Матеріальна відповідальність.

Тема 3: Матеріальна відповідальність у торговельних підприємствах

Тема уроку 6: Поняття про матеріальну відповідальність (МВ), її види.

Мета уроку : Ознайомити учнів з поняттям про матеріальну відповідальність та її видами.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку.

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Повторення матеріалу попереднього уроку.

1. Поняття про документообіг?

2. Основні етапи документообігу?

3. Порядок зберігання бухгалтерських документів?

ІV. Пояснення нового матеріалу.

Матеріальна відповідальність.

Щоб зберегти кількість і якість товарно-матеріальних цінностей і готівки, на працівників торгівлі покладається матеріальна відповідальність (МВ).

МВ – правові стосунки між правовим підприємством і його працівниками, що зобов’язують працівників відшкодовувати збитки у разі нестачі, розкрадання цінностей, псування товарів.

Матеріально-відповідальні особи (МВО) – завідувач магазину (відділу, секції); заступники завідувача магазину (відділу, секції); продавці; контролер, старший контролер; касир (старший, головний) головної каси.

МВО мають повний доступ до товарів, тари, грошей. Вони зобов’язані забезпечити їх збереження. Адміністрація магазину (торговельного підприємства) не несе МВ.

Законодавством визначено два види матеріальної відповідальності працівника, це:

- обмежена матеріальна відповідальність;

- повна матеріальна відповідальність.

Обмеженуматеріальну відповідальність працівники несуть:

1) працівники - за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

2) керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних, грошових чи культурних цінностей.

Відповідно до статті 134 (далі –КЗП) працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 1351 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;

8) службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

V. Питання за темою.

1. Поняття про матеріальну відповідальність?

2. Хто такі матеріально-відповідальні особи?

3. Види матеріальної відповідальності?

VІ. Домашнє завдання.

Бухгалтерський облік в торгівлі. Л.І. Слепак, А.П. Самохін - стор.