Вплив світла на організм курей

Модернізація системи освітлення пташника

Вплив мікроклімату і освітленості на курей

Технологія промислового виробництва яєць в спеціалізованих господарствах будується з урахуванням таких основних принципів:

1. використання курей високопродуктивних яєчних кросів;

2. вирощування та утримання птиці в кліткових батареях, в без віконних пташниках великої місткості, з оптимальним мікрокліматом і заданим світловим режимом;

3. комплексна механізація основних технологічних процесів вирощування та утримання птиці;

4. годівля птиці повнораціонними сухими комбікормами;

5. застосування комплексу ветеринарно-санітарних заходів, що забезпечують високу збереженість птиці;

6. рівномірне на протязі року виробництво продукції у відповідності з технологічним графіком, що передбачає раціональне використання усіх виробничих потужностей [5].

Згідно другого основного принципу технології промислового виробництва яєць виходить наступне: потрібно забезпечити потрібне освітлення для курників для найбільшого виходу продукції. Для цього розглянемо як впливає освітлення на курей.

Перша згадка про застосування штучного освітлення в птахівництві датується початком вісімнадцятого століття. В 1803 році в Мадриді Франциско Диєсте опублікував книжку, в якій описував практику птахівницьких ферм того часу писав: «Необхідно, щоби охоронець порушував сон птиці і гнав їх до годівниць, біля яких було би світло, або горів факел, так що би птиці могла бачити корм. Протягом тижня кури по своїй волі привикнуть їсти в цей час і прибігати, як тільки побачать світло». Приведена цитата вказує, що на цьому етапі розвитку птахівництва роль штучного освітлення використовувалась примітивно, не більше як засіб збільшення світлового дня в короткі зимні дні. Наукова розробка цього питання починається трохи пізніше, в кінці дев’ятнадцятого століття.

Важливим етапом у вивченні впливу світла на статеву періодичність у курей виявились експерименти Роуена (Rowan W. M., 1925), які показали, що щорічний ритм розвитку обумовлений не температурним фактором, як це багатьом здавалось логічним, а сезонними змінами світлового режиму. Піддаючи курей з допомогою електричного освітлення дії видовженої світлової експозиції, автору вдалося визвати на початку зими, тобто на декілька місяців раніше звичайного терміну розмноження, розвиток статевих залоз, не зважаючи на те, що кури знаходились в умовах сильного холоду.

Узагальнюючи накопичений матеріал [8] приводиимо схему впливу світла на організм птахів. Світло для птахів являється сильним зовнішнім подразником. Дія світла здійснюється через зв’язаний з головним мозком орган зору – очей. В наш час доведено значення сітківки очей, як основного рецептора, приймаючого світлові фактори зовнішнього середовища, яка зв’язана з корою великих півкуль, підкірковими утвореннями і гіпофізом. Завдяки цим багато численним зв’язкам забезпечується виконання тяжких рефлекторних реакцій в результаті збудження сітківки світловими подразниками.

Вночі птахи нічого не бачать і тому нерухомі. В темноті інтенсивність обміну речовин у них знижується, температура тіла падає. Все це результат відсутності дії світла. В різні сезони року довжина дня різна. З нею пов’язані стан курей і їх поведінка.

Штучно подовжуючи або скорочуючи світловий день, можна впливати на статеве дозрівання, яйценосність, линьку. Це відкриття дозволило перейти в птахівництві до круглорічного виробленню яєць і добового молодняка, керувати процесами росту, дозрівання і зміни опір’я.

Збагачення організму вітаміном Д, краща кальцифікація кісток, відкладення магнію і фосфору

Через рослинні та тваринні корми

Непряма дія на організм

Активізація обміну речовин, частково азотного обміну

Підвищення статевої активності

Ендокринні органи (гіпофіз)

Нервова система

Кров

Пряма дія на організм

Світлова енергія

На шкіру (фізико-хімічні зміни в шкірі

На очі (рецептори світлового подразнення)