Програма виробничо-економічної практики
Підведення підсумків практики
1.5.1. Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми та індивідуального завдання. Форма звітності – письмовий звіт, підписаний і оцінений безпосередньо керівником від бази практики. Письмовий звіт разом з іншими документами (щоденником та характеристикою) подається на рецензування керівнику практики від кафедри.
Звіт має містити відомості про виконання студентом усіх розділів програми практики та індивідуального завдання, висновки і пропозиції, список використаної літератури і, у випадку необхідності, додатки (бланки, схеми, графіки тощо).
1.5.2. Звіт оформляється згідно з єдиним стандартом конструкторської документації, повинен бути написаний чітко, розбірливо, без помилок та виправлень (або надрукований) з одного боку білого паперу формату А4 (210 х 297 мм). Аркуш звіту повинен мати поля: ліворуч – 25 мм, верхнє – 20 мм, праворуч – 10 мм, нижнє – 20 мм. Загальний обсяг звіту повинен складати близько 25-30 сторінок друкованого тексту. Титульна сторінка видається кафедрою. Звіт повен включати наступні матеріали:
- титульна сторінка зі всіма підписами;
- зміст (список усіх розділів з вказівкою сторінок);
- основна частина (звіт про конкретну виконану роботу згідно з програмою практики);
- індивідуальне завдання;
- висновки і пропозиції;
- літературні джерела;
- додатки (у разі необхідності);
- щоденник практики (з характеристикою).
Докладніше оформлення звіту викладено у методичних вказівках до оформлення курсових, випускних, дипломних робіт та звітів.
1.5.3. Звіт з практики захищається студентом (з диференційованою оцінкою) в комісії, призначеною завідуючим кафедрою. Залік приймається в університеті протягом трьох днів після закінчення практики. Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і залікову книжку студента.
1.5.4. Студенту, який не виконав програму практики без поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених підприємством. Студент, який в останнє отримає негативну оцінку по практиці в комісії, відраховується з університету.
1.5.5. Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях кафедри економіки та менеджменту, а загальні підсумки – на нарадах факультету.
Програма виробничо-економічної практики
2.1. Мета і задачі.
Виробничо-економічна практика є першою самостійною роботою студентів по освоєнню своєї спеціальності і має на меті вивчення технології й організації реального виробництва, придбання навичок практичної самостійної роботи в цехах, відділах і ін. підрозділах підприємства. Основне призначення практики полягає в розширенні, поглибленні і закріпленні теоретичного матеріалу, вивченого протягом навчання в університеті по системах технологій, економіці, організації, плануванню, менеджменту, маркетингу, ціноутворенню й іншим дисциплінам.
Практика повинна дати студентам загальні уявлення про виробничі процеси, застосовуване устаткування, системи нормування й оплати праці, економічні розрахунки витрат, складання кошторису витрат, обґрунтування цін на продукцію підприємства, основні бухгалтерські документи і їхнє заповнення, способи розрахунку з постачальниками, споживачами, організацію обліку і звітності, контролю якості виконуваних робіт тощо.
2.2. Зміст програми практики.
У процесі проходження практики студенти повинні вивчити і відбити в звіті наступні питання:
- виробнича структура підприємства (цеху, відділу);
- характеристика виробничого і технологічного процесів;
- тип і масштаби виробництва;
- функції окремих підрозділів;
- основні показники виробничої програми підприємства;
- технологічна і технічна документація, використовувана при оформленні замовлення на виготовлення виробу;
- технологічні можливості устаткування і показники ефективності його використання;
- методи визначення норм часу;
- розрахунки витрат виробництва;
- організація оплати праці;
- виробниче оперативне планування;
- стан і перспективи підвищення якості продукції, що випускається;
- використання інформаційних технологій;
- питання безвідхідної технології;
- процеси матеріально-технічного постачання і збуту продукції;
- правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежної безпеки.
У результаті практики студенти повинні:
а) знати:
- виробничі і технологічні процеси на підприємстві, технічну документацію, обладнання, що використовуються;
- показники ефективності використання ресурсів підприємства;
- стан і перспективи підвищення якості продукції;
б) вміти:
- розраховувати основні показники виробничої програми підприємства;
- визначати ефективність використання всіх видів ресурсів;
- розраховувати витрати на виробництво.
2.5. Індивідуальне завдання.
Теми індивідуальних завдань формулюються керівником практики та уточнюються кафедрою в перші дні практики в залежності від робочого місця студента на підприємстві.
Індивідуальне завдання повинно бути спрямовано на вивчення нових наукових та прогресивних розробок в області виробничих та технологічних процесів, підвищення якості продукції, економічних розрахунків тощо, а також на надання безпосередньої допомоги підприємству і видачі рекомендацій по покращенню його діяльності. У завданні повинно відобразити сучасний стан розглянутого питання, зробити аналіз, пропозиції, висновки.
Приблизна тематика індивідуальних завдань:
1. Оперативне планування на підприємстві.
2. Диспетчеризація виробництва.
3. Ефективність використання основних фондів та шляхи її підвищення.
4. Шляхи підвищення якості продукції.
5. Інформаційне забезпечення виробничих процесів.
6. Організація виробничих процесів.
7. Організація системи матеріально-технічного постачання та шляхи її вдосконалення.
8. Організація ремонтного господарства та рекомендації щодо її вдосконалення.
9. Організація складського господарства та рекомендації щодо її вдосконалення.
10. Організація системи збуту.
11. Ефективність використання обігових коштів підприємства.
12. Організація системи контролю на підприємстві.
13. Аналіз економічних показників підприємства.
14. Аналіз фінансового стану підприємства.
15. Аналіз маркетингової діяльності на підприємстві.
16. Продуктивність праці та напрямки її підвищення.
17. Місце НДДКР в діяльності підприємства.
18. Технологічна підготовка виробництва.
19. Конструкторська підготовка виробництва.
20. Вдосконалення використання виробничих потужностей підприємства.
21. Транспортне забезпечення виробничого процесу.
22. Мотивація праці персоналу.
23. Форми та системи оплати праці.
24. Ефективність енергетичного господарства підприємства.
25. Розрахунки цін на продукцію.
Для виконання індивідуального завдання рекомендується спочатку ознайомиться з літературними джерелами, а потім докладно опрацювати наявну на підприємстві документацію та нормативні документи.
2.6. Оформлення та захист звіту з практики.
На протязі періоду практики студент повинен систематично працювати по збору матеріалів для оформлення звіту з практики, вести записи, щоденник, виявляти творчу ініціативу, спрямовану на виконання програми практики.
По закінченні практики студент повинен подати керівнику від університету звіт, щоденник та характеристику. Вимоги до оформлення звіту наведені у п. 1.5 та у відповідних методичних вказівках. Титульний лист виконується у відповідності з додатком.
Звіт повинен містити:
- розгляд питань згідно з програмою практики (п. 2.2) обсягом 18-20 стор.;
- індивідуальне завдання (п. 2.5) обсягом 8-10 стор.;
- щоденник;
- характеристику, яка повинна повністю відображати діяльність студента на підприємстві в період практики.
Звіт повинен бути готовим за три дні до закінчення практики і підписаним керівником практики від підприємства. Всі підписи в звіті, характеристиці та щоденнику повинні бути завірені печаткою відділу кадрів підприємства.