IV. Осмислення набутих знань

Урок №5

Тема.Пристрої введення та виведення даних. Правила техніки безпеки під час роботи на комп'ютері. Практична робота 1. Робота з клавіатурним тренажером

Мета: сформувати: поняття про принцип дiї та основні характеристики пристроїв ПК; пояснити: призначення структурних компонентів персонального комп’ютера; відмінність мiж оперативними та постійними запам’ятовувальними пристроями; відмінність між зовнішніми та внутрішніми запам’ятовувальними пристроями; призначення мультимедійного обладнання; розглянути: класифікацію пристроїв введення інформації; класифікацію пристроїв виведення інформації; розвивати вміння узагальнювати, робити висновки; виховувати інтерес до предмету

Хід уроку

І. Органiзацiйний етап.

ІІ. Актуалiзацiя опорних знань.

Сьогоднi ми маємо розглянути основні складовi персонального комп’ютера. Пригадаємо, якi головні пристрої мають входити дойого складу. (Очікується вiдповiдь учнів). А тепер спробуємо все це узагальнити, розподіливши названу вами пристрої за групами:

· пристрої введення інформації;

· пристрої виведення інформації;

· процесор;

· пам’ять;

· комунiкацiйне обладнання.

ІІІ. Оголошення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу

Пояснення з елементами демонстрації (пристрої та їх зображення).

Адаптери

Форми подання даних i керувальних сигналів, використовуваних у різних пристроях ПК, істотно рiзнi, оскільки різними є функції пристроїв, фізичні принципи їх роботи, форми взаємодії з людиною. Так, дані, які зчитуються з дискети, подаються послідовністю електричних імпульсів, кожний з яких несе значення одного біта. Тi самі дані в системній шині зображуються комбінацією, наприклад 32 імпульси, які передаються одночасно.

Для підтримання взаємодiї пристроїв необхiдно виконувати пере­творення форм подання iнформацiї, використовуючи спецiальнi при­строї — адаптери. Конструктивно — це друкованi плати, що, зодно­го боку, мають стандартне рознiмне з’єднання для сполучення зшиною, а здругого — специфiчне рознiмне з’єднання (одне або кiлька) для зв’язку з вiдповiдним пристроєм. На платах розмiщують мiкросхеми й iншi елементи, якi виконують необхiднi перетворення. З удосконаленням елементної бази зменшується потреба в адапте­рах, оскiльки деякi функцiї щодо перетворення сигналiв виконують електроннi схеми керування самих пристроїв (наприклад, накопичу-вачiв), а деякi з узгоджень забезпечують мiкросхеми, встановленi на системнiй платi.

2. Пристрої введення iнформацiї

Клавiатура — пристрiй, призначений для введення в комп’ютер iнформацiї вiд користувача. Сучасна клавiатура складається зi 100 або й бiльше клавiш, закрiплених у єдиному корпусi.

Характеристики:

•кiлькiсть клавiш;

•наявнiсть мультимедiйних можливостей;

•розмiри клавiш, вид, колiр та стиль шрифту;

•сила натискання на клавiшi, їх «звучання»;

•ергономiчнiсть.

Манiпулятори(«мишка», джойстик) — призначенi для керуван­ня ПК.

Характеристики манiпулятора типу «мишка»:

•тип — механiчна, оптична;

•роздiльна здатнiсть;

•кiлькiсть клавiш;

•наявнiсть «scroling» — колеса прокрутки;

•наявнiсть додаткових кнопок.

Сканер— призначений для введення графiчної iнформацiї («оцифрування» зображень). Характеристики:

•тип — планшетний, ручний, барабанного типу;

•розмiр зображення, що сканується;

•роздiльна здатнiсть;

•швидкiсть сканування;

•«глибина» кольору;

•можливiсть сканування фотоплiвки.

Мiкрофон — призначений для введення звукової iнформацiї.

Модем— (модулятор-демодулятор) — пристрiй, що дозволяє комп’ютеру виходити на зв’язок з iншим комп’ютером за допомогою телефонних лiнiй або iнших каналiв зв’язку. Модеми подiляються на внутрiшнi й зовнiшнi. Внутрiшнi модеми являють собою електронну плату, встановлену безпосередньо в комп’ютер, а зовнiшнi — авто­номний пристрiй, що приєднується до одного зпортiв. Основний па­раметр у роботi модема — швидкiсть передачi даних. Вона вимi­рюється в bps (бiт за секунду).

Характеристики:

•тип;

•внутрiшнiй, зовнiшнiй;

•швидкiсть передачi даних.

Сенсорнi екрани(розрiзняють оптичнi, ємнiснi, резистивнi). Web-камери (роздiльна здатнiсть).

3. Пристрої виведення iнформацiї

Монiтор — (дисплей) — пристрiй, призначений для виведення на екран текстової й графiчної iнформацiї. Вiд якостi монiтора залежить збереження зору й загальна стомлюванiсть пiд час роботи. Монiтори мають стандартний розмiр дiагоналi 17, 19, 20, 21-31 дюйм.

Характеристики:

•тип — ЕПТ, TFT, LCD, плазмовi;

•роздiльна здатнiсть;

•частота розгортки;

•розмiр екрана по дiагоналi;

•час реакцiї матрицi (TFT);

Принтер — призначений для виводу iнформацiї на папiр, плiв­ку, iншi носiї.

Характеристики:

• тип — матричний, струминний, лазерний, термографiчний, суб­лiмацiйний;

•роздiльна здатнiсть;

•швидкiсть друку;

•формат паперу (А4, А3);

•можливiсть друку кольорових зображень (фото).

Плотер— призначений для виведення технiчних зображень на папiр (формат А2, А1).

Звуковi системи(потужнiсть (Вт), дiапазон вiдтворюваної звуко­вої частоти).

