Тег може мати такі атрибути: face – гарнітура шрифту, size – розмір, color – колір.

Наприклад <font face="ARIAL"> шрифт Arial </font>

Написання тексту задається за допомогою тегів:

<b> Жирний текст </b>

<i> Текст курсивом </i>

<u> Підкреслений текст </ u >

Для фрагмента тексту можна застосовувати кілька meгів. Наприклад: <b> <i> Жирний курсив </i> </b>

Щоб вставити малюнок, треба скористатися тегом <img src="my.jpg">, де my.jpg -ім'я файла, що містить малюнок. Замість my.jpg можна вставити ім'я будь-якого іншого малюнка (з розширенням jpg, gif, png, bmp). Якщо малюнок знаходиться в іншій папці, то його краще переписати в папку, де знаходиться HTML-документ.

Для "співіснування" малюнка (наприклад, pr1.png) i тексту документа використовують теги:

<img src="prl.png" align="left"> -малюнок з лівого краю, текст обтікає його справа;

<img src="prl.png" align="right"> -малюнок з правого краю, текст його обтікає зліва:

Kpiм параметрів align, існують ще кілька параметрів:

<img src="prl.png" Vspace="10"> -відстань між текстом i мапюнком по вертикалі (тут 10 пікселів):

<img src="prl.png" Hspace="30"> -відстань між текстом i малюнком по горизонталі (30 пікселів):

<img src="prl.png" alt="моя фотокартка"> -опис малюнка (якщо встановити курсор миші на малюнок, через секунду з'явиться вказаний текст - тут "моя фотокартка"):

<img src= "pri.png" width="100"> -ширина малюнка (тут 100 пікселів):

<img src="prl.png" height="200"> -висота малюнка (тут 200 пікселів):

<img src="prl.png" border="5"> -рамка навколо малюнка (тут товщина лінії 5 пікселів):

Bci параметри можуть застосовуватися одночасно один з одним, щоб запобігти плутанини в їx застосуванні. Наприклад, так:

<img src="prl.png" aling="left" Hspace=30 Vspace=5 alt="моя фотокартка">

Малюнок буде притиснутий до лівого краю екрана, текст буде його обтікати справа, ввдстань до тексту по горизонталі - 30 пікселів, по вертикалі - 5 пікселів, при встановленні курсору миші на малюнку з'явиться напис "моя фотокартка".

33. Дати визначення гіперпосиланню. Назвати види гіперпосилань. Описати порядок створення гіперпосилань на Web-сторінці.

Гіперпосилання це з’єднання одного Web-ресурса з іншим. це активний (виділеним кольором) текст, зображення чи кнопка на веб-сторінці, натиснення на яку (активізація гіперпосилання) викликає перехід на іншу сторінку чи іншу частину поточної сторінки.

Гіперпосилання може вказувати на певне місце всередині сторін­ки, якщо туди попередньо вбудувати якір-мітку. Для визначення якоря також використовують теги <А> і </А>, але замість атрибута HREF задають атрибут NAME, значенням якого має бути ім'я якоря. Воно може складатися з літер та цифр, але не повинно містити символів пробілу. Якщо на сторінці є кілька міток, то всі вони повинні мати різні назви.
Для створення посилання на встановлений якір потрібно у тегу <А> зазначити його ім'я в кінці адреси URL після імені докумен­та, відокремивши його символом #. Символ # вказує на те, що після нього записано назву мітки, а не ім'я файлу.
Посилання на мітку всередині поточного документа задають так:
<А HREF="#назва_мітки">Текст посилання</А>.

Щоб певний текст документу зробити посиланням на інший файл, використаємо тег

<а href="ім’я файлу"> текст </а>. Наприклад:

Моя спеціальність - <а href="ERGEO.htm"> ЕРГЕО </а>

Текст при цьому буде відображатись на сайті іншим кольором з підкресленням. Якщо в імені файлу не вказується шлях до нього, то він повинен міститись в тій же папці, що і сам сайт.

34. Визначте Web-сайт. Проаналізуйте його призначення. Назвіть можливі типи структур Web-сайту.

Веб-сайт— сукупність веб-сторінок, до­ступних в Інтернеті, які об'єднані як за змістом, так і навігаційно.

Головне призначення сайту полягає в тому, щоб розповісти користувачам про компанії, про її переваги Web-ресурсу перед іншими подібними ресурсами Internet і його цінності у світі інформації, а також про товари чи послуги, нею пропонуються.

Типи структур веб-сайтів.

Стандартна

Основна веб-сторінка містить посилання на інші документи веб­сайту, а документи містять посилання, відповідно, на основну веб-сторінку. Це найпростіший і найпоширеніший спосіб організації веб-сайту.

Каскад

У цьому випадку посилання в документах задані таким чином, що існує тільки один шлях обходу сторінок веб-сайту. За каскадно­го способу організації сторінок відвідувачі сайту можуть переміщу­ватися тільки в одному з напрямків — вперед або назад.

