Пневмоконіози від змішаного пилу
Найагресивнішим видом пневмоконіозу є силікоз ( лат. silex, silisis – кремінь). В основі захворювання є розвиток вузликового фіброзу у легеневій тканині, а також розростання фіброзної тканини вздовж бронхів, судин, біля альвеол. Захворювання може мати 3 форми: вузликову, інтерстиціальну, вузлову.
Вузликова форма силікозу характеризується виникненням у легенях дрібних круглих, чітко окреслених однотипних тіней, інтенсивність яких змінюється залежно від фази розвитку вузликів.
Інтерстиціальна форма характеризується посиленням і деформацією легеневого малюнка, що зумовлено периваскулярним і перибронхіальним фіброзом.
Вузловій формі притаманне виникнення різних за формою та чіткістю контурів дрібновузлових, велико вузлових та масивних фіброзних утворень.
Хворі на силікоз скаржаться на задишку, кашель, біль у грудях. Клінічна картина силікозу характерна тим, що відносно швидко розвивається емфізема легень, ушкоджуються та деформуються бронхи, які втрачають еластичність, утворюються бронхоектази. Згодом задишка стає вираженішою, посилюється кашель з виділенням значної кількості мокротиння. Спостерігається порушення змін легеневої тканини. Гіпертрофія правого шлуночка зумовлює зміни ЕКГ. Згодом на тлі легеневого серця і мускатної печінки розвивається серцево-легенева недостатність. Таким чином, силікоз уражує весь організм.
Методика ДОслІдЖЕНня ВМІСТУ пИлУ в ПоВІТРІ
При дослідженні запиленості проби повітря забирають на робочому місці в зоні дихання робітника. За відсутності фіксованих робочих місць проби повітря забирають у місцях періодичного перебування працюючих з урахуванням маршрутів їх пересування. Проби слід забирати у момент найбільшого пилоутворення. З метою вивчення ефективності пилоочисників проби забирають у момент їх роботи та після вимкнення.
Гігієнічна оцінка включає кількісну оцінку ваговим методом та якісну оцінку дисперсного та хімічного складу.
Кількісний вміст пилу в повітрі визначається або на основі визначення ваги пилу в одиниці об’єму повітря (мг/м3), або шляхом підрахунку кількості пилинок в 1 см3 повітря, тобто за допомогою, відповідно, вагового або розрахункового методів.
У випадку використання вагового методу вміст частинок пилу в повітрі робочої зони визначають шляхом зважування фільтра до і після протягування через нього повітря на аналітичній або електричній вазі. Аналітичні аерозольні фільтри, що застосовуються у даному випадку затримують до 98% пилових частинок та дозволяють протягувати повітря зі швидкістю — до 100 л/хв.
Перед відбором проб фільтр закріпляють в алонжі воронкоподібної форми та приєднують до електричного або пневматичного аспіратора. Тривалість відбору повітря (Т, хв.) залежить від ступеня запиленості (С, мг/м3), швидкості протягування (V, л/хв.) і необхідної мінімальної наважки на фільтрі (а, мг) та визначається з використанням формули (1):
а · 1000
T = ————— ; (1)
C · V
Розрахунок концентрації пилу (мг/м3) проводиться за допомогою формули (2):
(q2—q1) · 1000
П = ——————— ; (2)
V
де q1 — маса чистого фільтру (мг);
q2— маса фільтру з пилом (мг);
V — об’єм повітря (л), що протягується, приведеного до нормальних умов з використанням формули (3):
Vt· 273 · P
V = ————————— ; (3)
(273+t) · 101,325
де Vt— об’єм повітря (л), взятий для аналізу при температурі (t, °) та атмосферному тиску (P, гПА), безпосередньо під час дослідження.
У випадку використання розрахункового методу розрахунок кількості пилинок проводиться за допомогою:
а) приладу Оуенса (досліджуване повітря осаджується на поверхні скла за рахунок удару його направленого потоку по вологій скляній поверхні, або в результаті прилипання пилинок до конденсуючої пари);
б) термопреципітаторів (у нагрітому стані пилинки, що знаходяться в повітряному середовищі осідають на охолоджену поверхню);
в) седиментаторів (осідання пилу, що міститься в певному об’ємі досліджуваного повітря за допомогою седиментаторів різних конструкцій, наприклад, седиментатора Гріна). Після проведеного дослідження скло з прилиплими до нього пилинками розміщують під мікроскопом та підраховують число пилинок. Кількість пилинок, що виявлена, на склі, ділять на об’єм досліджуваного повітря, приведеного до стандартних умов і визначають загальний вміст пилу в повітрі робочої зони.
ГДК різних аерозолів переважно фіброгенної дії наведено в таблиці 3.
