Підприємства торгівлі та харчування

Товари, які містять легкозаймисті і горючі речовини, горючі гази, необхідно зберігати окремо від інших товарів у спеціально пристосованих приміщеннях. Торгівлю цими товарами у багатоповерхових будинках підприємств торгівлі рекомендується здійснювати на верхніх поверхах будинків.

У робочий час завантаження товарів та вивантаження тари мають здійснюватися шляхами, не зв'язаними з евакуаційними виходами для покупців з торговельних залів. Розфасовку пожежонебезпечних товарів необхідно вести у спеціальних приміщеннях, пристосованих для цієї мети.

Розташування технологічного обладнання треба виконувати таким чином, щоб воно не перешкоджало вільній евакуації відвідувачів у разі пожежі.

Ширина проходів між прилавками і обладнанням за прилавком має бути не менше 0,9 м.

Місткість торговельних та обідніх залів повинна відповідати вимогам норм проектування, а в разі їх відсутності визначатися з розрахунку не менше 1,35 м² на одного відвідувача крамниці та не менше 1,4 м² на одне посадкове місце в ресторані, кафе, їдальні.

Адміністрація торговельних підприємств, ресторанів, кафе, їдалень не повинна допускати переповнення залів відвідувачами, а на випадок виникнення пожежі приміщення мають бути забезпечені пристроями фільтрувальними для саморятування під час пожежі для обслуговувального персоналу.

В обідніх залах повинні постійно утримуватися вільними основний прохід завширшки не менше 1,35 м, що веде до евакуаційних виходів, а також проходи до окремих посадкових місць.

Установлення в обідніх залах тимчасових естрад, помостів, освітлювальної та електромузичної апаратури, прокладання кабелів та проводів слід здійснювати таким чином, щоб не погіршились умови евакуації.

Забороняється:

- зберігати горючі відходи, упаковку та контейнери в торговельних, обідніх залах та на шляхах евакуації (вони повинні видалятися щодня у міру накопичення);

- зберігати горючі товари або негорючі товари в горючій упаковці у приміщеннях, які не мають віконних отворів або спеціальних засобів димовидалення;

- торгувати пожежонебезпечними товарами побутової хімії, лаками, фарбами, розчинниками та іншими легкозаймистими та горючими речовинами, розфасованими у скляну тару місткістю більше одного літра кожна, без попереджувальних написів типу «Вогненебезпечно», «Не розпилювати поблизу вогню»;

- розміщувати відділи, секції, прилавки, лотки для продажу пожежонебезпечних товарів ближче 4 м від виходів, сходових кліток та інших евакуаційних шляхів;

- зберігати на вантажно-розвантажувальних рампах товари і тару;

- установлювати в торговельних залах балони з горючими газами для наповнення повітряних куль та інших потреб;

- проводити вогневі роботи під час перебування людей у торговельних та обідніх залах;

- організовувати торгівлю, розміщувати торговельні й ігрові автомати, банкомати, IP-бокси на площадках сходових кліток та інших шляхах евакуації;

- розміщувати товари побутової хімії, лаки, фарби, розчинники, товари в аерозольній упаковці ближче 0,5 м від приладів опалення та у віконних вітринах;

- користуватися у складських приміщеннях та приміщеннях для підготовки товарів до продажу побутовими електронагрівальними приладами;

- прасувати одяг електропрасками безпосередньо в торговельних залах та на складах (для прасування повинно бути виділене і відповідним чином обладнане спеціальне приміщення).

2.5.3. Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання (електроустановки)

Експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам ПУЕ (НПАОП 40.1-1.01-97), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ), затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року N 258 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13.02.2012 р., № 91), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98).

Електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони згідно з ПУЕ, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.

Електрообладнання може застосовуватися у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах лише за умови відповідності їх рівня вибухозахисту (ступеня захисту оболонки) класу зони.

Над вибухонебезпечними зонами будь-якого класу (як у приміщеннях, так і в зовнішніх вибухонебезпечних установках) не допускається розміщувати електрообладнання без засобів вибухозахисту та прокладати електропроводи і кабелі над цими зонами способами, що не допускаються у вибухонебезпечних зонах відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01.

Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.

На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати та обладнання, встановлені у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, повинні бути нанесені знаки, що вказують на їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами.

З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Струм втрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів.

В електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з'єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів або оснащені автономними системами пожежогасіння.

Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра.

У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра.

У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.

Застосування електричних опалювальних приладів у приміщеннях категорій за вибухопожежонебезпекою А та Б забороняється.