Хмарочос

У цій моделі відвідувачі можуть опинитися на деяких сторін­ках, тільки якщо вони йдуть правильним шляхом. Це нагадує під­йом до потрібної кімнати у великому хмарочосі.

Павутина

У цьому випадку всі сторінки веб-сайту містять посилання на інші сторінки, і користувач може легко перейти з будь-якої сто­рінки практично на будь-яку іншу. Ця схема може перетворитися на лабіринт, якщо вийде з-під контролю, але вона популярна в тих випадках, коли посиланнями на документи користуються не надто часто.

35. Опишіть етапи розробки Web-сайту. Дайте визначення хостінгу, Web-серверу. Навести класифікацію доменних імен.

Етапи створення сайту

Створення сайту умовно можна розділити на такі етапи:

1.Попередній етап розробки сайту(на цьому етапі розв'язуються питання загального характеру. Обговорюється загальна концепція сайту, формулюються та фіксу­ються цілі створення сайту)

2. Етап проектування сайту(Визначення структури сайту: меню, посилання, розміщення модулів, побудова списку компонентів, що підключаються, тощо)

3. Етап розробки й тестування сайту.

4. Розміщення сайту.

5. Розвиток ресурсу.

Створення веб-сайту починається зі створення інформаційної моделі сайту.

Будь-яку веб-сторінку можна оцінити за двома пара­метрами: зміст та зовнішній вигляд. Проте спочатку потрібно ви­рішити, яку інформацію потрібно на ній розмістити. Необхідно де­тально проаналізувати, скільки і якої інформації потрібно подати на веб-сторінці. Створюючи проект сайту, потрібно добре продумати його за­гальну структуру, зміст інформації та посилання.

Для того щоб сайт став доступним широкому колу відвідувачів, йому необхідно призначити доменне ім'я і розмістити в мережі Інтернет.

Розміщення сайту на сервері та подальше його адміністру­вання називають хостингом. Наданням такої послуги займаються спеціальні організації. Хостинг буває платним і безкоштовним.

Можливість створювати веб-сторінки та організовувати форуми й чати в автоматизованому режимі (крім власне розміщення сайту) часто надається на серверах, що забезпечують хостинг. Наприклад, ucoz.ru, mylivepage.com.

Веб хостинг UcoZ

Ucoz — це безкоштовний веб-хостинг із вбудованою системою керування сайтом. Модулі UcoZ можуть використовуватися як у єдиній зв'язці для створення повнофункціонального сайту, так і окремо, наприклад, як блог-платформи, веб-форуми та ін.

Фактично UcoZ — це веб-сервіс, що працює за принципами Веб 2.0 і дозволяє, в першу чергу, створювати сайти різного рівня складності та досить сильно відрізняється від традиційних безко­штовних хостингів.

Під час реєстрування користувачеві надається можливість ви­брати домен для свого проекту. В системі існують також і домени, спеціально розраховані на українську аудиторію — name.ucoz.ua, name.at.ua.

Під час реєстрування кожен користувач отримує 400 Мб диско­вого обсягу. Дисковий обсяг постійно збільшується пропорційно до зростання кількості відвідувачів сайту.

Веб-сервер – це програма, служба або сервіс, запущений на якому-небудь комп'ютері. Завданням веб-серверів є надання доступу до даних, які на ньому розміщені по протоколах HTTP і HTTPS. У світі існує мільйони веб-серверів і на кожному з таких серверів може розташовуватися не один, а кілька сайтів. Це стало можливим завдяки технології віртуальних доменів. Більшість веб-серверів у світі працюють під управлінням операційних систем LINUX і UNIX. Найпопулярнішим веб-сервером є APCHE. Сайти та сторінки лежать в певній папці на комп'ютері із запущеним веб-сервіром і коли ми набираємо адресу веб-сторінки, то ми просто відкриваємо файли в цій папці.

Для користувача працювати з числовим зображенням IP-адреси незручно, тому йому пропонується більш проста логічна система доменних імен DNS (Domain Name System) - послідовність текстових імен, сполучених крапками, наприклад, microsoft.com, rambler.ru, itl.net.ua, lviv.ua і т.д.

Домен - група вузлів, об'єднаних за деякою ознакою (наприклад, вузли навчальних закладів, вузли якої-небудь країни, вузли однієї організації і т. д.). Система доменів має ієрархічну деревоподібну структуру, тобто кожний домен проміжного рівня містить групу інших доменів. Кореневий домен є умовним, на верхньому рівні можуть бути розташовані початкові (територіальні) домени різних країн. Ім'я вузла (машини) становить нижній рівень доменного імені та позначається крайнім лівим доменом .

Наведемо доменні імена деяких країн та організацій: us- США, au- Австралія, fr- Франція, са- Канада, jp- Японія, ru- Росія, uа- Україна, de- Німеччина, com- комерційні організація, edu - навчальні заклади, gov - урядові установи, net - постачальники мережних послуг, org - неприбуткові організації. Слід зазначити, що IP та DNS - різні форми запису адреси одного й того самого мережного комп'ютера. Для переведення доменних імен у IP-адресу служить сервіс DNS.