Таблиця 3
ГДК аерозолів переважно фіброгенної дії
| Речовини | ГДК, мг/м3 | Клас небезпеки |
| Окис алюмінію у вигляді аерозолю конденсації | ||
| Окис алюмінію у вигляді аерозолю дезінтеграції (глинозем, електрокорунд) | ||
| Двоокис кремнію кристалічного при вмісті його в пилу: вище 70% від 10 до 70% від 2 до 10% | ||
| Двоокис кремнію аморфного у вигляді аерозолю конденсації | ||
| Пил рослинного та тваринного походження з домішками двоокису кремнію понад 10% | ||
| Силікати та силікатовміщуючий пил: азбест асбесто цемент, цемент, апатит, глина тальк, слюда, мусковіт | ||
| Чавун | ||
| Шамото-графітові вогнеопірні сполуки | ||
| Електрокорунд у суміші з легованою сталлю | ||
| Электрокорунд хромистий |
Профілактичні заходи щодо запобігання несприятливого впливу пилу та токсичних хімічних речовин:
· гігієнічне нормування — враховуючи, що серед аерозолів фіброгенної дії найбільшу агресивність має пил, який містить вільний діоксид кремнію, ГДК такого пилу (в залежності від % вмісту SiO2) складає від 1 до 2 мг/м3. Для інших видів пилу встановлена ГДК від 3 до10 мг/м3;
· технологічні заходи – направлені на зменшення і навіть повне виключення того або іншого шкідливого фактору, за рахунок зміни технології виробництва (це самі радикальні, найбільш істотні заходи). До числа таких заходів відносяться: впровадження безперервних технологій, автоматизацію і механізацію виробничих процесів, дистанційне управління, використання нових технологій (заміна сухих процесів свердління вологими);
· санітарно-технічні заходи – направлені на зниження рівня впливу шкідливого фактору за рахунок використання спеціальних технічних пристосувань на відміну від технічних заходів більш паліативні. До них можна віднести – герметизація робочих зон, використання місцевої витяжної вентиляції (витяжні шафи, кожухи, зонти);
· архітектурно-планувальні заходи – направлені на зниження ступеня дії шкідливого фактору за рахунок раціональних планувальних рішень підприємств;
· організаційні заходи – організація раціонального режиму праці і відпочинку, обмеження часу контакту працюючого з шкідливою речовиною, проведення професійної консультації, професійного відбору, недопущення на шкідливі підприємства підлітків і жінок;
· використання індивідуальних засобів захисту: спецодяг і спецвзуття, засоби захисту рук, засоби індивідуального захисту органів дихання (фільтруючі респіратори, протигази при застосуванні яких, повітря, яке вдихає людина, очищається від шкідливих домішок за допомогою фільтрів і абсорбентів; ізолюючі шлангові і автономні дихальні апарати, за допомогою яких органи дихання людини повністю ізолюються від оточуючої атмосфери і повітря для дихання поступає з чистої зони), засоби захисту голови, засоби захисту очей і обличчя (захисні окулярів закритого або відкритого типу);
· лікувально-профілактичні заходи – проведення попереджувальних і періодичних медичних оглядів, організація лікувально-профілактичного харчування, заходи направлені на підвищення реактивності організму (УФ-опромінення у фотаріях, дихальна гімнастика).
Додаток 1
Гігієнічна класифікація праці (за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості виробничого процесу). Затверджена Міністерством Охорони Здоров'я СРСР 12.08.1986 № 4137-86 (витяг)
| № п/п | Фактори | Класи умов і характери праці | ||||||||||
| Оптимальні | Допустимі | Шкідливі і небезпечні | ||||||||||
| I ступінь | ІІ ступінь | ІІІ ступінь | ||||||||||
| Перевищення ГДК | ||||||||||||
| 1. | Шкідливі хімічні речовини | |||||||||||
| І клас небезпеки | - | < ГДК | до 2-х разів | 2,1-4 рази | > 4 разів | |||||||
| ІІ клас небезпеки | - | < ГДК | до 3-х разів | 3,1-5 разів | > 5 разів | |||||||
| ІІІ-ІV клас небезпеки | - | < ГДК | до 4-х разів | 4,1-6 разів | > 6 разів | |||||||
| Перевищення ГДК | ||||||||||||
| 2. | Пил переважно фіброгенної дії | - | < ГДК | в 2 рази | 2,1-5 разів | > 5 разів | ||||||
| Вібрація (загальна і локальна) | - | < ГДР | до 3 дБ | 3,1 - 6 дБ | > 6 дБ | |||||||
| Перевищення ГДУ | ||||||||||||
| 4. | Шум | - | < ГДР | до 10 дБА | 11-15 дБА | >15 дБА | ||||||
| Інфразвук | - | < ГДР | вище ГДР | - | - | |||||||
| 6. | Ультразвук | - | < ГДР | вище ГДР | - | - | ||||||
| 7. | Неіонізуюче випромінювання | - | ||||||||||
| - радіочастотний діапазон | - | < ГДР | вище ГДР | - | - | |||||||
| - діапазон промислової частоти | - | < ГДР | вище ГДР | - | - | |||||||
| - оптичний діапазон (лазерне випромінювання) | - | < ГДР | вище ГДР | - | - | |||||||
| 8. | Мікроклімат в приміщенні: Температура повітря, °С | Оптимальні за санітарними нормами | Допустимі за санітарними нормам | Вище максимальних допустимих величин в теплий період, або нижче мінімально допустимих величин в холодний період | ||||||||
| до 4°С | 4,1-8°С | вище 8°С | ||||||||||
| Швидкість руху повітря, м/с | --”-- | --”-- | Вище рівня допустимих величин в холодний і теплий періоди року, або нижче мінімально допустимих в теплий період року | |||||||||
| до 3 разів | більше 3 разів | |||||||||||
| Відносна вологість повітря в % | --”-- | --”-- | перевищення рівня, допустимого санітарними нормативами | |||||||||
| до 25 % | більше 25 % | |||||||||||
| Інфрачервоне випромінювання, Вт/м2 | --”-- | --”-- | 141-350 Вт/м2 | 351-2800 Вт/м2 | вище 2800 Вт/м2 | |||||||
| температура зовнішнього повітря (при роботі на відкритому повітрі) °С | ||||||||||||
| - влітку | --”-- | --”-- | до 32 | 32,1-40 | вище 40 | |||||||
| - взимку | --”-- | --”-- | - (10-14) | - (15-20) | нижче -20 | |||||||
| 9. | Атмосферний тиск (атм) підвищений (атм) | природний фон | до 1,2 | 1,3-1,8 | 1,9-3,0 | більше 3 | ||||||
