Управління життєвим циклом продукції і технології

Життєвий цикл продукції– це сукупність виробничих процесів, процесів обігу і споживання продукції певного виду від початку дослідження можливості її створення до припинення споживання і утилізації. Він включає стадії: дослідження, створення дослідних зразків, виготовлення, обігу, споживання (експлуатації, застосування), утилізації.

Життєвий цикл виготовленої підприємством продукції перетинається з життєвим циклом технологічної системи (життєвими циклами технологічного устаткування). Певні процеси цих життєвих циклів взаємодіють між собою і становлять єдиний життєвий цикл продукції/технології (рис. 1.6).

Рис.1.6. Життєвий цикл продукції / технології.

Взаємопов'язаність продукції і технології характеризується також життєвим циклом технології/попиту, в якому відбувається зміна попиту на продукцію, виготовлену в даній технології, за часом.

Розглянемо типовий склад процесів життєвого циклу продукції/технології (у дужках вказані підрозділи або організації, які зазвичай здійснюють ці процеси).

Стадія дослідження включає: вивчення потреб і можливих взаємозамінних способів їх задоволення; визначення параметрів якості, необхідних для задоволення потреб; можливий попит; пошук шляхів створення продукції і технології її виготовлення (маркетингові, науково-дослідні, дослідно-конструкторські і проектно-технологічні підрозділи). Ця стадія зазвичай закінчується розробкою задуму створення продукції і технологічної системи, їх зовнішності (ескізного проекту), а також визначенням техніко-економічних вимог до їх параметрів. Пропоновані рішення часто мають альтернативний характер, і відбір альтернатив здійснюється по схемі системного аналізу (рис. 1.7).

Рис.1.7. Схема системного аналізу проблеми. [2]

При розробці проектів створення складних видів продукції реалізуються принципи науково-технічного розвитку, засновані на властивостях складних систем. Глибина досліджень, що проводяться, визначається типом реакції підприємства на зміни зовнішнього середовища: чи носить ця реакція конкурентний, інноваційний або перетворюючий (підприємницький) характер.

Дослідження способів створення продукції і технології, як правило, носить експериментальний характер і базується на результатах фундаментальних наукових робіт, відкриттях і винаходах. Самі результати таких досліджень можуть мати не тільки прикладне, але і фундаментальне значення, утворюючи тим самим безперервний ланцюг науково-технічного розвитку виробництва.

За видами продукції, характерними для індустріальної епохи (задоволення існуючих потреб), дослідження ведеться по схемі «потреби → продукція → технологія» (пряме завдання розвитку). В умовах постіндустріальної епохи (прищеплення нових потреб) – за схемою: «технологічний прорив → продукція → нова потреба» (обернене завдання розвитку).

Створення дослідних зразків продукції і технологічного устаткування (технологічної системи) здійснюється паралельно, оскільки схвалені на цій стадії проектні рішення тісно взаємопов'язані. При орієнтації новостворюваної продукції на традиційну технологію розробники продукції прагнуть забезпечити технологічне унаслідування нової і замінюваної продукції, щоб полегшити модернізацію технологічної системи. Розробка проекту продукції ведеться з деяким випередженням щодо створення (модернізації) технологічного устаткування (пряме завдання розвитку, конкурентна або інноваційна реакції). При розробці нової продукції, вигляд якої визначається технологічним проривом, випереджаються процеси створення нової технології (обернене завдання розвитку, підприємницька реакція).

Для даної стадії характерні наступні етапи:

· розробка проектної і робочої конструкторської документації дослідного зразка і дослідної технології (проектно-конструкторські і проектно-технологічні підрозділи);

· виготовлення дослідного зразка або дослідної партії продукції з одночасним відпрацюванням нових технологічних процесів (дослідне виробництво, проектно-конструкторські і проектно-технологічні підрозділи);

