Вп - ставка позикового процента.

Прибутковість однієї акції визначається співвідношенням розміру дивідендів у розрахунку на одну акцію й ринкової вартості акцій у конкретний період господарювання.

практична робота . оборотні кошти підприємства

Започаткування підприємницької діяльності потребує формування певного стартового капіталу – основного та оборотного.

У господарській практиці обчислення загальної величини основного капіталузводиться до сумування його окремих елементів (зокрема, вартості адміністративних, виробничих і складських приміщень; обладнання офісів; устаткування виробничих цехів; господарського інвентарю, технологічного інструменту й вимірювальних приладів). Решту потреби в стартовому капіталі становлять окремі елементи оборотного капіталу (наприклад, витрати на кредитування покупців, закупівлю матеріалів, оплату праці, оренду виробничих та офісних приміщень, а також певну суму готівки в касі суб’єкта господарювання).

Загальна потреба в оборотному капіталі визначається за формулою:

ОК_КР + МВ + В_ОП + В_ОР + ГК

åОК = (1)

К_ОБ

де, ОК_КР – сума капіталу на кредитування покупців;

МВ – витрати на закупівлю матеріалів;

В_ОП – витрати на оплату праці;

В_ОР – орендна плата за рік;

ГК – сума готівки в касі підприємства;

К_ОБ – коефіцієнт оборотності оборотних коштів.

У свою чергузагальну суму капіталу на кредитування покупців (ОК_КР)за здійснення продажу продукції повністю чи частками на умовах використання попередньо визначеного в часі кредиту можна розрахувати за формулою:

О_{РП *} Т_К

ОК_КР = (2)

360 (12)

де, О_РП – повний обсяг або частка продукції у вартісному виразі, що має реалізовуватися на умовах кредиту;

Т_К – термін надання кредиту в днях (якщо Т_К виражено в місяцях, то в знаменнику потрібно ставити число 12).

Нормування оборотних коштів.

Норматив оборотних коштів у виробничих запасах (сировина, матеріали, паливо тощо) обчислюється за формулою:

Н_вир.з = Д _* З_дн (3)

де, Д – середньодобове споживання оборотних коштів у вартісному або натуральному вираженні;

З_дн – норма сукупного запасу (транспортного, підготовчого, поточного та страхового) у днях.

У свою чергу середньодобова потреба споживання визначається так:

М_і

Д = (4)

де, М_і – загальна потреба в і-му виді ресурсів, натуральних або грошових одиниць.

А норма сукупного запасу розраховується так:

З_дн = З_ПОТ + З_ТР + З_ПІДГ + З_СТРАХ (5)

де, З_ПОТ – поточний запас;

З_ТР – транспортний запас;

З_ПІДГ – підготовчий запас;

З_СТРАХ – страховий запас.

Необхідний розмір оборотних коштів у незавершеному виробництві обчислюють за формулою:

С_{Р *} Т_{Ц *} К_НВ

Н_НЕЗ.В = (6)

де, С_Р – виробнича собівартість річного випуску товарної продукції;

Т_Ц – середня тривалість виробничого циклу виготовлення продукції в днях;

К_НВ – коефіцієнт наростання витрат (собівартості незавершеного виробництва).

У свою чергу коефіцієнт наростання витрат обчислюється за формулою:

С_ПЦ + 0,5С_РЦ

К_НВ = (7)

С_В

де, С_ПЦ – разові витрати у перший день циклу виготовлення продукції;

С_РЦ – решта витрат на виготовлення виробу;

С_В – виробнича собівартість виробу, яку можна розрахувати за такою формулою:

С_В = С_ПЦ + С_РЦ (8)

Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції на складі підприємства чи іншого суб’єкта господарювання визначається за формулою:

Н_ЗГП = ОВ_{П *} З_ДН (9)

де, ОВ_П – вартість одноденного випуску готових виробів;

З_ДН – норма запасу готових виробів в днях.

Норма запасу продукції на складі підприємства – це кількість днів, необхідних для підготовки товарів до реалізації (комплектування. Пакування, відвантаження споживачем, оформлення платіжних документів у банку).

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів визначається:

Н_ВМП = Р_Н + Р_ПЛ – Р_ПОГ (10)

де, Р_Н – залишок оборотних коштів на початок періоду;

Р_ПЛ – сума витрат, які необхідно буде здійснити в плановому періоді;

Р_ПОГ – величина майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції.

Економічну ефективність використання оборотних коштів характеризують наступні показники:

- коефіцієнт оборотності оборотних коштів;

- коефіцієнт завантаження оборотних коштів;

- показник тривалості одного обороту в днях.

Коефіцієнт оборотності обчислюється за формулою:

ОР_П

К_ОБ = (11)

ОК_СЕР

де, ОР_П – вартість реалізованої продукції (послуг) за діючими оптовими (роздрібними) цінами за рік;

ОК_СЕР – середній залишок оборотних коштів за рік.

У свою чергу середній залишок оборотних коштів визначається за формулою:

1 1

2 ОК₁ + ОК₂ + … + 2 ОК₁₂

ОК_СЕР =(12)

де, ОК_1, ОК₂ … ОК₁₂ – залишки оборотних коштів на 1-ше число місяця.