| знижений (м над рівнем моря) | - | 600-1000 | 1100-2000 | 2100-4000 | вище 4000 | |||||||
| * При вітрі нижчі границі температури повітря повинні бути зміщені в бік більш високих температур з розрахунку 2°С на 1 м/с збільшення швидкості руху повітря. | ||||||||||||
| 10. | Біохімічні Мікроорганізми* | Перевищення ГДК | ||||||||||
| 1 класу небезпеки | - | < ГДР | до 2 разів | 2,1-4 | > 4 | |||||||
| 2 класу небезпеки | - | < ГДР | до 3 разів | 3,1-6 | > 6 | |||||||
| 3-4 клас небезпеки | - | < ГДР | до 5 разів | 5,1-10 | > 10 | |||||||
| Білкові препарати | Перевищення ГДК | |||||||||||
| 1 клас небезпеки | - | < ГДР | до 5 разів | 5,1-10 | > 10 | |||||||
| 2 клас небезпеки | - | < ГДР | до 7 разів | 7,1-15 | > 15 | |||||||
| 3-4 клас небезпеки | - | < ГДР | до 10 разів | 10,1-20 | > 20 | |||||||
| Важкість праці | ||||||||||||
| Динамічна праця | ||||||||||||
| Потужність зовнішньої роботи (в ватах)** при роботі з участю м’язів нижніх кінцівок та тулуба | чоловіки до 40 жінки до 36 | 41-90 37-63 | > 90 > 63 | - | - | |||||||
| Те ж, при роботі з переважною участю м’язів плечового поясу | Чоловіки до 22 жінки до 17,5 | 23-45 18-30,5 | > 45 > 30,5 | - | - | |||||||
| * Включаючи патогенні мікроорганізми ** Підняття і переміщення вантажів жінками за 1 раз не повинно перевищувати: При чергуванні з іншою роботою - 15 кг, постійно на протязі зміни - 10 кг. | ||||||||||||
| Маса вантажу, що необхідно підняти і перенести, кг. | чоловіки жінки | до 30 до 10 | 31-35 11-15 | > 35 > 15 | - - | |||||||
| Дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук (кількість за зміну) | до 20000 | 20001-40000 | 40001-6000 | 60001-80000 | > 80000 | |||||||
| Статистичне навантаження: | ||||||||||||
| Величина навантаження за зміну (кг.сек) при утриманні вантажу: | ||||||||||||
| однією рукою | до 18000 | 18001-43000 | 43001-97000 | вище 97000 | - | |||||||
| двома руками | до 4300 | 43001-97000 | 97001-208000 | вище 208000 | - | |||||||
| за участю м’язів корпусу і ніг | до 61000 | 61001-130000 | 130001-260000 | вище 260000 | - | |||||||
| Робоча поза | вільна | Знаходження в нахиленому стані до 30° 25 % часу за зміну | Знаходження в нахиленому стані 30° 26-50 % часу за зміну. Перебування в вимушеній позі (на колінах, навпочіпки) до 25 % часу за зміну. | Знаходження в нахиленому стані 30° більше 50 % часу за зміну Перебування в вимушеній позі (на колінах, навпочіпки) більше 25% часу за зміну | ||||||||
| Нахили корпусу | Відсутні | Вимушений нахил більше 30° 50-100 разів за зміну | Вимушений нахил більше 30° 101-300 разів за зміну | Вимушу-ний нахил більше 30° і більше 300 разів за зміну | - | |||||||
| Переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом) | до 4 км за зміну | 4,1-10 кілометрів за зміну | 10,1-17 кілометрів за зміну | вище 17 кілометрів за зміну | - | |||||||
| Напруженість праці | ||||||||||||
| Увага | ||||||||||||
| а) тривалість зосередженості (% часу зміни) | до 50 | 51-75 | вище 75 | - | - | |||||||
| б)щільність сигналів, в середньому за годину | до 175 | 176-300 | вище 300 | - | - | |||||||
| Напруженість аналізаторних функцій: | ||||||||||||
| а) зір (категорія зорових робіт за СПП 11-4 -79) | груба і малоточна | точна | високоточна | особливо точна з застосуванням оптичних приладів | - | |||||||
| б)слух (при виробничий необхідності сприйняття мови або диференційованих сигналів | чіткість слів і сигналів від 100 до 90 % | чіткість слів і сигналів від 90 до 70% | чіткість слів і сигналів менше 70% | - | - | |||||||
| Емоційна і інтелектуальна напруга | Робота за індивідуальним планом | Робота згідно встановленого графіка із змогою його коректування в процесі діяльності | Розв’язання важких задач в умовах дефіциту часу і підвищеною відповідальністю | Особистий ризик, небезпечність, відповідальність за безпеку інших осіб | - | |||||||
| Монотонність | ||||||||||||
| а)кількість елементів в багаторазово повторюваній операції | > 10 | 10-4 | 2-3 | - | - | |||||||
| б)тривалість виконання повторюваних операцій, в сек. | > 100 | 100-20 | 19-20 | - | - | |||||||
| в) в час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дій (% до тривалості зміни) | до 80 | 81-95 | 96 і більше | - | - | |||||||
| Змінність | однозмінна робота (без змін) | трьох-двохзмінна робота з нічною зміною | нерегулярна змінність з роботою в нічну зміну | - | - | |||||||
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача 1
В ході дослідження повітря виробничих приміщень Ладижинської ГРЕС лабораторією відділу гігієни праці Вінницької обласної СЕС встановлені такі дані:
| № п/п | Найменування | Час та умови взяття проб | Т°, max | Т°, min | Відносна вологість, % | Швидкість руху повітря, м/с | Найменування забруднювань повітря | Виявлено, м/м3 | ГДК, мг/м3 | Шум, дбА |
| 1. | Електроцех, формовочна майстерня | В зоні дихання на висоті 1 м | 0,3 | ртуть | 0,03 | 0,01 | ||||
| ртуть | 0,031 | 0,01 | ||||||||
| ртуть | 0,1 | 0,01 | ||||||||
| ртуть | 0,11 | 0,01 | ||||||||
| ртуть | 0,13 | 0,01 | ||||||||
| 2. | Електроцех, блок №1 | В зоні дихання на висоті 1 м | 0,2 | ртуть | 0,12 | 0,01 | ||||
| ртуть | 0,1 | 0,01 | ||||||||
| ртуть | 0,11 | 0,01 | ||||||||
| ртуть | 0,05 | 0,01 | ||||||||
| ртуть | 0,03 | 0,01 | ||||||||
| 3. | Електроцех, блок №2 | В зоні дихання на висоті 1 м | 0,2 | ртуть | 0,012 | 0,01 | ||||
| ртуть | 0,033 | 0,01 | ||||||||
| ртуть | 0,013 | 0,01 | ||||||||
| ртуть | 0,032 | 0,01 | ||||||||
| ртуть | 0,031 | 0,01 |
Дайте гігієнічну оцінку вмісту ртуті у повітрі робочої зони та обгрунтуйте необхідні профілактичні заходи на підставі приведених в таблиці даних вивчення метеорологічних умов, рівня шуму та запиленості повітря виробничих приміщень.
