Оформлення переліку посилань

ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ

Локомотивне (моторвагонне) депо з розробкою…

1 – електромашинного цеху

2 – трансформаторного відділення

3 – дизель-агрегатного цеху

4 – відділення по ремонту паливної апаратури

5 – електроапаратного цеху

6 – цеху по ремонту електронного (-ної) обладнання (апаратури)

7 – цеху по ремонту КВП

8 – відділення по ремонту ВУ

9 – відділення по ремонту струмоприймачів

10 – відділення по ремонту акумуляторних батарей

11 – дільниці по ремонту рам візків

12 – колісного цеху

13 – відділення по ремонту букс

14 – автогальмівного цеху

15 – компресорного відділення

Теми реальних дипломних проектів складає керівник

ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

Дипломний проект складається з пояснювальної записки обсягом 70-100 аркушів формата А4 та графічної частини, яка складається з чотирьох аркушів креслень виконаних на форматі А1.

Завдання на дипломний проект

Завдання на дипломний проект видається керівником дипломного проекту затверджується його власним підписом і затверджується заступником директора з навчальної роботи та головою циклової комісії (додаток 3). В завданні повинно бути вказано: групу студента, прізвище, ім’я та по батькові студента, тема дипломного проекту, тема індивідуального завдання, дата видачі завдання , дата закінчення проекту, посада, прізвище та ініціали керівника проекту.

Пояснювальна записка

Кожен лист пояснювальної записки дипломного проекту проекту має бути оформлено основною лінією, на відстані 20мм від лівого краю та 5мм від правого, верхнього та нижнього краю. В нижній частині листа виконується основний надпис висотою 15мм. в якому вказується шифр та номер сторінки. Перший лист має номер сторінки - 3 і на ньому виконують основний надпис висотою 40мм.

Також на першому листі встановлюються підписи дипломантів керівника та нормо контролю з датами.

Пояснювальну записку брошурують або переплітають у такому порядку:

- етикетка (додаток 1);

- титульний лист (додаток 2);

- завдання на дипломний проект (додаток3);

- відгук керівника про якість дипломного проекту (додаток 4);

- зміст записки (додаток5);

- вступ;

- текст записки (додаток 6);

- перелік посилань (список літератури) (додаток 7);

- додатки;

- лист нормо контролю (додаток 9);

Оформлення етикетки

Етикетка має розмір 160х100мм виконується креслярським шрифтом чорнилом чорного кольору або засобами ЕОМ друкованим способом шрифтом GOST type B чорного кольору і наклеюється на обкладинку (додаток 1). В етикетку вписується тема дипломної роботи та прізвище, ім’я, по батькові особи яка розробляла документ та шифр з основного надпису.

Титульний аркуш

Титульний аркуш є першою сторінкою пояснювальної записки; номер сторінки на титульному аркуші не ставиться. Титульний аркуш виконується згідно з діючим стандартом на текстову конструкторську документацію (ГОСТ 2.105-95, ДСТУ 3008-95) та з урахуванням вимог технікуму.

На титульному аркуші вказується:

1. Повна назва відомства, якому підпорядковується навчальний заклад. Текст розміщується симетрично робочому полю аркуша.

2. Повна назва навчального закладу. Текст розміщується симетрично робочому полю аркуша.

3. Гриф затвердження, якщо потрібно. Розміщується з лівої сторони аркуша.

4. Тема роботи. Розміщується симетрично робочому полю аркуша. Виконується прописними літерами.

5. Назва документу (Пояснювальна записка). Пишеться симетрично робочому полю аркуша.

6. Класифікатор. Пишеться симетрично робочому полю аркуша за загальними вимогами написання класифікатора.

7. Гриф керівника проекту та виконавця проекту. Пишеться з відступом вправо відносно середини аркуша.

8. Рік виконання роботи. Пишеться симетрично робочому полю аркуша.

Для дипломних проектів найбільш доцільною є предметна система умовних позначень (класифікатор), яка має наступну структуру:

XXXX.XX ХХ ХХ.ХХ ХХ ХХ

І ІІ ІІІ ІV V VI VIІ

І група - Назва навчального закладу (КЕМТ)

ІІ група - перші літери назви за яким виконується документ - ДП ( дипломний проект)

ІІІ група- код спеціальності (ЕТ)

IV група - номер варіанту

V група - перші літери назви предмету за яким виконується документ.

В дипломних проектах, у звітах з практики дана група заміняється нулями. IV група - номер роботи з двозначною позначкою: 01 - робота №1 .

В документах, що не мають номера, дана група замінюється нулями - 00.

V група - номер складальної одиниці в машинобудівному кресленні, в дипломних проектах, у звітах з практики дана група заміняється нулями -00.

