Старт бізнесу: чотири етапи
Перший - це вибір місця. На початковому етапі слід оцінити прилеглу місцевість на предмет розміщення зовнішньої реклами. Оптимальний варіант розташування автосервісу - поруч з автомагістралями, АЗС, гаражними комплексами.
Необхідно врахувати, що відповідно до вимог СЕС не можна організовувати автосервіс поруч з житловими будинками (відстань повинна бути не менше 50 м) і біля водоймищ. Вибране приміщення повинно мати централізовану підведення води і каналізацію. Слід передбачити і наявність ями, інакше доведеться витратити додаткові кошти на покупку підйомного обладнання. Бажано, щоб площа приміщення становила хоча б 25-30 кв. м (на одного робітника повинно припадати 5 кв. м, і це без урахування обладнання), але на першому етапі може вистачити і 15 «квадратів». Хоча на даний момент площа середнього московського автосервісу перевищує 200 кв. м.
Другий етап у створенні автосервісу - утруска бюрократичних формальностей. І перше, ніж тут доведеться зайнятися, - це проектна документація. Для того, щоб вона пройшла узгодження в органах держсанепідемнагляду, вам доведеться чимало попрацювати, адже вимог маса: від наявності природного освітлення до установки «двостулкового шафки для спецодягу». На додаток до цього потрібно буде представити пакет документів у транспортну інспекцію, вирішити питання з договором оренди.
Третій етап - підбір персоналу. У сучасних умовах саме можливість залучити в компанію кваліфікованих фахівців того чи іншого профілю визначає вибір робіт, які буде проводити автосервіс. Але в будь-якому випадку треба постаратися підібрати досвідчених професіоналів по найбільш затребуваних видів послуг. І в першу чергу до них відносяться шиномонтаж і кузовний ремонт. Непогано включити до складу бізнесу автомийку. Ряд робіт, наприклад добірку емалей і ремонт двигуна, можна здійснювати і в спеціалізованих компаніях - досить поширена в Москві практика. Існує близько 100 видів послуг, що надаються автосервісами. Найпоширеніші види робіт: мастильно-заправні; контрольно-діагностичні; електротехнічні; шиномонтажні і балансувальні; монтажно-демонтажні; жерстяно-зварювальні; ремонт рульового управління; ремонт рульової системи; ремонт двигунів, ремонт і зарядка акумуляторів; фарбування.
Четвертий етап - це закупівля обладнання. Тут у вас буде вибір - більш дороге і якісне імпортне або ж доступне за ціною вітчизняне. Треба зазначити, що наявність імпортного обладнання може сприяти залученню клієнтів, його непогано використовувати і в рекламних цілях.
Якщо ви маєте намір працювати з іномарками, то доведеться сконцентруватися на продукції одного або декількох виробників: для кожної марки існує своя комп'ютерна система діагностики.
І ось підприємство готове до відкриття. Для залучення клієнтів варто витратити 500-1000 долорів на рекламу. Крім «наружки», оголошення корисно розмістити в спеціалізованих газетах і журналах, розклеїти в гаражних масивах. Варто також поширити листівки.
У середньому створення автосервісу обійдеться в 130-150 тис. долорів, хоча можливо і більш дешеве рішення: невеликий автосервіс буде коштувати 35-50 тис. дол, а шиномонтаж - 8-12 тис. дололорів.
Автосервіс, який надає широкий спектр послуг, приносить своєму власнику дохід від 4 тис. дол на місяць, шиномонтаж - від 0,7 тис. дол
Існує й інша модель організації бізнесу - за індивідуальним викликом в гараж автовласника. Таким чином знижуютьсявитрати на оренду приміщення та закупівлю дорогого обладнання, але підвищуються витрати на рекламу. У цьому випадку можна обійтися невеликою офісним приміщенням з телефоном, кількома автомобілями (а краще найняти механіків з особистим автотранспортом). Склад запчастин не обов'язковий: закуповуйте їх під конкретне замовлення, скориставшись послугами однієї з численних служб доставки.
Одне з основних питань, які вирішує власник і автосервісу - придбання запчастин, а значить, налагодження зв'язків з постачальниками. Каталоги автозапчастин можна знайти, наприклад, в Інтернеті на сайтах виробників і дилерів.
Заявку на доставку краще формувати заздалегідь, враховуючи сезонні коливання попиту. Описати їх може будь-який досвідчений працівник цієї сфери (для шиномонтажу, наприклад, піки активності припадають на кінець осені та початок весни, коли настає пора міняти гуму).
Автозапчастини або купують в російських дилерів, або завозять самостійно, співпрацюючи з постачальниками з країн Азії. Великі компанії зазвичай доставляють деталі з-за кордону чартерним рейсом. Що стосується дрібних автосервісів, то самостійно ввозити запчастини для них досить ризиковано, адже деталі доводиться закуповувати на перспективу. А раптом вони не знадобляться зовсім? Крім того, коли мова йде про невеликі партії, розраховувати на знижки від виробника не доводиться. Так що дрібним компаніям варто відвідувати спеціалізовані виставки та знайомитися на них з асортиментом і цінами основних російських дилерів. Важливо точно враховувати сезонність і своєчасність закупівель: наявність товару на складі не тільки скоротить час обслуговування кожного клієнта, але й прискорить оборотність засобів.
Для спеціалізованих автосервісів, де список необхідних деталей чітко визначено нормативами автовиробників, проблема доставки запчастин не дуже актуальна. А от у практиці роботи автосервісів широкого профілю існують дві найбільш поширені моделі.
Закупівля деталей «із запасом». Він потребує значних витрат, але зате знімає питання відсутності необхідних запчастин в потрібний момент. Найбільш ефективна така схема для мережевих автосервісів, в роботі яких рано чи пізно опиняється затребуваною практично будь-яка деталь.
Робота зі службами доставки. Всі деталі в міру необхідності замовляють в якому-небудь Інтернет-магазині. Але тоді їх вартість виявляється значно вищою.