Перевірка підготовки студентів до заняття

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Факультету інформаційних технологій

Методична розробка

На практичне заняття

Тема 7. Мережі кабельних технологій

ЗАНЯТТЯ 31:«Уточнення технічних вимог до проектованої мережі доступу»

КИЇВ – 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Затверджую

Завідувач кафедри Інформаційних технологій

__________________М.П. Гніденко

“____”_______________2013 р.

Методична розробка

для проведення практичного заняття з дисципліни “Телекомунікаційні та інформаційні мережі“ для студентів денної форми навчання з підготовки бакалаврів

за напрямом 0924 " Телекомунікації"

Тема 7. Мережі кабельних технологій

ЗАНЯТТЯ 31:«Уточнення технічних вимог до проектованої мережі доступу»

Обговорено на засіданні ПМК №___

«___»___________2013р

КИЇВ – 2013

НАВЧАЛЬНІ ТА ВИХОВНІ ЦІЛІ

1. Навчитись виконувати уточнення технічних вимог до мережі доступу (МД), що проектується, та складання індивідуального завдання на її проектування при створенні нового об’єкту зв’язку за показниками надійності та іншими початковими даними.

2. Отримати уявлення про зовнішні характеристики об’єкту, що буде проектуватися, узгодження та доповнення завдання на проектування об’єкту перед затвердженням завдання замовником.

3. Виховувати відповідальність слухачів за виконання робіт та розрахунків при проектуванні МД

ЧАС: 2 навчальних години

МІСЦЕ: ауд 213 (218).

УЧБОВО-МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1.Комплект документації, що містить в собі:

-методичні вказівки для студентів денної та заочної форми навчання на курсове проектування МД;

-ДСТУ 34.601. Інформаційна технологія. Комплекс стандартів на автоматизовані системи. Автоматизовані системи. Стадіі створення;

-ДСТУ 34.602. Інформаційна технологія. Комплекс стандартів на автоматизовані системи. Технічне завдання на створення автоматизованої системи.

РОЗПОДІЛ ЧАСУ ЗАНЯТТЯ

Вступна частина 5 хв.

Перевірка підготовки студентів до заняття 10 хв.

Навчальні питання

1. Уточнення номенклатури послуг і їх характеристик. 30 хв.

2. Види зовнішніх зв’язків МД і їх навантаження. 20 хв.

3. Показники надійності МД для користувачів та оператора МД. 20 хв.

Заключення 3 хв.

Завдання на СРС. 2 хв.

1. Підготовка до обговорення проблем, винесених на практичне заняття..

2. Види користувачів МД та їх кількість.

Вступна частина

Основою створення будь-якого об’єкта є процес проектування. Під ним розуміють комплекс робіт, що складається з пошуку, досліджень, розрахунків та конструювання з метою отримання описування, достатнього для створення нового виробу чи реконструкції старого у повному обсязі Що відповідає заданим, або уточненім вимогам. Це описування отримують при перетворенні первинного описування – технічного завдання (ТЗ).

Вимоги до якості проектів, термінів їх виконання стають все більш жорсткими, а складові ТЗ зростають за показниками та удосконалюються. Задовольнити вимоги за допомогою збільшення кількості проектувальників ускладнено, бо процеси проектування слабо паралюються. Вирішення можливе на основі застосування ЕОМ та автоматизації проектування(АП).

Ступень автоматизації може бути різним й оцінюється часткою δ проектних робіт, що виконуються на ЕОМ без участі людини [1]. При δ =0 проектування неавтоматизоване. Мета автоматизації пректування- підвищення якості, зменшення матеріальних витрат, скоротшеня термінів проектування та кількості і-т працівників, підвищення продуктивності їх праці. Для АП характерне систематичне використання ЕОМ при раціональному розподілі функцій між людиною та ЕВМ. За допомогою останньої розв’язуються задачі, що більш підлягають формалізації, а “творити” це справа людини. Для розуміння послідовності виконання проектування МД та отримання навичок в виконанні учбового проектування на занятті - воно не автоматизоване.

Робота по проектуванню має на меті поглибити вивчення дисципліни “Телекомунікаційні та інформаційні мережі” за рахунок самостійної, ініціативної роботи студентів над проектуванням найбільш масових частин сучасних телекомунікаційних та інформаційних мереж – (МД). В процесі проектування студенти також ознайомляться з загальною проектною процедурою телекомунікаційних мереж та мережевих об’єктів.

В рамках даного курсового проекту студент повинен самостійно, за допомогою сучасної фахової періодичної літератури [2-6] або спеціальних монографій [1] останніх двох років, знайти потрібну для проектування інформацію і детально ознайомитися з конкретною технологією МД, яка передбачена його персональним варіантом проекту. А матеріал лекційного курсу надасть можливість первинного знайомства з основами, принципами побудови МД та їх особливостями. На основі такого ознайомлення, а також на основі теоретичних і практичних знань, отриманих на лекціях, практичних заняттях (минулого та поточного семестрів), лабораторних заняттях (минулого семестру), та шляхом самостійної роботи над рекомендованою літературою з даної дисципліни, студент проводить власне курсове проектування.

Воно передбачає послідовне виконання семи етапів наведених в [2,3].

