За вибухопожежною та пожежною небезпекою
Категорія приміщень | Характеристика речовин та матеріалів, що знаходяться (використовуються) в приміщенні |
А (вибухоне- безпечна) | Горючі гази, легкозаймисті речовини з температурою спалаху не більше 28 °С у такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні яких розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним, у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5кПа |
Б (вибухо- і пожежонебезпечна) | Вибухонебезпечний пил і волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини за температурних умов і в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5кПа |
Продовж. табл. 33
Категорія приміщень | Характеристика речовин та матеріалів, що знаходяться (використовуються) в приміщенні |
В (пожежонебезпечна) | Горючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини, матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним горітилише за умов, що приміщення, в яких вони знаходяться або використовуються, не належать до категорій А та Б |
Г | Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум’я; горючі гази, спалимі рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо |
Д | Негорючі речовини та матеріали в холодному стані. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон визначається НПАОП 40.1.–1.32.01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (ПБЕ) |
Практична робота (виконується самостійно)
Перша медична допомога при нещасних випадках
Зміст роботи
1. Самостійно вивчити способи та засоби надання першої медичної допомоги при нещасних випадках.
2. За допомогою наочних посібників і манекена виконати навчальні вправи з надання першої медичної допомоги.
3. Скласти звіт.
Порядок виконання заняття
1. Загальні принципи надання першої медичної допомоги.
Перша допомога– це сукупність простих, доцільних дій, спрямованих на збереження здоров’я потерпілого. По-перше, якщо є потреба і можливість, треба винести потерпілого з місця подій. По-друге, оглянути ушкоджені ділянки тіла, оцінити стан потерпілого, зупинити кровотечу й обробити ці ділянки. Потім іммобілізувати переломи і запобігти травматичному шокові.
При наданні першої допомоги треба керуватися наступними принципами: правильність і доцільність; швидкість; продуманість, рішучість, спокій.
Той, хто надає першу допомогу, повинен знати: основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини, загальні принципи надання першої допомоги та прийоми відповідно до характеру отриманих потерпілим пошкоджень.
Людина, яка надає першу допомогу, повинна уміти: оцінити стан потерпілого і визначити, яку допомогу в першу чергу той потребує; забезпечити штучне дихання «з рота в рот» або «з рота в ніс», зовнішній масаж серця і оцінити їх ефективність; тимчасово припинити кровотечу накладанням джгута, щільної пов’язки, пальцевим притисканням судин; накласти пов’язку при пошкодженні (пораненні, опіку, відмороженні, ударі); іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому ударі, термічному ураженні; надати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні, отруєнні, блюванні, втраті свідомості; використати підручні засоби для перенесення, навантаження і транспортування потерпілого; визначити потребу вивезення потерпілого машиною швидкої допомоги чи попутним транспортом; користуватися аптечкою першої допомоги.
Послідовність надання першої допомоги:усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров’ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої зони, загасити палаючий одяг, витягти із води), оцінити його стан; визначити характер і важкість травм, що становлять найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його врятування; виконати потрібні заходи щодо врятування потерпілого в порядку терміновості (вивільнити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, зовнішній масаж серця, припинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов’язку і т. ін.); підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника; викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходи для транспортування потерпілого в найближчу медичну установу.
Зробити висновок про смерть потерпілого має право лише лікар.
Для правильної організації надання першої медичної допомоги мають виконуватися такі умови: на кожному підприємстві, в цеху, відділенні повинні бути відповідальні особи за належний стан пристосувань і засобів для надання допомоги, що зберігаються в аптечках і сумках першої допомоги, та за систематичне їх поповнення. На цих же осіб покладається відповідальність за передачу аптечок і сумок на зміні з відміткою в спеціальному журналі; керівник лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує це підприємство, повинен організувати суворий щорічний контроль застосування правил першої медичної допомоги, а також стану і поповнення аптечок та сумок потрібними пристосуваннями і засобами для надання першої допомоги; допомога потерпілому, яка надається не медичними працівниками, повинна суворо обмежуватися певними видами (заходами) оживлення за «видимої» смерті, тимчасового зупинення кровотечі, перев’язки ран, опіку чи відмороження, іммобілізації перелому, перенесення і транспортування потерпілого. В аптечці, яка зберігається в цеху чи в сумці першої медичної допомоги, повинні бути медикаменти і засоби, перелічені в табл. 34.
Таблиця 34