Мультимедiйнi проектори— призначенi для паралельного вiд­творення зображення на виносному екранi, iнтерактивнiй дошцi.

4. Пам’ять ПК

Пам’ять комп’ютера умовно можна подiлити на внутрiшню (по­стiйну, оперативну) та зовнiшню (вiнчестер, CD/DVD, флеш-пам’ять та iн.).

Постiйна пам’ять— зберiгає необхiдну для запуску ПК iнфор­мацiю, яка записується на заводi виробником (BIOS).

Оперативна пам’ять — призначена для збереження програм, що виконуються, та поточної iнформацiї.

Оперативна пам’ять— (RAM — random access memory — пам’­ять прямого доступу) — це енергозалежна пам’ять, яка використо­вується пiд час роботи комп’ютера. Характерною є велика швидкiсть виконання операцiй. Обсяг оперативної пам’ятi персональних ЕОМ становить вiд 16 Мb i вище (до 8 Gb) зaлeжнo вiд потреб користувача. Пiсля вимикання живлення iнформацiя в пам’ятi не зберiгається. Оперативна пам’ять розподiлена на елементарнi областi — байти. Кожний байт має свою адресу.

Характеристики:

•об’єм (512Мб ... 8Гб);

•частота (133МГц ... 1667МГц );

•тип (DIMM, SDRAM, DDR, DDR2,DDR3);

•час доступу.

Зовнiшня пам’ять

Накопичувачi — це запам’ятовувальнi пристрої, призначенi для тривалого (що не залежить вiд електроживлення) зберiгання вели­ких обсягiв iнформацiї.

Накопичувач можна розглядати як сукупнiсть носiя та вiдповiд­ного приводу. Розрiзняють накопичувачi зi змiнними й незмiнними носiями.

Привiд — це поєднання механiзму читання-запису з вiдповiдни­ми електронними схемами керування. Його конструкцiя визна­чається принципом дiї носiя. Носiй, що є середовищем зберiгання iнформацiї, на зовнiшнiй вигляд може бути дисковим або стрiчко­вим; за принципом запам’ятовування — магнiтним, магнiтооптич­ним, оптичним. Стрiчковi носiї застосовують тiльки в магнiтних накопичувачах; у дискових використовують магнiтнi, магнiтно-оптичнi й оптичнi методи запису-зчитування. Дисковi носiї (дисково­ди) розрiзняються залежно вiд типу носiя.

Інформацiя на дискових носiях зберiгається в сектоpax (як пра­вило, по 512 байт). На магнiтних носiях сектори розташовуються вздовж концентричних кiл — дорiжок. Якщо запис ведеться на кiлькох поверхнях носiя (для дискети це два боки магнiтного диска), то сукупнiсть дорiжок зоднаковими номерами називається цилiн­дром. Сектори й дорiжки утворюються пiд час форматування носiя. Форматування виконує користувач за допомогою спецiальних про-грам-утилiт. Жодна iнформацiя користувача не може бути записана на неформатований носiй.

Вiнчестер (HDD)— призначений для довготривалого збережен­ня iнформацiї.

Накопичувач на жорстких магнiтних дисках — це пристрiй зне­змiнним носiєм. Його конструктивна схема схожа зi схемою НГМД, але реалiзацiя iстотно iнша. НЖМД має забезпечувати в сотнi разiв бiльшi ємнiсть та швидкiсть обмiну даними. Тому iнформацiя запи­сується не на одну, а на кiлька пластин, iдеально плоских i звiд­полiрованим феромагнiтним шаром. При цьому запис проводиться на обидвi поверхнi кожної пластини.

Отже, працює не одна, а група магнiтних головок, складених в єди­ний блок. Пакет дискiв обертається безперервно i з великою частотою (до 7500, а в окремих моделях до 10 000 об/с). Кожна головка «плаває» над поверхнею диска на вiдстанi 0,5-0,13 мкм. Проникнення в такий механiзм найдрiбнiших пилинок вивело б його з ладу; тому електроме­ханiчну частину накопичувача закрито герметичним корпусом.

Характеристики:

•iнтерфейс (IDE, SATA II, PATA);

•об’єм (10Гб ... 1Тб);

•об’єм кешу (пришвидшена пам’ять 8...32 Мб);

•швидкiсть читання/запису.

Накопичувачi на оптичних дисках призначенi для довготривало­го збереження iнформацiї (2-4 роки).

Цифрова iнформацiя вiдображається на пластиковому диску зпо­криттям у виглядi западин (невiдбивних плям) та острiвцiв, що вiдбивають свiтло. На вiдмiну вiд вiнчестера, дорiжки якого мають вигляд концентричних кiл, компакт-диск має одну безперервну дорiжку у формi спiралi.

Зчитування iнформацiї зкомпакт-диска вiдбувається за допомо­гою лазерного променя. Потрапляючи на острiвець, що вiдбиває свiтло, вiн вiдхиляється на фотодетектор, який iнтерпретує це як двiйкову одиницю. Промiнь лазера, що потрапляє в западину, розсiюється i поглинається — фотодетектор фiксує двiйковий нуль. Як вiдбиваюча — використовується алюмiнiєва поверхня.

Характеристики:

•об’єм (700Мб — СD, 4,7-8,6Гб — DVD, 25-50Гб — BluRay);

•швидкiсть читання/запису.

Флеш-пам’ять — пам’ять, що використовується в цифровiй тех­нiцi та для перенесення iнформацiї зПК на ПК.

IV. Осмислення набутих знань

V. Практичне завдання

Інструктаж зтехнiки безпеки.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника.

Пiдготувати реферати, повiдомлення за темами «Історiя розвит­ку обчислювальної технiки», «Галузi застосування ПК».