Класифікація монет за матеріалом виготовлення

Біметалеві монети з дорогоцінних металів
Біметалеві монети з недорогоцінних металів
Дорогоцінні метали
Недорогоцінні метали

Золотий монометалізм знаменував апогей розвитку металевих грошей. Водночас еволюційні процеси ускладнення й розширення товарного виробництва та ринкових відносин зумовили необхідність впровадження в обіг розмінних на золото паперових банкнот, які виявилися більш зручними і дешевшими засобами обміну. З іншого боку, зростала роль держави в усіх сферах суспільного життя, в тому числі і в грошовому обігу, банкнотне забезпечення якого легше піддається впливу засобів державного регулювання. Внаслідок цього об´єктивно створилася основа для запровадження неповноцінних грошей.

Неповноцінні гроші- це гроші, які не мають власної субстанціональної вартості. Основними їх формами є білонна (розмінна) монета, паперові гроші (казначейські зобов´язання), банківські зобов´язання (банкноти), депозитні вклади, квазігроші. Усі вони застосовуються як гроші лише тому, що, одержуючи їх як платежі, учасники ділових угод розраховують використати їх для майбутніх платежів. Довіра до цих форм грошей зумовила появу загальної назви - кредитні гроші.

Кредитні гроші- це гроші особливого типу, що не розмінні на золото, а в обіг випускаються центральним (національним) банком як банкноти. На основі банкнотного обігу грошей виникають банківські депозити (депозитні гроші), що стають базою чекового обігу.

Історично першою формою кредитних грошей став вексель - письмово оформлене боргове зобов´язання законодавчо встановленого зразку. Його видача у процесі реалізації кредиту перетворює товар в одну із форм кредитних грошей. Обернена дія врахування векселів у комерційних банках означає перетворення кредитних грошей у інші грошові форми, а саме у банкноти. І лише з настанням терміну погашення векселя боргове зобов´язання потребує наявних грошей. При цьому наявні гроші можуть з´явитися й раніше строку шляхом взаємозаліків зустрічних зобов´язань та покриття сальдо векселетримача до настання терміну платежу згідно з текстом векселя.

У такий спосіб кредитні гроші підпорядковуються дії закону грошового обігу та закономірностям руху позичкового капіталу, їх обертання також безпосередньо пов´язане з дією закону вартості, закону додаткової вартості та ін.

В умовах золотого грошового обігу перехід грошової величини з однієї функції до іншої відбувався без зміни форми: із засобу обігу у засіб платежу і навпаки. Але сучасний спосіб виробництва обслуговується знаками вартості, що зумовлене зростанням ролі кредиту і грошей як способу платежу. В свою чергу кредитні гроші активно стимулювали концентрацію і централізацію капіталу.

Поняття «кредитні гроші» під впливом того або іншого фактора класифікують за кількома критеріями: а) залежно від форми існування розрізняють паперові гроші, монети, депозитні гроші, електронні гроші; б) якщо їх розглядати з позиції емітента й характеру емісії, то можна вказати казначейські та банківські гроші. При цьому категорія «паперові гроші» має два тлумачення: 1) широке, якщо йдеться про грошові знаки, що виготовлені з паперу, в тому числі розмінні і нерозмінні банкноти, казначейські білети тощо; 2) вузьке, коли паперові гроші ототожнюються зі знаками вартості, що емітуються казначейством для покриття витрат держави. В теорії грошей переважно використовується категорія «паперові гроші» у вузькому розумінні як символи вартості.

Паперові гроші- нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою для покриття бюджетних витрат і наділяються нею примусовим курсом та законодавчо закріпленим обов´язком приймати у всіх видах платежів. Оскільки паперові гроші відірвані від вартості і реальних потреб обороту та емітуються державою для покриття бюджетного дефіциту, то їх ще називають декретними, або казначейськими грошима.

