Методи оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства

Потенціал підприємства оцінюють за вартісною концепцією, експертною оцінкою та оцінкою конкурентноспрможності.

Існує 2 групи методів оцінки конкурентоспрможності потенціалу:

· Індикаторні;

· Матричні.

Матричні методи базуються на визначенні кількісних значень інтегрального рейтингового показника:

Метод балів. Етапи методу балів:

1.Формування матриці вихідних оціночних показників, до складу якої входять т ключових показників конкурентоспроможності для п об'єктів.

X =

2.Ранжирування оціночних показників за ступенем вагомості. Результатом цього етапу є побудова деякого вектора )де к_і - коефіцієнт вагомості кожного показника.

3. Побудова вектора, що складається з максимальних значень за кожним з т показників. Цей вектор становить додатковий рядок чисел (Kmax ) - показників підприємства-еталона, де

.

4. Складання нормалізованої матриці X шляхом стан­дартизації показників вихідної матриці ( ) відносно відповідного показника еталонного підприємства за формулою:

5. Розрахунок балів, отриманих підприємствами за певним оціночним показником шляхом порівняння їх фактичних значень з найкращими в даній сукупності:

де - максимально встановлений бал оцінювання окремого показника.

6. Отримання узагальненої бальної оцінки конкурентоспроможності та ранжирування підприємств у порядку зростання інтегрального показника з використанням наступної формули:

Переваги: враховується вагомість показників, є можливість кількісно оцінити відрив конкурентів за кожним критерієм.

В оцінці конкурентоспрможності до індикаторів відносять:

1) конкурентоспроможність;

2) якість;

3) рентабельність реалізації;

4) темп зростання виручки від реалізації;

5) фінансові коефіцієнти;

6) показники використання ресурсів (ОФ;ОЗ);

7) показники екологічності.

Серед індикаторних методів виділяють:

I. Метод різниць. Суть методу полягає в прямому визначенні переваг і недоліків підприємств конкурентів за окремими індикаторами. Недолік: Порівнюються тільки 2 підприємства конкурентів. Перевага методу: простота розрахунків, визначається та оцінюється кількісний розрив досягнутих значень.

II. Метод рангів –передбачає порівняння об’єкта оцінки з групою підприємств конкурентів та визначення місця підприємства шляхом ранжування досягнутих значень показників.

Приклад.

Показники
Значення	Ранг	Значення	Ранг	Значення	Ранг
1. Прибутковість власного капіталу Пвк=(ЧП/ВК)*100%	7 %		4,5 %		9 %
2. Прибутковість реалізованої продукції Прп= (ЧР/Qрп)*100%	35 %		27 %		40 %
3. Коефіцієнт автономії	0,4		0,6		0,2
4. Сума рангів
5. Місце		2		3		1

Переваги методу: простота, не вимагає спеціального математичного апарату.

Недоліки: не враховує вагомість показників, не показує кількісний розрив у значеннях.

У світовий практиці застосовують індикаторний підхід, що виявляє конкурентні переваги підприємства за допомогою двох критеріїв: економічної та соціальної конкурентоспроможності [5, с.136-149].

Для оцінки економічної конкурентоспроможності використовують п’ять індикаторів:

1. Індикатор ефективності бізнесу (КРп)

2. Індикатор ефективності використання економічного простору (КТп).

3. Індикатор попиту споживачів на продукцію підприємства (КЕп).

4. Індикатор рівня доходу робітників підприємства (КДп).

5. Індикатор ефективності використання часу (КЧп).

В результаті загальний фактичний рівень економічної конкурентоспроможності (РЕКп) має вигляд:

РЕКп = (2)

де КРп, КТп, КЕп, КДп, КЧп – бальні оцінки значень індикаторів конкурентоспроможності, що аналізуються;

КРу, КТу, КЕу, КДу, КЧу – бальні оцінки значень індикаторів базового рівня для дослідження конкурентоспроможності.

В якості базових рівнів для дослідження конкурентних позицій підприємства розглядаються:

1. Світові, національні та галузеві нормативи.

2. Показники провідних підприємств (лідерів).

3. Критичні рівні індикаторів, при яких підприємство стає конкурентоспроможним.

Такий підхід дозволяє виявити резерви покращення конкурентних позицій підприємства за допомогою визначення різниці між високим показником того чи іншого індикатора та показником підприємства.

Соціальна конкурентоспроможність з чотирьох індикаторів діяльності підприємства: оцінка споживачами та суспільством (споживчий рейтинг – СРп); оцінка конкурентами (діловий рейтинг – ДРп); самооцінка працівниками та власниками (престижний рейтинг – ПРп+МРп). Тоді загальний фактичний рівень соціальної конкурентоспроможності (РСКп) розраховується:

РСКп = (3)

де СРпн, ДРпн, ПРпн, МРпн – аналогічні нормативи чи фактичні рівні у конкурентів в балах.

В результаті загальний фактичний рівень (ЗРКп) має вигляд:

ЗРКп = (4)

де РЕКпн, РСКпн – аналогічні нормативні чи фактичні загальні рівні конкурентоспроможності у конкурентів, в балах.