Формування доходів і витрат підприємства

У процесі діяльності підприємства формуються доходи, витрати і фінансові результати. Під доходами розуміють збільшення економічних вигід у вигляді надходжень активів або зменшення зобов'язань, що приводять до зростання величини власного капіталу підприємства (за винятком його змін, що здійснюються внаслідок проведення додаткових внесків власників). Усі доходи поділяються на декілька груп: доходи від операційної діяльності; фінансові доходи; інші доходи від операційної діяльності та надзвичайні доходи. Схему формування доходів підприємства відображено на рис. 2.6.

Доходи від операційної діяльності – це доходи (виручка) від реалізації продукції та інші операційні доходи. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – це загальний дохід, виручка від реалізації продукції без врахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків. Інші операційні доходи включають всі доходи від операційної діяльності, крім доходу від реалізації продукції. До них, зокрема, відносять: доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від продажу оборотних активів (крім фінансових інвестицій); доходи, одержані від операційної оренди активів; доходи від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті; суми одержаних штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів; доходи від списання кредиторської заборгованості; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми одержаних грантів та субсидій; інші доходи.

Рис. 2.6. Формування доходів підприємства

Фінансовими доходами є доходи, отримані в процесі проведення інвестиційної та фінансової діяльності. Це, зокрема, доходи від участі в капіталі та інші фінансові доходи. Дохід від участі в капіталі відображає доходи, одержані від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства. Вони передбачають зростання частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування (внаслідок одержання асоційованим, дочірнім та спільним підприємством прибутків або зростання їх власного капіталу). До інших фінансових доходів належать доходи, що виникають у процесі фінансової діяльності підприємства. До них відносять:

– дивіденди одержані;

– відсотки одержані;

– інші доходи від фінансових операцій.

До надзвичайних доходів зараховують доходи, що отримує підприємство в надзвичайних умовах. Це можуть бути такі доходи: відшкодування, одержані від страхових організацій з метою покриття надзвичайних витрат; суми, перераховані підприємству на фінансування втрат з інших джерел (державних органів, юридичних та фізичних осіб, іноземних суб'єктів фінансової діяльності та ін.).

Забезпечення діяльності підприємства передбачає проведення різноманітних витрат. Витрати підприємства – це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Усі витрати підприємства поділяються на дві групи: витрати, що здійснюються в процесі проведення звичайної діяльності, та витрати, які проводяться за надзвичайних подій. У свою чергу, до витрат від звичайної діяльності входять: витрати на операційну діяльність; фінансові витрати; витрати від участі в капіталі; інші витрати. Структуру витрат підприємства наведено на рис. 2.7.

Витрати від операційної діяльності охоплюють витрати підприємства, що пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції (основна діяльність), а також з проведенням операцій з їх забезпечення (інша діяльність). До витрат від операційної діяльності належать:

– собівартість продукції;

– адміністративні витрати;

– витрати на збут;

– інші операційні витрати.

Фінансові витрати – це витрати підприємства, які виникають в результаті виплати процентів та інших платежів, пов'язаних із залученням позикового капіталу. Вони охоплюють проценти за кредит та інші фінансові витрати. Процентом за кредит є процентні платежі, нараховані та виплачені за користування банківськими кредитами. Інші фінансові витрати включають витрати, пов'язані з випуском, утриманням та обігом власних цінних паперів, нарахуванням відсотків згідно з кредитними угодами (крім банківських кредитів), фінансового лізингу та ін.

Втрати від участі в капіталі відображають збитки, яких зазнає підприємство від проведення інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства. їх величина розраховується шляхом віднесення загальної суми збитків або зменшення власного капіталу асоційованої, дочірньої або спільної фірм до частки підприємства в їх статутному капіталі. При цьому такі витрати не мають перевищувати вартості фінансової інвестиції. Збитки або зменшення власного капіталу підприємства можуть виникати, зокрема, у разі переоцінки вартості необоротних активів та інвестицій.

