Г) індивідуальний захист від теплового впливу.

Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату:

- удосконалення технологічних процесів та обладнання з метою зменшення виділення тепла у виробничі приміщення (заміна методів підведення – відведення тепла, зміна технології). Усунути джерело тепловиділення можна зміною технологічного процесу, наприклад, заміною пічного обігріву на електричний, заміною розмірів тепловипромінюючих поверхонь та ін.

- раціональне розміщення технологічного обладнання (розміщення джерел випромінювання в зоні холодних стін, вентиляції і т.п);

- автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами;

- теплоізоляція устаткування. Захистити виробниче середовище від надмірного радіаційного та конвективного тепла, що поступає від нагрітих поверхонь обладнання, можна за рахунок теплоізоляції цих поверхонь. В приміщеннях, де є можливість ураження людини електричним струмом і температура повітря досягає 30°С і вище (приміщення особливо небезпечні і підвищеної небезпеки по класифікації Правила будови електроустановок - ПБЕ), температура на поверхні теплоізоляції не допускається більше 45 С. З точки зору техніки безпеки, щоб уникнути опіків людини, температура гарячих поверхонь у виробничій зоні дії працюючих не повинна перевищувати 45 °С.

- захисні екрани, водяні та повітряні завіси. Захист від прямої дії теплового випромінювання здійснюється екрануванням - встановленням термічного опору на шляху теплового потоку. Екрани досить різноманітні, за принципом дії бувають поглинаючими і відбиваючими променеве тепло. Вони можуть бути стаціонарними і пересувними. Екрани захищають людину не тільки від теплових променів, а й оберігають від дії іскор і розжарених та гарячих бризок, виплесків рідин та викидів шлаків та окалини.

- вентиляція, опалення та кондиціювання повітря; Для зменшення вологості у виробничих приміщеннях слід уникати технологічних процесів з відкритими поверхнями випаровування рідини. Технологічне обладнання повинно бути герметизоване, а для видалення пари - обладнане витяжками. Як засіб видалення вологи із повітря приміщення використовується вентиляція. В приміщеннях, де діють оптимальні норми мікроклімату, слід встановлювати апарати для кондиціювання повітря. Полегшенню тепловіддачі від тіла людини сприяє підвищення швидкості руху повітря, що омиває тіло. Здійснюється це за допомогою вентиляційних систем

- влаштування зон (приміщень) для охолодження чи зігрівання;

- повітряне та водоповітряне душування;

- засоби індивідуального захисту При необхідності виконання робіт в зоні підвищеної температури повітря або в гарячих реактивних зонах обладнання (ремонт топочних камер, котлів, печів, сушарок та ін.) користуються засобами індивідуального захисту від інфрачервоних випромінювань - термозахисним одягом, ізолюючими апаратами органів дихання, спеціальними рукавичками, касками та ін

Вплив шкідливих речовин на організм людини.

Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише оптимальні метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщення можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовуються в технологічному процесі.

Шкідливими вважаються речовини, які при контакті з організмом людини за умов порушення вимог безпеки можуть призвести до виробничої травми, професійних захворювань або розладу стану здоров'я (ГОСТ 12.1.007-76).

Шкідливі речовини (ШР) можуть проникати в організм через:

- шкіру (бензол, толуол, ціаніди, тобто переважно рідкі речовини);

- перорально (при вживанні їжі потрапляють в шлунково-кишковий тракт);

- дихальні шляхи (випари, гази та пилоподібні речовини потрапляють в легені і кров, розносяться по всьому організму).

Ступінь отруєння залежить від таких основних факторів: токсичності речовини ; концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони ; шляху проникнення в організм; метеорологічних умов; індивідуальних особливостей організму; тривалості дії; дисперсності частинок; форми частинок; хімічного складу; розчинності в органічних рідинах; електричного заряду частинок.

Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ , випари ртуті, марганцю тощо).

Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин (випарів свинцю, ртуті, марганцю).

Шкідливі речовини, потрапивши в організм, розподіляються в ньому нерівномірно. Найбільша кількість свинцю накопичується в кістках, фтору – в зубах, марганцю – в печінці. Такі речовини мають властивість утворювати в організмі так зване “депо” і затримуватись в ньому тривалий час.

У санітарно-гігієнічній практиці прийнято поділяти шкідливі речовини на хімічні речовини (випари, гази тощо) та промисловий пил.

Хімічні речовини (шкідливі та небезпечні) відповідно ГОСТ 12.0.003-74 за характером фізіологічної дії на організм людини поділяються на:

- загальноотруйні, які викликають отруєння всього організму (ртуть, свинець, толуол, оксид вуглецю, ціаністі з’єднання, стирол, бензол, миш’як і його з’єднання, фосфор, олово);

- подразнювальні, які викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок (хлор, аміак, сірководень, озон, ацетон, окисли азоту, двоокис сірки);

- сенсибілізуючі, які діють як алергени (альдегіди, розчинники та лаки на основі нітросполук);

- канцерогенні, що спричиняють ракові захворювання (ароматичні вуглеводні, аміносполуки, нікель і його з'єднання, окисли хрому, пил азбесту);

- мутагенні, які викликають зміни спадкової інформації (свинець, марганець, радіо активні речовини, формальдегід);

- речовини , які впливають на репродуктивну (дітородну) функцію (бензол, свинець, марганець, стирол, нікотин, радіоактивні речовини);

- наркотичні, які викликають збудження нервової системи, а потім її виснаження (метиловий спирт, метан, хлороформ, ацетон, кофеїн, нікотин, новокаїн, морфін, папаверин, промедол, ефедрин).