Методичні основи стандартизації якість і ефективність стандартизації.

Зміст

  1.3.1. Методи стандартизації
  1.3.2. Комплексна і випереджаюча стандартизація.
  1.3.3. Єдині міжгалузеві системи стандартів.
  1.3.4. Якість і ефективність стандартизації.
  1.3.5. Управління якістю продукції
  1.3.6 - 1.3.8 Контрольні питання, література та тестові завдання до теми
  ДІК 1.3. Додатковий інформаційний кадр
1.3.1. Методи стандартизації
       

Одним з найпростіших методів стандартизації є симпліфікація. Симпліфікація (просте обмеження) - форма стандартизації, яка полягає в раціональному зменшенні кількості типів та інших різновидів виробів до числа, достатньо для того, щоб задовольнити існуючі в даний час потреби. Таке означення симпліфікації подане комітетом ІСО з вивчення наукових основ стандартизації (СТАКО).

При симпліфікації включають різновиди виробів (машин). Їх складових частин і деталей, які не є необхідними в даний час, або ж навпаки, залишають без зміни тільки ті різновиди виробів, які вважаються необхідними в даний час. Як правило, в об’єкт симпліфікації не вносять будь-яких технічних удосконалень. Ці вироби підлягають зняттю з виробництва.

З метою забезпечення координації і контролювання робіт з розроблення стандартів та підготовлення їх до впровадження встановлюють стадії виконання робіт, а саме:

Робота з симпліфікації завершується випуском обмежувального стану.

Типізація - розроблення і встановлення типових (базових) конструктивних, технологічних, організаційних та інших рішень.

Розрізняють типізацію конструкцій виробів (машин) і типізацію технологічних процесів їх виготовлення.

Типізація конструкцій виробів - обґрунтоване зведення різноманітних виробів (машин) до невеликої кількості типів (базових), що здійснюється на основі аналізу спільних для них технічних характеристик.

Типізація конструкцій виробів дозволяє відібрати зразки з найкращими експлуатаційними показниками, які називають базовими конструкціями. Наприклад, базовою конструкцією є трактор МТЗ – 80. На його базі випускається цілий ряд інших конструкцій тракторів.

При типізації аналізуються не тільки типи виробів, що вже існують, але й розробляються нові, перспективні, які враховують досягнення науки і техніки на розвиток промисловості.

Типізація технологічних процесів – розроблення і встановлення типових (базових) технологічних процесів для виготовлення однотипних деталей, їх відновлення або ремонту. Це дає можливість скоротити число різноманітних технологічних операцій, застосовувати механізацію та автоматизацію виробничих процесів, збільшити продуктивність праці і знизити собівартість продукції

Типізація є одним з різновидів стандартизації, вона дає змогу запобігти розробленню і застосуванню в народному господарстві великої кількості різних машин, подібних за призначенням і які мало відрізняються за конструкцією.

Уніфікація - метод стандартизації, спрямований на вибір оптимальної кількості різновидів продукції, процесів, послуг, значень їх параметрів та розмірів.

Агрегатування – метод стандартизації, спрямований на:

- можливість швидкої заміни окремих агрегатів у машині, що розширює галузі її використання;

- можливість комплектування машин різного функціонального призначення з уніфікованих взаємозамінних вузлів і агрегатів.

- значення з уніфікованих взаємозамінних вузлів і агрегатів.

Прикладом агрегатування може бути зернозбиральний комбайн, який призначений для скошування і одночасного обмолочування зернових культур. Однак шляхом заміни окремих агрегатів його можна обладнати лише для скошування у валки (самохідна косарка) або обмолочування валків (самохідна молотарка).

Агрегатування як і уніфікація є найпрогресивнішими методами створення машин, вони дозволяють у 2…4 рази скоротити строки проектування (розроблення) і освоєння виробництва нової техніки, на 25…30% знизити собівартість їх виготовлення, покращити експлуатацію і ремонт машин.

