Правила декомпозиції при функціонально-цільовому аналізі

Декомпозиція з позиції об'єкта управління

Декомпозиція складного завдання на складові завдання відповідно до умов виробничого процесу організації.

- За етапами життєвого циклу організації, яка є об’єктом управління: створення (розвиток) – забезпечення експлуатації – експлуатація.

- За етапами життєвого циклу продукції: конструювання – виробництво – реалізація – використання (споживання).

- За етапами виробничого циклу: постачання і заготівля – виготовлення продукції – складання продукції.

- За типом виробництва: масове, серійне, індивідуальне.

- За категоріями виробничої діяльності згідно з системою розподілу праці, існуючою на підприємстві.

- За рівнем в організаційній структурі підприємства: промислове об’єднання – завод – напрям виробництва – цех – дільниця – бригада.

- За ресурсами, які є складовою частиною об’єкта управління: праця, заробітна плата, персонал, матеріали, енергія та інші ресурси.

- За послідовністю заходів, спрямованих на досягнення мети діяльності: наприклад, поставка матеріалів на склади, поставка комплектуючих елементів на склади окремих заводів, доставка на робочі місця.

- За варіантами заходів, спрямованих на досягнення мети діяльності: наприклад, зниження витрат за статтями непрямих витрат, підвищення ефективності без збільшення витрат за статтями непрямих витрат.

Декомпозиціяз точки зору суб'єкта управління

1. Декомпозиція завдань за етапами циклу управління:

- визначення цілей управління;

- проектування (нормування);

- планування;

- організація виконання;

- облік;

- контроль;

- аналіз;

- диспетчеризація;

- регулювання;

- звітність;

- стимулювання.

2. Декомпозиція завдань за етапами економічного циклу:

- облік, контроль і аналіз відхилень від нормативних показників;

- визначення (удосконалення) нормативних показників;

- зміна обсягу виробництва.

2.Декомпозиція завдань за рівнями суб’єктів управління: виробничо-диспетчерське управління промислового об’єднання; виробничо-диспетчерський відділ заводу і так далі.

3. Діагностика стратегічних ресурсів організації.

В основі діагностики стратегічних ресурсів лежить аналіз використання існуючих ресурсів і визначення можливості забезпечити виконання обраних цілей та своєчасне виявлення до­сягнення стратегічних проблем.

Найбільш актуальними слід вважати проблеми:

- між зовнішнім середовищем та виробничою орієнтацією організації (конкурентоспроможність продукції, цільова політика),

- маркетингова діяльність,

- неефективний менеджмент, який не відповідає вимогам часу.

Стратегічна проблема суттєво відрізняється по своїй суті від слабких сторін організації.

Слабкість організації визначається при порівнянні з організаціями-конкурентами, тоді як проблема виникає в тому випадку, коли спостерігається невідповідність між цілями організації та дійсним станом справ.

До стратегічних ресурсів відносять:

- фінансові,

- кадрові,

- інформаційні,

- технічні,-

технологічні,

- управлінські,

- організаційні.

Ресурси організації закладають основи конкурентних переваг організації і можуть бути досить умовно поділені на матеріальні та нематеріальні.

До матеріальних слід віднести фінансові та фізичні активи організації, які відображені в балансі підприємства (основні фонди, запаси, грошові кошти тощо).

Нематеріальні ресурси – це, як правило, якісна характеристика організації.

Деякі компоненти матеріальних ресурсів (торгова марка, ноу-хау), згідно з новим планом бухгалтерських рахунків, можуть бути оцінені експертами і враховані в бухгалтерському балансі.

Оцінка нематеріальних ресурсів складається з оцінки репутації організації, її ноу-хау, патентів, авторських прав, торгових секретів, інноваційного потенціалу.

Репутація відображається на ціні акцій, відносинах організацій як з іншими організаціями, так і із споживачами.