Запам’ятай! В орудному відмінку однини іменники жіночого роду на –а (-я) мають закінчення –ою, -ею, -єю.
Українська мова
Тема. Аналіз виконання контрольної роботи.
Орудний відмінок: увага до випадків розбіжності закінчень у російській і українській мовах: плечом- плечем, мячом – м’ячем.
Перебіг уроку
Ø Робота над темою уроку
Запам’ятай! В орудному відмінку однини іменники жіночого роду на –а (-я) мають закінчення –ою, -ею, -єю.
В іменниках з основою на твердий приголосний, крім ж, ч, ш пишеться закінчення –ою:
вербою, калиною, машиною.
В іменниках з основою на м`який приголосний і ж, ч, ш пишеться –ею:
бабусею, пашею, межею.
В іменниках з основою на й пишеться –єю:
колонією, армією, мрією.
В орудному відмінку однини іменники чоловічого роду мають закінчення –ом, -ем, -єм:
кротом, м`ячем, дубом, оленем.
- Прочитай уривок тексту. Знайди в ньому іменники, вжиті в орудному відмінку.
-А тепер поговоримо про дружбу,- Світлана Дмитрівна пильно глянула на третьокласників крізь товстенні окуляри.
Василькові дуже хотілося іноді підкрастися і швиденько скинути ті окуляри. Щоб хоч раз побачити, які ж у неї очі. Вже аж наснилося: усміхнена, добра, а очі блакитні та лагідні , як у його мами… Правда, мама зараз дуже сердита: їй так хочеться, щоб її син був найкращим учнем в класі, як колись вона. А він то дванадцять балів принесе, то опустить навіть до шести.
-Та ще сидиш якось боком. Розмовляєш під час уроків, заважаючи дітям! - вичитувала синові після батьківських зборів. - Он Данилко Олішевець на олімпіаді перше місце зайняв, і дисципліна хороша. Мама там аж цвіте від гордощів, а мені хоч під парту ховайся.
Провідміняй слова Данилко, Світлана.
- Прочитай вірш.
Митрофанка в школі й дома
Обіцяльником звемо ми.
Та і як його не звать?
Любить хлопець обіцять.
Тільки те, що обіцяє,
Він одразу ж забуває… (М.Пригара)
- Спиши. Знайди і підкресли у вірші іменник в орудному відмінку.
Як ти оцінюєш поведінку хлопчика?
- Прочитай слова та склади з ними речення.
Птахи, годівничка, корм, зима, холод, діти, допомагають.
- Прочитай текст.
Картини зимового лісу
Замріявся зимовий ліс. Стоїть неповторний, величний. На кущах глоду – тонке мереживо, немов павутиною обвиті дерева. В білосніжному вбранні ведуть таємничі розмови красуні-сосни. А поруч з ними – могутні дуби, немов вартові їхнього спокою. Сягають велетні своїм гіллям до неба, простягають у різні боки розкішні віти. Погойдує їх вітер стиха і струшує іскристу паморозь.
З глибини лісу доноситься відоме тук-тук! Це облітає свої володіння лісовий лікар. Вітається з кожним деревцем. Дбайливо господарює, надаючи кожному дереву необхідну допомогу. Вистукує невтомний трударик, захищає лісових мешканців від хвороби.
Мить – і все затихає. Морозяний гул стоїть довкола. Здається, що більше ніхто не порушить цього урочистого зимового спокою.
І враз знову…тук-тук! Життя продовжується.
- Знайди у тексті іменники в орудному відмінку і запиши. Поясни, чому вони мають таке закінчення.
Домашнє завдання
- Спиши, розкриваючи дужки.
Над (земля); вражений (краса); зігрітий (доброта); разом з (лікар); сказане (вчитель) слово; працює (шофер); наляканий (дощ); виплеканий (сонце); понад (річка); в`ється (стрічка); над (віконце); пішли з (матуся); бився (меч); рідним (край); милувались (сонце).