Задача 2
В ході дослідження повітря виробничих приміщень Вінницької швейної фабрики лабораторією відділу гігієни праці Вінницької обласної СЕС установлено наступні дані:
| № п/п | Найменування | Час та умови взяття проб | Т°, max | Т°, min | Відносна вологість, % | Швидкість руху повітря, м/с | Найменування забруднень повітря | Виявлено, м/м3 | ГДКмг/ м3 | Шум дбА |
| 1. | Цех для пошиття №1 | В зоні дихання на висоті 1 м | 0,3 | пил | 1,1 | 74-76 | ||||
| пил | 1,2 | |||||||||
| 2. | Цех для пошиття №2 | В зоні дихання на висоті 1 м | 0,2 | пил | 2,7 | 75-77 | ||||
| пил | 2,9 | |||||||||
| 3. | Цех розкрою | В зоні дихання на висоті 1 м | 0,2 | пил | 3,8 | 74-75 | ||||
| пил | 3,7 |
Дайте гігієнічну оцінку вмісту пилу в повітрі робочої зони та обгрунтуйте необхідні профілактичні заходи на підставі наведених в таблиці даних вивчення метеорологічних умов, рівня шуму, запиленості та загазованості повітря виробничих приміщень.
Задача 3
Ливарник, 35 років, звернувся до лікаря зі скаргами на кашель з мокротою, задишку, що поступово посилився впродовж останніх 4—х місяців, біль у підлопаточній області. Об’єктивно: перкуторний звук над нижніми відділами легень коробковий, екскурсія легеневих країв зменшена, дихання жорстке, реєструються поодинокі сухі хрипи. Рентгенологічно відзначається підвищена повітряність легеневого малюнка. Міждолева плевра справа потовщена.
Характеристика умов праці: робота проводиться у приміщенні, що відокремлене від ливарного цеху перегородкою. Робочі операції не механізовані, формувальна земля насипана на підлогу, вентиляції немає. За даними СЕС, кількість пилу в повітрі коливається від 1,5 мг/м3 до 3,5 мг/м3, вміст двоокису кремнію — 90—95%.
1. Дайте гігієнічну оцінку умовам праці і поставте попередній діагноз.
2. Які зрушення в стані здоров’я будуть спостерігатись у працюючих в даному приміщені?
3. Складіть план санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів на підприємстві.
Задача 4
На складі отрутохімікатів в зоні дихання робітника в момент розважування гранозану відібрали пробу повітря (100 л). ГДК гранозану — 0,005 мг/м3. До відбору проби вага фільтра складала 0,1119 г, після відбору проби повітря — 0,1130 г.
Отрутохімікати зберігаються в дерев’яному бункері, обтягнутому з середини поліетиленовою плівкою. Кришка бункера прилягає до країв бункера не щільно. Поряд з бункером на столі розміщена вага, на якій розважують гранозан. Операції проводяться вручну. Вентиляція у приміщенні здійснюється через вікно та двері. Працівники одягнуті в комбінезони, мають рукавиці, використовують ватно-марлеві маски. Температура повітря в приміщенні — 18—20 °С, вологість повітря - 80%, швидкість руху повітря — 0,1—0,2 м/сек.
1. Розрахуйте кількість пилу в повітрі;
2. Оцініть умови праці за “Гігієнічною класифікацією...”.
3. Скласти план санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів на підприємстві.
Задача 5
Члени рентгенохірургічної бригади — хірург, анестезіолог та операційна сестра під час використання сучасних рентгенодіагностичних апаратів типу “Пантоскоп”, одержують щотижня дозу 0,31+0,005 мЗв/тиждень (ліміт дози для групи Б за НРБУ — 95 — 2 мЗв·рік —1).
Дайте загальну оцінку умов праці за “Гігієнічною класифікацією...” та обгрунтуйте профілактичні рекомендації.
Задача 6
Лікар-фізіотерапевт у своїй роботі безпосередньо стикаються з багатьма несприятливими фізичними чинниками виробничого середовища. Зокрема, напруженість постійного магнітного поля перевищує ГДР у 2 рази, напруженість електричного поля — в 2,5 рази, рівень електромагнітного випромінювання в діапазоні 0,01 — 3 Мгц — в 3 рази, 3 — 30 Мгц — в 2,5 рази, 30 — 300 Мгц — в 5 разів, 300 — 3000 Мгц — в 1,5 разів.
Дайте загальну оцінку умов праці фізіотерапевта за “Гігієнічною класифікацією...” та обгрунтуйте профілактичні рекомендації.
Задача 7
Температура повітря в мартенівському цеху 35°С, відносна вологість повітря 65%, швидкість руху повітря 0,2 м/с.
Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату в цеху, стану терморегуляції ливарника та запропонувати оздоровчі заходи.
Задача 8
Монтажник радіотехнічних приладів та систем, 40 років, стаж роботи 12 років, звернувся до лікаря швидкої допомоги з приводу сильного болю у животі, чіткого зв’язку виникнення болю з прийманням їжі не відмічає. Больові приступи супроводжуються наростанням слабкості, запамороченням, втратою апетиту. Стан в момент госпіталізації: больовий синдром відсутній, турбує загальна слабкість, поганий апетит та запори. Хворий блідий, слизові оболонки без особливих змін. У ході дослідження серцево-судинної системи відмічається помірне розширення серця вліво, на верхівці прослуховується функціональний систолічний шум. ЧСС – 95 ударів за хвилину, АТ – 100/50 мм рт. ст. Дані аналізу крові: ретикулоцити – 5%, еритроцити з базофільною зернистістю – 100 на 1 млн., гіперхромні мікроцити.