Для виконання курсового проекту обов’язковими є:

- уточнення завдання на проектування;

-інформаційно-потоковий розрахунок мережі;

- проектування вузлів мережі;

- проектування міжвузлових зв’язків;

- оцінка кількості обладнання та капітальних витрат;

- оцінка кількості персоналу та експлуатаційних витрат;

- узагальнення та аналіз результатів проектування.

Кожен етап проектування закінчується оформленням відповідного розділу пояснювальної записки проекту. Назва розділів може відповідати наведеним етапам але потребує адаптації до індивідуальності теми виконавця проекту.

Як що є необхідність перелік розподілів може бути розширено.

Оформлення ведеться на аркушах А4 за загальними вимогами до текстових документів, наприклад, за ДСТУ 3008-95. Допускається рукописне оформлення пояснювальної записки за умови розбірливості письма. Текст і рисунки розміщують на одній сторінці аркуша – друга залишається чистою для зауважень при перевірці проекту та для можливих виправлень проекту за зауваженнями.

Підбір аркушів пояснювальної записки нумерується, зшивається, підписується студентом і здається в деканат факультету для реєстрації і перевірки.

Титульний лист виконується згідно Додатку А. Формування інших листів та їх нумерація, ТЗ, мета, зміст згідно наведеного прикладу в Методичному керівництві з виконання курсового проекту Л.Н. Беркман, Н.І. Кунах, -К.:ДУІКТ, 2003.-8с.

Перевірка підготовки студентів до заняття

(Методичні вказівки)

Перевірка здійснюється по наявності студентів на занятті. Наявності конспектів лекцій та звітів з лабораторних робіт.

Далі здійснюється розподіл завдань. Кожний студент отримує індивідуальне ТЗ.

Конкретний варіант курсової роботи (контрольної роботи) обирається кожним студентом за власним номером у журналі групи за допомогою табл.1.

Таблиця 1. Вибір варіанту курсового проекту (КР)

Номер за журналом групи Код варіанту   Номер за журналом групи Код варіанту   Номер за журналом групи Код варіанту  
315а 656а 517а 321а 312б 123а 334а 525а 116а 547а 151а 132а 533а 144а 225а 433а 634а 155б 526б 437б 221б 312в 123б 534б 155в 326б 617а 555а 536в 257а 521в 352а 443а 234а 125в 426а

Розкриття варіанту коду здійснюється наступним чином.

1. Перша (ліва) цифра у коді варіанту Табл.1 визначає номер технології мережі у наступному списку:

1 – ISDN (Цифрова мережа з інтеграцією обслуговування – ЦМІО) +магістральні ВОЛЗ;

2 – B-ISDN (Високошвидкісна ЦМІО);

3 – Ethernet (Локальна комп’ютерна мережа передачі даних з комутацією пакетів за стандартом ІЕЕЕ 802.3 міського масштабу, включно з модифікаціями Fast-, Giga- та 10Giga-Ethernet);

4 – WiMAX(LMDS)+Ethernet - Широкосмугова радіомережа (Локальна мікрохвильова мультимегабітна розподільча мережа) плюс мережа Ethernet;

5 – iCATV+ Ethernet (Мережа інтерактивного кабельного телебачення плюс мережа Ethernet);

6 – DSL+ Ethernet (Цифрові абонентські лінії плюс мережа Ethernet).

11. Друга цифра (права) коду варіанту у Табл.1 позначає номер типу міста з наступного списку:

1 – великий обласний центр України (~1,3 млн. мешканців);

2 – середній обласний центр (~360 тис. мешканців) ;

3 – місто обласного підпорядкування (~140 тис. мешканців);

4 – районний центр (~90 тис. мешканців);

5 – поселення міського типу (~30 тис. мешканців).

111. Третя цифра пропанує розраховувати наступну геометричну модель міста:

1. - круг

2. - пр. шестикутник

3. - квадрат

4. - еліпс з відношенням осів 2:1

5. - прямокутник з 2:1

6. - прямокутник з 5:1

7. - пр. трикутник.

При вирішені конкретних задач планування та побудови мережі необхідно так конструювати територію мережі, щоб максимально наближатись до умов рівномірного розподілу вузлів. Але реальні потреби послуг мереж міст (населених пунктів) найчастіше нерівномірні, бо залежать від багатьох факторів як то: щільність мешканців в районі, розподіл житлових та виробничих приміщень, розвиток структур постачальників послуг, структури діючої мережі та іш. Тому мережі можуть будуватись в районах так як розраховує проектант круг, квадрат, сота або наближатись до круга з різними сторонами чи діаметрами в одному місті. Важливим моментом є прив’язка елементів мережі доступу до існуючих об’єктів ТІМ.

1V. Індекс букви позначає на скільки мережа що задана вже розгорнута в місті за наданою технологією і усі елементи та обладнання МД в % відношенні розгорнуті и здатні функціонувати:

а – складає 20%;

б – складає 40%;

в – складає 60%.

При цьому необхідно дотримуватись наступних допущень:

А). В місті розгорнута тільки мережа що запропанована завданням МД.

Б). Розподіл елементів МД за районами, регіонами, будинками, офісами – здійснюється рівномірно.

Навчальні питання

Наши рекомендации