Спеціальні заходи обробітку ґрунту.

До спеціальних заходів обробітку ґрунту належать оранка дисковими, ярусними і плантажними плугами, фрезерування, щілювання, кротування тощо.

Оранку дисковими плугами застосовують на важких і кам’янистих, засмічених корінням дерев, перезволожених ґрунтах і при вирощуванні рису. Відрізана дис-ком скиба відсовується і скидається в борозну з перевертанням. Дисковий корпус не ущільнює дна борозни. Виораний ґрунт має крупногрудочкувату будову, що сприяє добрій аерації і швидкому просиханню нижніх шарів.

Ярусну оранку виконують дво- або триярусними плугами. Ґрунтовий профіль при цьому ділиться на шари, які окремо обробляються і переміщуються в потрібній послідовності. Триярусну оранку проводять перед закладанням садів, виноградників, лісосмуг, для поліпшення дерново-підзолистих і солонцюватих ґрунтів, а двоярус-ну — під просапні культури на чорноземних ґрунтах.

Плантажну оранку застосовують перед садінням садів, виноградників, лісосмуг, а також на солонцюватих ґрунтах з неглибоким заляганням гіпсу або карбонатів. Ви-конують її плантажними плугами, корпуси яких розраховані для роботи на глиби-ну 50–75 см при ширині захвату до 50–60 см. За необхідності плантажним плугом можна проводити пошарований обробіток. Для цього на ньому встановлюють перед-плужники, ґрунтопоглиблювачі, вирізні лемеші або два плантажних корпуси на різ-них рівнях. Плантажний плуг з ґрунтопоглиблювачем і передплужником оброблює ґрунт так, що нижня частина скиби не виноситься на поверхню.

Глибокий обробіток одержують і при оранці плантажним корпусом з вирізним лемішем. Підрізаний і розпушений таким лемішем ґрунт не поступає на полицю і не перевертається. Найповніший перерозподіл шарів ґрунту забезпечує постановка двох плантажних корпусів, один з яких повністю знімає верхній шар ґрунту і скидає його на дно борозни.

Фрезерування — обробіток ґрунту фрезою, який забезпечує кришіння, ретельне перемішування і розпушування оброблюваного шару ґрунту. Після цього можна ви-сівати культури без додаткового обробітку ґрунту. Фрезу використовують як осно-вне знаряддя для первинного обробітку торфоболотних і мінеральних ґрунтів, по-критих купинами та міцною дерниною, поліпшення лук і пасовищ; у сівозмінах на староорних торфових ґрунтах для знищення дернини багаторічних трав, а також для обробітку важких оглеєних ґрунтів під овочеві культури та картоплю. Робочими ор-ганами фрези є металеві, зігнуті на кінцях ножі, що зрізують і подрібнюють ґрунт і дернину. Чим більше ножів у секції, вища частота обертання барабана і менша швид-кість руху трактора, тим краще подрібнюється дернина та ґрунт. Товста дернина і ґрунт повністю подрібнюються після двох-трьох проходів фрези.

Фрези можна застосовувати і на мінеральних ґрунтах, зокрема важких за грану-лометричним складом, але фрезерування слід чергувати з оранкою. Дуже ефективні фрези для міжрядного обробітку просапних культур, у садах і ягідниках, для обробіт-ку під посів післяжнивних та післяукісних культур.

Щілювання — це захід для нарізування щілин з метою посилення водопроникнос-ті ґрунту, зменшення руйнівної дії водної ерозії та нагромадження запасів вологи в ґрунті. Проводять його пізно восени на глибину 50–60 см щілинорізами ЩН-2-140, ЩП-000, ЩП-3-70, ПЩ-3, ПЩ-5,ПЩН-2,5, ЩРП-3-70 або переобладнаними плос4. Механічний обробіток ґрунту

корізами КПГ-250А, КПГ-2-150, КПГ-2,2 з відстанню між стрічками щілин 4-10 м за-лежно від рельєфу. Глибоке щілювання на схилах і в парових полях можна здійсню-вати і плугом-чизелем ПЧ-4,5. Щілини нарізують тільки впоперек схилу в напрямку горизонталей. Верхня частина щілини повинна бути засипана розпушеним ґрунтом на глибину 10–15 см.

Кротування — це нарізування густої (паралельно через 0,8–2 м) мережі кротовин на глибині 35–40 см упоперек розміщення дрен. Строк дії кротування становить два роки. Застосовують його на перезволожених важкосуглинкових і глинистих ґрунтах, де на глибині кротування вміст мулуватих часток перевищує 30–35%, для відведення зайвої вологи по підорному шару і акумуляції її в ньому. Навесні та в інші періоди року кротовини можуть відводити зайву воду з кореневмісного шару в осушувальну мережу. Кротування ґрунту проводять, як правило, на 20 см глибше від орного шару. При кротуванні одночасно з оранкою глибина повинна становити 40–50, а при само-стійному його проведенні — 50–60 см. Діаметр дренера має бути 50–200 мм.

Окремо від оранки кротування проводять кротувачем КР-3 або ж щілювачем-кротувачем ЩК-2-140. Одночасно з оранкою використовують кротувач КРОТ-9Б, який має вертикальний ніж, на нижньому кінці якого приварений циліндричної фор-ми дренер діаметром 7 см. Під час оранки він розрізує підорний шар, утворюючи кро-товину на 15–17 см нижче від глибини оранки.