Поставте діагноз та обґрунтуйте основні заходи щодо профілактики.
Тема № 24
Гігієнічна оцінка пилу та токсичних хімічних речовин. Методика гігієнічної оцінки небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища та реакції організму на їх вплив
1. Назвіть основні джерела запиленості атмосферного повітря:
А. *Все перераховане
В. Космічний пил (згорання метеоритів у атмосфері)
С. Виверження вулканів та пилові (лесові (Тибет, Китай), ґрунтові, піщані) бурі
D. Сільськогосподарський, промисловий та дорожній пил
E. Морський пил (кришталики солі)
2. Укажіть, які чинники впливають на ступінь запиленості повітря житлових, громадських, навчальних, спортивних приміщень:
А. *Вид та якість покриття підлоги і меблів, ступінь заселеності приміщень, характер і якість прибирання (сухе, вологе) та повітрообміну, культурний рівень мешканців
В. Культура праці, характер прибирання, використання сучасних планувальних рішень та будівельних матеріалів
С. Освітлення, вентиляція, водопостачання, каналізація
D. Інтенсивність ультрафіолетової радіації, рівень шуму, рівень вібрації, концентрації токсичних хімічних речовин
E. Вид виробництва, ступінь механізації виробничого процесу, якість пило відведення, вентиляція
3. Укажіть, які чинники впливають на ступінь запиленості повітря робочої зони в цехах промислових підприємств:
А. *Вид виробництва, ступінь механізації виробничого процесу, якість пило відведення, вентиляція
В. Культура праці, характер прибирання, використання сучасних планувальних рішень та будівельних матеріалів
С. Освітлення, вентиляція, водопостачання, каналізація
D. Інтенсивність ультрафіолетової радіації, рівень шуму, рівень вібрації, концентрації токсичних хімічних речовин
E. Вид та якість покриття підлоги і меблів, ступінь заселеності приміщень, характер і якість прибирання (сухе, вологе) та повітрообміну, культурний рівень мешканців
4. Назвіть чинники, що обумовлюють запиленість повітря робочої зони в цехах промислових підприємств:
А. *Все перераховане
В. Вид виробництва
С. Ступінь механізації виробництва
D. Якість засобів пилоподавлення
E. Якість засобів вентиляції
5. Приведіть класифікацію пилу за хімічним складом (походженням):
А. *Неорганічний, органічний, мікробіологічний, змішаний
В. Видимий, частково видимий, невидимий, змішаний
С. Макроскопічний, мікроскопічний, ультрамікроскопічний, змішаний
D. Ґрунтовий, виробничий, будівельний, змішаний
E. Природний, штучний, синтетичний, змішаний
6. Приведіть класифікацію пилу у залежності від особливостей дії на організм:
А. *Індиферентний, токсичний, дерматотропний, пневмотропний, алергенний, канцерогенний
В. Нефротропний, пневмотропний, алергений, сенсибілізаційний, змішаний
С. Неорганічний, органічний, мікробіологічний, змішаний
D. Природний, штучний, синтетичний, змішаний
E. Аморфний, волокнистий, гострий, тупий
7. Приведіть класифікацію пилу у залежності від розміру часток:
А. *Аеросуспензії, крупнодисперсні аерозолі, середньодисперсні аерозолі, дрібнодисперсні аерозолі
В. Аеросуспензії, аерогелі, аерозолі, аеросироватки
С. Аерозолі дезінтеграції, аерозолі конденсації, аерозолі кондукції, аерозолі конвекції
D. Природний пил, штучний пил, синтетичний пил, змішаний пил
E. Аморфний пил, волокнистий пил, гострий пил, індиферентний пил
8. Приведіть класифікацію пилу у залежності від механізму утворення:
А. *Аерозолі дезінтеграції, аерозолі конденсації
В. Аерозолі утворення, аерозолі розкладання
С. Аерозолі інтеграції, аерозолі конвергенції
D. Аерозолі кондукції, аерозолі конвекції
E. Аерозолі з’єднання, аерозолі розчинення
9. Назвіть, які властивості пилу найбільш важливі для її гігієнічної оцінки:
А. *Хімічний склад, біологічна активність, дисперсність, форма і розмір часток
В. Хімічний склад, морфологічні властивості, функціональні можливості, проникаюча здатність, біотропність
С. Питома вага, щільність, магнітні властивості, іонізуючі властивості, дисперсні властивості
D. Щільність, пористості, вологоємність, повітряємність, питома вага
E. Дисперсність, розчинність, вологоємність, теплопровідність, магнітні властивості
10. Укажіть особливості поведінки аеросуспензій і крупнодисперсних аерозолів у повітрі:
А. *Осідають з повітря з прискоренням: сили гравітації діють на них значно сильніше, ніж опір повітря
В. Осідають з постійною швидкістю: сили гравітації врівноважені з силами опору повітря
С. Не осідають, знаходячись у стані броунівського руху: сили опору повітря для них більші сил гравітації, проте з часом дрібнодисперсні частинки конгломерують, або абсорбують на собі вологу, стають більш важкими і осідають
D. Осідають з повітря з гальмуванням: опір повітря діє на них значно сильніше ніж сили гравітації
E. Зовсім не осідають з повітря
11. Укажіть особливості поведінки середнєдисперсних аерозолів у повітрі:
А. *Осідають з постійною швидкістю: сили гравітації врівноважені з силами опору повітря
В. Осідають з повітря з прискоренням: сили гравітації діють на них значно сильніше, ніж опір повітря
С. Не осідають, знаходячись у стані броунівського руху: сили опору повітря для них більші сил гравітації, проте з часом дрібнодисперсні частинки конгломерують, або абсорбують на собі вологу, стають більш важкими і осідають