Стандартизація і уніфікація деталей машин, їх вузлів і агрегатів, типізація технологічних процесів їх виготовлення, забезпечення при виготовленні однорідних деталей і вузлів повної їх взаємозамінності є найважливішим завданням на сучасному етапі розвитку машинобудування.

1.3.2. Комплексна і випереджаюча стандартизація.

Якість готової продукції залежить від якості проектування (розроблення) продукції і якості її виготовлення, тому для забезпечення високої якості кінцевої продукції необхідно строга взаємна узгодженість вимог до якості як на стадії розроблення так і на стадії виготовлення продукції, цього можна досягнути тільки методом комплексної стандартизації.

Комплексна стандартизація – цілеспрямоване і планомірне встановлення і застосування системи взаємопов’язаних вимог до об’єкта стандартизації з метою оптимального вирішення конкретної проблеми.

Діючі стандарти встановлюють дуже високі вимоги до показників якості готової продукції. Щоб їх задовольнити, потрібно передбачити аналогічні вимоги до сировини і матеріалів, від якості яких значною мірою залежить якість кінцевої продукції. В нашій країні до стандартизації здійснюється комплексний системний підхід.

Саме комплексна стандартизація передбачає встановлення вимог до показників якості кінцевого продукту на основі комплексної стандартизації показників якості сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, які використовуються для виготовлення даної продукції з високими показниками якості.

Таким чином, комплексна стандартизація продукції полягає в цілеспрямованому, планомірному встановленні і застосуванні системи взаємопов’язаних вимог не тільки до готової продукції і методів визначення її якості, але й до всіх елементів, від яких залежать якість готової продукції.

Випереджаюча стандартизація полягає в установлені підвищених відносно вже досягнутого на практиці рівня норм, вимог до об’єктів стандартизації (готової продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів), які відповідно до прогнозування будуть оптимальними в подальший період.

Тобто випереджаюча стандартизація передбачає перспективні показники якості продукції.

Об’єктами випереджаючої стандартизації можуть бути вироби з новими, дуже високими показниками якості, які ще не виготовляються, але їх виготовлення передбачається у майбутньому.

Випереджаюча стандартизація може базуватися на вже освоєних в інших галузях чи інших країнах зразках продукції.

За випереджаючої стандартизації зменшується обсяг робіт з перегляду і перевиданню стандартів, оскільки завчасно передбачені ступінчасті строки впровадження більш високих якісних показників продовжують строки дії виданих стандартів.

1.3.3. Єдині міжгалузеві системи стандартів

З метою забезпечення найвищої ефективності проведення найважливіших робіт загальнодержавного значення створюються системи взаємопов'язаних стандартів. Зокрема до таких систем належать:

1. Державна система стандартизації України (ДССУ), яка встановлює мету, основні принципи та об'єкти стандартизації, категорії нормативних документів із стандартизації та види стандартів, організацію робіт із стандартизації, основні положення щодо застосування стандартів і технічних умов, державного нагляду за додержанням стандартів, міжнародного науково-технічного співробітництва України в галузі стандартизації. Усім стандартам ДССУ присвоєна перша цифра 1.

2. Єдина десяткова система класифікації промислової і сільськогосподарської продукції (ЄДСКП), (див. тему 1.3.1.)

3. Єдина система конструкторської документації (ЄСКД) - комплекс державних стандартів, які встановлюють взаємопов'язані правила і положення про порядок розроблення, оформлення і обігу конструкторської документації, яка розробляється і застосовується організаціями і підприємствами (ГОСТ 2001-70), різновиди конструкторських документів, стадії розроблення конструкторської документації (ГОСТ 2.102-68), оформлення креслень, зображення видів на кресленнях (ГОСТ 2.302-68), формати (ГОСТ 2.301 -68), масштаби (ГОСТ 2.301-68), шрифти креслень (ГОСТ 2.304-68), графічне зображення матеріалів (ГОСТ 2ю306 -68), види і типи схем (ГОСТ 2. 701-84), загальні вимоги до текстових документів (ГОСТ 2.105-95) та інше. Стандартам ЄСКД присвоєна перша цифра 2.

