ДВНЗ Харківський коледж будівництва, архітектури та дизайну
Комісія теплотехнічних дисциплін
Інструкція та завдання
До практичної роботи №2
на тему: «Організація робочого місця електрозварника, підготовка та зборка металу під зварювання. Техніка безпеки при виробництві робіт»
з навчальної дисципліни
«Зварювання та різання матеріалів»
для спеціальності 5.05050103
«Монтаж та обслуговування теплотехнічного устаткування і систем теплопостачання»
Розробила викладач
Христоєва О.В.
Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії
теплотехнічних дисциплін
21 листопада 2013р. протокол №3
Голова циклової комісії __________(Христоєва О.В.)
Харків 2013 р.
Практична робота № 2
Тема робота “Організація робочого місця електрозварника,
підготовка та зборка металу під зварювання.
Техніка безпеки при виробництві робіт.”
Хід роботи
1. Організація робочого місця зварника.
2. Обладнання зварочного посту.
3. Підготовка та збирання металу під зварювання.
4. Засоби безпеки:
а) від пораження ел. струмом;
б) від променів дуги;
в) від шкідливих газів та аерозолів;
г) від опіків;
д) від пожежі.
Питання для самоперевірки
1. Назвіть основне обладнання робочого місця електрозварника.
2. Назвіть додаткове обладнання робочого місця електрозварника.
3. Від яких факторів залежить організація робочого місця?
4. В чому полягає підготовка металу до зварювання?
5. Назвіть правила техніки безпеки при виробництві робіт.
Література
Л1 § 34 – § 36.
Методичні вказівки
1. Залежно від виду виконуваних робіт, розмірів виробу й типу виробництва робоче місце зварника може бути організоване по-різному. Це може бути стаціонарна зварювальна кабіна або тимчасовий зварювальний пост для монтажу або виготовлення великогабаритного виробу, спорудження.
Якщо зварюваний виріб невеликий й виготовляється більшими серіями, то робоче місце організують у стаціонарних зварювальних кабінах розмірами для одного зварника не менш чим 2,0 х 2,5 м, висотою не менш 2 м. Щоб кабіна краще вентилювалася за рахунок природного руху повітря, її стіни не доводять до підлоги на 200 – 250 мм. У дверному прорізі підвішують на кільцях брезентову завісу. Стіни кабіни роблять із вогнестійкого матеріалу, частіше з металу. Із внутрішньої сторони на стіни наносять вогнестійке покриття або фарбу кольорових тонів, що дає матову поверхню та виключає відблиски. Обов'язкова загальна або місцева витяжна вентиляція. У кабіні встановлюють джерело живлення зварювальної дуги, рубильник або магнітний пускач для його підключення до живильної електричної мережі. Якщо використається зварювальний перетворювач, то його встановлюють за межами кабіни в приміщенні з гарною звукоізоляцією.
При зварюванні великогабаритних виробів із зовнішньої сторони виробу в цеху потрібно огороджувати робоче місце зварника переносними щитками зі сторін інших робочих місць, проходів, місць відпочинку й т.п. Вимоги до щитів ті ж, що й до стін кабіни. На таких зварювальних постах також обов'язкове використання витяжної місцевої вентиляції. Це може бути гнучка пластикова труба довжиною до 5 м із дротовим гвинтовим кільцем усередині, з'єднана з відцентровим вентилятором, постаченим фільтром.
Мал. Місцева вентиляція зварювального поста
Робоче місце зварника повинне бути добре освітлено. При роботі в кабінах, на зварювальних площадках і особливо усередині ємностей головну увагу треба обертати на електробезпечність, строго дотримуватись діючих норм і правил заземлення джерел живлення дуги, дроселів, корпусів рубильників, зварювальних столів. Усередині ємностей зварник повинен працювати зі страхуючим спостерігачем.
