Складання індексів і показників степеня

Індекси та показники степеня за розміром очка мають бути помітно меншими від символів і чисел у формулі. Загалом індексів має бути вдвічі менше від символів, яких вони стосуються, однак при цьому не повинна порушуватися читабельність формул.

Лінії індексів і показників степеня одного порядку мають бути строго вирівняні в кожному рядку формули.

Індекси та показники мають розташовуватися впритул до символу без якихось відбивок, а подвійні індекси {А"_т) - один над одним, забезпечуючи рівномірний вихід індексу і показника вниз та вгору.

При складанні подвійних індексів спеціальними знаками допускається розміщення показника після індексу ( _а ²) тільки тоді, коли індекс і показник містять кожний одну літеру або цифру.

Індекси та показники другого порядку мають бути розміщені відповідно до правіш, викладених вище, вважаючи індекс першого порядку основним символом, до якого належить індекс другого порядку.

5.7.5. Складання дужок і приставних знаків

Круглі, квадратні, фігурні, кутові та інші дужки у формулах мають бути прямого світлого накреслення. Кегль дужок має дорвнювати висоті найбільшої частини помішеного в них виразу. У формулах з одно-, дво-, і багаторядковими елементами використовують дужки різних кеглів, але кегль дужок, що закривають та відкривають формули, має бути однаковим.

Дужки не повинні бути відбиті від умішених у них елементів формул, а від суміжних елементів вони мають бути відокремлені проміжком у 2 п. Якщо за дужкою йде індекс (показник), то він має бути складений без відбивки від дужки, а відбивка перенесена за індекс.

Коли відкриваючі або закриваючі дужки (одного чи різних видів, однакового чи різних кеглів) ідуть одна зг одною, між ними відбивки не повинно бути, але закриваючу і наступну за нею відкриваючу дужки розділяють шпацією у 2 п.

Знак радикала (Т~, з/ 1, що визначає дію визначення кореня, якщо він складений з лінійкою надкореневого виразу, має бути за кеглем на 2 п. більшим, ніж висота найбільшої частини підкореневого виразу. Допускається використання знаків радикала, більших за кеглем на 4 п., з випуском знака на 2 п. донизу. Кегль знака радикала, що використовується без лінійки, має дорівнювати висоті найбільшої частини підкореневого виразу. В одній формулі можуть застосовуватися знаки різних кеглів.

Для радикала з лінійкою має бути використана тонка лінійка у 2 п., довжина якої дорівнює довжині підкореневого виразу або перевищує її не більш як на 2 п. (з виходом за підкореневий вираз). Лінійка має точно і без просвітів прилягати до горизонтального

штриха знака радикала.

Якщо під знаком радикала з лінійкою є дробові вирази, то ділильна лінійка, розташована на середній лінії формули, за довжиною має дорівнювати лінійці кореня.

Інші ділильні лінійки та лінійки знаків радикала в підкореневому виразі мають бути меншими за довжиною мінімум на 2 п.

У підкореневому виразі при знаку радикала без лінійки, як правило, взятому в круглі дужки, кегль дужок має дорівнювати кеглю знака радикала.

Від підкореневого виразу знак радикала не повинен бути відокремлений, а від суміжних елементів формул знак радикала з підкореневим виразом відокремлюється з обох боків проміжком у 2 п.

Показник степеня кореня має бути складений шрифтом кг. 4 (допускається кг. 6) і розміщений точно посередині над вертикальним штрихом знака радикала без відбивки від нього.

Знаки інтегрування, суми, добутку, декартового та тензорного добутків, згортки сім'ї функцій, об'єднання або перетину будь-якого числа множників та деякі інші знаки мають бути складені прямим шрифтом збільшеного кегля.

В однорядкових формулах знаки інтегрування мають кегль на 6 п. більший, а решта знаків - кегль на 4 п. більший, ніж кегль символів основного рядка.

Середина кегля приставних знаків (наприклад, вістря знака, точка перетину в знаках підсумування тощо) має завжди розташовуватися точно на середній лінії формули.

Знаки інтеграла, що йдуть один за одним, між собою не відокремлюються.

Приставні знаки від суміжних елементів з обох боків мають бути відокремлені проміжком у 2 п. Якщо підключання до приставних знаків (межі інтегрування, підсумовування і т.д.) значно більші від ширини знака, то допускається збільшення відбивок знаків рівномірно з обох боків до 12 п. Підключання до приставних знаків, а також підключання знизу до позначення Ііт мають бути складені шрифтом кг. 4 (допускається шрифт кг. 5 або 6) без відбивки від знаків та з виключанням посередині знака.

Коли ж підключання до знака інтеграла, що позначають межі інтегрування, оформлені до складання праворуч від знака, то вони мають бути розміщені в межах кегля знака інтеграла і від нього не відокремлюються. При цьому відбивка знака інтеграла ліворуч завжди дорівнює 2 п.. а відбивка підінтегрального виразу на 2 п. рахується від найбільшого за розміром виключання.

5.7.6. Складання математичних формул із перенесеннями

Місця перенесень математичних формул, що не вміщуються в заданому форматі складання, мають бути вказані у видавничому текстовому оригіналі. Якщо цього не зроблено, то допускається рівномірне скорочення відбивок, а іноді зменшення кегля всієї формули.

За необхідності перенесення допускається робити передусім на знаках співвідношень (=, >, = та ін.), потім - на знаках додавання і віднімання (+, —, ±), а в останню чергу - на знапі множення, причому знак крапки обов'язково в цьому разімає бути замінений на косий хрест (х).

Математичний знак, на якому розривається формула при перенесенні, обов 'язково має бути повторений у кінці першого та на початку другого рядків.

Забороняється переносити в іншій рядок результат дій за формулою, не допускається розрив символів й індексів, які стосуються їх, показників степеня і коефіцієнтів, математичних скорочень та символів, що стосуються їх, виразів, які стосуються приставних знаків (підкореневих, підінтегральних, під знаком сигми та ін.), а також виразів у дужках і дробів з горизонтальними лінійками.

Окремі частини перенесених формул мають бути заверстані відповідно до прийнятої у виданні системи виключань. Якщо всі формули верстаються з виключанням по центру формату, то й усі частини перенесеної формули мають бути заверстані так само; коли ж формули верстаються з виключанням у лівий край, то перша частина формули має бути розміщена ліворуч, а перенесена частина -праворуч. Якщо формула розміщується з певним відступом від лівого краю, то перенесена її частина має бути розміщена з таким самим відступом від правого краю.

Формули з великою кількістю перенесень на однакових математичних знаках мають бути складені у вигляді виводу з рівнянням по вертикалі перших знаків у рядках формули.