Формування ринку наукових розробок та інноваційних ідей в Україні
Більшість інноваційних ідей формується працівниками підприємств, спираючись на власні розробки, які частіше науково не пророблені і знаходяться у відриві від науковців та наукових установ, що робить їх економічно не обґрунтованими та надто витратними, з низьким матеріальним забезпеченням. Якщо частка прийнятих ідей у цілому по Україні не перевищує 20% і має тенденцію до зменшення, то у Японії вона складає 68%, в США – 52%, Швеції – 45%, Польщі – 30% і, на відміну від України, їх реалізація матеріально забезпечена та стимулюється відповідною державною інноваційною політикою.
Академік РАН Полтерович В. зазначає, що у відсталій економіці технологічний прорив за рахунок трансферу неможливий через такі основні причини:
1) Нові технології ’’виробляються” за допомогою вже освоєних. Це обмежує можливості створення та впровадження інновацій;
2) Комплементарність технологій: для використання принципово нової технології (продукту, методу управління) в одному вузлі виробничого графа необхідні зміни в багатьох інших вузлах, що виявляється за межами можливостей навіть найбільш великої фірми (’’пастка координації”);
3) Запозичення або навіть імітація є більш дешевшими і менш ризикованими, ніж створення ’’принципово нового”, тому відсутні стимули для нових розробок;
4) На рівні фундаментальних досліджень серйозною перешкодою є «відтік мізків», внутрішній та зовнішній. Позначаються розходження не тільки в зарплаті, але і в інфраструктурі досліджень (можливості контактів, допоміжний персонал, устаткування, якість життя тощо);
5) Погані інститути: слабкий захист контрактів і, зокрема, прав на інтелектуальну власність. Звідси - короткострокове планування і перспектива та високі ризики кооперації;
6) Надмірний монополізм (або рідше - надлишкова конкуренція) на ряді внутрішніх ринків, що позбавляє фірми стимулів до інновацій;
7) Нерозвиненість інститутів підтримки та впровадження нововведень (національної інноваційної системи).
Та, не зважаючи на складнощі в розвитку вітчизняної системи трансферу технологій, Україні все ж необхідно докладати максимум зусиль для її розвитку, беручи за приклад досвід інших країн.
Країни, що до недавніх пір знаходилися на стадії переважно аграрного розвитку, можуть буквально «стрибнути» в економіку знань, минаючи стадію індустріалізації. Яскравим прикладом такого стрибка є поява «Силіконової долини» в Індії, де високотехнологічний центр біля м. Бангалорі (штат Карнатака) придбав всесвітню популярність. У середині 70-х років ХХ ст. там був заснований великий парк високих технологій. Сьогодні це швидкозростаючий цент концентрації великої кількості освітніх установ та науково-дослідних інститутів. За даними провідних інформаційних агентств світу Силіконова долина – це одне з найбільш привабливих місць для ведення бізнесу в країнах третього світу. Україна має досить високий науково-технічний потенціал і незважаючи на складний економічний стан може успішно використати досвід індійської «Силіконової долини» та подібних до неї проривів нової економіки сучасного постіндустріального суспільства.
Russian Innovation IPO Club - це клуб публічних інноваційних компаній (Russian Innovation IPO Club). Створений за ініціативою Ринку інновацій та інвестицій Московської Біржі та ВАТ "Російська Венчурна Компанія" в липні 2012 року. Цілі клубу: побудова бізнес-спільноти з підприємців публічного інноваційного сектора російської економіки; обговорення ініціатив, спрямованих на розвиток російського інноваційного підприємництва в цілому; формування статусної майданчика для ділового спілкування / обговорення бізнес-питань у неформальній обстановці. Членами Клубу є перші особи (генеральні директори, члени ради директорів, основні акціонери) компаній-емітентів РИИ, а також підприємств, що знаходяться у фінальній стадії pre-IPO, "знакові постаті" - керівники великих вітчизняних і зарубіжних високотехнологічних компаній, а також люди , які внесли значний внесок у створення ринку інноваційних компаній.
«Startup Weekend» - зародився в США, але на сьогоднішній день існує безліч подібних заходів з просування інновацій. Головною функцією Startup Weekend (штаб-квартира - США, Сіетл) є навчання підприємництву, зміцнення бізнес-спільноти та допомога у запуску стартап-проектів. Така ініціатива стартувала в 2007 році і зараз подібні івенти проводяться в більш ніж 100 країнах світу, а команди, що сформувалися під час вікендів, змогли залучити в якості інвестицій понад $ 30 млн.
Короткострокові курси Startup Farm - сприяють розвитку стартапів. Startup Farm відрізняється від традиційних програм інкубаторів. Вона призначена саме для підприємців-початківців, які приходять з проектом на стадії ідеї. Протягом місяця з учасниками займаються такі імениті ментори, як Felipe Matos і Gustavo Guida Reis (президент Startup Weekend Rio). Після закінчення місяця організовується Demo Day, куди запрошуються бізнес-ангели і потенційні інвестори. Програма проходить на базі Instituto Inovaçao за сприяння Microsoft і Brazil Innovators (асоціація співпраці Кремнієвої долини і Бразилії).
