Загальні принципи організації обліку праці та її оплати
Основними завданнями організації обліку праці та її оплати є:
· чітка реґламентація організації праці на підприємстві;
· контроль за використанням робочого часу та забезпечення зростання продуктивності праці;
· облік і контроль за використанням фонду заробітної плати та іншими грошовими коштами, які виділяють для оплати праці працівників підприємства;
· своєчасне і правильне визначення сум нарахованої заробітної плати й відрахувань органам соціального страхування та віднесення їх на собівартість продукції (робіт, послуг), а також на інші витрати;
· здійснення у встановлені терміни всіх розрахунків з працівниками і службовцями із заробітної плати та інших виплат;
· впровадження мотивації праці працівників.
Для виконання цих завдань необхідно, перш за все, організувати облік особового складу підприємства та його робочого часу із суворим дотриманням законодавства про працю.
У наказі про облікову політику підприємства треба передбачити наступні положення щодо обліку праці та її оплати:
· форми і системи оплати праці;
· порядок створення резервів на виплату відпусток;
· форми кадрової документації та документування операцій з оплати праці;
· порядок внесення змін в організацію праці.
Форми та системи оплати праці, як і порядок внесення змін в організацію праці, реґламентовані також положенням про оплату праці на підприємстві
До інструктивної бази належать такі нормативні документи:
o Наказ Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року № 277 "Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу"
o Наказ Держкомстату від 05.12.2008 р. №489 Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці
1. Затвердити та ввести в дію з 1 січня 2009 року типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій, що додаються:
1.1. N П-1 "Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу".
1.2. N П-2 "Особова картка працівника".
1.3. N П-3 "Наказ (розпорядження) про надання відпустки".
1.4. N П-4 "Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)".
1.5. N П-5 "Табель обліку використання робочого часу".
1.6. N П-6 "Розрахунково-платіжна відомість працівника".
1.7. N П-7 "Розрахунково-платіжна відомість (зведена)".
4. Визнати такими, що втратили чинність, з 1 січня 2009 року:
4.1. Наказ Міністерства статистики України від 22 травня 1996 року N 144 "Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі".
4.2. Наказ Міністерства статистики України від 9 жовтня 1995 року N 253 "Про затвердження типових форм первинного обліку".
4.3. Наказ Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року N 277 "Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу" в частині затвердження типової форми первинного обліку N П-2 "Особова картка". При цьому залишились чинними:
П-9 "Книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них";
П-10 "Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них";
П-11 "Акт на списання бланків трудових книжок або вкладишів до них".
Основою організації оплати праці є тарифна система, що включає:
– Тарифні сітки;
– Тарифні ставки;
– Системи посадових окладів;
– Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна сітка – це сукупність розрядів та відповідних ним тарифних коефіцієнтів, за якими диференціюють заробітну плату працівників.
Тарифна сітка формується на підставі:
– тарифної ставки робочого 1 розряду, що встановлюється в розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати;
– міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Тарифна ставка – розмір оплати праці працівників за одиницю часу.