Визначення способу руху машинно-тракторного

АГРЕГАТУ ТА ОСНОВНИХ КІНЕМАТИЧНИХ

ХАРАКТЕРИСТИК РОБОЧОЇ ДІЛЬНИЦІ

Теоретична частина

Спосіб руху МТА визначається в залежності від симетрії агрегату:

а) для асиметричних (орні, комбайнові) способи руху: всклад,
врозгін, з чергуванням загонів всклад і врозгін, комбінований, з
перекриттям. Поле розбивають на загони, визначають оптимальну
ширину загону С_опт :

- для руху всклад, врозгін і з чергуванням обробки всклад, врозгін

(5.1)

- для комбінованого безпетльового і з перекриттям

^: (5.2)

б) для симетричних (всі останні) способи руху: човниковий,
перехресний, діагональний, діагонально-перехресний. Поле розбивають
на загони за умови роботи декількох агрегатів;

в) круговий спосіб руху вибирають для роботи на полях
неправильної форми або на полях з довжиною гону до 400 м.

Перевірка правильності вибраного способу руху здійснюється шляхом визначення коефіцієнту робочих ходів φ

(5.3)

де L_p - довжина робочого ходу агрегату, м

L_p=L_Д -2·E_ф, (5.4)

тут L_Д - довжина гону, м (задана у вихідних даних)

Е_ф - фактична ширина поворотної смуги, м

Е_ф = П· в_р, (5.5)

Де П - кількість проходів агрегату по поворотній смузі при її обробленні. При отриманні розрахункового значення П , його округлюють до цілого числа в більшу сторону

(5.6)

тут в - ширина захвату агрегату, м, ( при поверхневому обробленні -

в = в_р , встик – в =в_к);

Е_min - мінімальна ширина поворотної смуги, м, величина якої

визначається в залежності від виду повороту. Рекомендується вибирати

безпетльові повороти, тому що вони вимагають невеликої ширини

поворотної смуги і мінімальних витрат часу на виконання:

- при безпетльових поворотах

(5.7)

- при петльових поворотах

(5.8)

де R - мінімальний радіус повороту агрегату, м (Додаток 13);

е - довжина виїзду агрегату, м:

- для причіпних агрегатів

(5.9)

- для начіпних агрегатів

(5.10)

тут l_к - кінематична довжина агрегату, м

l_k= l_T +l_зч+ l_м (5.11)

де l_T,l_зч,l_м - кінематична довжина трактора (Додаток 14), зчіпки і робочої машини (відповідно таблиці Додатку 10), м.

Довжина холостого ходу L_x , м, визначають в залежності від вибраного способу руху. Так, для способів руху

- всклад і врозгін

(5.12)

- з чергуванням загонів всклад і врозгін

; (5.13)

- човникового з грибовидними поворотами

L_x=6·R + 2·l_к; (5.14)

- човникового з грушовидними поворотами

L_x=3,5·R+2· l_к; (5.15)

- двох загінного комбінованого безпетльового

L_x=0,5· C_опт +2·R + 2· l_к; (5.16)

- з перекриттям безпетльового

L_x =0,5· C_опт +1,5·R +2·l_к; (5.17)

- кругового для симетричних агрегатів

L_x=(1...2)·R; (5.18)

- одно загінного комбінованого

L_x=0,5- C_опт +2,5·R + 2· l_к; (5.19)

- діагонального човникового

L_x=6·R + 2·l_k (5.20)

- діагонального перехресного

L_x=4 ·R + 2· l_k. (5.21)

Завдання до роботи

1.Опрацювати теоретичні відомості.

2.Для МТА складеного та розрахованого в лабораторній роботі №4 визначити спосіб руху та зробити його перевірку шляхом визначення коефіцієнту робочих ходів φ.

2. Представити схему робочої дільниці із розрахованими її кінематичними характеристиками, на якій намалювати схему руху даного агрегату із визначенням усіх кінематичних характеристик агрегату.

Література для самостійного опрацювання

1. Ільченко В.Ю. Машиновикористання в аграрному виробництві. -;К.:Вища школа, 1996. С.36-45.

2. Ільченко В.Ю. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві.-К.:Вища школа., 1993. С.23-75.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6

ВИЗНАЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