Основні правила розробки сіткового графіку

Практичне заняття № 2

Сіткове моделювання. Розрахунок основних параметрів сіткового графіку

Сіткове планування і управління (СПУ) – це графічне представлення комплексу робіт, орієнтоване на виконання кінцевої мети. Іноді сіткові графіки називають сітковими моделями, тому що вони дозволяють представити весь комплекс робіт і їх характеристики під час планування і виконання проекту. Найважливіша перевага цього методу полягає в тому, що він дає можливість визначення порівняно точної оцінки обсягу, тривалості і термінів виконання майбутніх робіт; ув’язування їх логічного і технологічного взаємозв’язку і послідовності; дозволяє вибрати з усього комплексу робіт для особливого контролю ті, що визначають загальний термін виконання всього проекту.

Основою системи СПУ є сітковий графік.

Сітковий графік – графічне відображення робіт проекту і залежності між ними.

Сітковий графік проекту – це інструмент, що використовується для планування, складання розкладу і моніторингу ходу виконання проекту.

Сітковий графік – це основа інформаційної системи проекту, яка використовуватиметься менеджерами проектів для ухвалення рішень, пов'язаних з управлінням часом проекту, його вартістю і ходом виконання.

КОНСТРУЮВАННЯ СІТКОВОГО ГРАФІКА ПРОЕКТУ

Термінологія

Розглянемо основні поняття й елементи сіткових графіків.

Сітковий графік складається з двох елементів – подій і робіт.

Подія – настання деякого факту, що відповідає закінченню й одночасно можливості початку однієї або декількох робіт. Наприклад, завершення розбирання елемента установки, усунення дефектів, тощо. Подія не має тривалості в часі, тобто відбувається миттєво. Подія, що стоїть на початку сіткового графіка називається вихідною подією. Подія, що стоїть наприкінці сіткового графіка, називається завершальною подією.

На графіках подія позначається по - різному:

колом , квадратами , еліпсами і т.п.

Робота – деякий процес, дія, що переводить одну подію в іншу. Наприклад, робота з розбирання елемента установки, усунення дефектів, тощо. Роботи бувають дійсними і фіктивними. Дійсні роботи вимагають витрат часу, трудових і матеріальних ресурсів. Фіктивні роботи вказують тільки на причинний взаємозв’язок між роботами і не вимагають витрат часу і ресурсів. Роботи на графіку позначаються стрілками в напрямку завершальної події. Дійсні роботи позначаються суцільними стрілками, фіктивні роботи – пунктирними стрілками. Кожна робота починається початковою подією і закінчується кінцевою (завершальною) подією.

Усі роботи кодуються в числовій формі. Робота має своїм кодом два числа: перше відповідає номеру початкової події, друге – номеру кінцевої події роботи.

Шлях – будь-яка безперервна послідовність робіт від вихідної до завершальної події графіка. Довжина шляху визначається тривалістю робіт, що входять до його складу.

Критичний шлях – це найбільш тривалий ланцюжок робіт, що веде від вихідної до завершальної події. Саме тривалість критичного шляху визначає терміни початку і завершення всього комплексу робіт. Властивості, притаманні роботам критичного шляху, значною мірою визначають ефективність сіткових графіків.

Основні правила розробки сіткового графіку

При побудові структурного плану сіткового графіка варто користуватися наступними основними правилами.

Правило 1. Роботи А, В і С виконуються послідовно (рис. 1)

Правило 2. Для робіт В і С, виконуваних паралельно, необхідний результат роботи А (рис. 2)

Правило 3. Для виконання роботи С необхідний результат робіт А і В (рис. 3)

Правило 4. Якщо робота С слідує за двома паралельними роботами А і В, а робота D слідує тільки за роботою В (рис. 4)

Правило 5. Не повинно бути замкнених контурів (рис. 5)

Правило 6. Кожна подія, за винятком початкової і завершальної, повинна мати не менше однієї попередньої і наступної роботи.