· випробування і доводка дослідних зразків продукції, дослідних технологічних процесів і технологічного устаткування (випробувальні, проектно-конструкторські і проектно-технологічні підрозділи, дослідне виробництво). Якщо розробка нової продукції здійснюється на замовлення експлуатуючої або торгової компанії (створення дослідного літака на замовлення Аерофлоту, створення комплексу технологічного устаткування на замовлення промислової компанії і т. д.), то, як правило, цей етап підрозділяється на два етапи: 1) випробування розробником окремих частин виробу і виробу в цілому, доопрацювання виробу; 2) випробування замовником дослідного зразка. Складні види продукції, з метою скорочення витрат на випробування, часто випробовуються за сумісною програмою розробника і замовника;

· розробка робочої документації на промислове виготовлення продукції і технологічної системи (проектно-конструкторські і проектно-технологічні підрозділи дослідних і серійних підприємств).

Стадія виготовлення технологічного устаткування (формування технологічної системи) передує стадії виготовлення продукції в новій технології. Вона включає:

· передвиробничу стадію технічної підготовки виробництва технологічного машинобудування (монтажні і проектно-технологічні підрозділи);

· виготовлення дослідно-торгової серії і вивчення попиту (основне, допоміжне і обслуговуючі виробництва, маркетингові підрозділи);

· серійне виробництво виробів і запасних частин до них (основне, допоміжне і обслуговуючі виробництва);

· підготовку продукції до транспортування і зберігання на складах (підрозділ консервації і упаковки, склад готової продукції).

Слідом за стадією виготовлення технологічного устаткування наступає передвиробнича стадія технічної підготовки виробництва продукції. Дана стадія в життєвому циклі знов виготовленого технологічного устаткування поєднується із стадією монтажу і налагодження технологічної системи (монтажні і проектно-конструкторські підрозділи виробників технологічного устаткування, підрозділи головного механіка, проектно-конструкторські і проектно-технологічні підрозділи виробників продукції).

На стадії обігу продукції здійснюється її зберігання (складські підрозділи), транспортування (транспортні підрозділи) і збут (маркетингові підрозділи). Якщо продукцією є технологічне устаткування, яке виготовлене за замовленням, то дана стадія трансформується в стадію монтажу і налагодження технологічної системи.

Для стадії споживання характерні наступні етапи (події):

· використання продукції за призначенням, експлуатація;

· підтримка якості продукції профілактичним обслуговуванням і ремонтами (підрозділи гарантійного ремонту і сервісного обслуговування);

· модернізація продукції у споживача (маркетингові, проектно-конструкторські і виробничі підрозділи). Якщо продукцією є технологічне устаткування, ця стадія трансформується в процеси сервісного обслуговування.

При утилізації продукції, зокрема технологічного устаткування, здійснюється транспортування залишків (відходів) продукції до місць утилізації, їх складування, переробка на вторинну сировину, поховання або знищення.

Проблема утилізації продукції сильно ускладнилася у зв'язку з розвитком атомної енергетики і нафтохімічних виробництв, створенням синтетичних матеріалів і нових видів теплоносіїв. При експлуатації (використанні) цих видів продукції приймаються заходи забезпечення безпеки, передбачені технологією їх отримання і застосування. На стадії утилізації можливості забезпечення безпеки зберігання відходів обмежені. Тому належить ввести до складу параметрів якості продукції властивості утилізації, стандартизувати допустимий рівень вимог до параметрів, що визначають ці властивості, ввести в загальнотехнічні державні стандарти вимогу розробки технології утилізації в технічному проекті продукції, а також обов'язкову сертифікацію продукції на властивості утилізації.

Цілі управління процесами життєвого циклу продукції.У системах управління якістю продукції процеси життєвого циклу продукції є об'єктом управління. Головною метою тут є забезпечення постійної відповідності якості продукції, що розробляється, виготовляється і реалізовується, потребам населення, народного господарства і експорту. Як головний критерій управління приймається величина задоволення потреби на одиницю витрат споживача. Головна мета розподіляється на основні цілі по стадіях життєвих циклів продукції/технології (табл. 1.1). Досягнення всієї сукупності цих цілей забезпечує досягнення головної мети управління.

Таблиця 1.1.

Основні цілі управління якістю за стадіями життєвого циклу продукції/технології