D. Осідають з повітря з гальмуванням: опір повітря діє на них значно сильніше ніж сили гравітації
E. Зовсім не осідають з повітря
12. Укажіть особливості поведінки дрібнодисперсних аерозолів у повітрі:
А. *Не осідають, знаходячись у стані броунівського руху: сили опору повітря для них більші сил гравітації, проте з часом дрібнодисперсні частинки конгломерують, або абсорбують на собі вологу, стають більш важкими і осідають
В. Осідають з повітря з прискоренням: сили гравітації діють на них значно сильніше, ніж опір повітря
С. Осідають з постійною швидкістю: сили гравітації врівноважені з силами опору повітря
D. Осідають з повітря з гальмуванням: опір повітря діє на них значно сильніше ніж сили гравітації
E. Зовсім не осідають з повітря
13. Укажіть особливості проникнення аеросуспензій і крупнодисперсних аерозолів у дихальні шляхи людини:
А. *Підкоряючись закону інерції руху Ньютона центробіжною силою відкидаються до стінок дихальних шляхів, а потім завдяки мерехтливому епітелію разом зі слизом видаляються назовні
В. Проникають до бронхів
С. Підпорядковуючись броунівському рухові внаслідок малої маси, разом з повітрям досить легко проникають до альвеол і можуть або викликати пневмоконіози та інші форми пилової патології або видихатися назовні
D. Розчиняються у слизу дихальних шляхів
E. Проникають у травну систему
14. Укажіть особливості проникнення середнєдисперсних аерозолів у дихальні шляхи людини:
А. *Проникають до бронхів
В. Підкоряючись закону інерції руху Ньютона центробіжною силою відкидаються до стінок дихальних шляхів, а потім завдяки мерехтливому епітелію разом зі слизом видаляються назовні
С. Підпорядковуючись броунівському рухові внаслідок малої маси, разом з повітрям досить легко проникають до альвеол і можуть або викликати пневмоконіози та інші форми пилової патології або видихатися назовні
D. Розчиняються у слизу дихальних шляхів
E. Проникають у травну систему
15. Укажіть особливості проникнення дрібнодисперсних аерозолів у дихальні шляхи людини:
А. *Підпорядковуючись броунівському рухові внаслідок малої маси, разом з повітрям досить легко проникають до альвеол і можуть або викликати пневмоконіози та інші форми пилової патології або видихатися назовні
В. Підкоряючись закону інерції руху Ньютона центробіжною силою відкидаються до стінок дихальних шляхів, а потім завдяки мерехтливому епітелію разом зі слизом видаляються назовні
С. Проникають до бронхів
D. Розчиняються у слизу дихальних шляхів
E. Проникають у травну систему
16. Укажіть особливості впливу високого ступеня запиленості атмосферного повітря на стан навколишнього середовища:
А. *Все перераховане
В. Зниження освітленості
С. Зниження інтенсивності ультрафіолетового випромінювання
D. Сприяння появі похмурих погод
E. Сприяння появі туманів і смогу
17. Укажіть особливості впливу пилу на шкіру та слизові оболонки:
А. *Все перераховане
В. Закупорка вивідних протоків сальних і потових залоз, розвиток мацерації шкіри і слизових оболонок
С. Сприяння виникненню піодермій, алергії
D. Загально-токсична дія
E. Негативна дія на теплообмін і дихання шкіри
18. Укажіть особливості впливу пилу на дихальну систему:
А. *Все перераховане
В. Загально-токсична дія
С. Розвиток алергенних та інфекційних захворювань з інгаляційним механізмом передачі
D. Розвиток пневмоконіозів
E. Розвиток раку легенів
19. Назвіть патологічні стани, що характеризують загально-токсичну дію пилу на дихальну систему:
А. *Виникнення внаслідок всмоктування розчиненого у воді пилу із легень та слизових оболонок у кров’яне русло різноманітних отруєнь (отруєння свинцем, цинком, стронцієм тощо)
В. Ядуха, хронічний бронхіт, риніт, фарингіт, трахеїт, бронхіальна астма
С. Туберкульоз, легенева чума тощо
D. Сілікоз, сілікатоз, антракоз, асбестоз тощо
E. Рак легенів
20. Назвіть алергені захворювання, зумовлені впливом пилу:
А. *Ядуха, хронічний бронхіт, риніт, фарингіт, трахеїт, бронхіальна астма
В. Отруєння свинцем, цинком, стронцієм тощо
С. Туберкульоз, легенева чума тощо
D. Сілікоз, сілікатоз, антракоз, асбестоз тощо
E. Рак легенів
21. Назвіть інфекційні захворювання з інгаляційним механізмом передачі, зумовлені впливом пилу:
А. *Туберкульоз, легенева чума тощо
В. Отруєння свинцем, цинком, стронцієм тощо
С. Ядуха, хронічний бронхіт, риніт, фарингіт, трахеїт, бронхіальна астма
D. Сілікоз, сілікатоз, антракоз, асбестоз тощо
E. Рак легенів
22. Назвіть пневмоконіози, зумовлені впливом пилу:
А. *Сілікоз, сілікатоз, антракоз, асбестоз тощо
В. Отруєння свинцем, цинком, стронцієм тощо
С. Ядуха, хронічний бронхіт, риніт, фарингіт, трахеїт, бронхіальна астма
D. Туберкульоз, легенева чума тощо
E. Рак легенів
23. Назвіть основні біологічні ефекти впливу пилу на організм:
А. *Токсичний, подразнювальний, фіброгенний, дерматотропний, пневмотропний, алергенний, канцерогенний
В. Гемолітичний, подразнювальний, імунологічний, гістохімічний, функціональний
С. Поляризаційний, гемокоагуляційний, біохімічний, ретроспективний, проективний