Епоха паперових грошей виникла на основі кредитних грошей. Зокрема, вексель став основою й прообразом усіх інших цінних паперів і паперових грошей. Водночас для їх появи в обігу виникли й об´єктивні причини, що пов´язані:

1) з переходом до машинного способу виробництва, коли товарна маса стала зростати значно швидше, ніж зростав видобуток грошового матеріалу (золота), а золоті гроші великої вартості не могли обслуговувати дрібні за величиною вартості обороти товарів;

2) аргументом на користь впровадження паперових грошей була й недостатня економічна еластичність вартісно стабільного золотого грошового обігу до потреб швидкого розширення чи звуження товарної маси, що реалізується;

3) переваги паперових грошей, яким властива легкість зберігання, перевезення і зручність у розрахунках.

Поява паперових грошей як замінників золота в обігу зумовила обмінність паперових грошей на золото. Суб´єкти грошових відносин сприймали їх як гроші і погоджувалися одержувати у платежах паперові гроші лише тому, що держава гарантувала їх обмін на реальні цінності. Але зростання дефіциту державного бюджету спричиняло таку велику емісію паперових грошей, що вони втрачали здатність обміну на золото і ставали звичайними паперовими грошима, які випускалися переважно для покриття державного дефіциту.

Електронні гроші- умовна назва грошових засобів, які використовуються їх власниками за допомогою електронної системи банківських послуг. Фактично, це абстрактні кредитні гроші, що обертаються не у формі паперових носіїв, а через впровадження до сфери розрахунків комп´ютерної техніки і сучасних систем зв´язку. Електронні гроші є найбільш економним і зручним носієм грошової функції, значно прискорюють безготівкові розрахунки. Основними компонентами функціонування системи електронних грошей є банківські автомати-касири, кредитові й дебетові картки, електронні системи розрахунків у торгівельній мережі, електронна система обслуговування вдома тощо. При цьому всі вони забезпечують обіг депозитних грошей, але не замінюють їх. На основі електронних грошей виникли кредитні картки.

Кредитна картка- іменний грошовий оплатно-розрахунковий банківський документ, що видається вкладникові банку для безготівкової оплати придбаних ним товарів чи послуг. Умовою отримання кредитної картки є платоспроможність клієнта.

Кожна картка видається з встановленням ліміту кредитування, переважно безкоштовно чи за невелику плату. Від операцій з кредитними картками банк отримує дохід, який складається з комісії при оплаті рахунків за відпущені товари, щорічної плати клієнтів за кредитні картки, якщо вона є, і відсотків за кредит, що надається власникові картки в межах ліміту кредитування.

Вимоги до матеріалу, що використовується у якості грошей:

- cтабільність;

- портативність;

- зносостійкість;

- однорідність – гроші одного і того ж матеріалу повинні мати однакову вартість;

- подільність;

- знаваємість – гроші повинні мати єлементи захисту.

Технологічно захист паперових грошей і цінних паперів реалізується як під час виготовлення спеціального паперу для їх друку, так і в процесі їх друкування. Крім того, при виготовлені цінних паперів останнім часом застосовують додаткові види захисту, безпосередньо не пов'язані із самим друком, зокрема голографічний захист.

Основними елементами захисту грошових знаків і цінних паперів, які технологічно реалізуються в процесі виготовлення паперу, є:

- водяні знаки - спеціальні помітні проти світла зображення, що формуються під час виготовлення паперу внаслідок різної товщини паперової маси. Можуть бути суцільними (по всій поверхні паперу) та локальними. Папір із суцільним водяним знаком використовують здебільшого для друкування малих номіналів грошей та виготовлення цінних паперів. Локальний водяний знак є невід'ємним атрибутом переважно купюр великих номіналів;

- захисні стрічки - розміщені у товщі паперу темні смужки (з написом чи без нього), які видно при розгляданні на світло, а напис можна прочитати за допомогою збільшувального скла;

- конфетіґ - кольорові паперові чи синтетичні включення (частіше круглої форми), розташовані в паперовій масі або на поверхні паперу;

- видимі та невидимі захисні волокнини - хаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу кольорові волокнини, помітні при звичайному світлі чи які флюоресціюють (світяться) в ультрафіолетовому промінні;

- просочення паперу хімічним розчином, яке дозволяє апаратними методами визначати автентичність паперу.