Рис. 2.7. Структура витрат підприємства

Фінансовий результат діяльності підприємства складається з:
- фінансових результатів від основної діяльності:
- фінансових результатів від фінансових операцій;
- фінансових результатів від іншої звичайної діяльності;
- фінансових результатів від надзвичайних подій.
Визначаються фінансові результати шляхом визначення доходів та відповідних витрат підприємства.
Доходи — це збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призво дять до зростання власного капіталу (крім зростання капі талу за рахунок внесків власників).
До доходів і втрат належать:
1) доходи від надання окремого майна в оренду;
2) штрафи, пені, неустойки та інші види санкцій за порушення умов господарських договорів, визнані боржником або ті, за якими одержано рішення відповідних органів про їх стягнення (крім санкцій та пені за несвоєчасну оплату, яка підлягає внесенню до бюджету і позабюджетних та державних цільових фондів), а також суми відшкодування завданих збитків;
3) доходи, одержані на території України та за її межами від пайової участі в діяльності інших підприємств, дивіденди по акціях, облігаціях та інших цінних паперах та від інших доходних активів, які належать підприємству;
4) доходи і втрати від переоцінки виробничих запасів готової продукції і товарів, крім випадків, коли вона прова диться за рішеннями уряду;
б) доходи від надання комерційного кредиту;
6) виручка від продажу іноземної валюти і витрати на її придбання;
7) втрати і нестачі товарно-матеріальних цінностей понад норму природних втрат у тому випадку, коли винуватці не встановлені або у стягненні з винуватців відмовлено судом, а також їх надлишки;
8) витрати за анульованими виробничими замовленнями, а також витрати на виробництво, яке не дало продукції;
9) витрати на утримання законсервованих виробни чих потужностей та об'єктів, крім витрат, які відшкодову ються за рахунок інших джерел;
10) некомпенсовані винними збитки від простоїв з внутрішньовиробничих та зовнішніх причин, а також оплата працівникам часу вимушеного прогулу;
11) збитки по операціях з тарою, крім скляної;
12) судові витрати та арбітражні збори;
13) суми кредиторської (між підприємствами недержав них форм власності) і дебіторської заборгованостей, по яких минув термін позовної давності;
14) плата відповідно до законодавства за невиконання квот по створенню спеціалізованих робочих місць для інвалідів, за відмову в прийомі на роботу в межах встановленої квоти громадян, які потребують спеціального захисту, за порушення термінів інформації про звільнення працівників у зв'язку з реорганізацією, перепрофілюванням чи ліквідацією підприємства;
15) прибутки і збитки по операціях минулих років, виявлені в цьому році;
16) некомпенсовані збитки від стихійного лиха (зни щення і пошкодження виробничих запасів, готових виробів та інших матеріальних цінностей), збитки від зупинки виробниц тва та інші, включаючи витрати, пов'язані з попередженням чи ліквідацією його наслідків;
17) некомпенсовані збитки від пожеж, аварій, інших надзвичайних подій, викликаних екстремальними ситуаціями;
18) інші доходи і витрати на операції, безпосередньо не пов'язані з виробництвом та реалізацією (збутом) продукції (робіт, послуг).
До позареалізаційних доходів та збитків належать:
- курсові різниці по валютних рахунках і операціях в іноземній валюті;
- дивіденди по акціях, облігаціях та інших цінних паперах, що належать підприємству;
- доходи, одержані від дольової участі у спільних підпри ємствах, від здачі майна в оренду;
- різного роду економічні санкції - штрафи, пені, неустойки;
- інші доходи (витрати) від операцій, безпосередньо не пов'язаних з виробництвом продукції (робіт, послуг) та її реалізацією, що збільшують або зменшують розмір прибутку.
Витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Збиток - це перевищення суми витрат доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.
Доходи (прибутки) поділяються за видами діяльності, функціями. _ Фінансові результати поділяються насамперед за видами Діяльності, внаслідок якої вони виникають: на прибутки (збитки) від звичайної та надзвичайної діяльності.
Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяль ність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності. Прикладом звичайної діяльності є виробництво та реалізація продукції, розрахунки з постачальниками та замовниками, працівниками, податковими органами, банківськими установами тощо.