D. Іонізаційний, адсорбційний, генетичний, популяційний, індивідуальний
E. Фізичний, хімічний, фізико-хімічний, біологічний, мікробіологічний
24. Назвіть біологічний ефект, властивий для впливу пилу на організм людини:
A. *Фіброгенний
B. Гемолітичний
C. Іонізаційний
D. Адсорбційний
E. Поляризаційний
25. Назвіть захворювання, що пов’язані з впливом пилу:
А. *Пневмоконіоз, бронхіт, дерматит
В. Піодермія, дерматит, дерматоз
С. Туберкульоз легень, емфізема легень, саркоїдоз
D. Риніт, ангіна, синусит
E. Ентероколіт, гепатит, панкреатит
26. Приведіть класифікацію пневмоконіозів:
А. *Силікоз, силікатози, металоконіози, карбоконіози, пневмоконіози в результаті впливу органічного пилу, пневмоконіози в результаті впливу змішаного пилу
В. Карботоксикоз, антропотоксикоз, силикоз, гемосидероз,
С. Асбестоз, талькоз, богасоз, бісиноз, мікоз
D. Алюміноз, беріліоз, хлороз, пневмоконіози в результаті впливу токсичного пилу
E. Меркуріалізм, сатурнізм, силікоз, сілікатоз, мікоз
27. Укажіть, наявність якої сполуки в складі пилу може призвести до виникнення силікозу:
A. *Кремнію діоксид
B. Алюмінію оксид
C. Сірки діоксид
D. Азоту оксид
E. Вуглецю оксид
28. Укажіть категорії працівників, серед яких найчастіше реєструється силікоз, найагресивніший вид пневмоконіозів:
А. *Працівники гірничої промисловість, працівники, машинобудівної промисловості, працівники, що задіяні у процесах обробки граніту та розмелення піску
В. Працівники сільського господарства, тваринники, механізатори, шліфувальники,
С. Металурги, сталевари, працівники керамічної промисловості, склодуви,
D. Водії автомобільного транспорту, диспетчери, кондуктори, працівники автомобільних господарств
E. Працівники житлово-комунальної сфери, столярі, слюсарі, токарі, сантехніки
29. Назвіть найбільш агресивні види пилу:
А. *Пил, що вміщує двоокис кремнію у вільному стані, азбестовий пил, вугільний пил
В. Деревний пил, металевий пил, вугільний пил
С. Борошняний пил, азбестовий пил, водний пил
D. Пил, що вміщує двоокис кремнію у зв’язаному стані, вовновий пил, піщаний пил
E. Пил, що вміщує двоокис кремнію у крапельному стані, органічний пил, синтетичний пил
30. Назвіть методи, які використовуються для визначення вмісту пилу у повітрі відповідно до технології проведення (за визначенням результатів дослідження):
А. *Ваговий, лічильний
В. Аспіраційний, седиментаційний
С. Органолептичний, фізико-хімічний
D. Колориметричний, бактеріологічний
E. Клінічний, ергонометричний
31. Назвіть методи, які використовуються для визначення вмісту пилу у повітрі відповідно до способу відбору проб:
А. *Аспіраційний, седиментаційний
В. Ваговий, лічильний
С. Хроматографічний, фотометричний
D. Колориметричний, бактеріологічний
E. Клінічний, ергонометричний
32. Укажіть метод відбору проб повітря для визначення кількості пилу:
A. *Аспіраційно-лічильний, седиментайно-лічильний
B. Аспіраційно-ваговий, седиментайно-ваговий
C. Аспіраційний, адсорбційний
D. Седиментайно-лічильний, аспіраційно-ваговий
E. Адсорбційний, хроматографічний
33. Назвіть який прилад застосовують для відбору проб повітря при аналізі запиленості повітряного середовища
A. *Електроаспіратор Мігунова
B. Прилад Кротова
C. Поглинач Петрі
D. Біодозиметр
E. Газові піпетки
34. Укажіть гранично допустиму концентрацію та клас небезпеки аерозолів кремнію двоокису кристалічного при вмісті його в пилу понад 70%:
A. *ГДК – 1 мг/м3, клас небезпеки − 3
B. ГДК – 2 мг/м3, клас небезпеки − 4
C. ГДК – 4 мг/м3, клас небезпеки − 4
D. ГДК – 6 мг/м3, клас небезпеки − 3
E. ГДК – 10 мг/м3, клас небезпеки − 2
35. Назвіть заходи щодо запобігання несприятливого впливу пилу на організм людини:
А. *Гігієнічне нормування, удосконалення технології виробництва, механізація та автоматизація виробничих процесів, застосування витяжної вентиляції, використання індивідуальних засобів захисту
В. Гігієнічне нормування, раціональний режим праці, раціональний режим відпочинку, застосування конвеєрного виробництва, використання захисних фільтрів
С. Механізація та автоматизація виробничих процесів, використання захисних фільтрів, використання функціональної музики, санаторно-курортне лікування
D. Психотерапія, психопрофілактика, використання засобів фізичної реабілітації
E. Гігієнічне нормування, раціональний режим праці, застосування конвеєрного виробництва, урахування біоритомологічних особливостей працівників
36. Укажіть, який із нижче перерахованих заходів спрямований проти запиленості повітря на промислових підприємствах:
A. *Механізація технологічних процесів
B. Збільшення розмірів приміщень
C. Раціональне освітлення приміщень
D. Використання функціональної музики
E. Раціоналізація режиму відпочинку
37. Назвіть індивідуальні засоби захисту організму людини від впливу пилу:
А. *Фільтруючі протигази, респіратори, марлеві пов’язки, спецодяг, захисні окуляри
В. Загально-обмінна вентиляція, локальна вентиляція, кондиціювання повітря
С. Загально-обмінні відсмоктувачі, місцеві відсмоктувачі, переносні вентилятори, марлеві пов’язки, спецодяг
D. Антифони, заглушки, беруши, марлеві пов’язки, захисні окуляри
E. Респіратори, марлеві пов’язки, спецодяг, спецвзуття, шлеми, захисні козирки
