Приклад виконання завдання. Картери коробки передач виготовляють для всіх автомобілів, окрім ГАЗ-2410 з сірого чавуну або спеціального чавуну
Картери коробки передач виготовляють для всіх автомобілів, окрім ГАЗ-2410 з сірого чавуну або спеціального чавуну, НВ 170...229. Картер коробки передач ГАЗ-2410 відрізняють з алюмінієвого сплаву АЛ4, НВ80. Основні дефекти картера показані на рис. 3.1.
Якщо обломи не захватують тіла картера або обламано тільки одне вушко, то ці місця наплавляють газовою зваркою. тріщини заварюють зваркою електродуги, якщо вони не проходять через отвори під підшипники і вісь блоку шестерень заднього ходу. Наявність інших видів пробоїн, облому або тріщин є вибраковою ознакою.
Наплавлення відколов здійснюють газовим полум'ям з підігрівом: спочатку картер нагрівають до температури 200...250оС протягом 15…20 хв., після чого здійснюють заварку ацетиленокисневим полум'ям, використовуючи наконечники № 3 або 4. Як присадний матеріал застосовують чавунні прутки 0,6 мм із змістом кремнію не менше 2,5%. Після усунення дефектів наплавленням картер знов нагрівають до температури 600...650оС і охолоджують разом з піччю.
1 - обломи і тріщини; 2 - знос отвору під задній підшипник проміжного валу;
3, 4 - зносу отворів під підшипники провідного і відомого валів;
5 - знос отвору під передній підшипник проміжного валу;
6 - знос переднього отвору під шийку осі блоку шестерень заднього ходу;
7 - знос внутрішньої торцевої поверхні бобишек;
8 - знос заднього отвору під шийку осі блоку шестерень заднього ходу
Рисунок 3.1 - Основні дефекти картера коробки передач автомобіля ЗІЛ-130
При заварці тріщин застосовують зварку електродуги мідно-залізними електродами ОЗЧ-104ММ з обмазкою УОНИ 13/55, що містить залізний порошок в кількості 18...20 % від маси міді. Зварку ведуть постійним струмом силою 150...160 А. Тріщину заварюють переривистими ділянками завдовжки 15...20 мм.
Знос всіх отворів під підшипники усувають залізненням, гальванічним натиранням або постановкою ДРД з буртиком. При цьому отвори заздалегідь розточують борштангою, щоб зберегти співвісність, потім одним з вище перелічених способів нарощують і знов розточують борштангою під розмір робочого креслення.
Знос торцевих поверхонь бобишек під блок шестерень заднього ходу усувається їх фрезеруванням. Збільшення при цьому розміру а компенсується постановкою шайб відповідної товщини або епоксидними пастами.
Після відновлення картер коробки передач повинен відповідати наступним технічним вимогам: овальність і конусообразность отворів під підшипники не більше 0,02 мм; непаралельність загальної осі отворів під підшипники провідного і відомого валів щодо загальної осі пут підшипники проміжного валу не більше 0,07 мм на довжині 400 мм; непаралельність загальної осі отворів під вісь блоку шестерень заднього ходу щодо загальної осі отворів під підшипники провідного і відомого валів не більше 0,04 мм на довжині 200 мм; відстань від осі отворів під підшипники провідного і відомого валів до осі отворів під підшипники проміжного валу 123,20...123,30 мм; відстань від осі отворів під підшипники провідного і відомого валів до осі отворів під вісь блоку шестерень заднього ходу 127,45...127,55 мм; відстань від осі отворів під підшипники проміжного валу до осі отворів під вісь блоку шестерень заднього ходу 89,20...89,30 мм.
Вали коробок передач виготовляють у автомобілів ЗІЛ із сталі 25ХГМ, HRG60...65; у ГАЗ - із сталі 35Х; у МАЗ - із сталі 15ХГНТА, HRC 58...62. Як приклад розглянемо основні дефекти провідного валу коробки передач автомобіля ЗІЛ-4302 які показані на рис. 4.1.
Обломи і тріщини, як і викришіння робочої поверхні зубів, є вибраковуваними ознаками.
Знос шийки під передній кульковий підшипник до 0 менше 24,95 мм і під задній підшипник до 0 менше 59,98 мм усувають залізненням або хромуванням з подальшим шліфуванням під розмір робочого креслення.
Вм'ятини від роликів або знос отвору під роликовий підшипник до діаметру більше 44,04 мм усувають постановкою ДРД з подальшим шліфуванням під розмір робочого креслення.
Забоїни, відколи або знос зубів внутрішнього зачеплення з торцями включення усувають зачисткою. При товщині зуба менше 6,5 мм провідний вал бракується. Для визначення стану товщини зубів в діаметрально протилежні западини встановлюють кульки діаметром 6,50 мм і заміряють розмір. Якщо він буде більше 51,74 мм, то зуби вважаються зношеними.
Знос конусної поверхні під кільце синхронізатора, при якому розмір буде менше 41,0 мм, і при перевірці на фарбу, при якому пляма контакту займатиме менше 70 % поверхні, вимагає вибраковування провідного валу. Розмір у визначають конусним калібром. Його малий діаметр повинен бути 80,0 мм, а конусність 16о.
