Вплив відходів на навколишнє середовище та людину
У зв’язку з бурхливим розвитком промисловості останнім часом гостро постало питання про екологію та захист навколишнього середовища. Одним з найбільших джерел забруднення природи є легка промисловість, зокрема текстильна.
Основні екологічні проблеми, викликані діяльністю заводів з виробництва тканин – токсичні речовини, що потрапляють в атмосферу і стічні води. Вентиляційні викиди можуть містити пари розчинників, формальдегід, вуглеводні, сірководень і з’єднання металів. Забруднення стічних вод барвниками представляє серйозну екологічну проблему через небезпеку для здоров’я людини і тварин. Більше ніж одна третина хімічно активного барвника надходить у стічні води під час промивки тканини. У багатьох країнах були встановлені ліміти вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, але часто їх важко дотримуватися без використання дорогих систем для очищення стічних вод.
Використання хімічних речовин при виробництві тканин може бути небезпечно для людини. Залишки формальдегіду та деяких сполук важких металів можуть викликати роздратування шкіри.
Останнім часом люди все частіше стали звертати увагу на екологічність текстильної продукції. Тому виробникам довелося посилити заходи екологічного контролю. Рішенням може стати використання матеріалів, що виробляють мінімальну кількість шкідливих речовин. Натуральні тканини стають все більш популярними, а штучні відходять на задній план. У ряді країн активно впроваджуються різні законодавчі та природоохоронні акти перешкоджають появі на ринку продукції забруднює навколишнє середовище. Не потрібно мати спеціальних знань, щоб визначити якість тканин. У цьому людям допомагає екомаркування – комплекс відомостей екологічного характеру про продукцію, процеси або послуги у вигляді умовних позначень на ярлику.
Як було вже зазначено, текстильна промисловість створює чимало проблем екологічного характеру. Щоб зменшити кількість шкідливих відходів використовують натуральні барвники, які можна отримати з різних видів рослин, тварин організмів, або шляхом мікробіологічних технологій. Найбільш перспективними для текстильного оздоблювального виробництва виявилися рослинні барвники, оскільки тварини важко виробляти, а бактеріальні використовуються в галузях харчової промисловості. Випуск усіх груп натуральних барвників не перевищує 1% від обсягів виробництва синтетичних барвників, хоча попит на натуральні барвники в останні роки зростає в усьому світі.[6]
Негативний вплив синтетичних матеріалів на здоров’я людини, сьогодні не викликає сумнівів. Адже саме наявність синтетичних волокон, отриманих хімічним шляхом, в одязі порушує природний теплообмін тіла. У синтетичних тканин ще безліч шкідливих властивостей:
– низька гігроскопічність, через що волога, яка виділяється зі шкіри людини, погано усмоктуючись в волокна, закупорює повітряні пори, ускладнює циркуляцію повітря, знижує теплоізоляційні властивості тканини;
– тривале утримання неприємних запахів;
– електростатичність;
– летючі компоненти хімволокон, в тому числі і токсичні, можуть виділятися протягом декількох місяців при прасування білизни;
Алергію і роздратування можуть викликати не тільки барвники, але і самі тканини. Одяг низької якості може завдати шкоди навіть людям, не схильним до алергії. Тому вчені радять вибирати одяг з натуральних тканин. Не кажучи вже про те, що дітям до трьох років взагалі не можна носити одяг з штучних та синтетичних тканин. Ще один мінус синтетичних тканин це виділяються шкідливі речовини, при їх переробці. Це також шкодить здоров’ю людини.
Але, незважаючи на недоліки штучних волокон, у них є і переваги. Текстильні вироби нового покоління відповідають потребам людини, володіють багатофункціональними і комфортними властивостями. Як не дивно, використання одягу на основі синтетичних волокон дозволяє підвищити працездатність організму в екстремальних умовах. Такі тканини незамінні у виробництві одягу для полярників і пожежників. Ще один плюс штучних волокон те, що їх виробництво вирішило проблему з нестачею матеріалів. Тепер підприємствам з виробництва одягу не обов’язково знаходиться поруч з бавовняними плантаціями або фермами з розведення худоби. Також синтетичні тканини добре зберігають форму, не мнуться і не дають усадки. Саме ці властивості особливо цінуються в побуті і підштовхнули до створення змішаних тканин. З домішкою хімічних волокон виробляється близько 20% бавовняних, 5% лляних, 81% вовняних і більше 97% шовкових тканин, що певною мірою знижує напруженість у забезпеченні галузі сировиною і робить одяг більш гігієнічною, в порівнянні з чисто синтетичним матеріалом. здоров’я.