До звичайної діяльності підприємства належать також курсові різниці, списання знецінених запасів, переоцінка корот котермінових інвестицій, економічні санкції за господарськими договорами, за порушення податкового законодавства, тобто операції, які супроводжують звичайну діяльність підприємства.
До надзвичайної діяльності підприємства відносять операції, які не відбуваються часто або регулярно і відрізня ються від звичайних операцій- Наприклад, стихійне лихо, пожежа, техногенні аварії тощо.
Втрати внаслідок таких подій надзвичайної діяльності враховуються під час розрахунку фінансових результатів.
Звичайна діяльність, в свою чергу, поділяється на опера ційну та іншу - фінансову та інвестиційну.
Основна діяльність підприємства - це операції, пов'я зані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу. Для виробничого підприємства такими операціями є придбання сировини і матеріалів, виготовлення продукції та її реалізація.
Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями - виробництво, управління, збут та ін.
Важливе значення для визначення моменту визначення доходу має економічний зміст господарської операції, внаслідок якої отримується дохід. Дохід від реалізації може бути визнаний як на дату відвантаження, так і до чи після неї (схема 9.1).
Послідовність процесу визначення фінансових ре зультатів підприємства можлива за такими формула ми:
1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалі зації продукції (товарів, робіт, послуг) (чД):
ЧД - Д - (ПДВ + АЗ + ІЗ + ЇВ),
де Д - дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
ПДВ - податок на додану вартість; АЗ - акцизний збір; ІЗ - інші збори або податки з обороту; ЇВ - інші витрати. •
2. Розрахунок валового прибутку (ВП(3)):
ВП(3) » ЧД - СР,
де ЧД - чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
СР – собівартість реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг)

3. Визначення собівартості готової продукції, виробленої за звітній період (СГП):
СГП = ЗНВп + Взп – ЗНВк
де ЗНВП - залишок незавершеного виробництва на початок звітного періоду;
Взп - витрати на виробництво звітного періоду;
ЗНВК - залишок незавершеного виробництва на кінець звітного періоду.
4. Визначення собівартості реалізованої продукції (СРП):
СРП = ЗГПп + СП3 - ЗГПк,
де ЗГПП — залишок готової продукції на початок звітного періоду;
СП3 - собівартість продукції, виробленої за звітний період; ЗГПК ~ залишок готової продукції на кінець звітного періоду.
5. Визначення фінансового результату від операцій ної діяльності (ФР0д):
ФРОД = ВП(3) + ІОД - (АВ + ВЗ + ЮВ), де ВП(3) - валовий прибуток (збиток); ІОД — інші операційні доходи; АВ - адміністративні витрати; ВЗ - витрати на збут; ЮВ - інші операційні витрати.
6. Розрахунок фінансового результату — прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування (ФРзд):
ФРзд = ФРод + КДК + ІФД +ІД) - ФВ + ВК + ЇВ],
де ФРод — фінансовий результат від операційної діяльності;
ДК - дохід від участі в капіталі;
ІФД - інші фінансові доходи;
ІД - інші доходи;
ФВ - фінансові витрати;
ВК - втрати від участі в капіталі;
ЇВ - інші витрати.
7. Розрахунок фінансового результату прибутку (збитку) від звичайної діяльності (П(3)):
П(3) = ПЗзд - ПП.
де П - прибуток від звичайної діяльності до оподаткування; 33д - збиток від звичайної діяльності до оподаткування; ПП - податок на прибуток.
8. Розрахунок чистого прибутку або збитку (ЧП (3)):
ЧП(3) = ФРзд±Днд ± ППнд ± Вид ± ЗППнд, де ФРзд ~ фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток або збиток);
Днд - дохід від надзвичайної діяльності;
ППнд - податок на прибуток від надзвичайної діяльності;
Внд - витрати від надзвичайної діяльності; ЗПП - зменшення податку на прибуток від збитків від надзвичайної діяльності.

1. За характером відбиття в обліку виділяють бухгалтерський і економічний прибуток підприємства.

§ Бухгалтерський прибуток характеризує кінцевий результат проведення всіх видів діяльності та є сумою отриманих прибутків (збитків). Обсяг нерозподіленого прибутку визначається за даними бухгалтерського обліку та відображається на рахунку 441 «Прибуток нерозподілений» (збитки відповідно на рахунку 442 «Непокриті збитки»).

§ Економічний прибуток являє собою різницю між сумою доходів підприємства, з одного боку, і сумою його поточних витрат, з іншого. При цьому враховуються поточні витрати як внутрішні так і зовнішні, перші не відбиваються бухгалтерським обліком та оцінюються за їхньою альтернативною вартістю. Економічний прибуток підприємства завжди менше бухгалтерського на величину внутрішніх поточних витрат.

1. За характером діяльності підприємства розділяють прибуток від звичайної діяльності й прибуток від надзвичайних подій.