В Україні також існує Startup Weekend - як підприємницький рух міжнародного масштабу де розробники, дизайнери, бізнесмени і взагалі всі хто зацікавлений у створенні власного бізнесу можуть протестувати чи життєздатна їхня ідея. Кожен Startup Weekend слідує такої моделі: будь-хто може представити свою ідею і отримати зворотній зв'язок від своїх однолітків після чого утворитися в команди навколо найвдаліших ідей певних шляхом відкритого голосування. Після побудови в команди розпочнеться насичена, 54 годинна робота над вивченням потенційного споживача продукту, бізнес моделі та створення прототипу. До участі в Startup Weekend в якості експертів запрошені бізнесмени, які успішно запустили свою справу. Протягом вікенду, вони будуть працювати з утворилися командами за одним столом. A також, поділяться своїм досвідом, допоможуть розробити первісну стратегію, вивчити «портрет користувача» і вкажуть на можливі пастки в які можуть потрапити молоді проекти.
Всеукраїнський конкурс «Інноваційний прорив» закликає об’єднати найкращі таланти країни для реалізації сьогоденних потреб нашої Батьківщини. це перший масштабний проект, націлений на розвитоктехнологічного бізнесу в Україні, кінцевою метою якого є залучення фінансування для низки відібраних у процесі конкурсу ідей та проектів українських розробників, вчених та підприємців. Місія конкурсу інновацій — створити попит та пропозиції на інноваційні рішення та проривні технології на рівні суспільної свідомості та способу життя. В лютому 2015 року компанія Global Management Challenge Ukraine оголосила про старт нового сезону Всеукраїнського конкурсу «Інноваційний прорив – 2015». Конкурс проходить за підтримки Міністерства освіти та науки України та Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України.
У цьому році до участі у конкурсі запрошують розробників проектів у таких категоріях.
1. ІТ, телекомунікації та засоби зв’язку (ПО, мобільні застосунки).
2. Засоби боротьби з дезінформацією та зміцнення ролі Social Media у розв’язанні суспільних проблем.
3. Енергозберігаючі та «зелені» технології.
4. Технології і розробки для сил АТО.
Отже, щодо прогнозів у сфері формування в Україні ринку наукових розробок та інноваційних ідей, то науково-технологічний прогрес є невід’ємною частиною не лише світового розвитку, а й вітчизняної економіки. Однак, технічний потенціал в нашій країні характеризується незадовільними тенденціями. Рівень активності промислових підприємств в створенні передових виробничих технологій не перевищує 10%. Перспективи розвитку науково-технологічного потенціалу України пов’язані, з одного боку, з вирівнюванням або усуненням існуючих диспропорцій, а з іншого – із системним характером дій щодо всього спектру суспільно-економічних відносин, авангардом яких є наукова діяльність і технологічний розвиток. Передусім маються на увазі такі сектори, як знання (наука, освіта), промисловий, правовий, податково-фінансовий сектори. На 2010-2020 рр. в умовах глобалізаційних викликів, до 75 % вітчизняного наукового потенціалу сьогодні використовується для підтримки вже досягнутого науково-технічного рівня економіки, лише незначна частина орієнтована на цілі оновлення на сучасному рівні наукових знань.
Незважаючи на те, що за останні роки відбувається позитивна динаміка фінансування наукового потенціалу в Україні, вітчизняна наука не є основою економічного зростання. Більшість фахівців стверджують, що обсяги фінансування і сьогодні не дають можливість вирішення матеріально-технічних проблем, які стоять перед наукою.
Перш за все, залишається гострою проблемою матеріально-технічне забезпечення науково-дослідної діяльності, яка потребує значних фінансових ресурсів на оновлення техніки та обладнання.
По-друге, соціально не захищеними залишаються наукові кадри. Основною проблемою цієї категорії залишається рівень заробітної плати науковців. Таким чином, престиж професії різко знижується. За останні роки кількість вчених, які виїхали за кордон, зменшилась, але ця проблема і сьогодні залишається дуже актуальною. Аналіз відтоку наукових кадрів свідчить про те, що виїжджають ті науковці, які можуть запропонувати нове знання, що не має перспектив для розвитку або застосування в нашій країні.
Також стає досить актуальною проблемою міждержавна мобільність наукових кадрів. Багато вітчизняних вчених відповідно до міжнародних договорів про співпрацю виїжджають до закордонних наукових центрів (на стажування чи тимчасову роботу), тим самим відбувається переміщення центрів науково-технологічної активності.
Актуальною проблемою залишається і те, що більшість науковців, які залишаються в Україні, займаються паралельними видами діяльності (політика, підприємництво). Виходячи з цього, значно знижується, а іноді і унеможливлюється процес ефективної наукової діяльності. У цих умовах вітчизняний науковий потенціал не виконує економічну функцію, а провідні вітчизняні науковці вже давно наголошують, що проблема фінансового забезпечення вирішується ситуативно, що державна підтримка науки є такою, що наука може виконувати лише соціокультурну функцію.
Таким чином, розвиток науково-технічного потенціалу повинен розглядатися з позиції інноваційної безпеки країни. Головним завданням інноваційної безпеки має бути перехід до створення конкурентних переваг у високотехнологічних галузях.
Для цього потрібно провести кардинальні заходи щодо:
- оновлення системи організації наукових досліджень, кадрового забезпечення, збереження наукового потенціалу держави та підвищення престижності науково-технічної праці.
- сформувати сприятливий інвестиційний клімат за рахунок створення розвинутого фондового ринку.
Головним принципом інвестиційної політики вважається поєднання інвестицій з інноваціями.
Таким чином, до основних пріоритетів розвитку науково-технічної діяльності України можна віднести запобігання надходженню застарілих та малоефективних технологій; сприяння застосуванню сучасних високоефективних технологій, розвитку наукового потенціалу та кадрового забезпечення; створення умов для розширення і збільшення кількості інноваційних структур (технопарки, технополіси, бізнес-інкубатори, інноваційні центри, інноваційні біржі).