Довгострокове (оперативне) прогнозування

1.1.2 ………………………………………………………………………………………..;

1.1.3 ………………………………………………………………………………………. ;

……………………………………………………………………………………………... ;

1.1.10 ……………………………………………………………………………………… .

Висновок

1.2 Визначення характеристик вражаючих факторів вибухів.

Вихідні дані:

Визначення характеристик вражаючих факторів вибухів	Тип ГПС (ППС), що зберігаються у ємностях
Маса ГПС (ППС), M,103 кг
Тип вибуху
Конструкція будинку
Відстань між ємністю з ГПС (ППС) та будинком, R, м
Висота приміщення будинку, H, м
Довжина приміщення будинку, L, м
Ширина приміщення будинку, B, м
Температура повітря у приміщенні будинку, tn, °С
Ступінь вертикальної стійкості повітря
Маса токсичних продуктів горіння, Mт.п., кг
Швидкість середнього вітру, v, м/с

1.2.1 Прогнозування можливих руйнувань та уражень під час вибуху ГПС (ППС) у відкритому просторі.

Розрахунок –

Висновок:

1.2.2 Визначення параметрів ударної хвилі при вибуху ГПС та ППС у приміщенні.

Розрахунок –

Висновок:

1.2.3 Розрахунок параметрів зон теплового впливу при вибухах ГПС (ППС)

Розрахунок –

Висновок:

1.2.4 Розрахунок параметрів зони теплового впливу, що може утворитися під час пожежі.

Розрахунок –

Висновок:

1.2.5 Розрахунок характеристик зони токсичного задимлення, що утворюється під час пожеж

Розрахунок –

Висновок:

2. ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ВРАЖАЮЧИХ ФАКТОРІВ ПРИ АВАРІЇ З ВИКИДОМ РАДІОАКТИВНО НЕБЕЗПЕЧНИХ РЕЧОВИН

Вихідні дані:

Оцінка наслідків радіаційного ураження людей	Час початку опромінення, tп, год.
Рівень радіації в момент початку опромінення Рп, рад/год.
Тривалість опромінення, Т, год.
Коефіцієнт ослаблення, Косл.
Рівень радіації у момент початку роботи Рп , рад/год.
Час початку роботи після аварії tп, год.
Задана доза випромінювання Дз, рад
Коефіцієнт ослаблення
Доза випромінювання, Д, рад
Час початку опромінення після аварії tп, год.
Тривалість опромінення, Т, год.

2.1 Оцінка впливу радіоактивного забруднення на персонал ОЕ і населення.

2.1.1 Прогнозування дози опромінення при перебуванні в зонах радіаційного забруднення (ЗРЗ)

Розрахунок –

Висновок:

2.1.2 Розрахунок допустимого часу перебування в ЗРЗ при заданій дозі випромінювання

Розрахунок –

Висновок:

2.1.3 Розрахунок радіаційних втрат при знаходженні в ЗРЗ

Розрахунок –

Висновок:

2.1.4 Визначення режиму радіаційного захисту у ЗРЗ

Аналіз –

Висновок:

3. ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ВРАЖАЮЧИХ ФАКТОРІВ ПРИ АВАРІЯХ З ВИКИДОМ НХР

Вихідні дані:

Особливості життєдіяльності при аваріях з викидом НХР	Чисельність персоналу ОЕ, осіб
Наявність засобів захисту
Вид НХР
Кількість НХР, Q0, тон
Напрям вітру, градуси
Температура повітря, tпов, оС
Швидкість середнього вітру, vВ, м/с
Ступінь вертикальної стійкості повітря
Час прогнозу (час після аварії), N, год.
Відстань від ХНО до ОЕ, км
Середня щільність населення, ρ, осіб/км

Довгострокове (оперативне) прогнозування

На основі вихідних даних за допомогою формул і довідкових таблиць визначаються основні характеристики хімічного забруднення за наступною послідовністю:

3.1.1 Визначити глибину зони можливого хімічного забруднення Г, км, за таблицею 4.1. додатку 4.

3.1.2 Порівняти значення глибини зони хімічного забруднення з відстанню від ХНО до ОЕ (АТО), Х, км, та зробити висновок;

……….

3.1.7 Зробити висновок стосовно кількості населення, яке може постраждати в ЗМХЗ при довгостроковому прогнозуванні.

3.2 Аварійне прогнозування

Аварійне прогнозування здійснюється при виникненні аварії на ХНО для визначення можливих наслідків аварії та порядку дій в зоні можливого забруднення.

Послідовність оцінки при аварійному прогнозуванні:

3.2.1 Визначаємо площу та радіус зони розливу НХР за залежностями:

3.2.2 За даними прогнозу або за таблицею 4.3. додатку 4 визначаємо ступінь вертикальної стійкості повітря

…………………………………………………………………………………………….

3.2.13 Оцінюємо можливі втрати робітників і службовців ОЕ від дії НХР в осередку хімічного ураження за таблицею 4.9 додатку 4.

Висновок:

Теоретичні питання:

Проаналізувати найбільш відомі Вам вражаючи фактори надзвичайних ситуацій, навести приклади їх впливу на життя та здоров’я людей, зробити висновок в яких випадках надзвичайні ситуації менше впливають на життя людей і навколишнє середовище.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