Для опалення будинків та приміщень площею до 50 м², мобільних (інвентарних) будівель можуть застосовуватися масляні радіатори та нагрівальні електропанелі із закритими нагрівальними елементами. Такі радіатори та електропанелі повинні мати справний індивідуальний електрозахист і терморегулятор.

Електрощити, групові електрощитки повинні бути захищені автономними системами пожежогасіння та оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Забороняється:

- проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів;

- відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках;

- експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

- застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок;

- застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання;

- користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;

- підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

- використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

- складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- використання побутових електронагрівальних приладів без негорючих теплоізоляційних підставок та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено;

- прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних сходових кліток;

- розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.

У всіх незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово).

Вибухопожежна безпека

Вибухопожежобезпечність об’єкта згідно ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ забезпечується трьома системами: попередження пожежі, протипожежний захист і організаційні заходи. Однак постійна взаємодія цих систем в реальних умовах виробництва не гарантує 100 % усунення вибуху. Останній, як відомо, супроводжується різким підвищенням температури, теплового випромінювання і тиску. Потужність тиску здатна не тільки смертельно травмувати людину, але й зруйнувати будівлю. Для того, щоб не допустити до зростання тиску в закритому приміщенні до такого значення, необхідно передбачити в будівлі слабку ланку, яка б руйнувалась при значенні тиску, що є безпечним для людини. Таку слабку ланку у будівлі називають легкоскидними конструкціями. Площа таких конструкцій забезпечує скид надлишкового тиску при виникненні вибуху без руйнування самої будівлі або споруди. До легкоскидуваних конструкцій відносять вікна (при заповненні звичайним віконним склом, але ні в якому разі не скляними блоками), двері, двостулкові ворота (з відкриванням назовні), елементи з металевих щитів тощо. Легкоскидувані конструкції повинні влаштовуватися в зовнішніх стінах або покритті приміщень. Ці конструкції повинні виконуватися такими, що розкриваються або руйнуються при надлишковому тиску 0,02 кгс/см², або 20 Па. Легкоскидувані елементи будівельних конструкцій покриття повинні проектуватися масою не більше 120 кг/м². Легкоскидувані елементи слід, по можливості, рівномірно розміщати по периметру зовнішніх огороджувальних стін і покриття, не залишаючи глухих незахищених від вибуху ділянок приміщень. Площу легкоскидних конструкцій слід приймати не менше 0,05 м² для виробництва категорії А і не менше 0,03 м² для категорії Б на 1 м³ вибухонебезпечного приміщення.

Шляхи евакуації

Важливою складовою системи протипожежного захисту є забезпечення своєчасної евакуації людей та відповідності нормативам шляхів евакуації. Шляхом евакуації є безпечний шлях, який веде до евакуаційного виходу. Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть із приміщень:

– першого поверху безпосередньо назовні або через вестибюль, коридор, сходову клітку або на зовнішні відкриті сходи;

– у сусіднє приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечене виходами, зазначеними у попередніх пунктах;

– цокольного підвального, підземного поверху назовні безпосередньо через сходову клітину або коридор, що веде на сходову клітину, яка має вихід назовні безпосередньо.

Із приміщень, розташованих на другому та більш високих поверхах (заввишки не більше 30 м) допускається передбачати евакуаційний (запасний) вихід на зовнішні сталеві сходи. Кількість евакуаційних виходів із приміщень та з кожного поверху будівель, відстань від найбільш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу, вимоги до улаштування евакуаційних шляхів потрібно приймати за ДБН В.1.1-7-2002.

Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на покриттях будівель та споруд необхідно утримувати справними, пофарбованими.

У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрати останніх повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).

Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на покриттях будівель та споруд необхідно утримувати справними, пофарбованими.

У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати (дозволяється перебування) не більше 50 осіб.

Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень), За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які відкриваються зсередини без ключа.

Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Не допускається:

- улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

- захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами;

- забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель;

розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу;

- захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків;

- знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини;

- улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання;

- улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали;

- розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення;

- робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках;

- знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток;

- заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях;

- знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні;

- зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх.

Виконання нормативних вимог до шляхів евакуації ще не гарантує повного успіху евакуації людей у разі пожежі. Для забезпечення організованого руху, під час евакуації та попередження паніки, технічні рішенні повинні бути доповнені організаційними заходами, до яких, передусім, відносяться інструктаж та навчання персоналу. З цією ж метою розробляють плани евакуації із позначенням маршрутів руху до основних евакуаційних виходів – суцільними лініями зі стрілками зеленого кольору, маршрутів до запасних виходів – пунктирними зеленими лініями із стрілками. Окрім маршруту руху, на плані позначаються місця розташування засобів оповіщення та пожежогасіння.

