Види собівартості продукції та її структура
Залежно від часу та способу розрахунку собівартості розрізняють: планову собівартість, яку визначають перед початком планового періоду на основі прогресивних норм витрат ресурсів та цін на ресурси, що склались на момент складання плану;фактичну собівартість, яка відображає фактичні витрати на виробництво продукції за даними бухгалтерського обліку; нормативну собівартість, що відбиває витрати на виробництво та реалізацію продукції, розраховані на основі поточних норм витрат ресурсів; кошторисну собівартість, яка характеризує витрати на окремий виріб або замовлення, що виконується в разовому порядку.
За тривалістю розрахункового періоду розрізняють собівартість місячну, квартальну, річну, а за об’єктом розрахунку індивідуальну собівартість і середньогалузеву. Індивідуальна собівартість відбиває витрати на виготовлення продукції в умовах окремого конкретного підприємства, а середньогалузева — відображає витрати на виготовлення однотипної продукції в середньому по галузі. Індивідуальна собівартість використовується для планування, аналізу та порівняння витрат виробництва окремих підприємств, а середньогалузева — головним чином для ціноутворення, вона визначається за формулою:
(13.1)
де Ссг –середньо галузева собівартість одиниці продукції, грн.;
Сі - собівартість певного виду продукції на і-ому підприємстві, грн.;
ОВі - кількість виготовленої продукції певного виду на і-ому підприємстві, натур.один.;
п – кількість підприємств у галузі, що виготовляють даний вид продукції.
Залежно від обсягу витрат, що входять до собівартості, розрізняють виробничу собівартість (сума прямих і загальновиробничих витрат); собівартість реалізованої продукції ( сума виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених раніше постійних загальновиробничих витрат та понаднормативних виробничих витрат); повна собівартість (включає виробничу собівартість продукції, адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати).
Структура собівартості - це поелементний її склад, обчислений у відсотковому відношенні до загальної суми витрат, тобто це питома вага різних елементів витрат на виробництво продукції.
На основі аналізу структури собівартості розрізняють:
а) матеріаломісткі виробництва, у собівартості продукції яких значну питому вагу займають витрати на сировину іматеріали (підприємства чорної металургії, машинобудування, легкої та харчової промисловості);
б) енергомісткі виробництва, у собівартості продукції яких значною є частка витрат на енергію (підприємства кольорової металургії, органічного синтезу);
в) фондомісткі (капіталомісткі) виробництва, у собівартості продукції яких значною є частка амортизаційних відрахувань (підприємства нафтопереробної промисловості, виробництво електроенергії);
г) трудомісткі виробництва, у собівартості продукції якихзначною є частка витрат на оплату праці (підприємства вугільної та металообробної промисловості, машинобудування, точне приладобудування).