Вимоги безпеки до організації технологічних процесів і робочих місць
Загальні вимоги
6.1.1. Технологічні процеси організовуються згідно з СНиП 2.08.02-89, норм оснащення торгово-технологічним і холодильним обладнанням.
6.1.2. Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення приміщень повинні сприяти послідовності і поточності технологічного процесу, відсутності зустрічних потоків сировини, напівфабрикатів і готової продукції, використаного і чистого посуду, а також руху відвідувачів і персоналу.
6.1.3. Матеріально-технічні засоби, організаційну і торгово-технологічну оснастку необхідно розміщувати у зоні робочого місця відповідно до змісту роботи, яка виконується, і вимог до раціональних методів праці, викладених у Методичних рекомендаціях по науковій організації праці у підприємствах громадського харчування споживчої кооперації .
6.1.4. Всі зміни в організації робочих місць пов'язані з впровадженням нової технології, встановленням додаткового обладнання то що допускаються тільки після внесення змін у існуючі проекти і узгодження їх у встановленому порядку.
Санітарні вимоги
6.2.1. На підприємствах громадського харчування шкідливими виробничими чинниками, що впливають на працюючих є: метеорологічні умови, шум і вібрація, недостатнє освітлення, променеве тепло, газова і пилова забрудненість повітряного середовища.
Допустимі параметри цих чинників приведені у додатках 2, 7, 8.
6.2.2. Для запобігання створення і попадання у повітря виробничих приміщень шкідливих речовин необхідно:
суворо дотримуватися технологічних процесів приготування страв;
забезпечувати повне згорання палива при експлуатації газових плит, а також плит, працюючих на вугіллі і дровах;
операції, пов'язані з просiюванням борошна, цукрової пудри та інших сипучих продуктів, треба виконувати на робочих місцях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.
6.2.3. На робочих місцях біля печей, плит, жарочних шаф та іншого обладнання, працюючого з підігрівом, необхідно застосовувати повітряне душировання.
6.2.4. У гарячих цехах підприємств громадського харчування теплонапруженість не повинна перевищувати 200–210 Вт на 1 м2 виробничої площі.
6.2.5. При виборі типу місцевого відсмоктувача від обладнання, що виділяє тепло, рекомендується використовувати місцеві вентиляційні відсмоктувачі (МВВ). При наявності немодульованого обладнання допускається застосування кільцевих повітропроводів і зонтів.
6.2.6. У мийному відділенні при установці машин продуктивністю більше 1000 тарілок на годину треба передбачати місцеву витяжну вентиляцію.
6.2.7. Якщо у зовнішньому повітрі міститься пил, вентиляційні установки повинні обладнуватися фільтрами.
6.2.8. Освітлення робочих місць повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79.
6.2.9. Забороняється захаращувати світлові прорізи як у середині, так і поза будівлями, а також замінювати засклення іншими матеріалами.
6.2.10. Для загального освітлення виробничих приміщень необхідно застосовувати світильники, що мають захисну арматуру у вибухобезпечному виконанні.
6.2.11. Забороняється розміщувати світильники на робочих місцях поблизу котлів, плит. В оздоблювальних відділеннях кондитерських цехів рекомендується влаштовувати бактерицидні лампи.
6.2.12. Освітленість від джерел штучного освітлення, коефіцієнт природного освітлення (КПО), показник дискомфорту і коефіцієнт пульсації повинні прийматися згідно з додатком 8 цих Правил.
6.2.13. Для підвищення освітлення робочих місць рекомендується фарбувати у світлі тони стіни, перегородки і обладнання.
6.2.14. Допустимі рівні шуму на робочих місцях установлюються згідно з діючими Санітарними нормами допустимих рівней шуму на робочих місцях № 3223-85 (не більше
80 дБА).
6.2.15. Для захисту працюючих у торговельних залах рекомендується:
розміщувати робочі місця буфетників, касирів у найменш шумній зоні;
організовувати місця короткочасного відпочинку персоналу, обладнавши їх засобами звукоiзоляції і звукопоглинання.
6.2.16. Всі виробничі джерела тепла належить забезпечувати обладнанням і пристосуваннями, що запобігають виділенню конвекційного і променевого тепла до цеху (герметизація, відведення тепла і т. д.) з тим, щоб температура нагрітих поверхнь обладнання і огороджень у місцях знаходження робітників не перевищувала 45оС.
6.2.17. Робітникам, які стикаються при роботі з харчовими продуктами, повинні видаватися безкоштовно санітарний одяг, санітарне взуття і санречi за встановленими нормами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України 18.09.1991 р. (додаток 9,
таблиця 1).
6.2.18. При виконанні робіт в особливих температурних умовах або зв'язаних з забрудненням, робітникам підприємств громадського харчування повинні видаватися безкоштовно також спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту за встановленими нормами, згідно з постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 20.02.80 № 43 П-2 зі змінами від 21.08.85 № 289 П-82 (додаток 9, таблиця 2).
6.2.19. Видані робітникам санітарний і спеціальний одяг та взуття, санречі і засоби індивідуального захисту повинні відповідати характеру і умовам їх роботи, забезпечувати безпеку праці і відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89.
6.2.20. Робітникам підприємств громадського харчування при постійній роботі у неопалюваних приміщеннях, палатках, кіосках, ларках повинні видаватися додатково безкоштовний теплий спецодяг і спецвзуття (куртка б/п на утепленій підкладці, валянки, чоботи утеплені).
6.2.21. Порядок забезпечення робітників спецодягом і засобами індивідуального захисту повинен здійснюватися згідно з ДНАОП 0.05-5.01-83.
6.2.22. Санітарний і спеціальний одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту повинні зберігатися в окремих сухих і опалюваних приміщеннях, ізольовано від будь-яких предметів і матеріалів, бути розсортованими по видах, ростах, розмірах і захисних властивостях.