Характеристики піногенерувальної апаратури
Для отримання піни середньої кратності використовуються піногенератори “ГПС-200”, “ГПС-600”, “ГПС-2000”. Під час подавання піни середньої кратності піногенератори типу “ГПС” належить установлювати в місцях, які виключають вплив на них полум’я та газоподібних продуктів горіння. В табл. 6.1 наведено основні характеристики піногенераторів типу “ГПС”.
Таблиця 6.1 – Характеристики піногенераторів типу “ГПС”
Піногенератори | Тиск перед розпилювачем, МПа | Витрати розчину піноутворювача, дм3/с | Кратність піни | Витрати ПУ при його концентрації у розчині 6%, дм3/с | Витрати води при концентрації ПУ 6%, дм3/с | Габарити | Вага, кг | Дальність подавання пінного струменя, м | |
Діаметр пакету сіток, мм | Довжина, м | ||||||||
ГПС-200 | 0,6 | 70-100 | 0,12 | 1,88 | 0,54 | 2,5 | 6-8 | ||
ГПС-600 | 0,6 | 70-100 | 0,36 | 5,64 | 0,725 | 6-8 | |||
ГПС-2000 | 0,6 | 70-100 | 1,2 | 18,8 | 1,5 | 6-8 |
ЗАТ “НПО СОПОТ” (м. Санкт-Петербург) розроблені пристрої типу “Пурга”, що призначені для отримання та подавання піни кратністю 30-50. Технічні характеристики піногенерувальних пристроїв типу “Пурга” задекларовані виробником наведено в таблиці 6.2.
Таблиця 6.2 - Технічні характеристики піногенерувальних пристроїв типу “Пурга”
№ п/п | Найменування показників | Тип установки | ||
УКТП “Пурга 5” | УКТП “Пурга 10.10.20” | УКТП “Пурга 20.40.60” | ||
Витрати води при тиску 0,8 МПа, дм3/с | 5 – 6 | 50 – 60 | ||
Витрати водного розчину піноутворювача при тиску 0,8 МПа, дм3/с | 5 - 6 | 20 - 21 | 50 – 60 | |
Витрати піноутворювача, дм3/с | 0,4 | 1,6 | 4,0 |
Продовження таблиці 6.2
Робочий тиск на вході в установку, МПа | 0,6 – 0,9 | 0,6 – 0,9 | 0,6 – 0,9 | |
Дальність подавання струменя, м: водного пінного | 20 - 25 | 25 - 30 | ||
Кратність піни | 50 - 60 | 40 - 50 | 30 - 40 | |
Маса, кг | ||||
Габаритні розміри, мм довжина ширина висота |
Для подавання піни низької кратності в резервуар зверху від пересувної пожежної техніки можуть застосовуватись переносні водопінні лафетні стволи. Крім цього, з цією метою можуть застосовуватись стаціонарні лафетні стволи, а для гасіння проливів в обвалуванні – повітряно-пінні та ручні водопінні стволи. Основні характеристики переносних водопінних та повітряно-пінних стволів наведено в табл. 6.3.
Таблиця 6.3 – Основні характеристики переносних водопінних та повітряно-пінних стволів.
Технічні характеристики | Марка ствола | |||
“ПЛС-П20Б” | “СВП-4” | “СВП-8” | “СВПР” | |
Робочий тиск, МПа (кгс/см2) Витрати розчину піноутворювача за його концентрацією в робочому розчині 6%, дм3/с Кратність піни Максимальна дальність пінного струменя при куті 320, м Довжина ствола, мм Маса ствола, кг | 0,6 (6) | 0,6 (6) 4,8-6,0 4-6 2,8 | 0,6 (6) 13,3-16,0 4-6 3,8 | 0,6 4,8 10-30 2,5 |
Для отримання та подавання піни низької кратності під шар пального в резервуар можуть використовуватися високонапірні піногенератори типу “ВПГ” та інші високонапірні піногенератори, сертифіковані в Україні. Основні характеристики високонапірних піногенераторів типу “ВПГ” представлені в таблиці 6.4.
Таблиця 6.4 – Основні параметри піногенераторів типу ВПГ
Найменування параметру | Значення для типорозмірів | |||
ВПГ-10 | ВПГ-20 | ВПГ-40 | ВПГ10/30 | |
Робочий тиск перед стволом, МПа (кгс/см2) Кратність піни Витрати вогнегасної речовини за концентрації піноутворювача в робочому розчині 6%, дм3/с розчину ПУ ПУ води | 0,6-0,9(6-9) Не менше 3 10 ± 2 0,6 9,4 | 0,6-0,9(6-9) Не менше 3 20 ± 3 1,2 18,8 | 0,6-0,9(6-9) Не менше 3 40 ± 5 2,4 37,6 | 0,6-0,9(6-9) Не менше 3 10-30 0,6-1,8 9,4-28,2 |
Для приготування робочих розчинів піноутворювачів використовуються стаціонарні пінозмішувачі “ПC-5”, що установлюються на насосах пожежних машин. Пінозмішувач “ПC-5” забезпечує роботу 5 піногенераторів “ГПС-600”. На пожежній насосній станції “ПНС-110 (131)” на насосі установлюється пінозмішувач “ПC-12”, який забезпечує роботу 6, 9 і 12 піногенераторів “ГПС-600”. Автомобілі пінного гасіння комплектуються переносними пінозмішувачами “ПC-1”, “ПC-2”, “ПC-3”, які установлюються на напірну лінію.
