Варіанти зведення плит перекриття у монолітних та монолітно-збірних будинків.

Залізобетонними збірними плитними елементами перекриттів і покриттів є плити, настили і панелі,що спираються на несущі конструкції кістяка будинку. Плитні елементи ,що своїми сторонами суцільно спираються на несучі конструкції кістяка будинку, укладають на шар розчину або цементно-піщаної пасти і зкріплюють один з одним і елементами несучого кістяка будинку різними способами передбаченими в проектах. Шви між збірними площинними елементами перекриттів і покриттів після їхнього укладання і закріплення щільно зашпаровують бетонною чи розчинною сумішшю. Усі типи збірних площинних елементів перекриттів і покриттів монтують способом «у висячому положенні» за допомогою кранів. При монтажу елементів покриттів і перекриттів багатоповерхових будинків спеціальна розкладка елементів не потрібна. Елементи можуть знаходитись в штабелях на складі в зоні дії монтажних кранів чи підвозитись із заводів безпосередньо під монтаж. При монтажу елементів покриттів одноповерхових будинків стріловими кранами, які переміщуються в межах монтованого прольоту, плити укладають у штабелі. Підготовка до монтажу плитних елементів перекриттів і покриттів в основному полягає в очищенні закладних деталей. Залежно від розмірів плитних елементів і числа місць їхньої захватки як строповочні пристрої застосовують чотиривіковий гнучкий строп, чотиривіковий строп з траверсою, чотиривіковий строп з двома додатковими траверсами і для великих у плані плит шестивітковий строп. Якщо дозволяє вантажопідйомність крана, плити покриття виробничих будинків монтують одночасним підйомом декількох плит, використовуючи для цього траверсу з коромислами. Для монтажу з одночасним переведенням у горизонтальне положення плит перекриття, доставлених на панелевозі у вертикальному положенні, застосовують універсальний вантажозахватний пристрій з автоматичним кантувачем. Завдяки поліспасту з гідрогальмом, на якому закріплені розчалювання і блокова підвіска з балковими стропами, застропована панель переводиться в горизонтальне положення автоматично і плавно. Укладання плитних елементів по кам’яних і великоблочних стінах потребує попереднього нівелювання опорних поверхонь цих стін для того щоб, щоб шаром розчину під опори плитних елементів можна було виправити відхилення від проектних оцінок у межах припустимих і цим забезпечити горизонтальне положення плит; товщина шару розчину під опорами не повинна бути більше 20 мм. Опорні поверхні під плитні елементи в великопанельних будинках звичайно не вимагають перевірки нівелюванням. Услід за укладанням плитних елементів перекриттів і покрить проводять постановку і зварювання всіх анкерних кріплень з наступним закладенням їх бетонною чи розчинною сумішшю. Закладні деталі на ригелях, балках і фермах зварють одразу слідом за укладанням кожної плити для того, щоб забезпечити дане закріплення зварюванням не менше ніж у трьох кутах. Зв’язувальні плити каркасних будинків, що укладаються уздовж розбиваючих осей між колонами, приварюють до ригелів по всіх чотирьох опорних кутах, щоб мати вільний доступ при зварюванні по всіх цих кутах. Після укладання плитних елементів перекриттів і покриттів, постановки всіх анкерних кріплень і зварювання закладних деталей шви між цими елементами зашпаровують бетонною чи розчинною сумішшю. У багатоповерхових каркасних будинках одночасно бетонують вузли примикання ригелів до колон.