтація діяльності посередників, які виконують комплексне обслуговування клієнтів, на термінальні технології у режимі роботи транспортних терміналів;

3) за умов територіального тяжіння до великих транспортних вузлів посередницькі організації комплексного обслуговування можуть бути базою для створення логістичних транспортно-збутових центрів.

Логістика посередництва пов'язана з виконанням таких логістичних операцій:

1) створення інформаційних баз даних про стан товарних ринків та ринків логістичних послуг;

2) пошук потенційних покупців та організація господарських зв'язків між виробниками і споживачами продукції;

3) складування, зберігання, упакування, сортування продукції;

4) надання транспортно-експедиційних послуг;

5) розукрупнення вантажів;

6) надання консалтингових послуг;

7) надання фінансових послуг;

8) передпродажне та післяпродажне сервісне обслуговування.

За функціональним призначенням виділяють такі види посередницької логістики:

1) термінальна логістика посередництва;

2) транспортно-експедиційна логістика;

3) логістика посередництва у заготівлях;

4) торговельна логістика;

5) виробничо-лізингова логістика посередництва;

6) логістика складських послуг;

7) логістика фінансових і консалтингових послуг;

8) логістика сервісного обслуговування.

Структуру каналу розподілу визначають кількість рівнів каналу і конкретний склад членів каналу. Необхідною умовою можливості вибору каналу розподілу є наявність на ринку великої кількості посередників.

Види логістичних посередників

Логістичні посередники – це юридичні та фізичні посередники, що є продуцентами логістичних послуг.

Логістичні посередники в каналах розподілу виконують певні функції., які укрупнено можна розділити на:

– функції (операції) фізичного розподілу;

– функції обміну (купівлі-продажу);

– підтримуючі функції (стандартизації якості дистрибуції, фінансування, інформаційної підтримки, страхування ризиків і т. ін.).

Відповідно до функцій логістичних посередників виділяють такі їх групи:

1) Посередники в операціях фізичного розподілу (тема 13):

– транспортні фірми;

– експедиторські фірми;

– транспортно-експедиторські фірми;

– компанії фізичного розподілу;

– вантажні термінали і термінальні комплекси;

– вантажні розподільчі центри;

– підприємства сортування, затарювання та пакування готової продукції;

– вантажопереробні та інші підприємства.

2) Посередники, які виконують підтримуючі функції:

– підприємства та установи фінансового сервісу (банки, фінансові компанії, лізингові компанії, страхові компанії, клірингові та розрахункові центри і компанії та ін.);

– підприємства інформаційного сервісу (інформаційно-диспетчерські центри, обчислювальні центри колективного користування, підприємства зв'язку і телекомунікацій та ін.);

– установи стандартизації, ліцензування і сертифікації та ін.

3) Торгові посередники. які крім безпосередньо функцій обміну (купівлі-продажу) товару можуть виконувати й інші вищезазначені функції, наприклад, транспортування, експедирування, страхування, вантажопереробки, управління запасами, кредитно-фінансового обслуговування, передпродажного і післяпродажного сервісу і т. ін.

Найчастіше підприємства користуються послугами торгових посередників. Основними причинами, які зумовлюють використання торгових посередників під час формування логістичних каналів і ланцюгів є:

1. Управління потоковими процесами на основі логістичної концепції вимагає наявності певних фінансових, матеріальних, кваліфікаційних та інших ресурсів. Чим вищі вимоги до ефективності управління, тим більше засобів і ресурсів може знадобитися.

2. Формування оптимальної структури логістичних каналів і ланцюгів, а також подальше її удосконалення передбачає наявність знань і досвіду у сфері кон'юнктури ринку зі структури товарних потоків, методів реалізації та способів розподілу.

Класифікацію торгових посередників можна провести за поєднанням двох ознак: 1) від імені кого працює посередник; 2) за чий рахунок посередник проводить свої операції

Усі вищезгадані посередники залежно від обсягів реалізації виступають, як:

– оптові продавці, тобто комерційні підприємства, що функціонують з метою придбання великих партій товару, організації їх довгострокового зберігання і наступного перепродажу в меншій кількості від свого імені;

– роздрібні торговці, тобто посередники, які реалізують продукцію кінцевим споживачам здебільшого за готівку.

Таблиця 10.1. Типи торгових посередників у каналах розподілу (залежно від чийого імені і за чий рахунок працює посередник)

Тип посередника

Характеристика

Дилер

Від свого імені і за свій рахунок. Товар закуповується ними за договором постачання. Таким чином, дилер стає власником продукції після повної оплати поставки. Відносини між виробником і дилером припиняються після виконання усіх умов за договором постачання. Розрізняють два види дилерів. Ексклюзивні дилери є єдиними представниками виробника в наявному регіоні та наділені виключними правами щодо реалізації його продукції. Дилери, які співробітничають із виробником на умовах франшизи, називаються авторизованими

Дистриб'ютор

Від чужого імені і за свій рахунок. Виробник дає дистриб'ютору право торгувати своєю продукцією на певній території та протягом певного терміну. Таким чином, дистриб'ютор стає власником продукції. За договором він набуває права на продаж продукції. У логістичному ланцюзі дистриб'ютори зазвичай займають позицію між виробником і дилерами

Комісіонер

Від свого імені і за чужий рахунок. Комісіонер не є власником продукції. Виробник (або комітент у цій операції) залишається власником продукції до її передачі й оплати кінцевим споживачам. Договір про постачання продукції укладається від імені комісіонера. Комісіонер зобов'язаний забезпечити збереження товару

Агент, брокер

Від чужого імені і за чужий рахунок. Агенти є юридичними особами. За обсягом повноважень агенти поділяються на дві категорії: універсальні агенти здійснюють будь-які юридичні дії від імені принципала; генеральні агенти укладають тільки угоди, зазначені в дорученні. На відміну від агентів, брокери не перебувають у договірних відносинах з жодною зі сторін угоди, і діють лише на основі окремих доручень. Брокерів нагороджують тільки за продану продукцію