4. Єдина система технологічної підготовки виробництва (ЄСТПВ) - система, встановлення державними стандартами, з організації і управління процесом технологічної підготовки виробництва, що передбачає широке застосування прогресивного технологічного оснащення і обладнання, засобів механізації і автоматизації виробничих процесів, інженерно-технічних і управлінських робіт (ГОСТ 14.001-73).

Основне призначення ЄСТПВ полягає в установленні системи організації і управління процесом технологічної підготовки виробництва, яка забезпечує:

- єдина для всіх підприємств і організацій системний підхід до вибору і застосуванню методів і засобів технологічної підготовки виробництва (ТВП), що відповідають досягненням науки, техніки і виробництва;

- освоєння виробництва і випуску виробів високої якості в мінімальні терміни з мінімальними трудовими і матеріальними витратами на терміни з мінімальними трудовими і матеріальними витратами на ТПВ на всіх стадіях створення виробів, включаючи дослідні зразки (партії), а також вироби одиничного виробництва;

- організацію виробництва високого рівня гнучкості, який допускає можливість його безперервного вдосконалення і швидкого перелагодження на випуск нових виробів;

- раціональну організацію механізованого і автоматизованого виконання комплексу інженерно-технічних і управлінських робіт;

- взаємозв'язку ТПВ і управління нею з іншими системами і підсистемами управління.

Функціонування ЄСТПВ відповідно до її призначення забезпечується комплексним застосуванням стандартів ЄСТПВ, галузевих стандартів і стандартів підприємств, які конкретизують і розвивають окремі правила і положення ЄСТПВ щодо специфіки галузі або підприємства, а також нормативно-технічної і методичної документації на методи і засоби технологічної підготовки виробництва (ТПВ). Терміни і визначення основних понять ТПВ встановлені в ГОСТ 14. 004-83.

Єдина система технологічної підготовки виробництва (ЄСТПВ) ґрунтується на застосуванні стандартів Єдиної системи технологічної документації (ЄСТД).

5. Єдина система технологічної документації (ЄСТД) являє собою комплекс стандартів, які встановлюють обов'язковий порядок розроблення, оформлення і обігу всіх видів технологічної документації на машино- і приладобудівних підприємствах для виготовлення, транспортування, встановлення монтажу і ремонту виробів інших підприємств. На основі технологічної документації здійснюють планування, підготовку і організацію виробництва, встановлюють зв'язки між відділами і цехами підприємств, а також між виконавцями (конструктором, технологом, майстром і робітником).

Технологічна документація виникає вже на стадії проектування; на ній базується виготовлення, експлуатація і ремонт виробів. Наприклад, основними різновидами технологічних документів є документи загального призначення (титульний аркуш (ТА), карта ескізів (КЕ), технологічна інструкція (ТІ)).

Документація спеціального призначення є маршрутна карта (МК), яка є обов'язковим документом, карта технологічного процесу (КТП), карта типового (групового) технологічного процесу (КТТП), операційна карта (ОК), відомість матеріалів (ВМ), відомість обладнання (ВОБ) тощо. Стадії розроблення і різновиди документів, які застосовуються для технологічних процесів виготовлення або ремонту виробів, встановлення ГОСТ 3.1102-81. Стандартом ЄСТД присвоєна перша цифра 3.

6. Єдина система допусків і посадок (ЄСДП), як оформлена в ДСТУ 2500-94 і якою встановлені терміни, визначення і позначення допусків та посадок, а також формули розрахунку допусків та основних відхилень для розмірів до 1350 мм і їх числові значення.

Терміни регламентовані у цьому стандарті, обов'язкові для використання в усіх різновидах нормативної документації, у довідковій та навчально-методичній літературі з різноманітної техніки, а також для робіт із стандартизації або або в разі використання результатів цих робіт з програмними засобами для комп'ютерних систем.