Коефіцієнт завантаження, який є оберненим до коефіцієнта оборотності, показує скільки оборотних коштів припадає на кожну гривню реалізованої продукції і визначається за формулою:

ОК_СЕР

К_З = (13)

ОР_П

де, ОК_СЕР – середньорічний залишок оборотних коштів;

ОР_П – реалізована за рік продукція.

Тривалість одного обороту (швидкість обороту) оборотних коштів визначається за формулою:

Д

Т_ОБ = (14)

К_ОБ

де, Д – кількість днів у розрахунковому році (загальноприйнятою кількістю є 360 днів);

К_ОБ – коефіцієнт оборотності оборотних коштів.

Практична . Поточні витрати й ціни на продукцію

Собівартість валової продукції обчислюють за формулою:

С_ВП = С_КВ + З_РМП – (В_НВ.СВ + З_ВМП) (1)

де, С_КВ – загальна величина кошторису поточних витрат;

З_РМП – зміна залишків резервів майбутніх платежів;

В_НВ.СВ – витрати, що не включаються у виробничу собівартість продукції;

З_ВМП – зміна залишків витрат майбутніх періодів.

***

Якщо від розрахункової величини собівартості валової продукції відняти залишки незавершеного виробництва (р.120 Баланс) і додати позавиробничі витрати (Ф. 2 всі витрати, які не пов’язані з основним процесом виробництва, наприклад – адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові витрати, витрати від участі в капіталі, інші витрати) то одержимо повну собівартість товарної продукції.

***

Собівартість реалізованої продукції обчислюється коригуванням собівартості товарної продукції на зміну залишків нереалізованої продукції:

С_р = С_тп + (С_с.п. – С_с.к) (2)

де, С_{тп -} собівартість товарної продукції;

С_с.п. ,С_с.к -собівартість залишків товарної продукції на складі на початок і кінець розрахункового періоду.

***

Собівартість одного виробу розраховується за формулою:

повна собівартість товарно продукції

СВ¹ = (3)

кількість одиниць продукції

***

Сума заробітної плати, що включається в калькуляцію собівартості одиниці продукції:

ЗП¹ = собівартість одного виробу * частка основної заробітної плати (4)

***

Розмір заробітної плати на весь випуск становитиме:

ЗП = сума заробітної плати, що включається в калькуляцію собівартості одиниці продукції * загальну кількість виробів, що підприємство виробило за рік.

(5)

***

Загальновиробничі витрати розподіляються на окремі вироби пропорційно розміру основної заробітної плати. Для цього визначається коефіцієнт розподілу:

сума загальновиробничих витрат

k_розп = (6)

заробітна плата на весь випуск продукції

***

Розмір загально виробничих витрат у собівартості одиниці продукції визначається за формулою:

С_накл = з/п * коеф.розподілу (7)

***

Граничні витрати розраховуються за формулою:

ΔC

Cr = (8)

ΔN

де, ΔC – приріст загальних витрат;

ΔN – приріст обсягу продукції на одиницю його натурального виміру.

***

Загальна сума витрат підприємства за певний період визначається за формулою:

С = С_{зв *} N + C_пв (9)

де, С_зв – змінні витрати на одиницю продукції;

N – обсяг виробництва продукції у натуральному виразі;

C_пв – постійні витрати за даний період.

***

Загальні витрати на одинцю продукції становитимуть:

С_пв

С_оп = С_зв + (10)

N

***

Критичний стан випуску певної продукції в натуральному вимірі,починаючи з якого виробництво стає рентабельним визначають за формулою:

С_пв

N_кр = (11)

Ц - С_зв

де, Ц – ціна одиниці продукції.

Звідси:

С_{зв *} N_кр + С_{пв =} Ц _* N_кр (12)

***

Критичний обсяг виробництва (точку беззбитковості) можна визначити і в грошовому вимірі за формулою:

В_кр =С_зм + С_пв (13)

де, С_зм – загальна (сукупна) величина змінних витрат.

***

Що більшим є обсяг виробництва над критичну його величину (точку беззбитковості), то вищою є економічна безпека виробництва, яка вимірюється коефіцієнтом безпеки виробництва (К_б) та обчислюється за формулою:

N - N_кр

К_б = (14)

N

***

Методи розрахунку ціни на продукцію:

1. Розрахунок ціни за методом "середини витрат плюс прибуток":

Ц = СВ + П (15)

де, СВ – середні витрати (собівартість);

П – величина прибутку в ціні, яка встановлюється самим підприємством, або обмежується державою як граничний рівень рентабельності продукції.

2. Розрахунок ціни на підставі цільового (фіксованого) прибутку:

С_пост + П_заг

Ц = С_зм + (16)

N

де, С_зм – змінні витрати на одиницю продукції;

С_пост – постійні витрати на продукцію за певний період;

П_заг – загальна сума прибутку, яку можна одержати від продажу продукції за той самий період;

N – обсяг продажу продукції у натуральному вигляді.