Порядок дій у разі пожежі

У разі виявлення ознак пожежі (горіння) кожний громадянин зобов'язаний:

- негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об'єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

- вжити (за можливості) заходів щодо евакуювання людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;

- якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового на об'єкті;

- у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби.

Посадова особа об'єкта, що прибула на місце пожежі, зобов'язана:

- перевірити, чи викликана Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту (продублювати повідомлення), довести подію до відома власника підприємства;

- у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;

- видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов'язаних з ліквідуванням пожежі;

- припинити роботи в будинку (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов'язаних із заходами щодо ліквідування пожежі;

- здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та здійснити інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;

- перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимового захисту;

- організувати зустріч підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;

- одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;

- забезпечити дотримання безпеки праці працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.

З прибуттям на пожежу пожежно-рятувальних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об'єкта, за винятком випадків, коли чинним законодавством встановлений особливий порядок допуску.

Після прибуття пожежно-рятувальних підрозділів адміністрація та інженерно-технічний персонал підприємства, будинку чи споруди зобов'язані брати участь у консультуванні керівника гасіння пожежі з приводу конструктивних і технологічних особливостей об'єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель та пристроїв, організувати залучення сил та засобів об'єкта до вжиття необхідних заходів, пов'язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її поширенню.

Порядок проведення роботи:

1. Викладач перевіряє знання студентів за матеріалом практичного заняття усним опитуванням.

2. Кожний студент отримує завдання для розробки конкретних заходів і засобів вибухопожежної безпеки на підприємствах галузі.

3. Висновки по виконаній роботі студент робить самостійно.

4. Протокол практичної роботи з актами та висновками студент пред’являє викладачу для перевірки і оцінки за кредитно-модульною системою (тестування).

Питання для самоконтролю

1. Причини виникнення пожеж (вибухів) на об’єктах галузі.

2. Класи пожеж, які характерні для приміщень галузі.

3. Первинні засоби пожежогасіння для оснащення території і приміщень підприємств галузі.

4. Що називають евакуаційним виходом з будівлі і споруди?

5. Вимоги до утримання евакуаційних виходів.

6. Засоби і заходи забезпечення електронебезпеки обладнання в галузі.

7. Класифікація приміщень з небезпеки ураження електричним струмом.

Тести з теми заняття

1. Відповідальність за протипожежний стан підприємства покладається на:

А. Керівника підприємства

Б. Головного інженера

В. Інспектора з пожежної безпеки

2. Де повинні встановлюватися первинні засоби пожежогасіння у складських приміщеннях?

А. Біля входу

Б. У центрі складу

В. Біля входу і у віддаленому кутку складу

Г. Поблизу зберігання найбільш пожежонебезпечних матеріалів

3. Який порядок дій працівника при виникненні пожежі?

А. Приступити до гасіння пожежі, у випадку посилення пожежі повідомити по тел.101. Організувати зустріч пожежних підрозділів

Б. Повідомити по тел.101. Вжити заходи до гасіння пожежі, евакуації людей і порятунку матеріальних цінностей, організувати зустріч пожежних підрозділів

В. Повідомити безпосередньому начальникові і діяти згідно його вказівкам

Г. Повідомити безпосередньому начальникові. Вжити заходи до гасіння пожежі. Повідомити по тел.101

4. Укажіть, які вогнегасники можна застосовувати для гасіння електрообладнання під напругою?

А. Вогнегасник повітряно-пінний та вуглекислотний

Б. Вогнегасник вуглекислотний та порошковий

В. Вогнегасник хімічно-пінний та порошковий

Г. Вогнегасник повітряно-пінний та хімічно-пінний

5. За яким нормативним документом виконується визначення категорії приміщення з вибухопожежної і пожежної безпеки?

А. СНіП, ГОСТ

Б. НАПБ Б.03.002-2007

В. ПУЕ

Г. Галузеві правила з техніки безпеки

6. На якій висоті встановлюються вогнегасники в приміщеннях?

