Організаційна діяльність як загальна функція менеджменту

1. До основних складових організаційної діяльності належать:

А. Розподіл праці, департаменталізація, делегування повноважень, встановлення діапазону контролю.

Б. Посередник, постачальник, фірма-дистриб'ютор.

В. Штабні та лінійні повноваження, організаційна структура управління.

Г. Усі відповіді правильні.

2. Процес групування робіт та видів діяльності в певні блоки (групи, відділи, сектори)- це:

А. Розподіл праці.

Б. Департаменталізація.

В. Проектування структури управління.

Г. Створення механізму координації.

3. Необхідність, обов'язок посадової особи відповідати за свої дії, виконуючи поставлені завдання,- це:

А. Відповідальність.

Б. Делегування повноважень.

В. Діапазон контролю.

Г. Координація робіт.

4. Процес передавання керівником частини своєї роботи та не­обхідних для її виконання повноважень підлеглому, який бере на себе відповідальність за її виконання,- це:

А. Відповідальність.

Б. Діапазон контролю.

В. Координація робіт.

Г. Делегування повноважень.

5. Кількість працівників, що безпосередньо підпорядковують­ся конкретному керівникові,- це:

А. Відповідальність.

Б. Діапазон контролю.

В. Координація робіт.

Г. Делегування повноважень.

6. Процес узгодження дій, досягнення єдності зусиль усіх під­розділів та співробітників організації для реалізації її завдань та цілей,- це:

А. Відповідальність.

Б. Діапазон контролю.

В. Координація робіт.

Г. Делегування повноважень.

7. Складність організаційної структури управління визначається:

А. Кількістю структурних підрозділів та рівнів ієрархії управління.

Б. Масштабами використання правил, процедур та інших регуля­торів поведінки співробітників організації.

В. Розподілом прав, обов'язків і відповідальності по вертикалі управління.

Г. Усі відповіді правильні.

8. Процес виділення, з'ясування змісту і опису кожної роботи в організації- це:

А. Вертикальна децентралізація.

Б. Проектування робіт.

В. Горизонтальна децентралізація.
Г. Інструктування.

9. Вид повноважень, які передаються від начальник безпосередньому підлеглому і далі іншим підлеглим:

А. Штабні.

Б. Функціональні.

В. Лінійні.

Г. Апаратні.

10. Вид повноважень, що дозволяють особі, якій вони переда­ються, в межах її компетенції пропонувати або забороняти певні дії підлеглим лінійних керівників:

А. Штабні.

Б. Функціональні.

В. Лінійні.

Г. Апаратні.

11. Тип організаційної структури управління, побудованої за принципами єдиноначальності та централізму, у якій керівник одноосібно виконує увесь комплекс робіт з управління організа­цією або окремими підрозділами:

А. Лінійна.

Б. Функціональна.

В. Дивізіональна.

Г. Матрична.

12. Тип організаційної структури управління, побудованої за принципом подвійного підпорядкування виконавців, з одного бо­ку, керівникові постійно діючого підрозділу, а з іншого - керівни­кові тимчасово створеної проектної групи:

А. Лінійна.

Б. Функціональна.

В. Дивізіональна.

Г. Матрична.

13. Впорядкована сукупність органів (підрозділів), які дають змогу управляти організацією та взаємовідносинами в ній,- це:

А. Трудовий колектив.

Б. Структура управління.

В. Штаб.

Г. Департамент.

14. Тип організації, для якої характерний високий ступінь роз­поділу праці, чітка управлінська ієрархія, правила та стандарти, показники оцінки роботи, принципи найму робітників, які будуються на його компетентності:

А. Бюрократія.

Б. Функціональна.

В. Матрична.

Г. Органічна.

15. Вимоги, яким мають відповідати організаційні структури управління:

А. Оптимальність, оперативність, гнучкість.

Б. Надійність, простота, економічність.

В. Спеціалізація, незалежність від конкретних осіб.

Г. Усі відповіді правильні.

16. Під час побудови організаційної структури управління мо­жна використовувати метод:

А. Моделювання.

Б. Експертних оцінок.

В. Організаційного нормування.

Г. Усі відповіді правильні.

17. Тип організаційної структури управління, в якій функціо­нальні ланки позбавлені безпосереднього впливу на виконавців, готують рішення для лінійного керівника, який здійснює прямий адміністративний влив:

А. Лінійна.

Б. Функціональна.

В. Лінійно-функціональна.

Г. Дивізіональна.

18. Тип організаційної структури управління, який розробле­ний в інтересах великих організацій, для який функціональні структури вже не с ефективними:

А. Лінійна.

Б. Лінійно-функціональна.

В. Дивізіональна.

Г. Матрична.

19. Обмежене право використовувати ресурси організації і спрямовувати зусилля її співробітників на виконання визначених завдань- це:

А. Розподіл праці.

Б. Повноваження.

В. Відповідальність.

Г. Координація робіт.

20. Передавання прав щодо прийняття рішень з вищого рівня до нижчого- це:

А. Координація робіт.

Б. Департаменталізація.

В. Делегування повноважень.

Г. Розподіл праці.

Наши рекомендации