Зношені шліци до товщини менше 5,70 мм є вибраковою ознакою, як і знос зубів зовнішнього зачеплення до розміру менше 6,95 мм.
Відновлений провідний вал повинен відповідати наступним основним технічним вимогам: овальність і конусообразність шийки під передній підшипник не більше 0,01 мм, шийки під задній підшипник не більше 0,02 мм; нециліндричність отвору під роликовий підшипник не більше 0,01 мм; радіальне биття отвору під роликовий підшипник щодо шийок під передній і задній підшипники не більше 0,03 мм; радіальне биття шийки під сальник відносно шийок під ті ж підшипники не більше 0,05 мм; шорсткість шийок під передній і задній підшипники не більш Ra = 1,25 мкм, отвори під роликовий підшипник не більш Ra = 0,63 мкм.
Маршрутно-технологічна карта
Кафедра «Автомобілі»
Виріб, вузол: Двигун ЗМЗ
Найменування деталі: Картер КПП
Твердість: HRC 52...58
Найменув. дефекту | Номер операції | Поверхня, яка оброблюється | Обладнання | Допоміжний інструмент |
Зноси усіх отворів під підшипники А | Мийна | Мийна маш. ММ 150 | Транспорт. стіл | |
Горизонтально-свердлильна | Горизонтально-свердлильний верстат ЗГ180Б | Пристрій для закріплення деталі | ||
Установка ДРД | Прес горизонтальний гідравлічний | Пристрій для закріпл. деталі | ||
Горизонтально свердлильна | Горизонтально-свердлильний верстат ЗГ180Н | Пристрій для закріплення деталі | ||
Відколи В | Мийна | Мийна маш. ММ 150 | Транспорт. стіл | |
Зварювальна | Електродугова жарка електродом ОЗЧ-10.4мм | Пристрій для закріплення деталі | ||
Токарна | Токарна | Слюсарна обробка поверхні | ||
Мийна | Мийна маш. ММ 150 | Транспорт. стіл | ||
Контрольна | Стіл контролера | Калібр |
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна:
1. Лудченко О.А. Технічна експлуатація і обслуговування автомобілів. - К.: Вища школа, 2007.-527с.
2. Баженов С.П. и др. Основы эксплуатации и ремонта автомобилей и тракторов. – М.: АСАDEMA, 2005.-412с.
3. Туревский И.С. Техническое обслуживание автомобилей зарубежного производства. - М.: Форум-ИНФРА, 2007.-342с.
4. Марков О.Д. Станции технического обслуживания автомобилей. - К.: Кондор, 2008.-327с.
5. Несвитский Я.М. Техническая эксплуатация автомобилей. - М.: Высшая школа, 1971.-428с.
6. Крамаренко Г.В. и др. Техническая эксплуатация автомобилей. - М.: Транспорт, 1983.-481с.
7. Келер К.О. Диагностика автомобильного двигателя. -Ужгород: Карпати, 1977.-139с.
8. Мирошников Л.В. и др. Диагностирование технического состояния автомобилей на автотранспортных предприятиях. - М.: Транспорт, 1977.-266с.
9. Спичкин Г.В.. Третьяков A.M. Лабораторный практикум по техническому диагностированию автомобилей. - М.: Высшая школа, 1978.-317с.
10. Канарчук B.C. Основи технічного обслуговування та ремонту автомобілів. Книга II. - Київ: Вища школа, 1994.-560с.
Додаткова:
11. Гаврилов К.Л. Справочник по диагностике и ремонту легковых и грузовых автомобилей иностранного и отечественного производства. - Санкт-Петербург: ЛЕЙЛА, 2000.-280с.
12. Шестопалов С.К. Устройство, техническое обслуживание и ремонт легковых автомобилей. - М.: Академия, 2002.-544с.
13. Дюмин И.Е., Трегуб Г.Г. Ремонт автомобилей. - М.: Транспорт, 1999.-278с.
14. Карагодин В.И. Ремонт автомобилей и двигателей. - М.: Академия, 2002.-496с.
15. Практика для диагностирования автомобилей. /Под ред. А.Н Юрченко. - К.: НМК80, 1993.-216с.
16. Ремонт автомобилей. /Под ред. Л.В. Дехтеринского. К.Х Акмаева. - М.: Транспорт, 1992.-295с.
17. Канарчук B.C. Ремонт автотранспортних засобів. Книга III -Київ: Вища школа, 1994.-600с.
Додаток А
Таблиця А.1 - Початкові дані
Продовження таблиці А.1
Додаток Б
Маршрутно-технологічна карта
Кафедра ___________________________
Студент гр. ________________________
Виріб, вузол _______________________
Найменування деталі ________________
Матеріал __________________________
Термообробка, твердість _____________
Найменування дефекту | Номер операції | Найменування операції та її скорочений зміст | Номер поверхні, яка ремонтується | Номер поверхні, яка оброб. | Обладнання | Пристосування | Інструмент | ||
ріжучий | допоміжний | вимірювальний | |||||||