Правила заповнення форми 1ДФ
1. Заповнення реквізитів податкового розрахунку не має викликати труднощів. Є лише кілька нюансів. “Порція” – використовується тільки тоді, коли кількість працюючих більше 1000 чоловік, і лише у цьому випадку дозволяється подання 1ДФ порціями, кожна з яких має свій порядковий номер. “Працювало у штаті” – найбільша на 1 число любого із звітних місяців кількість штатних працівників. Визначається по Інструкції з статистики кількості працівників (Наказ Держкомстату №286 від 28.09.2005 р.). Відповідно до цієї інструкції, облікова кількість штатних працівників – усі наймані працівники, які мають письмовий трудовий договір (контракт) та працювали хоча-б один день, і власники підприємства, якщо вони отримували заробітну плату. “Звітний період” – арабськими цифрами (1,2,3,4) вписуються номер звітного кварталу та рік.
2. “Сума нарахованого доходу” – дохід відповідно до ознаки згідно з довідником. Відображати потрібно повну суму, без вирахування податків, незалежно від виплати. На кожну фізичну особу необхідно заповнювати один окремий рядок на кожну ознаку доходу.
3. “Сума виплаченого доходу” – проставляється за той місяць, в якому нарахована, а не виплачена. Наприклад, зарплата, нарахована в березні а виплачена у квітні, включається до розрахунку за 1 квартал.
4. Графу 6 необхідно заповнювати лише для фізичних осіб, які прийняті на роботу у звітному кварталі, Графу 7 – для звільнених у звітному періоді, або звільнених до його початку, але які ще отримували доходи. Для тих, хто не змінював місце роботи, графи 6 та 7 заповнювати не потрібно. Якщо фізична особа неодноразово змінювала місце роботи, необхідно заповнити відповідну кількість рядків. Формат написання дати – арабськими цифрами, наприклад – “27.12.2012”.
5. Графа 8 –
6. У графі 9 – “Ознака (0, 1)” проставляється “0″, якщо рядок вводиться, або “1″ – якщо рядок вилучається. Цю графу потрібно заповнювати лише для звітного нового або уточнюючого розрахунку.
7. Форма 1ДФ підписується керівником і головним бухгалтером та засвідчується печаткою (для юридичних осіб), або підписується підприємцем, і при наявності – засвідчується його печаткою.
Коригування
Проводиться у випадку самостійного виявлення помилок або повідомлень податкової про їх наявність. Якщо термін подання ще не закінчився – необхідно подати новий податковий розрахунок, після закінчення строку – подається уточнюючий. І нова, і уточнююча форма 1ДФ заповнюються лише по помилкових рядках або реквізитах. Щоб вилучити помилковий рядок необхідно заповнити всі графи такого рядка та прописати в графі 9 – “1″. Після цього ввести правильні дані в новий рядок і вказати в графі 9 – “0”.
Відповідальність
Відповідальність за неподання або порушення строків, недостовірність або помилковість інформації про суми нарахованих або сплачених доходів передбачена Податковим Кодексом (Ст.119 п.2) і є однією з найвищих. Штраф за вищевказані порушення – 510 грн., повторно протягом року – 1020 грн. Потрібно бути дуже уважним, і навіть прискіпливим, тому-що держава все-рівно проконтролює та “поділить” доходи своїх громадян, а одночасно постарається “почистити” гаманці бухгалтерів та підприємців.
Декларація з податку на прибуток підприємства (далі — декларація) та додатки до неї подаються платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податкове зобов'язання чи ні.
Починаючи з податкового періоду— перший квартал 2006 року, декларація заповнюється в гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. (Пункт 1.4 розділу 1 в редакції Наказу Державної податкової адміністрації N 448 від 12.10.2005)
Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.
У декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.
Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).
Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.
Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою.
Декларація заповнюється таким чином, що забезпечувати вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручкам й у синьому або чорному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється..
У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень (крім передбачених формою декларації). У декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною.
Якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податку подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний (податковий) період, то така звітна декларація не вважається уточнюючою, а штрафи, визначені в пункті 17.2 статті 17 Закону № 2181, не застосовуються.
Платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону №2181. Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за окремою формою.
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону № 2181, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.
Декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1—К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три (Р1—РЗ) подаються виключно за рік. Додаток К1 складається з двох частин — К1/1 та К1/2. Частина К1/2 заповнюється платниками податку, які нараховують амортизаційні відрахування на суму витрат, пов'язаних із видобутком корисних копалин. У разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки. (Абзац перший пункту 3.1 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної податкової адміністрації N 448 від 12.10.2005)
У заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства (відповідно до установчих документів), зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса — за бажанням). В основній частині та в додатках показники відображаються на підставі норм, установлених Законом № 334 та Законом України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон № 889). (Абзац другий пункту 3.1 розділу З із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної податкової адміністрації № 593 від 10.12.2003)
У разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки. У заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства (відповідно до установчих документів), зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса — за бажанням).
