Облік руху та реалізації готової продукції

Для обліку наявності та руху готової продукції Планом рахунків передбачено застосування рахунку 26 “ Готова продукція ”. За дебетом цього рахунку відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю.

На тих підприємствах, де є незавершене виробництво, для визначення виробничої собівартості готової продукції сума витрат на їх виробництво коригується з урахуванням зміни залишків незавершеного виробництва. На величину збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва зменшується (збільшується) сума витрат на виробництво готової продукції. Одержана величина дорівнює виробничій собівартості готової продукції:

СВП = НВ (п) + ВВ – НВ(к), (11.1)

де: СВП – собівартість виробленої продукції;

НВ(п) – незавершене виробництво на початок періоду;

НВ(к) – незавершене виробництво на кінець періоду;

ВВ – витрати на виробництво продукції за період.

До незавершеного виробництва належить продукція, що не пройшла всіх стадій обробки, передбачених технологічним процесом, а також витрати на виконання незакінчених робіт (послуг), які ще не визнано доходом на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги.

З метою визначення кількості і фактичної наявності незакінчених переробкою напівфабрикатів і продукції проводиться інвентаризація незавершеного виробництва.

Величина витрат, що відносяться до незавершеного виробництва, визначається на основі даних про зміни залишків незавершеного виробництва для кожного виду продукції в натуральному виразі, умовних виробах (у разі великої номенклатури) деталей і вузлів, що входять до складу виробу або у відсотках готовності виробів, з тривалим циклом виготовлення.

Залишки незавершеного виробництва можуть оцінюватисьза собівартістю сировини та матеріалів, що знаходяться в процесі виробництва, наприклад, на підприємствах з безперервним технологічним процесом. Кількість сировини, матеріалів та напівфабрикатів визначається шляхом проведення замірів та лабораторних аналізів і зазначається в перерахунку на вміст у них корисної речовини.

Надходження готової продукції з виробництва на склад за фактичною виробничою собівартістю відображається таким записом:

Дебет 26“Готова продукція”

Кредит 23“Виробництво”.

Для визначення собівартості готової продукції, що була реалізована за період, собівартість готової продукції, що була вироблена за цей період, збільшується (зменшується) на суму зміни залишків готової продукції на кінець та на початок періоду.

Для визначення собівартості продукції, що була реалізована протягом місяця, застосовується така формула:

СРП = ГП(п) + СВП – ГП(к), (11.2)

де:ГП(п) – залишки готової продукції на початок періоду;

СРП – собівартість реалізованої продукції;

ГП(к) – залишки готової продукції на кінець періоду.

Виробнича собівартість реалізованої готової продукції відображається таким записом:

Дебет 901“Готова продукція”

Кредит 26“Готова продукція”.

В аналітичному (складському) обліку підприємства можуть вести облік наявності та руху готової продукції за обліковими цінами, оскільки фактична виробнича собівартість на підприємстві визначається в кінці звітного періоду, а потреба у відображенні її руху існує протягом місяця.

При використані облікових цін необхідно розраховувати відхилення фактичної виробничої собівартості від вартості готової продукції за обліковими цінами при списанні готової продукції з рахунку 26 “Готова продукція”.

Сума відхилень, що відноситься до реалізованої продукції, відображається за кредитом рахунку 26 “Готова продукція” та дебетом рахунків, за якими відображено вибуття готової продукції [амер ].

Сума відхилень

% відхилень

Вартість відпущеної зі складу готової продукції за обліковими цінами

% відхилень	=	Сума відхилень на початок місяця	+	Відхилення з продукції, що надійшла на склад з виробництва за звітний місяць
Вартість залишку готової продукції за обліковими цінами на початок місяця	+	Вартість оприбуткованої за звітний місяць з виробництва на склад готової продукції за обліковими цінами