Законодавча база
| Текстильна галузь (код КВЕД 17) | ||||
| НПАОП 17.0-3.01-85 | Збірник норм безплатної видачі засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям підприємств текстильної і легкої промисловості | 21.05.85 | Мінлегпром СРСР | |
| НПАОП 17.0-7.01-70 | Єдині вимоги безпеки до будови та експлуатації цехового транспорту підприємств текстильної та легкої промисловості | Мінлегпром СРСР | ||
| НПАОП 17.0-7.12-83 | ОСТ 17-943-83 Процеси виробничі підприємств текстильно-галантерейної промисловості. Вимоги безпеки | Мінлегпром СРСР | ||
| НПАОП 17.6-1.11-06 | Правила охорони праці для трикотажної галузі промисловості Зареєстровано: | Наказ № 4 від 22.11.2006 11.12.2006 за № 1301/13175 | Держгірпромнагляд України Мінюст України | |
| НПАОП 17.11-1.01-07 | Правила охорони праці для працівників бавовняного виробництва Зареєстровано: | Наказ № 135 від 19.06.2007 06.07.2007 за № 776/14043 | Держгірпромнагляд України Мінюст України | |
| НПАОП 17.12-7.10.80 | ОСТ 17-840-80 Процеси виробничі підприємств вовняної промисловості. Вимоги безпеки | Мінлегпром СРСР | ||
| НПАОП 17.12-7.15-84 | ОСТ 17-958-84 Процеси виробничі підприємств первинної обробки вовни. Вимоги безпеки | Мінлегпром СРСР | ||
| НПАОП 17.14-7.13-84 | ОСТ 17-976-84 Процеси виробничі підприємств льняної промисловості, Вимоги безпеки | Мінлегпром СРСР | ||
| НПАОП 17.15-7.06-85 | ОСТ 17-346-85 Процеси виробничі підприємств шовкової промисловості. Вимоги безпеки | Мінлегпром СРСР | ||
| НПАОП 17.25-7.01-85 | ОСТ 17-64-85 Процеси виробничі підприємств конопле-джутової промисловості. Вимоги безпеки | Мінлегпром СРСР | ||
| НПАОП 17.53-7.08-85 | ОСТ 17-361-85 Процеси виробничі підприємств вально-повстяної промисловості. Вимоги безпеки | Мінлегпром СРСР | ||
| НПАОП 17.53-7.09-85 | ОСТ 17-365-85 Процеси виробництва нетканих матеріалів. Вимоги безпеки | Мінлегпром СРСР |
Висновки
Найбільше непродовольчих товарів виробляє легка промисловість, яка забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям тощо, а інші галузі промисловості - кордом, технічними тканинами тощо.
Отже, провідною галуззю легкої промисловості є текстильна промисловість, яка представлена бавовняними, вовняними та лляними виробництвами.
Текстильна промисловість створює чимало проблем екологічного характеру. Щоб зменшити кількість шкідливих відходів використовують натуральні барвники, які можна отримати з різних видів рослин, тварин організмів, або шляхом мікробіологічних технологій. Найбільш перспективними для текстильного оздоблювального виробництва виявилися рослинні барвники, оскільки тварини важко виробляти, а бактеріальні використовуються в галузях харчової промисловості.
Текстильні вироби нового покоління відповідають потребам людини, володіють багатофункціональними і комфортними властивостями. Як не дивно, використання одягу на основі синтетичних волокон дозволяє підвищити працездатність організму в екстремальних умовах. Такі тканини незамінні у виробництві одягу для полярників і пожежників. Ще один плюс штучних волокон те, що їх виробництво вирішило проблему з нестачею матеріалів. Тепер підприємствам з виробництва одягу не обов’язково знаходиться поруч з бавовняними плантаціями або фермами з розведення худоби. Також синтетичні тканини добре зберігають форму, не мнуться і не дають усадки.