До декларації про прибуток підприємств згідно Порядку № 143 передбачено подання наступних додатків:
1) Додаток К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10 та 07 декларації. Цей додаток складається з наступних таблиць:
- Таблиця 1. Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів.
- Таблиця 2. Розрахунок амортизаційних відрахувань.
- Таблиця 3. Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат.
- Таблиця 4. Прибуток від продажу землі.
- Таблиця 5. Витрати зі страхування.
2) Додаток К1/2 до рядків 04.10 та 07 декларації. Цей додаток складається з наступних таблиць:
- Таблиця 1. Розрахунок амортизації витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин.
- Таблиця 2. Витрати на поліпшення нафтогазових свердловин, що включаються до складу валових витрат.
- Таблиця 3. Довідкові відомості (у розрізі окремого родовища, окремої шахти, свердловини, крім нафтогазової).
3) Додаток К2 до рядків 01.3. та 04.7 декларації— Доходи та витрати, пов'язані з використанням довгострокових договорів та Додаткова інформація щодо сум авансів або передоплат, не віднесених для цілей оподаткування до складу валового доходу звітного періоду, та кількості договорів, за якими провадився розрахунок доходів та витрат, у тому числі договори, за якими продовжується їх виконання та виконання завершено.
4) Додаток КЗ до рядка 01.4. декларації — Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами.
5) Додаток К4 до рядків 02.3, 05.3 та 23 декларації — Урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості.
6) Додаток К5 до рядка 10 декларації— Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування та зазначення підстав для застосування пільги.
7) Додаток К6 до рядка 13 декларації, який складається з двох таблиць:
- Таблиця 1. Зменшення нарахованої суми податку.
- Таблиця 2. Розрахунок податку, що сплачується за місцем розташування філій.
- Таблиця 3. Розрахунок вартості придбаних торгових патентів, що враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку.
8) Додаток К7 до рядка 19.1 та 19.4. декларації, що складається з наступних таблиць:
- Таблиця 1. Розрахунок податку на доходи фізичних осіб, нарахованих у вигляді процентів.
- Таблиця 2. Розрахунок відрахувань до Державного бюджету України оператора державної лотереї.
9) Додатки К1, К2, КЗ, К4, К5, Кб та К7 є обов'язковими при складанні квартальних (піврічної) декларацій та входять до річної податкової звітності.
10) Додатки P1, P2, РЗ входять лише до річної звітності і складають наступні форми звітності:
11) Додаток Р1 до рядка 04.6 декларації— Суми нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включаються до валових витрат.
12) Додаток Р2 до рядка 04.8 декларації— Витрати на добровільне перерахування коштів, передачу товарів (робіт, послуг).
13) Додаток РЗ до рядка 04.11. декларації — Розрахунок валових витрат при здійсненні операцій з нерезидентом, що має офшорний статус.
Порядок заповнення додатків К2, К4, К5, Кб, К7, PI, P2, РЗ визначаються формами цих додатків. Показники, відображені в декларації та у відповідних додатках з однаковим кодом рядків, повинні співпадати. Особливості використання показників додатка К1 визначено в рядках таблиці цього розділу з кодами 01.2, 04.2, 04.10,07, а додатка КЗ у рядку з кодом 01.4.
Декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Згідно Закону № 2181 та Порядку № 143 підприємства у разі самостійного виявлення помилки у декларації, за якою вже визнано узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток, у строки, передбачені як граничні щодо подання уточнюючих розрахунків, подають до податкових органів Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Сплата податку здійснюється:
• до дати подання уточнюючого розрахунку згідно з п.17.2 статті 17 Закону №2181;
• в інших випадках — у строки, визначені пунктом 5.3 статті 5 Закону №2181.
Якщо останній день строку подання декларації (сплати податку) припадає на вихідний (святковий) день, останнім днем такого строку вважається наступний за вихідним (святковим) операційний (банківський) день.
Податкові декларації з ПДВ подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Якщо останній день терміну подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.
Декларація подається (власноруч, поштою чи в електронній формі) до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником ПДВ. Декларація складається зі вступної частини та чотирьох розділів. З них платником заповнюються перші три розділи та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається у податковій інспекції (адміністрації).
Платник податку подає органу державної податкової служби податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання, чи ні.
Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк. Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського обліку, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник — фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) — підписами відповідальних осіб (директора, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі — електронним підписом підзвітних осіб, зареєстрованих у порядку визначеним законодавством.
Податкова декларація з ПДВ має таку структуру:
· Вступна частина.
· Податкові зобов'язання.
· Податковий кредит.
· Розрахунки з бюджетом за звітний період.
· Результати розрахунків з податку на додану вартість.
Одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації. До податкової декларації додаються:
· додаток 1. "Розрахунок експортного відшкодування";
· додаток 2. "Розрахунок коригування сум ПДВ";
· додаток 3. "Розрахунок частки бюджетного відшкодування".
http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/nalogsis/part1/003.htm