§ Прибуток від звичайної діяльності характеризує фінансовий результат від всіх традиційних для даного підприємства видів діяльності й господарських операцій, формується на регулярній основі.

§ Прибуток від надзвичайних подій характеризує незвичайне або дуже рідкісне для даного підприємства джерело формування.

1. За основними видами господарських операцій підприємства виділяють прибуток від реалізації продукції й прибуток від позареалізаційних операцій.

§ Прибуток від реалізації продукції — товарів, робіт, послуг — є основним його видом на підприємстві, безпосередньо пов'язаним з галузевою специфікою діяльності. Аналогом цього терміна виступає термін «валовий прибуток». В обох випадках під цим прибутком розуміється результат господарювання з основної виробничо-збутової діяльності підприємства.

Прибуток від реалізації продукції складається з прибутку у нереалізованих залишках річної продукції на початок року, прибутку від випуску товарної продукції звітного періоду та прибутку у залишках нереалізованої продукції на кінець року

§ Прибуток від позареалізаційних операцій формально характеризується терміном «доходи від позареалізаційних операцій», однак за своїм сутнісним змістом ставиться до категорії прибутку, тому що відбивається у звітності у вигляді сальдо між отриманими доходами й понесеними втратами від цих операцій. До складу доходів, що формують цей прибуток, ставляться доходи від пайової участі даного підприємства в діяльності інших спільних підприємств з вітчизняними й закордонними партнерами (у вигляді розподіленого прибутку на суму його паїв у спільних підприємствах); доходи від облігацій, акцій і інших цінних паперів, що належать підприємству та випущені сторонніми емітентами (у вигляді сум відсотків і дивідендів); доходи від депозитних внесків підприємства в банках; отримані штрафи, пені й неустойки та ін.

1. За основними видами діяльності підприємства виділяють прибуток, отриманий від операційної, інвестиційної й фінансової діяльності.

§ Прибуток від операційної діяльності являє собою сукупний обсяг прибутку від реалізації продукції й прибутку від інших операцій, що не ставляться до інвестиційної або фінансової діяльності.

§ Прибуток від інвестиційної діяльності характеризує підсумковий фінансовий результат від операцій з придбання (спорудження, виготовлення) і продажу — основних фондів, нематеріальних активів і інших необоротних активів, а також короткострокових фінансових інвестицій, які не є еквівалентами коштів.

§ Прибуток від фінансової діяльності характеризує фінансовий результат операцій, які приводять до зміни розміру й складу власного капіталу й позичок підприємства (залучення додаткового акціонерного або пайового капіталу, емісії облігацій і інших боргових цінних паперів, залучення кредиту в різних його формах, погашення зобов'язань з основного боргу тощо).

1. За складом елементів, що формують прибуток, розрізняють маржинальний, валовий і чистий прибуток підприємства.

Під цими термінами звичайно розуміють різні ступені «очистки» отриманих доходів від понесених підприємством у процесі господарської діяльності витрат.

§ Маржинальний прибуток характеризує суму чистого доходу від операційної діяльності за винятком суми змінних витрат.

§ Валовий прибуток характеризує суму чистого доходу від реалізації за винятком собівартості реалізованої продукції

§ фінансові результати від позареалізаційних операцій.

§ Чистий прибуток характеризує суму балансового (валового) прибутку, зменшеного на суму податкових платежів за його рахунок.

1. За характером оподаткування прибутку виділяють оподатковувану і не оподатковувану податком його частини.

Такий розподіл прибутку відіграє важливу роль у формуванні податкової політики підприємства, тому що дозволяє оцінювати альтернативні господарські операції з позицій кінцевого їхнього ефекту. Склад прибутку, що не підлягає оподатковуванню, регулюється відповідним законодавством.

1. 3а характером інфляційної «очистки» прибутку виділяють номінальний і реальний його види.

§ Реальний прибуток характеризує розмір номінально отриманої його суми, скоректований на темп інфляції у відповідному періоді.

За достатністю рівня формування виділяють низький, нормальний і високий прибуток підприємства (критерієм такого розподілу виступає рівень нормального прибутку).

§ Нормальний прибуток характеризує такий рівень його формування, коли після покриття зовнішніх і внутрішніх поточних витрат, залишається дохід. Дорівнює мінімальній ставці депозитного відсотка. Тобто порівнюється два варіанти покласти гроші на депозит чи вкласти їх у бізнес, і якщо отриманий прибуток більше ніж кошти які б було отримано від депозиту він вважається нормальним.

