Порядок впровадження стандартів.

Стандарт вважається впровадженим, якщо встановлені у ньому вимоги дотримуються у відповідній галузі застосування.

Органи держнагляду Держстандарту України контролюють своєчасність впровадження, якщо встановлені у ньому вимоги дотримуються у відповідній галузі застосування.

Органи Держстандарту України контролюють своєчасність впровадження і дотримання вимог стандарту.

Перевірку чинних стандартів здійснюють не рідше одного разу на п’ять років для забезпечення їх відповідності чинному законодавству України, потребами населення і держави, обороноздатності, рівню розвитку науки і техніки, досягнутому на момент перевірки стандарту, а також для встановлення міри їх відповідності вимогам міжнародних, регіональних стандартів і національних стандартів інших країн.

Перевірку стандартів здійснює технічний комітет з стандартизації або організації – розробник стандарту.

За результатами перевірки стандарту готують пропозиції щодо доцільності подальшого його застосування без перегляду і зміни, або пропозиції про перегляд, зміни чи скасування стандарту. Ці пропозиції подають до органу, що затвердив стандарт.

Зміни до стандартів може вносити тільки організація, яка затвердила даний стандарт. Кожній зміні, що вноситься до стандарту після його затвердження, організація, яка затверджує зміни, присвоює порядковий номер і вказує строк дії. Зміни діють до наступного перегляду чи відміни стандарту, в який були внесені.

Інформацію про зміни до стандарту, а також про скасування стандарту публікують у щомісячному інформаційному покажчику державних стандартів України:

- про зміну до стандарту – не пізніше ніж за дев’яносто днів до терміну надання чинності;

- про скасування стандарту - не пізніше ніж за три місяці до дати його скасування.

Зміни до технічних умов узгоджують тільки з організаціями, які раніше узгодили технічні умови і компетенції яких вони стосувалися.

1.2.4. Міжнародна стандартизація

Розширення міжнародної торгівлі, зміцнення науково-технічного співробітництва, налагодження економічних і культурних зв’язків поставило на порядок денний розроблення єдиних норм, правил, вимог, тобто розвток і товарообміну.

Для досягнення взаєморозуміння між національними організаціями з стандартизації і з метою полегшення міжнародного товарообміну створені міжнародні організації.

В 1926 році в Празі (Чехословаччина) була створена Міжнародна федерація національних організацій з стандартизації ІСА (ISA), яка в 1946 році була перетворена в Міжнародну організацію з стандартизації ІСО (ISO).

ІСО – міжнародна неурядова організація, користується консультативним статусом Організація Об’єднаних Націй (ООН). Офіційними мовами ІСО є англійська, французька та російська.

ІСО сприяє розвиткові стандартизації у кожній з країн-членів цієї організації з метою полегшення міжнародного обміну товарами і послугами, розвиткові спільної роботи в сфері науки, техніки, економіки, культури.

В завдання ІСО входять:

- розроблення і публікація рекомендацій з координації стандартів всіх країн – членів ІСО;

- розроблення і публікації міжнародних стандартів;

- взаємний обмін інформацією між країнами-членами ІСО;

- співробітництво з іншими міжнародними організаціями.

Вищим органом ІСО є Генеральна асамблея – загальні збори представників усіх національних організацій з стандартизації країн-членів ІСО, яка збирається, як правило, не менш одного разу в три роки.

Основна функція ІСО – розроблення міжнародних стандартів - виконується спеціально створеними технічними комітетами (ТК) й підкомітетами (ПК), кожний з яких спеціалізується за своїм профілем. всього створено 172 технічні комітети і 653 підкомітети. Наприклад, ТК-3 «Допуски і посадки», ТК-22 «Автомобілі», ТК -22Г «Сільськогосподарські трактори», ТК-23 «Сільськогосподарські машини», і т. ін.

Членами ІСО є понад 70 країни, у тому числі з 1993 року і Україна. Участь у роботі ІСО має важливе значення у підвищенні якості і науково-технічного рівня національних стандартів шляхом прийняття до національних стандартів пропозицій і стандартів ІСЩ, дає можливість популяризувати за кордоном свої державні стандарти.

Всього розроблено близько 8 тисяч стандартів ІСО з усіх видів продукції, за винятком електротехнічної, радіотехнічної та електронної, які входять до компетенції МЕК (ІЕС).

Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС) створена в 1904 році, а в 1963 році приєдналась на автономних правах до ІСО як електротехнічний відділ цієї організації

В технічних комітетах ІЕС розробляються рекомендації з стандартизації в галузі електротехніки, радіотехніки та електроніки.

Слід відмітити, що рекомендації ІСО не є обов’язковими, однак, відбиваючи інтереси більшості країн, вони приймають за основні при розробленні національних стандартів забезпечуючи тим самим більшу конкурентоспроможність національних товарів на світовому ринку.

У метрології діє декілька міжнародних організацій;Міжнародна організація міри і ваги (МОМВ);

Міжнародне бюро міри і ваги (МБМБ);

Міжнародна організація законодавчої метрології (МОЗМ) та ін.


Наши рекомендации