Проектування зображення на екран
Біологічний диктант.
1. Основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів. (Клітина.)
2. Учений, який відкрив яйцеклітину птахів і ссавців. (К. Бер.)
3. Наука, яка вивчає будову і функції клітин. (Цитологія.)
4. Рік уведення терміна «клітина». (1665.)
5. Учений, який уперше відкрив бактерії і найпростіші. (А. ван Левенгук.)
6. Учений, який відкрив і описав ядра в клітинах рослин. (Р. Броун.)
7. Автор клітинної теорії. (Т. Шванн.)
8. Рік, коли була сформульована клітинна теорія. (1839.)
9. Форми існування живих організмів. (Одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні.)
10. Колоніальний організм. (Вольвокс.)
3. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Світ клітин неможливо побачити неозброєним оком. Він залишався повністю невідомим до середини ХVІІ ст., доки люди не навчилися шліфувати лінзи й використовувати їх для розширення можливостей зору. Незадовго до цього, у 1590 р., голландський шліфувальник скла Захар Янсен, з’єднавши разом дві лінзи, винайшов примітивний мікроскоп. Саме завдяки цьому винаходу вчені змогли розкрити таємницю клітинної будови.
Ось що про це відомо: «Історія появи перших кварцових лінзочок зовсім припала порохом віків, адже ще короткозорий Нерон утішався гладіаторськими боями крізь відшліфований смарагд. Та й пращуром сучасного мікроскопа теж свого часу не дуже займалися: це вже тепер історики ламають списи, сперечаючись, хто його винайшов. Дехто вважає, що мікроскоп винайшли батько та син Янсени наприкінці ХVІ ст. Багато хто приписує винахід приладу Г. Галілею. Хоча перший примітивний мікроскоп з’явився у ХVІ ст. у Голландії, і складався він із трубки, прикріпленої до підставки. У цій трубці було два збільшувальних скла. Але перший опис клітини було зроблено у 1665 р., тому саме ХVІІ ст. вважається часом появи науки цитології».
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.
4. Вивчення нового матеріалу
План пояснення нового матеріалу
1. Будова збільшувальних приладів: лупа. (Розповідь учителя, технологія «Мікрофон».)
2. Будова збільшувальних приладів: світловий мікроскоп. (Розповідь учителя, бесіда, технологія «Мікрофон», складання опорної схеми, самостійна робота учнів з підручником, повідомлення учня.)
Будова збільшувальних приладів: лупа
Запитання до учнів:
— Пригадайте, які збільшувальні прилади ви вивчали у 5-му класі. (Мікроскоп, лупа.)
Проектування зображення на екран (або демонстрування лупи і мікроскопа)
Розповідь учителя
Лупа (збільшувальне скло) — оптичний прилад (збиральна лінза або система лінз) для розглядання дрібних деталей. Лупа складається з оправи, ручки і збільшувального скла.
Технологія «Мікрофон»
— Де використовуються лупи?
Очікувана відповідь учнів:
Лупи використовуються в багатьох сферах людської діяльності:
• у біології;
• медицині;
• археології;
• банківській справі;
• ювелірній справі;
• криміналістиці;
• при ремонті годинників та радіоелектронної техніки;
• у філателії, нумізматиці та боністиці.
Розповідь учителя
Залежно від конструкції розрізняють такі види луп:
• Ручна лупа — скло, опукле з двох боків, яке вставлене в оправу. За допомогою ручної лупи можна побачити предмет збільшеним у 2–25 разів.
• Штативна лупа збільшує предмети у 10–25 разів. У її оправу вставлені два збільшувальних скла, укріплених на підставці — штативі. У мікробіології, медицині та інших наукових сферах знайшла своє застосування саме штативна лупа.
Проектування зображення на екран
Правила роботи з ручною лупою
1. Ручну лупу потрібно тримати близько до ока.
2. Біологічний об’єкт наближайте до лупи (чи лупу до об’єкта) до тих пір, поки не отримаєте чіткого зображення.
3. Для зручності користування на лупі вказують кратність її збільшення.
Будова збільшувальних приладів: світловий мікроскоп
Розповідь учителя
Головна частина світлового мікроскопа, з яким ми працюємо в школі,— збільшувальні лінзи, вставлені в тубус (від латин. tubus — трубка).
Проектування зображення на екран
У верхньому кінці тубуса міститься окуляр, який складається з оправи і двох збільшувальних лінз. Назва «окуляр» походить від латинського слова okulus, що означає «око». Розглядаючи предмет за допомогою мікроскопа, око наближують до окуляра. На нижньому кінці тубуса міститься об’єктив, який складається з оправи і кількох збільшувальних лінз. Назва «об’єктив» походить від латинського слова objectum, що означає «предмет».
Тубус прикріплений до штатива. За допомогою гвинтів його можна піднімати й опускати. До штатива прикріплені також предметний столик, у центрі якого є отвір, а під ним конденсор та дзеркало (або джерело світла). Конденсор складається із двох лінз. Лінзи збирають паралельні промені світла, відбиті від дзеркала, в один пучок у площині досліджуваного препарату.