Для подавання великої кількості піноутворювача в рукавні лінії використовують пінні дозувальні вставки. Дозування піноутворювача здійснюється шляхом нагнітання його в напірну лінію. Для введення піноутворювача в напірну лінію використовують дозувальну вставку, штуцер якої має, як правило, діаметр умовного проходу 51 мм, манометр, дозувальну шайбу діаметром 10 або 25 мм.
Під час подавання піноутворювача в напірну рукавну лінію необхідно підтримувати різницю тиску піноутворювача і води на вставці відповідно до табл. 6.5.
Таблиця 6.5 – Різниця тиску піноутворювача і води на вставці
Піногенератори | Кількість піногенераторів | |||||||||
Вставка d=10 мм | Вставка d=25 мм | |||||||||
“ГПС-600” | “ГПС-2000” | |||||||||
Необхідні витрати піноутворювача, дм3/с | 0,36 | 0,72 | 1,08 | 1,44 | 1,8 | 1,2 | 2,4 | 3,6 | 4,8 | 6,0 |
Різниця тиску піноутворювача і води на вставці, атм. | 0,24 | 0,96 | 2,2 | 3,8 | 5,38 | 2,2 | 0,22 | 0,5 | 0,88 | 1,34 |
Для кожної дозувальної вставки, що виготовлена самостійно, мають бути розроблені тарирувальні таблиці для визначення різниці тиску залежно від кількості підключених піногенераторів.
За нормальної роботи піногенераторів піна надходить щільним струменем. У разі неправильної роботи піногенераторів утворюється піна низької кратності або піна не утворюється зовсім. У цих випадках подавання піни слід припинити та перевірити систему дозування.
Гранична відстань від пожежного автомобіля, який забезпечує подавання води чи робочого розчину піноутворювача до місця розташування піногенераторів (позицій ствольників) визначається за формулою:
L= 16,7(HH - hcm - Z) / SQ2, (6.1)
де HH – тиск на насосі, МПа (м вод. ст.);
hcm – напір у піногенераторів, МПа (м вод. ст.);
Z – висота підйому стволів, МПа (м вод. ст.);
S – опір одного напірного рукава довжиною 20 м, МПа (м вод. ст.);
Q – витрата води (робочого розчину піноутворювача), дм3/с.
Залежно від схеми подавання піни (на поверхню горючої рідини у вертикальний сталевий резервуар за допомогою пожежних автопідйомників, подавання піни низької кратності при гасінні пожежі в резервуарі “підшаровим” способом, подавання піни на поверхню горючої рідини в залізобетонний резервуар або обвалування) необхідний тиск на насосі пожежного автомобіля визначається за формулами 6.2, 6.3 і 6.4 відповідно:
HH= hM + hП + hГПС + z, (6.2)
HH= hM + hВПГ , (6.3)
HH= hM + hГПС + z , (6.4)
де HH – тиск на насосі, МПа (м вод. ст.);
hM – втрати тиску (напору) в магістральних лініях, МПа ( м вод. ст.);
hM = п/SР×Q2 – у разі подавання води (робочого розчину піноутворювача) однією магістральною лінією;
hM = п/4×SР×Q2 – у разі подавання води (робочого розчину піноутворювача) двома магістральними лініями;
п – кількість рукавів у магістральній лінії;
SР – опір одного рукава МПа (м вод. ст.);
hП – втрати тиску (напору) у пожежному автопідйомнику, МПа (м вод. ст.);
hГПС – тиск (напір) у піногенератора, МПа (м вод. ст.);
z – висота підйому піногенераторів, м;
hВПГ – тиск, який необхідно забезпечити на вході високонапірного піногенератора, МПа (м вод. ст.).
Значення hВПГ складається з гідростатичного тиску рідини, що зберігається в резервуарі, втрат тиску на пристроях введення піни в шар нафтопродукту, втрат тиску на засувках, зворотному клапані, мембрані, пінопроводах, втрат тиску в піногенераторі (залежить від коефіцієнту перетворення тиску) і визначається під час проектування системи "підшарового" гасіння.
Напір на насосі пожежного автомобіля, який забезпечує подавання піноутворювача в дозатор типу “РР” стаціонарної системи "підшарового" гасіння, визначається за формулою:
HH= hр.л. + hД + 0,1, (6.5)
де HH – тиск на насосі, МПа ( м вод. ст.);
hр.л.– втрати тиску в рукавній лінії, МПа (м вод. ст.);
hр.л.= п/SР×Q2;
hД – тиск води на вході в дозатор, МПа (м вод. ст.).
Під час визначення напору на насосах пожежних автомобілів у всіх випадках необхідно враховувати втрати тиску на переносних пінозмішувачах, рукавних розгалуженнях, якщо вони використовуються в схемі подавання.
Тиск на насосі пожежного автомобіля не повинен перевищувати значення тиску, яке вказано у паспорті на насос. Якщо необхідний більший тиск, то належить організовувати перекачування.
Піна низької кратності, що утворюється з робочих розчинів плівкоутворювальних піноутворювачів, може подаватися в резервуар як зверху, так і під шар пального.
Принципові схеми бойового розгортання для гасіння пожеж у резервуарах представлено на рис. 6.1-6.5.
Рисунок 6.1 – Принципова схема подавання піни для гасіння пожежі в резервуарі із застосуванням пожежного автопідйомника для подавання піни в резервуар зверху
Рисунок 6.2 – Принципова схема подавання піни низької кратності для гасінні пожежі в резервуарі "підшаровим" способом
|
Додаток 7
до Інструкції щодо гасіння
пожеж у резервуарах із нафтою
та нафтопродуктами