А. Не більше 2 м

Б. Не більше 1м

В. Не більше 1,5 м

Г. Встановлюються на підлозі

Література

1. ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dnop.com.ua/

2. ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Общие требования. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dnop.com.ua/

3. ГОСТ 27331-87* Пожежна техніка. Класифікація пожеж. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dnop.com.ua/

4. ДБН В.1.1-7-2002. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dnop.com.ua/

5. НАПБ Б.03.001-2004 Типові норми належності вогнегасників. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dnop.com.ua/

6. НАПБ Б.03.002–2007. Норми визначення категорії приміщень і зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dnop.com.ua/

7. НАПБ В.011.057-2006/200. Правила пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dnop.com.ua/

8. НПАОП 40.1-1.01-97 Правила безпечної експлуатації електроустановок. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dnop.com.ua/

9. НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dnop.com.ua/

10. НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dnop.com.ua/

11. Правила пожежної безпеки України (затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 р., № 1417). [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

12. Ме­то­ди­чні вказівки до практичних робіт з курсу «Охорона праці в галузі» для студентів всіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Укл. О.А. Нетребський, І.А. Дюдіна, З.М.Сахарова / ­Одеса: ОНАХТ, 2011. – 33 с.

Додаток А

Форма Н-1

ЗАТВЕРДЖУЮ ________________________________________ (посада роботодавця або керівника органу, який ________________________________________ утворив комісію з розслідування нещасного випадку) __________ _____________________________ (підпис) (ініціали та прізвище) ___ _____________ 20__ р. М. П.

АКТ № ___
про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом

________________________________________________________________ (прізвище, ім'я та по батькові потерпілого, ________________________________________________________________ його місце проживання)
1. Дата і час настання нещасного випадку_________________________ ____________________________________________________________ (число, місяць, рік, годин, хвилин)
2. Найменування підприємства, працівником якого є потерпілий ____________________________________________________________
Місцезнаходження підприємства, працівником якого є потерпілий:
Автономна Республіка Крим, область, місто ______________________
район _______________________________________________________
населений пункт ______________________________________________
Орган, до сфери управління якого належить підприємство __________
Реєстраційні відомості про підприємство (страхувальника) як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: реєстраційний номер страхувальника _____________________________
дата реєстрації ________________________________________________
найменування основного виду діяльності та його код згідно з КВЕД ___
встановлений клас професійного ризику виробництва _______________
Найменування і місцезнаходження підприємства, де стався нещасний випадок _______________________________________________________
Цех, дільниця, місце, де стався нещасний випадок ___________________
3. Відомості про потерпілого: Стать_________________________________________________________
число, місяць, рік народження ____________________________________
професія (посада) ______________________________________________
розряд (клас) __________________________________________________
загальний стаж роботи __________________________________________
стаж роботи за професією (посадою) ______________________________
ідентифікаційний код ___________________________________________
4. Проведення навчання та інструктажу з питань охорони праці: навчання за професією чи роботою, під час виконання якої стався нещасний випадок__________________________________________________ (число, місяць, рік)
проведення інструктажу:
вступного _______________________________________________ (число, місяць, рік)
первинного _______________________________________________ (число, місяць, рік)
повторного _______________________________________________ (число, місяць, рік)
цільового _________________________________________________ (число, місяць, рік)
перевірка знань за професією чи видом роботи, під час виконання якої стався нещасний випадок (для робіт підвищеної небезпеки)__________ (число, місяць, рік)
Робота в умовах дії шкідливих або небезпечних факторів __________________________
5. Проходження медичного огляду: попереднього ________________________________________________ (число, місяць, рік)
періодичного ____________________________________ (число, місяць, рік)
6. Обставини, за яких стався нещасний випадок _________ _________ _________
Вид події ______________________________________________________________ (згідно з класифікатором, зазначеним у цьому додатку)
Шкідливий або небезпечний фактор та його значення ________________
7. Причини настання нещасного випадку: основна _______________________________________________________
супутні _______________________________________________________
8. Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, інструменти і пристосування, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку _________ (найменування, тип, марка, рік випуску, підприємство-виробник, _________ дата останнього випробування (якщо воно проводилося)
9. Діагноз згідно з листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу ______________________________
Перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння згідно з медичним висновком __________________________________ (так, ні або не визначалося)
10. Особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, або орган, який проводить розслідування ___________ (прізвище, ім'я та по батькові, професія, посада, підприємство, порушення вимог законодавства про _________________________ охорону праці із зазначенням статей, розділів, пунктів тощо)
найменування відповідного органу, який проводить розслідування
11. Свідки нещасного випадку ___________ (прізвище, ім'я та по батькові, постійне місце проживання)
12. Заходи щодо усунення причин настання нещасного випадку:
Порядковий номер	Найменування заходу	Строк виконання	Виконавець
Голова комісії з розслідування нещасного випадку	___________ (посада)	_________ (підпис)	_______________ (ініціали та прізвище)
Члени комісії	___________ (посада)	_________ (підпис)	_______________ (ініціали та прізвище)
	___________ (посада)	_________ (підпис)	_______________ (ініціали та прізвище)
___ _____________ 20__ р.