Значно більший спектр елементів захисту використовують безпосередньо під час друкування банкнот і цінних паперів. Серед них:

- рельєфні елементи (високий чи глибокий друк) - елементи друку, що виступають над поверхнею паперу чи мають заглибини і шорсткість яких відчувається на дотик пучками пальців;

- плоский друк - спосіб поліграфічного друку, за якого друкувальні елементи друкарської форми містяться в одній площині з проміжними, тому зображення, отримані цим способом, лежать в одній площині з папером;

- неперервний друк - друк, за якого візерунок, розташований на протилежних кінцях однієї сторони банкноти (цінного папера) або розташований по всій банкноті, утворює закінчений малюнок при сполученні країв банкноти;

- райдужний (ірисовий) друк - поступовий перехід одного кольору захисної сітки (малюнків), виконаної суцільними лініями без розривів, в інший;

- орловський друк - різкий перехід одного кольору в інший без розриву і зміщення ліній малюнку;

- мікродрук (мікротекст) - дрібні лінії або текст, яких не можна розрізнити неозброєним оком;

- суміщені малюнки - малюнки, розміщені в одному місці на лицьовому та зворотному боках банкноти (цінного папера), усі елементи яких збігаються і доповнюють один одного під час розглядання на світло;

- мікроплекс - сформовані мікродруком штриховані зображення, які можна побачити при накладанні спеціального шаблона;

- мультиплекс - створюване за спеціальною технологією зображення, що з'являється під час розгляду об'єкта за допомогою оптичного лінійного растра;

- фарба «овіай » (оптично змінна) — спеціальна поліграфічна фарба, яка змінює колір зі зміною кута огляду, - використовується для друку окремих сюжетів;

- мікровізерунок - візерунок, утворюваний близько розташованими концентричними або прямими лініями, що візуально сприймаються як рівномірний фон;

- гільйоширний візерунок - візерунок-сітка з переплетених хвилястих тонких ліній, які, систематично повторюючись, сукупно утворюють орнаментальний мотив;

- флюоресцентні захисні елементи -елементи, що в ультрафіолетовому промінні світяться певним кольором;

- магнітні елементи - захисні елементи (зокрема цифрові номери купюр), що мають магнітні властивості;

- антисканерна сітка (муар) - розташовані під різними кутами тонкі лінії, які при копіюванні чи скануванні утворюють на копії муар (захисні сітки);

- латентне (приховане, змінюване) зображення (кіп-ефект) - зображення, яке стає видним при розгляданні його під певним кутом;

- знак для людей із послабленим зором — рельєфний елемент, який відчувається на дотик пучками пальців (звичайно - цифра номіналу або умовна геометрична фігура);

- інші елементи захисту.

Голографічні плівки, що використовуються здебільшого для захисту цінних паперів, є доповненням до тих елементів захисту, які реалізуються в процесі виготовлення банкнотного паперу та під час поліграфічного друкування бланків. Голографічний захист є надійним, проте не абсолютним. Навіть суто теоретично не може існувати абсолютного захисту. Адже все, що може зробити одна людина, може повторити й інша

Задача:

Банк надає довгострокові кредити за складною ставкою 20% річних. Визначити погашену суму кредиту і вартість нарахованих процентів, якщо кредит у розмірі 800 тис. гривен повинен бути погашений одноразово через 3,5 роки.

Розв’язок:

1.Розраховуємо погашену суму.

Формула складних відсотків:
S = P * (1 + i)n,
де S – сума в кінці строку,
Р – первісна сума,
n – строк (у роках) – при щорічному нарахуванні відсотків,
і – ставка нарощування.

S = 800000*(1+0,2)3= 1360000

2.Розраховуємо вартість нарахованих відсотків.

1360000 – 800000 = 560000

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни

«Гроші та кредит»

Студентки 3 курсу _Т_ групи

Економічного факультету

Спец. «Облік і аудит»

Унгарової Тетяни Миколаївни