VI група- шифр документу:

ПЗ- пояснювальна записка

РГ- робота графічна(для графічних робіт з технічного та топографічного креслення, а також для тих аркушів графічної частини курсових і дипломних проектів, які не є схемами).

Зразки оформлення титульних аркушів навчальних документів наведені в додатку 2.

Індивідуальне завдання

Індивідуальне завдання на дипломний проект видається на спеціальному бланку. Заповнюється і підписується керівником проекту. Розташовується за титульним аркушем пояснювальної записки, входить в загальну кількість аркушів, але номер сторінки на ньому не проставляється.

В завданні формулюють тему проекту (роботи), вказують вихід­ні дані, перелік питань, що належить розроби­ти, перелік графічного чи розрахункового матеріалу, який необхідно подати в результаті розробки.

Оформлення змісту

Зміст є єдиним аркушем документа, на якому виконують основний напис за формою 2 (185 х 40 мм), на наступних аркушах виконують основний напис за формою 3 (185 х 15 мм).

Нумерацію на даній і наступних сторінках проставляють у відповідній графі основного напису. Нумерація сторінок повинна бути наскрізною.

До змісту включають заголовки розділів і підрозділів (без змін), які є в документі і додатки за формою:

Зміст

Втуп
1 Заголовок першого розділу
1.1 Заголовок першого підрозділу першого розділу
1.2 Заголовок другого підрозділу першого розділу
2 Заголовок другого розділу
2.1 Заголовок першого підрозділу другого розділу
2.2 Заголовок другого підрозділу другого розділу
Перелік посилань
Додатки:
Аркуш 1. Формат А1. Найменування першого додатка
Аркуш 2. Формат А1. Найменування другого додатка

У зв'язку з різноманітністю додатків (креслення різних форматів, схеми, специфікації тощо) при оформленні звіту сторінки додатків нумеруються не завжди.

Приклад оформлення змісту - у додатку 5.

Оформлення тексту, нумерація сторінок проекту

Текст записки повинен бути з однієї сторони листа. Кожен лист повинен бути оформлений рамкою і основним надписом 15х210мм.

Текст пояснювальної записки, включаючи назви таблиць, рисунків і додатки, - рукописний або друкується шрифтом GOST type B, розміром 14 - 16, через міжрядковий інтервал 1 або 1,5 з вирівнюванням по ширині сторінки. Колір тексту - чорний.

Текст пояснювальної записки друкується на білому папері формату А4 (297´210) з одного боку листа з дотриманням наступних розмірів полів: ліве - 23 мм (або 3 мм від лінії рамки); праве - 8 мм (або 3 мм від лінії рамки); нижнє - 30 мм ( або 10 мм від основного напису текстової сторінки), верхнє - 15 мм ( або 10 мм від лінії рамки).

Сторінки пояснювальної записки нумеруються арабськими цифрами наскрізною нумерацію по всьому тексту, починаючи з титульного аркуша, включаючи додатки. На титульному аркуші номер сторінки не вказують. Перелік зауважень нормо контролера вважається вкладкою (сторінка не нумерується).

Номер сторінки проставляють у відповідній графі основного напису, а при відсутності основного напису та рамки - у правому куті знизу сторінки без слова «сторінка» і розділових знаків.

Витримують рівномірну щільність, контрастність і чіткість виконання всього документа. Невеликі помилки, описки і графічні неточності виправляти шляхом підчищення або зафарбування білою фарбою і нанесення на тому ж місці потрібного тексту друкованим засобом або від руки.

Текст пояснювальної записки має бути структурований за розділами і підрозділами. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки структурних елементів і заголовки розділів та підрозділів треба розташовувати рівнянням зліва з абзацним відступом 15-17 мм і писати (друкувати) рядковими літерами, крім першої прописної, без крапки наприкінці, не підкреслюючи, стандартним шрифтом 7 (26 при використанні ЕОМ). Заголовки пунктів і підпунктів треба починати з абзацного відступу і писати (друкувати) рядковими літерами, крім першої прописної, не підкреслюючи, без крапки наприкінці, шрифтом 5 (22 при використанні ЕОМ) або рукописними літерами розміром літер основного тексту. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовку розділу не допускаються.

Такі структурні частини дипломної роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу крапка не ставиться, наприклад: ġ2.3" (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера крапка не ставиться, наприклад: ġ1.3.2" (другий пункт третього підрозділу першого розділу).

Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Якщо заголовок не міститься в одному рядку, то другий та наступні рядки варто писати також з абзацного відступу.

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Переноси слів у заголовках пунктів не допускаються. Якщо заголовок не міститься в одному рядку, то другий та наступні рядки варто писати без абзацного відступу.