Примітки:

1. Акт складається з текстової і кодової частин, які заповнюються відповідно до міжгалузевих та галузевих класифікаторів з використанням установлених термінів. Коди зазначаються в клітинках обов'язково.

2. У пункті 1:

у першому рядку число та місяць кодуються відповідно до їх порядкових номерів, а рік - двома останніми цифрами, наприклад, дата "1 грудня 2010 р." кодується так: |0 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0 |;

у другому рядку зазначається і кодується час, коли стався нещасний випадок, наприклад, час "22 год. 30 хв." кодується так: |2 | 2 | 3 | 0|.

3. У пункті 2 кодується:

- найменування підприємства відповідно до ЄДРПОУ;

- адреса підприємства - відповідно до КОАТУУ (класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України);

- найменування органу, до сфери управління якого належить підприємство, - відповідно до КОДУ (класифікації органів державного управління);

- найменування цеху, дільниці - відповідно до галузевого класифікатора, у разі його відсутності зазначається найменування цеху, дільниці відповідно до затвердженого переліку підрозділів підприємства.

4. У пункті 3:

- стать кодується так: 1 - чоловіча, 2 - жіноча;

- зазначається число, місяць і рік народження, а кодується число повних років потерпілого на час настання нещасного випадку, наприклад, 45 років кодуються так: | 45 |;

- професія (посада), розряд (клас) записуються і кодуються відповідно до Державного класифікатора професій (ДК-003:2010). Якщо назва професії потерпілого не відповідає Державному класифікаторові професій, в кодовій частині ставиться нуль. У разі коли потерпілий має кілька професій, зазначається та професія, під час виконання роботи за якою стався нещасний випадок;

- зазначається і кодується число повних років стажу роботи (загального, за основною професією (посадою), під час виконання якої стався нещасний випадок, наприклад, 5 років кодується так: | 5 |.

Якщо стаж становить менш як рік, в текстовій частині зазначається кількість місяців і днів, а в кодовій частині ставиться нуль.

5. Пункт 4 заповнюється відповідно до вимог Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого Держгірпромнаглядом. Дата проведення навчання та інструктажу з питань охорони праці кодується згідно з пунктом 1.

6. Пункт 5 заповнюється відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого МОЗ. Дата проведення медичного огляду кодується згідно з пунктом 2.

7. У пункті 6:

- дається стисла характеристика умов праці та дій потерпілого, викладається послідовність подій, що відбувалися перед настанням нещасного випадку, описується процес праці, а також зазначається, хто керував роботою або організував її;

- відомості про вид події зазначаються і кодуються відповідно до розділу 1 класифікатора, зазначеного у цьому додатку;

- відомості про шкідливий або небезпечний фактор та його значення наводяться відповідно до ГОСТ 12.0.003 "Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Класифікація";

- шкідливий фактор кодується відповідно до класифікатора, затвердженого МОЗ.

8. У пункті 7 зазначаються і кодуються основна та супутні причини нещасного випадку відповідно до розділу 2 класифікатора, зазначеного в цьому додатку. Основна причина нещасного випадку зазначається і кодується першою. Якщо причин нещасного випадку більш як три, інші причини зазначаються лише у текстовій частині.

9. У пункті 8 устаткування кодується відповідно до розділу 3 класифікатора, зазначеного в цьому додатку, наприклад, верстати металорізальні кодуються так:

| 381|; устаткування гірничошахтне - | 314|.

10. У пункті 9 діагноз зазначається згідно з листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу і кодується відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я (МКХ-10). У разі перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння у кодовій частині відповідної графи ставиться цифра 1. Дані про ступінь сп'яніння визначаються на підставі медичного висновку лікувально-профілактичного закладу, в якому проводився огляд потерпілого.

11. У пункті 10 зазначаються відомості про порушення потерпілим вимог законодавства про охорону праці, що стали причиною настання нещасного випадку, відповідно до пункту 7. Закони та інші нормативно-правові акти про охорону праці кодуються відповідно до Державного реєстру міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.

12. У пункті 12 зазначається кожний захід окремо. Не потрібно зазначати заходи щодо накладення стягнень.

13. У тимчасовому акті пункти 7, 10 і 12 не заповнюються, а у пунктах 6, 8 і 9 зазначається інформація, яка встановлена на час складення тимчасового акта.

КЛАСИФІКАТОР