Змінні вантажозахватні пристрої.

Для з’єднання переміщуваного вантажу з вантажним органом вантажопідйомного крана використовуються знімні (навісні) вантажозахватні пристрої, що не належать НРЗ і являють собою самостійним виріб багаторазового використання.

Стропами– називають відрізки канатів, або ланцюгів що з’єднані в кільця або забезпечені кінцевими захватними елементами, що забезпечують швидке, зручне і безпечне закріплення вантажів (рис. 10.6).

Рис. 10.6. Стропи.

а – простий відрізок канату; б – універсальна канатна стропа типу СКК; в,г – одногілчастий з петлями і гаками типу СКП і ІКП; д – двохгілчастий ланцюговий типу 2СЦ; е – стропа чотирьохгілчаста канатного типу 4СК.

Траверси – знімні вантажозахватні пристрої що призначені:

– для строповки довгомірних і великогабаритних вантажів;

– оберігання вантажів, що піднімаються від дії стискуючих зусиль, що виникають при використанні звичайних строп.

По конструкції траверси поділяються на:

– площинні, використовуються для строповки балок, колон, стінових панелей, ферм, листового металу і ін.;

– просторові, служать для строповки об’ємних конструкцій, технологічного обладнання і т.п.

Площинні траверси виконуються балочними або решітчастими в вигляді ферм. Найбільш розповсюдженими є балочні траверси (рис. 10.7) вантажопідйомністю від 4-х до 16т, які виготовляються із труб, або із двох з’єднаних між собою швелерів чи кутників, на кінцях яких закріплюються стропи. Довжина балочної траверси зазвичай не перевищує 4м.

Підхвати – вантажозахватні пристрої (рис. 10.8), робочі органи яких розташовуються безпосередньо під вантажем, або проходять в монтажні петлі, отвори вантажу або піддона, на якому лежить вантаж.

По конструкції розрізняють лапчасті, вильчасті, коромислові, підхвати-футляри.

Коромислові підхвати використовуються в основному для строповки елементів, що мають наскрізні отвори – наприклад для строповки панелей перекриттів.

Підхвати-футляри використовуються для навантаження-розвантаження тарно-пакувальних і штучних вантажів сформованих в пакети.

Кліщові захвати мають важільну систему в вигляді кліщів, вільні кінці яких зігнуті по формі вантажу або забезпечені колодками, що притискаються до вантажу для його втримання за допомогою сили тертя.

Рис. 10.7. Балочна траверса (а) і схема строповки плити з її допомогою (б).

1 – рознімна підвіска; 2 – гілка канату; 3 – балка; 4 – шарнір; 5 – стропа типу 2СК.

Рис. 10.8. Основні конструкції підхватів.

а,б – лапчасті; в,г – вилчасті; д,е – коромислові; ж – підхват-футляр; 1 – рама; 2 – Г-образні важелі; 3 – ланцюгова допоміжна підвіска; 4 – навісна ланка; 5 – ланцюгова основна підвіска

По способу захвату і його втримання вони діляться на:

– охоплюючі (рис. 10.9) – кінці важелів охоплюють вантаж і його елементи;

– затискні (рис. 10.10) – важелі втримують вантаж шляхом стиску і розпору вантажу;

– фрикційні (рис. 10.11) – вантаж втримується силою тертя шляхом стиску притискними елементами.

Поверхні колодок фрикційних захватів для покращення тертя роблять рельєфними.

Ексцентрикові захвати використовують для строповки стальних листових конструкцій. Вони діляться на дві групи: з одностороннім і двохстороннім розташуванням ексцентриків (рис.10.12).

Клинові захвати використовуються для строповки вантажів, що мають круглі отвори, призначені для цього (рис. 10.13). Основними частинами клинового захвату є розміщені в отворах вантажу елементи розпорів і конусоподібний клин.

Рис. 10.9. Охоплюючі кліщові захвати.

а – здвоєні на траверсі для строповки металоконструкцій; б – напівавтоматичні для вантажів, що вільно спираються на лапи; 1 – знімні опори; 2 – 2,5,7 – упори; 3 – фіксуючий важіль; 4,6,8 – вісі; 9 – захватуючі лапи.

Рис. 10.10. Затискні кліщові захвати.

а – для вантажів з отворами розпором зсередини; б – напівавтоматичний для труб; 1 – колодка; 2 – ручка застібки; 3 – важіль; 4 – стропа; 5 – серга; 6 – застібка.

Рис. 10.11. Фрикційні захвати.

а – важільні; б – важільно-канатні; 1 – важіль; 2 – блок; 3 – місце маркування.

Рис. 10.12. Ексцентрикові вантажозахватні пристрої.

а – з одностороннім розташуванням ексцентриків; б – з двохстороннім розташуванням ексцентриків.

Рис. 10.13. Конструкція клинових захватів.

а – з двома кулачками і ручним відчепленням; б – з двома кулачками і дистанційним відчепленням; 1 – корпус; 2 – втулка; 3 – зуби; 4,15 – канат; 5 – клинові кулачки; 6 – гвинт; 7 – петля канату; 8 – допоміжний трос; 9,12 – палець; 10,19 – важіль; 11 – вантажний канат; 13 – оголовник; 14 – обмежувач заглиблення; 16 – діафрагма; 17 – кулачки; 18 – клин.

Лекція 11.