Безпека при експлуатації компресорних установок
Стаціонарні та пересувні компресори, а також компресорні установки знаходять широке застосування в багатьох галузях промисловості. Робота компресорного устаткування пов'язана з виникненням низки небезпечних та шкідливих чинників, обумовлених наявністю у компресорах рухомих частин, високого тиску та температури, а також можливістю утворення вибухонебезпечних сумішей з продуктів розкладу мастильних матеріалів і повітря.
В компресорних установках відбувається стиснення газів, що характеризується рівнянням політропи
pVm = const. (3.2)
При стиснені газу його температура зростає і визначається за формулою:
T2=T1(р2/p1), (з.з)
де T1, T2 — абсолютна температура газу відповідно до і після стиснення, K;
P1, P2 — тиск газу відповідно до і після стиснення, Па;
т — показник політропи.
В табл. 3.2 наведені значення температури повітря, що стискається залежно від його тиску.
Таблиця 3.2 Температура стисненого повітря залежно від його тиску
Тиск, МПа | O | 0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 1,0 | 2,0 | 5,0 |
Температура, °С |
Найбільшу небезпеку при високій температурі в системі компресорної установки являють пари мастильних речовин, які в атмосфері стисненого повітря стають вибухонебезпечними вже при температурі 250—300 оC. Пари мастила у суміші з повітрям можуть займатися навіть від іскри електричного розряду, тому для мащення рухомих частин компресора застосовують спеціальні мастила з високою температурою займання. Для зменшення температури стисненого повітря застосовують повітряне (для компресорів низького тиску до 0,7 МПа) та водяне (для компресорів високого тиску) охолодження компресорних установок.
Для забезпечення безпеки при експлуатації компресорних установок вони повинні бути оснащені відповідними запобіжними пристроями та контрольно-вимірювальними приладами.
На рис. 3.2 наведена схема пересувної компресорної установки із засобами безпеки. Для контролю температури стисненого повітря слугує термометр 4. Окрім того, в схему установки вмонтовано теплове реле (на рисунку не показано), яке здійснює автоматичне вимикання компресора при підвищенні температури стисненого повітря вище допустимого значення (наприклад при неефективному охолодженні).
Для запобігання аварій, спричинених підвищенням тиску, всі компресори оснащуються манометрами 2 та запобіжними клапанами 5. Запобіжні клапани встановлюються на кожній ступені стиснення компресора на лінії нагнітання та на ресивері в місцях найменшої пульсації тиску.
Для того, щоб запобігти утворенню вибухонебезпечних сумішей внаслідок потрапляння в компресорну установку забрудненого або запиленого повітря, на повітроприймальній трубі встановлено фільтр 6. Для стікання статичних зарядів корпус компресора під'єднано до заземлювача 8.
Компресорні установки високого тиску комплектують ще й системою аварійного захисту, яка забезпечує звукову та світлову сигналізацію при припиненні подачі води для охолодження, перевищенні допустимої температури стисненого газу, і автоматичну зупинку компресора, якщо тиск у системі мащення буде менше допустимого, при надмірному тиску в установці та при інших небезпечних ситуаціях.
Досить часто компресорні установки оснащують пристроями автоматичного керування (рис. 3.3). Два компресори 1 з електродвигунами 2 подають стиснене повітря до ресиверів 3, звідки воно надходить трубопроводом б до місця споживання. Давачами пристрою автоматичного керування слугують два електроконтактних манометри 4, за допомогою яких задаються необхідні значення тиску в повітропроводі. При досягненні верхнього значення тиску в ресиверах компресори автоматично вимикаються, а при досягненні нижнього заданого значення — вмикаються.
За правильну та безпечну експлуатацію компресорної установки та повітропроводів відповідає особа, призначена наказом по підприємству, і яка має закінчену технічну освіту, спеціальне посвідчення та практичний досвід роботи.