Приклад заповнення звіту про хід робіт із стратегічної програми
№ п/п | Керівник підрозділу (етапу, блоку завдань) | С. М. Зінченко | Звіт про хід роботи | Дата заповнення 15.08.9 | |||||
Відповідальний виконавець | І. І. Іваненко | Стор. 1, всього стор. — 1 | |||||||
Номер події1 | Тривалість роботи2 | Фактичні терміни | шифр змін2 | Фактична тривалість (дні)/трудомісткість чол/год | Примітка Номер документа | ||||
початкової | кінцевої | мінімальна | максимальна | початок роботи | закінчення роботи | ||||
30.08.94 | |||||||||
10.07.94 | 30/165 | Службова записка А – 134 | |||||||
10.07.94 | |||||||||
30.07.83 | Результати перевірки |
Примітки: 1. Згідно з графіком; 2. При використанні АВК — згідно з встановленою класифікацією
Кожен керівник має знати відповідь на таке запитання: «Коли починати контроль?» Як правило, контрольні елементи — це частина будь-якої діяльності, тому він супроводжує кожну управлінську операцію з прийняття та виконання рішень, у тому числі стратегічних. Ця контрольна діяльність з моменту початку перших робіт з управління потребує витрат часу, праці, грошей і сприяє своєчасному та якісному виконанню робіт.
Оскільки контрольні елементи входять до будь-якої діяльності, контроль не є функцією лише менеджера — «професійного контролера». Кожний управлінський працівник здійснює контроль як частину своїх посадових обов’язків, навіть якщо це спеціально йому і не доручалося окремим розпорядженням. Якщо розуміти мету контрольної діяльності як сприяння досягненню цілей і запобіганню кризових явищ, то можна стверджувати, що контроль потребує залучення висококваліфікованих працівників різного фаху. Стратегічний контроль, крім того, передбачає необхідність прийняття коригуючих рішень, що містять певну частку ризику, тому до цієї діяльності треба залучати фахівців з підприємницьким складом розуму.
Керівникам кожного підприємства доводиться вирішувати складне завдання: як організувати виконання стратегічних програм і не придушити бюрократичними планами та процедурами творчу діяльність, спрямовану на досягнення стратегічних цілей. Досвід успішних підприємств орієнтує на розвиток неформальних методів керівництва та контролю, а також на створення «вільних» груп консультантів-експертів, в яких бюрократії немає і які можуть вільно вирішувати стратегічні завдання.
Контроль відповідатиме своєму призначенню, якщо керівники будуть виконувати в процесі його організації такі нескладні поради:
1. Визначте об’єкт контролю (робота, виконавець, процес тощо).
2. Розробіть вимоги до параметрів об’єкта контролю (планові показники, нормативи, стандарти).
3. Визначте основні види контролю (вхідний, поточний чи заключний), його форми і «відповідальних» (самоконтроль, взаємоконтроль, за допомогою спеціальних контролерів, централізований чи децентралізований) та методи.
4. Розробіть систему контролю, що виходить за межі суто поточних чи результируючих кількісних параметрів, з метою забезпечення посадових осіб і виконавців інформацією для виявлення причин успіху/невдачі виконуваних робіт.
5. Розробіть плани-графіки (в зручній для конкретного підприємства формі) виконання контрольних заходів.
6. Перевірте надійність функціонування «зворотного зв’язку» між органами керівництва та об’єктами контролю щодо своєчасності, надійності та змісту отриманої контрольної інформації.
7. Забезпечте аналіз отриманої інформації й розробку своєчасних коригуючих заходів.
? | Питання для самоперевірки |
1. У чому сутність взаємодії «стратегія — структура»? Який порядок забезпечення виконання стратегій, «яких саме — в стратегічному наборі» на ваш погляд, найбільш прийнятний та чому?
2. Охарактеризуйте можливий спектр варіантів організаційних рішень при різних стратегіях. Як впливає інерційність організації на встановлення стратегій певного типу?
3. Сутність концепції «організаційного розвитку» та її використання в стратегічному управлінні при побудові організаційного механізму реалізації стратегічних планів і програм.
4. Що необхідно для забезпечення ефективного функціонування стратегічних ОСУ? Охарактеризуйте ОСУ, які сприяють впровадженню стратегічного управління. Що організаційно стримує впровадження стратегічного управління на підприємствах України?
5. Наведіть органіграму «двоїстої структури» управління. Які з її ланок мають найбільший вплив на процес прийняття стратегічних рішень? Обгрунтуйте відповідь.
6. Сутність процесу фінансово-економічного забезпечення та обгрунтування стратегічних планів і програм.
7. Яку відповідальність несе керівник СГЦ у процесі розробки стратегій? Які переваги та недоліки мають різні види інтегральної інтеграції? Чому процес вертикальної інтеграції перебуває під контролем антимонопольного комітету?
8. Як можна досягти синергійного ефекту на підприємстві, що має автономні організаційні формування (СГЦ, «центри прибутків», «внутрішні венчури» і т.ін.)?
9. Поясніть природу суперечностей між змістом і вимогами ресурсних та продуктових стратегій і фінансових та назвіть методи їх усунення.
10. У чому сутність і механізм формування «організаційної культури» як об’єкта стратегічного управління?
11. Переваги і недоліки різних варіантів проведення змін в організації.
12. Назвіть причини та форми «опору змінам» в організації. Які ви знаєте методи управління змінами і в чому сутність «управління опором»? Які заходи можна запропонувати щодо уникнення опору в організації?
13. Охарактеризуйте різні системи мотивації, методи і послідовність формування «стратегічної поведінки». Що можна вважати головними мотиваторами та регуляторами мотивації на українських підприємствах?
14. Якими основними навичками має володіти менеджер, щоб ефективно працювати в організації, де застосовується стратегічне управління?
15. Які основні напрямки соціально-психологічного супроводження процесу впровадження змін необхідно застосовувати на українських підприємствах?
16. У чому особливості стратегічної інформації? Назвіть джерела та методи отримання стратегічної інформації.
17. Охарактеризуйте специфічні риси інформаційної системи стратегічного управління. Наведіть відповідні приклади.
18. Визначте сутність та етапи стратегічного контролю. Які форми та методи застосовуються в системі стратегічного обліку та контролю?
19. У чому полягає відмінність між організаційним і стратегічним контролем?
20. Яке місце займає контролінг у системі стратегічного управління?
21. Які ви знаєте показники, що застосовуються в системі стратегічного обліку, контролю та аналізу?
22. Які зміни треба здійснити в інформаційній системі конкретного українського підприємства, щоб її можна було застосувати в стратегічному управлінні?
23. Яких заходів можна вжити для підвищення ефективності інформаційно-аналітичного супроводження стратегічного управління? Наведіть приклади, що розкривають переваги чи недоліки різних систем інформаційно-аналітичного супроводження стратегічного управління?
[1] Хант Ч., Зартарьян В. Разведка на службе вашего предприятия. — К.: Укрзакордонвизасервис, 1992.
1 «Економія на масштабах» відносно ІУС означає більше завантаження комп’ютерної техніки і зниження витрат на одиницю (файл) інформації, що оброблюється в ІУС.
[2] Останнім часом набуває актуальності комплексна система контролінгу, в якій певним чином поєднано планові та контрольні функції. Розрізняють стратегічний та оперативний контролінг.
1 Сітьові графіки (різного типу), платіжні матриці, гістограми, причинно-наслідкові діаграми, документограми, графіки: хронологічні (з різними шкалами) зі змінними річними підсумками; Луї, Гантта, розрахунків результатів, структури витрат, структури продаж та ін.