Агрохімічна характеристика сапропелів України, % на суху речовину

(М. Й. Шевчук, 1996)

Родовище	Волога	Зола	pН	СаО	Fе2O3	р2о5	Азот	Сірка
Волинська обл.	9,42	28,6	5,76-8,42	7,18	3,74	0,47	1,85	0,30
Київська обл.	87,5	46,0	6,0-8,1	14,0	4,8	0,82	2,23	1,60

У сапропелях міститься до 30, інколи до 50% і більше, орга­нічної речовини, 20-30% карбонатів кальцію та магнію. Органічні сполуки представлені гуміновими кислотами (11,3-43,4%), фульвокислотами (2,1-23,5%), негідролізованим за­лишком (5,1- 22,6%), геміцелюлозою (9,8-52,5%), целюлозою (0,4-6,0%), водорозчинними сполуками (2,4-13,5%), бітумами А (3,4-10,9%) і бітумами С (2,1-6,6%) (Бракш та ін., 1962). За вмістом золи сапропелі поділяють на малозольні (до 30%) золи), середньозольні (30-50%), підвищенозольні (50-70%), високозольні (75-85%). Сапропелі із масовою часткою золи більш як 85% називаються мулом. Сполуки азоту знаходяться у сапро­пелі у важкодоступних для рослин формах. Вміст фосфору низь­кий, а калію і мікроелементів дуже низький.

Сапропелі використовують на добриво, з них виготовляють органо-мінеральні добрива (табл. 41).

Таблиця 41

Технічні вимоги до сапропелевої сировини різного походження для використання її на добриво,% на суху речовину (М. Й. Шевчук, 1996)

	Показники норм по видах сапропелів
Органічних	органо-вапнянових	органо-кремземлистих
Вміст органічної ре­човини
Вміст азоту не більше	1,5	0,7 -	1,0
СаО не менше	-		-
Fе2О3 не більше
SO3 не більше
рН сол., не менше		не обмежено
Радіоактивне забру­днення цезієм, Кі/кг	5-10-7	5-10-7	5-10-7

Використовують такі технології використання сапропелей на добриво: 1) гідротехнічну; 2) технологію намиву на поля; 3) тех­нологію добування екскаваторами. Остання технологія має пере­ваги перед гідротехнічною, які полягають у простоті добування, використанні серійних машин. Вона в 3 рази менш капіталоєм-на, собівартість добрив у 2 рази менша. Технологію намиву на поля застосовують при корінному поліпшенні малопродуктивних ґрунтів. Для отримання такого самого приросту врожаю від за­стосування сапропелю, як і від гною, його потрібно вносити в 2-3 рази більше. За даними Гомельської ПРСХ, урожай кар­топлі на дерново-підзолистих ґрунтах при внесенні N₇₀Р₆₀К₁₂₀ становив 139 ц/га, при внесенні 40 ц/га гною — 177 ц/га, при внесенні 40 і 80 т/га сапропелю — відповідно 124 і 174 ц/га.

Зелене добриво

Зелене добриво, або сидерати, надійний засіб підвищення родючості ґрунтів, особливо дерново-підзолистих легкого грану­лометричного складу. На зелене добриво використовують бобові культури, які накопичують велику вегетативну масу багату на азот (люпин, серадела, буркун) і небобові (ріпак, озиме жито, олійну редьку, гречку, гірчицю і ін.).

Сидеральні культури вирощують окремо, в ущільнених або проміжних посівах. Доцільно зелену масу сидератів використо­вувати на корм або силос, а пожнивні та кореневі рештки зао­рювати. Рослини люпину залишають у ґрунті 150-200 кг/га азо­ту, поглинають фосфор з важкорозчинних добрив і мобілізують важкорозчинні сполуки ґрунту, що використовуються культура­ми, які висівають після них.

При вирощуванні люпину на зелене добриво його заорюють у фазі сизих бобиків (табл. 42). Ефективність зеленого добрива прирівнюється до ефективності 30-40 т/га гною. Коефіцієнт ви­користання азоту із зеленого добрива в перший рік дії удвоє більший, ніж з гною.

Таблиця 42

Вміст елементів живлення в зеленій масі сидератів і гної, %

Добриво	N	р2о5	к2о	СаО	МgО
Гній змішаний	0,50	0,34	0,55	0,70	0,15
Зелена маса люпину	0,45	0,10	0,17	0,47	0,12
Зелена маса буркуну	0,77	0,05	0,19	0,97	0,10

Удобрення люпину фосфорними добривами позитивно впливає на розвиток та азотфіксуючу здатність бактерій, поси­лює синтез білка, прискорює дозрівання насіння. Максимальну ефективність фосфорні добрива виявляють при забезпеченні рослин сіркою і магнієм. Ефективність фосфорних добрив підви­щується на фоні калійних. Особливо великі потреби рослин у калії на ґрунтах піщаного гранулометричного складу. Перед висіван­ням насіння бобових сидеральних культур обробляють бактеріаль­ними препаратами. Останні роки почали широко застосовувати посіви небобових культур на зелене добриво. Небобові культури формують свою зелену масу за рахунок поживних речовин ґрун­ту. Підвищити їх продуктивність і відшкодувати затрат на їх ви­рощування можливо при застосуванні добрив. В зеленій масі, яку заорюють, міститься мало азоту. При зароблянні зеленої маси небобових культур вносять мінеральні добрива. Позитивна роль зеленої маси небобових культур з насиченням сівозміни міне­ральними добривами знижується. Тому доцільно поєднувати ви­рощування бобових і небобових культур на зелене добриво.

Застосування зелених добрив, вапнування ґрунтів, внесен­ня органічних і мінеральних добрив дають змогу підвищити ро­дючість ґрунтів та продуктивність рослин.

Контрольні запитання

1. Які добрива відносять до органічних? їх склад.

2. Склад твердого (підстилкового) і рідкого гною, особливості ви­користання.

3. Вплив органічних добрив на процеси, які відбуваються у ґрунті.

4. Економічна ефективність використання різних органічних добрив.

5. Вплив органічних добрив на навколишнє середовище.