Пористість і густина гірських порід

Густина - властивість речовин, що визначає її масу в одиниці об’єму, впливає на всі інтенсивні параметри систем: величину тиску і температуру, концентрацію.

Густина інтрузивних та ефузивних порід: визначаються їх складом і структурно-текстурними особливостями. Вплив структурно-текстурних особливостей, в більшості випадків, призводить до зміни величини об’ємної густини не більш як на 50-70 кг/м3, що співставно із змінами які обумовлені епігенетичними процесами (зменшення густини при вивітрюванні без порушення суцільності порід досягає 40 100 кг/м3), чи зростанням вмісту акцесорних мінералів.

Густина середніх та основних порід суттєвим чином залежить від вмісту та складу фемічних мінералів (перш за все, амфіболів та піроксенів). Процеси амфіболітизації основних порід, як правило, призводять до зниження їх густини. Густина порід підвищеної лужності (сієніти, граносієніти) дещо нижча густини порід нормального ряду.Для всіх видів ультраосновних порід характерна висока густина – найбільші її значення зафіксовані в олівінітах і дунітах.

Густина метаморфічних та ультраметаморфічних порід. Щільнісні властивості (як і фізичні властивості загалом) метаморфічних порід залежать від: складу вихідних порід, термодинамічних умов і тривалості процесів метаморфізму, змін хімічного складу при метасоматичних перетвореннях. Характерна для метаморфічних порід сланцюватість не справляє суттєвого впливу на величину щільнісних властивостей.

Густина осадових порід. Мінеральна густина осадових порід змінюється в достатньо широких межах. Зазвичай найвищі її значення характерні для нормально-уламкових порід, а мінімальні – для евапоритів і каустобіолітів. Мінливість мінерального складу як алотигенної так і аутигенної складових осадових порід часто обумовлює значні коливання параметру (близько 10-15%) навіть в межах однорідного геологічного тіла, що, за умови низької пористості.. При зростанні пористості вплив на об’ємну густину зменшується.

Пористість - властивість порід вміщувати різні, не заповнені твердою фазою об’єми (Vпор) в визначеному їх сухому об’ємі (Vс). Кількісно об’єм всіх видів пор визначають коефіцієнтом загальної пористості: КПЗ=Vпор/Vс. Об’єм Vпор складається з окремих невеликих просторів - пор, через те його нерідко називають поровим простором гірських порід. Вплив пор на величини інших фізичних властивостей порід залежить від їх походження, форми, розмірів та взаємозв’язків.

Однією з найважливіших структурних характеристик порід, яка значною мірою визначає багато інших петрофізичних характеристик (коефіцієнти газо - і водопроникності, питому електропровідність, електрохімічну і гама-активність тощо) є поровий склад. Поровий склад (розподіл пор за розмірами) визначає сукупність концентрацій різноманітних за ефективним діаметром пор в поровому обсязі породи. Поровий склад незцементованих порід в основному залежить від гранулометричного складу, а зцементованих - від вмісту цементу, зростання кількості якого призводить до зменшення частки великих пор.

У різних типів (піски, піщаники, алевроліти, вапняки, граніти, габро тощо) і груп (піщані, алевролітові, глинясті, кислі, середні, основні, ультраосновні тощо) порід різні (за походженням, формою, розмірами, внутрішнім зв'язком) пори знаходяться в неоднакових співвідношеннях в поровому просторі, вони неоднаково розподіляються і в обсязі породи. Характер розподілу пор різного генезису (та форми) за розмірами звичайно називають структурою порового простору породи.

GPS

№	X	Y
	29,4823	50,09194
	29,48223	50,09184
	29,48228	50,09174
	29,4821	50,09181
	29,48188	50,09184
	29,48177	50,09186
	29,48169	50,09187
	29,48153	50,09189
	29,48132	50,0919
	29,48121	50,09194
	29,4812	50,09193
	29,48094	50,09198
	29,48081	50,092
	29,4808	50,09199
	29,4805	50,09203
	29,48232	50,09131
	29,48218	50,09134
	29,48205	50,09138
	29,4819	50,09138
	29,48184	50,0914
	29,48163	50,09142
	29,48155	50,09143
	29,48139	50,09144
	29,48123	50,09145
	29,48108	50,09146
	29,48093	50,09149
	29,48079	50,09151
	29,48072	50,09152
	29,4805	50,09154
	29,48043	50,09155

Висновок

Геофізична частина нашої практики була проведена поблизу смт.Корнин. По закінченню практики було засвоєно знання, які були отримані під час лекцій та лабораторних робіт. Головним завданням практики було ознайомлення із магнітним та радіометричними полями. Вимірювання проводились геофізичним обладнанням: - магнітометром ММП-203; та радіометром – СРП-68-01. Нами було побудовані графіки магнітних варіацій та графіки радіометричних вимірів. В програмі Surfer було побудовано карти аномалій вивченого району. Загалом практика була цікава та пізнавальна для нашої бригади.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ННІ «Інститут геології»

ЗВІТ