Розрахунок транспортуючого устаткування
2.7.1 Норії, що встановлюють в спорудженнях хлібоприймальних підприємств і елеваторів в залежності від технологічного призначення поділяються на основні і спеціалізовані.
2.7.2 Для кращого використання основних норій передбачають:
а) можливість подачі кожного основного потоку зерна не менше ніж на 2 норії;
б) забезпечення технологічними схемами порівняно однакової тривалості роботи основних норій протягом доби.
2.7.3 До спеціалізованих норій відносять : зерносушарні ; що подають зерно на попереднє очищення в потоці прийому ; для транспортування відходів; для розвантаження і навантаження засобів доставки зерна і для передачі зерна, що надходить із засобів доставки в накопичувальні ємності.
2.7.4 Необхідну кількість основних норій визначають з розрахунку забезпечення виконання всіх операцій із зерном, що збігаються за часом (таблиці 2.19).
Таблиця 2.20 Розрахунок кількості норій для виконання операцій, що
співпадають за часом
№ з/п | Операції, що співпадають у часі | Розрахункова формула | Кількість норій при Qm/n |
Приймання зерна з автотранспорту | |||
Відпуск зерна на залізничний транспорт | |||
Забирання зерна після основного очищення в силоси (зерносклади) | |||
Подача зерна після сушіння на основне очищення | |||
Всього норій | ΣN |
Примітки;
1. Анга — годинний обсяг надходження зерна автотранспортом;
Авд3, — добовий обсяг відвантаження зерна на залізничний транспорт ;
Аоч , Ас — добові обсяги очищення і сушіння зерна.
2. Мінімальну продуктивність норій приймають:
а) для заготівельних елеваторів:
- 175 m/год при річних обсягах надходження зерна автотранспортом до 50000т;
- 250 т/год при річних обсягах від 50000 до 70000 т;
- 350 т/год при річних обсягах більше 70000 т;
3. Кп — коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності норій при прийманні сирого і вологого зерна( Кп = 0,85 для тихохідних норій; Кп = 0,7 для швидкохідних норій ).
2.7.5 Таблиця 2.21 Розрахунок кількості норіє-годин
№ з/п | Найменування операцій | Розрахункові формули | Кількість норій-годин при продуктивності | |
Q1 =100 т/год | Q2 =175 т/год | |||
Подача зерна в бункери - надсепараторні | ||||
- досушарні | ||||
- відпускні бункери | ||||
Спорожнення накопичувальних бункерів - з автотранспорту | ||||
Спорожнення бункерів | ||||
- підсепараторних | ||||
- післясушарних | ||||
Провітрювання зерна | ||||
Всього норіє-годин | ΣНг | ΣНг1= | ΣНг2= |
2.7.6 Необхідну кількість норій (Nн , шт) розраховують за формулою:
(2.20)
де А - добові об'єми внутрішніх операцій, що визначаються відповідно розрахунків об'ємів робіт, т;
Кв - коефіцієнт використання норій ( див. таблицю 2.22);
Кк - коефіцієнт, що залежить від культури, що переміщується (див. табл. 2.20);
Квз - коефіцієнт зниження продуктивності норії, що залежить від якісних характеристик зернової маси (вологість, засміченість) ( див. табл. 2.26);
Kt - коефіцієнт використання основних норій за часом (може бути збільшений на 0,05 за узгодженням з керівником проекту) ( див. таблицю 2.23).
Підбирають ______ норії ______________
________________________________________________________________________________________________
2.7.7 Продуктивність конвеєрів приймають рівною продуктивності основних норій.
Для норій ________ підбирають над- і підсилосні (над- і підскладські ) конвеєри продуктивністю ________т/год.
Для надсилосних (надскладських) конвеєрів підбирають скидуючий візок _________________
________________________________
2.7.8 Для норій __________ підбирають автоматичні порційні ваги ___________
________________________________________________________________________________________________________________
2.7.9 Розрахункову теоретичну пропускну здатність зернопроводів (при куті нахилу самопливної труби до обрію 36°) та їх деталей (сектори, засувки, перекидні клапани тощо) приймають ___________
Продуктивність транспортуючого обладнання (Q, т/год) | ||||||
50 | 100 | 175 | 250 | 350 | 500 | |
Діаметр, мм | 150 | 250 | 300 | 350 | 400 | 450 |
2.7.10 Кут нахилу зернопроводу для пшениці чи жита в комунікаціях до зерносушарок приймають 45°, на всіх інших — 36°.
Кут нахилу зернопроводів у будівлях, де передбачається збереження рису-зерна, соняшнику, вівса, ячменю, рицини приймають не менше 45°.
2.7.11 Товщину металу для зернопроводів приймають 5мм.