2. Устаткування зварювального місця:
- у кабіні повинен бути стелаж – верстат зі слюсарним інструментом (молоток, зубило, лещата й т.п.), герметичний ящик для електродів, тому що іноді електроди після зняття впакування зберігаються більше двох годин;
- на тимчасовому зварювальному пості усередині огородження повиннно перебувати джерело харчування, переносна полиця або шафа для інструмента й електродів;
- для прокалки електродів необхідні сушильна шафа або піч, що залежно від завантаження зварників і умов зварювання можна встановлювати одну на кілька постів;
- у кабіні повинні перебувати металевий стіл зварника й стілець із регульованим по висоті сидінням. Столи роблять зі стаціонарним місцевим дымоотсосом (ССН-1, ССН-2. ССН-3). Ці столи не повністю видаляють дим із зони подиху зварника. Ефективніше столи з комбінованою вентиляційною установкою, у якій стільниця виконана у вигляді ґрат, а витяжка диму ведеться вниз убудованим вентилятором і нагору - убік автономним димотягом. Убудований фільтр очищає повітря на 99,96 %;
- електродотримач – основний інструмент зварника. Він повинен бути безпечним, міцним, повинен надійно й швидко закріплювати й звільняти електрод без значних зусиль зварника, мати малу масу, захищати руку зварника від попелу дуги, розігрітого електрода й від струмоведучих частин зварювального ланцюга. Електродотримачі бувають пасатижні, з важільним затиском, гвинтового й залужного типу. Залежно від сили струму діляться на три типи: для сили струму до 125 А; 125 – 315 А; 315 – 500 А;
- щитки й маски служать для запобігання зварника від бризів металу, іскор і випромінювання. Щиток зварник тримає в руці, маска надівається на голову й звільняє руку зварника для маніпуляцій з деталлю. Кращі конструкції закривають не тільки обличчя, але й шию, і руку зварника, що тримає щиток. Щиток і маска мають оглядове вікно зі світлофільтром, що затримує небезпечні випромінювання дуги. Зовні фільтр захищений змінним прозорим склом від бризів металу. Для роботи в особливо шкідливих умовах маска зварника може комплектуватися системою примусової подачі очищеного повітря;
- спецодяг для зварника виготовляють із щільного брезенту або сукна. Спецодяг не повинен мати відкритих кишень. Взуття повинно мати глухий верх. Рукавиці зварника виготовляють зі шкіри, щільного брезенту або азбестової тканини. При роботі в закритих посудинах зварник повинен користуватися діелектричними калошами й гумовим ковриком, випробуваними на ел. пробій.
3. Підготовка й зборка металу під зварювання є однієї з найважливіших операцій, від правильного виконання якої в значній мірі залежить якість і трудомісткість зварювальних робіт. Закріплення елементів і деталей при зборці забезпечується положенням коротких закріпляючих швів прихваток або застосуванням складальних пристосувань. Для стиску перед закріпленням їх прихваточными швами використають струбцини, племмери, скоби із клиновим підгорненням, важільно-ексцентрикові затиски, важільні притиски й ін. пристосування.
Стяжку деталей роблять також, використовуючи тимчасово приварні болти, вушка, обрізки кутів і інші допоміжні деталі, які віддаляються після закріплення елементів конструкцій прихватками.
Зборка плоских гратових конструкцій (ферми, наскрізні колони, щогли, вежі й ін.) з відкритих прокатних профілів виробляється в основному на стелажах. При серійному виробництві використається метод копіювання, при якому перші екземпляри збираються по розмітці з високою точністю, а потім він служить копіром для наступних екземплярів.
Зборку стрижневих суцільностінних конструкцій (колон, балок, ригелів і т.д.) або елементів двотаврового, коробчатого, хрестового або пори перетину, виконуваних з листового, колосового або поздовжнього прокату, роблять у складальних кондукторах із гвинтовими або пневматичними притисками й т.д.
4. Для захисту від поразки електричним струмом необхідні:
а) надійна ізоляція закріпляючих проводів, пристроїв рукояток, перемикачів;
б) справні й сухі спецодяг і рукавиці, використання гумових калош або ковриков при роботі в сирих або незручних місцях;
в) надійна ізоляція рукоятки електродотримача й всіх зовнішніх проводів джерела струму, заземлення зварювальних агрегатів і трансформатора, застосування рубильників і перемикачів закритого типу;
г) використання місцевого висвітлення переносних ламп напругою не більше 12 В;
д) призначення чергового спостерігача при роботі зварника усередині закритої посудини;
е) велика увага повинна бути приділена заземленню ел.техніки, пристроїв і машин.
Для захисту від променів дуги використаються щитки й маски зі світлофільтрами. При зварюванні в захисних газах світлофільтри застосовуються більш темні. Для захисту очей зварника при контактному зварюванні можуть застосовуватися світлофільтри Т-1, Т-2, В-2, В-3, або окуляри із простими стеклами.
Для видалення шкідливих газів і аерозолю, а також для розчинень до гранично припустимої концентрації при виробництві зварювальних робот у приміщенні повинна передбачатися загальна припливно-витяжна вентиляція з розрахунку обміну повітря на 1 кг розплавлених електродів або дроту в наступному обсязі: при ручному дуговому зварюванні (ОММ-5, ЕМ-5, ЦМ-7 і ін.) 5700 – 800 м3.
У запобіганні опіків ел. зварник повинен бути одягнений у брезентовий одяг і працювати в брезентових рукавицях. Штани повинні бути довгими й закривати взуття, черевики із глухим верхом і щільно зашнуровані. Варто уникати утворення на одязі зайвих складок.
Для попередження пожеж необхідно звільняти місця роботи від займистих матеріалів і не допускати влучення іскор від зварювальної дуги й бризів від газового різання на газогенератори, барабани з карбідом, шланги, зварювальні проведення й кисневі балони. Поблизу робочих місць завжди необхідно мати справні вогнегасники.
Особливо ретельно повинні дотримуватися протипожежні заходи, при багатоярусному провадженні робіт у монтажних умовах, коли під місцем зварювання або різання можуть перебувати або переміщатися люди й механізми.
Відповідальність за забезпечення безпеки умов праці й дотримання діючих норм і правил техніки безпеки лежить на адміністрації заводу, цеху або монтажної організації.