§ Низький і високий прибуток характеризує рівень її формування, що відповідно нижче або вище рівня нормального прибутку.

1. За характером використання в складі чистого прибутку виділяють споживану частину, та ту, що капіталізується.

§ Капіталізований прибуток характеризує ту суму, що спрямована на фінансування приросту активів підприємства, а спожитий прибуток — ту його частину, що витрачена на виплати акціонерам, персоналу або на соціальні програми підприємства.

1. За ступенем використання виділяють нерозподілений і розподілений прибуток підприємства.

Нерозподілений прибуток — це частина чистого прибутку, яка залишається у розпорядженні підприємства після виплати доходів власникам у вигляді дивідендів, формування резервного капіталу, поповнення статутного капіталу та використання на інші потреби.

Для оцінки фінансового стану підприємства за його балансом вивчають наступні показники.

1. Коефіцієнт абсолютної (термінової) ліквідності визначають за балансом як відношення суми грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень (сума рядків 220–240, тут і далі інформація за статтями балансу) до короткострокових (поточних) зобов’язань (рядок 620 – усього за розділом ІV пасиву). Він характеризує, наскільки короткострокові (поточні) зобов’язання можуть бути негайно погашені швидколіквідним майном. Нормативне значення цього показника 0,2–0,25. Цей показник має важливе значення для постачальників і банків, які кредитують підприємство.

2. Проміжний коефіцієнт покриття (ліквідності) визначають за балансом як частку від ділення суми грошових коштів і дебіторської заборгованості (суми рядків 150–250) до короткострокових зобов’язань (рядок 620 – усього за розділом ІV пасиву).

Він показує наскільки короткострокові зобов’язання можуть бути погашені за рахунок грошових коштів, а також дебіторською заборгованістю. Нормативне значення цього показника 0,5–0,7, а за визначенням окремих економістів – не менше 0,7–0,8.

3. Загальний коефіцієнт покриття (поточний коефіцієнт ліквідності) визначають за балансом як відношення вартості оборотних активів (рядок 260–усього за розділом ІІ активу) до короткострокових зобов’язань (рядок 620 – усього за розділом ІV пасиву). Він характеризує наскільки обсяг поточних зобов’язань за кредитами і розрахунками підприємства може погашатись за рахунок всіх мобілізованих оборотних активів. Нормативне значення цього показника 1,0–2,0, а за визначенням окремих економістів – не менше 2,0–2,5. Найнижча межа забезпечує покриття оборотними активами короткострокових зобов’язань підприємства. Значне перевищення оборотних активів розміру короткострокових зобов’язань також не бажане і свідчить про неефективне використання підприємством свого майна.

4. Коефіцієнт власності (автономії) визначають відношенням власного капіталу (власного майна) (рядок 380) до загальної суми майна підприємства (рядок 280). Цей показник свідчить про питому вагу коштів власного капіталу у активах і має важливе значення для інвесторів та кредиторів. Нормативне значення цього показника більше 0,7, а за визначенням окремих економістів – не менше 0,5.

5. Коефіцієнт залучених коштів (залученого капіталу) визначається відношенням залучених коштів (рядок 430 + рядок 480 + рядок 620) до загальної вартості майна (рядок 280). Він характеризує структуру майна підприємства в частині залученого майна і може бути визначений вирахуванням із одиниці коефіцієнта власності. Нормативне значення цього показника не більше 0,3.

6. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів визначають діленням залучених коштів (рядок 430 + рядок 480 + рядок 620) на власні (рядок 380). Він показує, скільки залучених коштів припадає на 1 грн. власних. Нормативне значення цього показника менше 0,7, а за визначенням окремих спеціалістів – не більше 1,0.

7. Коефіцієнт мобільності (маневреності) власних коштів визначають як частку від ділення власних оборотних активів (розрахункова величина, рядок 260 – рядок 620) до загальної величини власних коштів (власного капіталу) (рядок 380). Нормативне значення цього показника 0,2–0,5. Верхня межа показника характеризує великі можливості підприємства для фінансової маневреності.

8. Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними активами визначають як відношення власних оборотних активів (рядок 260 – рядок 620) до загальної суми оборотних активів (рядок 260).

Нормативне значення цього показника не менше 0,1. При меншому значенні цього показника структура балансу визнається незадовільною, а підприємство неплатоспроможним.