Кожний розділ пояснювальної записки треба починати з нової сторінки.

Зміст пояснювальної записки повинно бути розбито на розділи і підрозділи які повинні позначатись арабськими цифрами з крапкою. При необхідності зміст розбивають на пункти та підпункти розділені крапками.

Найменування розділів повинні бути короткими, відповідати змісту і записуватись у вигляді заголовку стрічковими буквами.

У кожному разі запис перерахувань робиться малими літерами з абзацного відступу. Наприкінці кожного рядка перерахування, крім останнього, ставиться крапка з комою. Останній рядок перерахування повинен закінчуватися крапкою.

Умовні літерні позначення повинні приводитися відповідно до прийнятого в державних стандартах. У тексті документа перед позначенням параметра, дають його пояснення, наприклад "Опір резистора R".

Числа з розмірністю слід записувати цифрами, а без розмі­рності словами (відстань 2 мм, відміряти три рази).

Позначення одиниць слід писати в рядок з числовим значен­ням без перенесення в наступний рядок. Між останньою цифрою числа і позначенням одиниці слід робити пропуск (100 Вт, 2 А).

Якщо наводиться ряд числових значень однієї і тієї ж фі­зичної величини, то одиницю фізичної величини вказують тільки після останнього числового значення (1,5; 1,75; 2 мм). Позначення величин з граничними відхиленнями слід запису­вати так: 100 ± 5 мм.

Буквені позначення одиниць, які входять в добуток, роз­діляють крапкою на середній лінії, знаком «х» ; знак ділення замінюють косою рискою (/).

Скорочення слів в тексті не допускаються, крім загально­прийнятих в українській мові і установлених в стандарті, а також скорочень, які прийняті для надписів на виробі (в тексті вони повинні бути виділені великим шрифтом: ON, OFF), а якщо надпис складається з цифр або знаків, то в лапках.

Лапками також виділяють найменування команд, режимів, сигналів («Запуск»).

Дозволяється виконувати записи математичних виразів за формою:

,

знак множення « » замінювати зірочкою « », або точкою «·».

Нумерація рисунків, таблиць, формул має бути за розділами; посилання на друковані джерела подаються в квадратних дужках.

Бібліографічні описи в переліку посилань наводяться у порядку першої зустрічі в тексті.

У тексті документа, за винятком формул, таблиць і малюнків,

не допускається:

- застосовувати математичний знак (-) перед негативними значеннями величин (варто писати слово «мінус»);

- застосовувати знак «Æ» для позначення діаметра (варто писати слово «діаметр»).

- застосовувати без числових значень математичні знаки, наприклад «>», «<», «=», «%», «№», тощо. Варто писати «більше», «менше», «дорівнює», «більше або дорівнює», «менше або дорівнює», «не дорівнює», «номер», «відсоток».

В тексті не дозволяється:

- допускати професійних або місцевих слів і виразів (техніцизмів);

- після назви місяця писати слово місяць (не в травні місяці, а в травні);

- використовувати вирази: цього року, минулого року, слід писати конкретну дату в червні 2001 року;

- використовувати позначення одиниць фізичних величин без цифр, необхідно писати повністю: кілька кілограмів (за виключенням оформлення таблиць і формул);

- з'єднувати текст з умовним позначенням фізичних величин за допомогою математичних знаків (не «швидкість = 5 км/год», а «швидкість дорівнює 5 км/год», не «температура дорівнює - 5°С», а «температура дорівнює мінус 5°С»);

- використовувати індекси стандартів (ДСТУ, ГОСТ) без реєст­раційного номера.

При необхідності застосування умовних позначок, зображень або знаків, не встановлених діючими стандартами, їх варто пояснювати в тексті або в переліку позначень.

До загального обсягу пояснювальної записки не входять додатки (креслення, специфікації тощо). Сторінки, які містять малюнки, таблиці, які повністю займають площу сторінки, підлягають нумерації на загальних засадах.

Оформлення формул

Кожну формулу записують з нового рядка, симетрично до тексту. Між формулою і текстом пропускають один рядок.

Умовні позначення (символи) в формулі повинні відповідати установленим у міждержавному стандарті ГОСТ 1494-77. Їх пояснення наводять в тексті або зразу ж під формулою. Для цього після формули ставлять кому і записують пояснення до кожного символу з нового рядка в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, розділяючи крапкою з комою. Перший рядок повинен починатися з абзацу зі слова «де» без будь-якого знака після нього.

Всі формули нумерують в межах розділу арабськими числами. Номер вказують в круглих дужках з правої сторони, в кінці рядка, на рівні закінчення формули. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. Дозволяється виконувати нумерацію в межах всього документа .