Вимоги стандарту чинні для використання в роботі підприємств, установ, організацій, що діють на території України, технічних комітетів із стандартизації, науково-технічних та інженерних товариств, міністерств (відомств).

Створені також державні системи забезпечення єдності вимірювань (ДСВ), захисту матеріалів від корозії і старіння, забезпечення безпеки праці та ін.

1.3.4. Стандартизація та якість продукції. Ефективність стандартизації. Поняття якості продукції.

Стандарти з системи якості базуються на тому, що вся виконувана робота має вигляд процесу і схематично може бути зображена так:

Результатом процесу є його виходи. Виходи - це продукція

Продукція - будь-яка продукція (товари) вітчизняного виробництва або імпортована на митну територію України, призначена для споживання та (або) виробництва іншої продукції, в тому числі напівфабрикати і сировина, а також матеріали, які використовуються у процесі її виробництва, зберігання, транспортування, реалізація, пакування та маркування.

Продукція може бути матеріальною чи нематеріальною.

1.3.5. Управління якістю продукції

Успішна діяльність організації (підприємства) передбачає вироблення нею такої продукції, яка відповідає чітко визначеним потребам, сфері застосування або призначення, забезпечує вимоги споживача, відповідає чинним стандартам та технічним умовам, враховує потреби захисту навколишнього середовища, надходять у продаж за конкурентоспроможними цінами, економічно обґрунтована.

Основним завданням кожної організації повинно бути забезпечення якості її продукції. Терміни та визначення, що стосуються управління якістю та забезпечення якості встановлені ДСТУ 3230-95.

Політика у сфері якості - основні напрями і цілі організації у сфері якості, офіційно оформлені керівництвом. Політика у сфері якості є елементом загальної політики діяльності організації і затверджується керівництвом.

Основними напрямами політики у сфері якості є:

- поліпшення економічного становища підприємств за рахунок якості;

- розширення чи здобуття нових ринків збуту за рахунок поліпшення якості;

- досягнення технічного рівня продукції, який перевищує рівень провідних підприємств і фірм;

- зниження рівня дефектності виробленої продукції тощо.

Для забезпечення виконання завдань визначених політикою організації у сфері якості, повинна розроблятися і впроваджуватися система якості.

Система якості - сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Як правила, система якості стосується всіх різновидів діяльності, пов'язаних з якістю продукції та взаємодії з ними. Вона охоплює всі стадії життєвого циклу продукції і процесів, починаючи з визначення потреб ринку і закінчуючи задоволенням вимог.

Типові стадії системи якості відображені у так званій "петлі якості" (спіралі якості).

Планування якості - діяльність, яка встановлює цілі і вимоги до якості та до застосування елементів системи якості. Воно охоплює планування якості продукції, ідентифікацію, класифікацію і оцінювання характеристик якості, установлення вимог до якості: планування управлінської і виконавчої діяльності: підготовка до застосування системи якості.

Управління якістю - такі напрями виконання функцій загального управління, які визначають політику, цілі і відповідальність у сфері якості, а також здійснюють їх за таких засобів, як планування якості, оперативне управління якістю, забезпечення якості та поліпшення якості в межах системи якості.

Обов'язки з управління якістю покладаються на всі рівні керівництва, але очолювати їх повинна вища адміністрації. До управління якістю залучаються всі члени організації. В управлінні якістю акцент робиться на економічні аспекти.

Поліпшення якості- заходи, що здійснюються в організації для підвищення ефективності і результативності діяльності і процесів з метою одержання користі як для організації, так і для її споживачів.

Методичні основи стандартизації якість і ефективність стандартизації. - student2.ru


ДІК 1.3. Додатковий інформаційний кадр.

Сертифікація.

Важливою складовою частиною державної системи управління якістю є система сертифікації.

Сертифікація - процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція (процес, послуга) відповідає заданим вимогам.

Третьою називають сторони, що незалежна від постачальника (перша сторона) і покупця (друга сторона). Державна сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну. Обов'язкова сертифікація - сертифікація на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів, яка проводиться винятково.

Наши рекомендации