38. Назвіть основні методи для проведення хімічного аналізу повітря, які використовуються в санітарній практиці:
А. *Експресні, лабораторні
В. Індикаторні, комплексні
С. Лабораторні, розрахункові
D. Бактеріологічні, фізичні
E. Розрахункові, експресні
39. Назвіть основні методи, що використовуються для визначення вмісту токсичних речовин у повітрі:
А. *Лінійно-колористичні методи, методи використання індикаторних папірців
В. Хронорефлексометрія, термометрія
С. Спірометрія, енцефалографія
D. Пряма калориметрія, непряма калориметрія
E. Дозиметрія, аудіометрія
40. Перерахуйте прилади і матеріали, які необхідні для відбору проб повітря:
А. *Водяний аспіратор, пилосос, електроаспіратор, трубка-алонжі, поглинаючі прилади
В. Прилад Оуєнса, спектрофотометр, фотоелектрокалориметр, конічні пробірки
С. Дозиметр, рентгенометр, радіометр, хімічний газоаналізатор
D. Аерометр, батометр, бутирометр, скляні пляшки,
E. Потенціометр, лактоденсиметр, лічильник, гумові камери
41. Назвіть метод відбору проб повітря для хімічного дослідження:
A. *Аспіраційний
B. Хроматографічний
C. Ваговий
D. Фотометричний
E. Хімічний
42. Укажіть засоби, що використовуються для відбору проб повітря аспіраційним методом:
А. *Електричний аспіратор, пилосос, водяний аспіратор
В. Барометр, психрометр, гігрометр
С. Дозиметр, рентгенометр, радіометр
D. Аерометр, батометр, бутирометр
E. Потенціометр, лактоденсиметр, лічильник
43. Перерахуйте прилади, що використовуються для експрес-оцінки ступеня забруднення повітря:
А. *Універсальний газовий аналізатор УГ-2, газовий аналізатор УГ-2 з колористичною лінійкою, газоаналізатор ГМК-3
В. Прилад Ебера, аналізатор спектра, аерометр
С. Газовий лічильник, газовий розподілювач, газовий регулятор
D. Аерометр, батометр, бутирометр
E. Потенціометр, лактоденсиметр, газовий лічильник
44. Назвіть граничнодопустиму концентрацію (ГДК) толуолу в повітрі робочої зони:
А. *50 мг/м3
В. 20 мг/м3
С. 200 мг/м3
D. 100 мг/м3
E. 5 мг/м3
45. Назвіть граничнодопустиму концентрацію (ГДК) хлору в повітрі робочої зони:
А. *1 мг/м3
В. 20 мг/м3
С. 200 мг/м3
D. 100 мг/м3
E. 5 мг/м3
46. Назвіть граничнодопустиму концентрацію (ГДК) етилового ефіру в повітрі робочої зони:
А. *10 мг/м3
В. 20 мг/м3
С. 200 мг/м3
D. 100 мг/м3
E. 5 мг/м3
47. Перерахуйте характерні ознаки токсичного впливу на організм оксиду вуглецю (СО):
А. *Головний біль, головокружіння, карбоксигемоглобін у крові
В. Головний біль, головокружіння, метгемоглобін у крові
С. Анемія, лейкопенія, еозинофілія
D. Підвищення температури тіла, головний біль, біль у суглобах
E. Роздратованість, астенія, пригніченість
48. Назвіть найбільш характерний симптом гострого отруєння оксидом вуглецю (СО):
A. *Важкість, стискання та відчуття пульсації в голові
B. Знижений артеріальний тиск
C. Астено-вегетативний синдром
D. Параліч м’язів кінцівок
E. Загальмованість
49. Укажіть, який гемоглобін утворюється в крові при отруєнні оксидом азоту:
А. *Метгемоглобін
В. Карбоксигемоглобін
С. Карбгемоглобін
D. Оксигемоглобін
E. Фетальний гемоглобін
50. Назвіть основні заходи з охорони атмосферного повітря:
А. *Все перераховане
В. Технологічні заходи
С. Планувальні заходи
D. Санітарно-технічні заходи
E. Законодавчі заходи
51. Назвіть технологічні заходи з охорони атмосферного повітря:
А. *Все перераховане
В. Заміна шкідливих речовин у виробництві на нешкідливі та герметизація технологічних процесів
С. Очищення сировини від шкідливих домішок та заміна сухих способів перероблення
D. Заміна перерваних процесів на неперервані та рекуперація цінних викидів і їх використання
E. Раціоналізація процесів спалювання та заміна димного палива на бездимне
52. Назвіть планувальні заходи з охорони атмосферного повітря:
А. *Все перераховане
В. Зонування території міста
С. Організація санітарно-захисних зон
D. Правильне планування житлових мікрорайонів
E. Озеленення населених місць
53. Назвіть санітарно-технічні заходи з охорони атмосферного повітря:
А. *Очищення викидів
В. Заміна шкідливих речовин у виробництві на нешкідливі та герметизація технологічних процесів
С. Організація санітарно-захисних зон та правильне планування житлових мікрорайонів
D. Раціоналізація процесів спалювання та заміна димного палива на бездимне
E. Створення стандартів на емісію
Література
1. Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.] ; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 122—147.
2. Гигиена и экология / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. и др.] ; под ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2008. ― С. 120—144.
3. Hygiene and ecology / [Bardov V. G., Moskalenko V. F., Omelchuk S. T. and others] ; under the editorship V. G. Bardov. ― Vinnytsya: Nova Knyha publishers, 2009. ― P. 116—140.
4. Даценко І. І. Профілактична медицина : загальна гігієна з основами екології / І. І. Даценко, Р. Д. Габович. ― К.: Здоров’я, 2004. ― С. 79―98, 86―98, 459―465, 508―511.
5. Загальна гігієна: посібник до практичних занять / [І. І. Даценко, О. Б. Денисюк, С. П. Долошицький та ін.] ; за ред. І. І. Даценко. ― Львів: “Світ”, 2001 ― С. 66―72, 303―307.