Приклад:

, (1)

де N_e. - експлуатаційний парк;

S_д. - середньодобовий пробіг;

S_р - річний пробіг;

365 - кількість днів у році.

Якщо формула велика, то її можна переносити в наступні рядки. Перенесення виконують тільки математичними знаками, повторюючи знак на початку наступного рядка. При цьому знак множення « » замінюють

знаком « х ».

Формула є членом речення, тому до неї застосовують такі ж правила граматики, як і до інших членів речення. Якщо формула знаходиться в кінці речення, то після неї ставлять крапку. Формули, які слідують одна за другою і не розділені текстом, розділяють комою.

Посилання на формули в тексті дають в круглих дужках за формою: ... у формулі (5.2); ... у формулах (5.7, ... , 5.10).

Оформлення таблиць

Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не уміщується і таким чином, щоб зручно було її розглядати без повороту, або з поворотом на кут 90° проти годинникової стрілки.

На всі таблиці мають бути посилання за формою: наведено в таблиці 3.1; ... у таблицях 3.1….3.5, або в дужках по тексту (таблиця 3.6). Посилання на раніше наведену таблицю дають з словом «дивись» (див. таблицю 2.4) за ходом чи в кінці речення.

Таблицю розділяють на графи (колонки) і рядки. В верхній частині розміщують шапку таблиці, в якій вказують найменування граф. Діагональне ділення шапки таблиці не допускається. Ліву графу (боковик) часто використовують для найменування рядків. До­пускається не розділяти рядки горизонтальними лініями. Мінімальна відстань між основами рядків - 8 мм. Розміри таблиці визначаються об'ємом матеріалу.

Графу № з/п в таблицю не включають. При необхідності нумерації, номери вказують в боковику таблиці перед найменуванням рядка.

Найменування граф може складатися з заголовків і підзаголовків, які записують в однині, симетрично до тексту графи малими буквами, починаючи з великої. В кінці заголовків і підзаголовків граф таблиці крапку не ставлять.

Найменування рядків записують в боковику таблиці у вигляді заголовків в називному відмінку однини, малими буквами, починаючи з великої літери і з однієї позиції. В кінці заголовків крапку не ставлять. Позначення одиниць фізичних величин вказують в заголовках після коми.

Таблиці нумерують в межах розділів або наскрізною нумерацією і позначають зліва над таблицею за формою: Таблиця 4.2 - Найменування таблиці. Крапку в кінці не ставлять. Номер таблиці складається з номера роз­ділу і порядкового номера таблиці в розділі, розділених крапкою.

Приклад оформлення таблиці:

Таблиця 4.2 - Назва таблиці

Боковик (графа для заголовків рядків)	Заголовок граф (колонок)	Заголовок граф (колонок)
Підзаголовок	Підзаголовок	Підзаголовок	Підзаголовок

Таблиця може бути виконана як в горизонтальному, так і в вертикальному напрямках.

Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять.

При перенесенні частин таблиці на інші сторінки, повторюють або продовжують найменування граф. На новій сторінці знову пишуть шапку таблиці. Допускається виконувати нуме­рацію граф на початку таблиці і при перенесенні частин таблиці на наступні сторінки повторювати тільки нумерацію граф.

Якщо частини таблиці розміщують поряд, то в кожній частині повторюють шапку таблиці.

У всіх випадках найменування (при його наявності) таблиці розміщують тільки над першою частиною, а над іншими частинами зліва пишуть «Продовження таблиці 4.2»”або «Закінчення таблиці 4.2» без крапки в кінці.

Оформлення переліку посилань

Посилання необхідно виконувати за такими формами:

- на літературу. Посилання на літературні джерела наводять в квадратних дужках [1], вказуючи порядковий номер за списком. Нумерація посилань повинна починатися з одиниці і далі за порядком;

- на формули. ... в формулі (5.2) ; ... в формулах (5.3, ... , 5.7)”;

- на додатки. ... наведено в додатку А , „... наведено в додатку 5 або (додаток 6), (додатки 1, 2);

- на рисунки. На рисунку 3.1 зображено...” або в дужках за текстом В результаті дослідження одержимо залежність швидкості від часу (рисунок 3.2), на частину рисунка... показано на рисунку 3.4,б ”;

- на таблиці. ...наведено в таблиці 3.1”; ... в таблицях 3.2, 3.5” або в дужках по тексту (таблиця 3.6);

Посилання на раніше наведені рисунки і таблиці дають зі скороченим словом «дивись» в дужках за ходом чи в кінці речення (див. рисунок 1.4), (див. таблицю 3.2).